* Олесіны прогулькы – Свята Земля / Podróże Oleny – Ziemia Święta *

Щыро просиме вшыткых на нaступний проґрам з циклю „Олесіны прогулькы”. Кєд почули сме о подорожах пані Олены Шпытко*, котры зъіздили кавалец сьвіта, одраз хтіли сме переказати іх істориі дальше і так тіж ся стало. В тій авдициі почуєте бесіду пані Олены, котры будут оповідати о своіх пасхальных пережытях в Святiй Земли з 1997 рока.

Емісия в вiторок (15.05) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – 

Serdecznie wszystkich zapraszamy na kolejny program z cyklu „Podróże Oleny”. Jak usłyszeliśmy o wojażach pani Oleny Szpytko*, która objechała kawał świata, od razu chcieliśmy przekazać jej historie dalej i tak też się stało. W tej audycji wysłuchacie rozmowy z panią Oleną, która będzie opowiadała o swoich paschalnych przeżyciach w Ziemi Świętej z 1997 roku.

Emisja we wtorek (15.05) o godz. 20:00. Powtórka w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.

* Олена Шпытко, з дому Цьолка, в 1947 р. в рамах акциі Вісла выселена была до Михалова на Нижнім Шлеску, де мешкат до гнеска.
– – – – – – – – – – – – – – –
Olena Szpytko, z domu Ciołka, w 1947 r. w ramach akcji Wisła została wysiedlona do Michałowa na Dolnym Śląsku, gdzie mieszka do dziś.

 

* Ярні святкуваня за меджом / Wiosenne świętowanie za miedzą *

Просиме Вас на бесіду з Паном Йозефом Вархолом, фолькльористом зо Свидника. Пан Йозеф разом зо женом Надійом понад 40 років працювали в Словацкім Народнім Музею в Свиднику. Барс дуже часу посвятили на баданя в терені. Зобрали величезний материял о обрядах, традициях Руснаків на Словациі. Почуєме о Кривій Середі, паліню Смерткы, босорках. Дознаме ся, ци в гнешніх Великодніх звыках остало ся дашто з часів, коли оддавали чест словяньскому богу Перунови.

Емісия проґраму в віторок (17.04.) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy Was na rozmowę z Panem Josefem Varcholem, folklorystą ze Svidníka. Pan Jozef razem z żoną Nadiją ponad 40 lat pracowali w Słowackim Narodowym Muzeum w Svidníku. Bardzo dużo czasu poświęcili na badania terenowe. Zebrali obszerny materiał o obrzędach, tradycjach Rusinów na Słowаcji. Usłyszymy m.in.: o Krywij Seredi, paleniu Smertky, bosorkach. Dowiemy się, czy w dzisiejszych zwyczajach wielkanocnych zostało coś z czasów, kiedy czczono słowiańskiego boga Peruna.

Emisja programu we wtorek (17.04.) o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 16:00.

Лемківскы писанкы авторства Анны Вірхняньской
Łemkowskie pisanki autorstwa Anny Wirchniańskiej

* КОНКУРС / KONKURS *

Помалы ближыт ся студенцкє свято! А при тым Лемкы не спят 😉 і зас рыхтуют ся до участи в Лемконалиях. Орґанізаторы оголашают конкурс на проєкт банеру, котрий Лемкы горді будут нести в часі студенцкых походів во Вроцлавю. Што мож выграти? 2 листкы на Статочок – шыфу плываючу по Одрі з веселым лемківскым екіпажом, што є незмінным пунктом проґраму. Ничым сте неограничены, кєд іде о тему і формат файлю. Найліпше зрыхтувати проєкт в мінімум 150 DPI, а перевыджений вымір транспаренту то 1,4 m x 3 m. Зголошыня можете присылати до 30 квітня на адрыс lemlewkowicz@gmail.com з наголовком «Transparent Lemkonalia». Проєкт выберут орґанізаторы, а результаты оголошены будут до 3 мая 2018 р.

– – – – – – – – – – – – – –

Powoli zbliża się studenckie święto! A przy tym Łemkowie nie śpią 😉 i znów przygotowują się do udziału w Lemkonaliach. Organizatorzy ogłaszają konkurs na projekt banneru, który Łemkowie dumnie nieść będą podczas pochodów studenckich we Wrocławiu. Co można wygrać? 2 bilety na Stateczek – prom pływający po Odrze z wesołą łemkowską załogą, który stał się nieodłącznym punktem programu. Nie jesteście niczym ograniczeni, jeśli chodzi o tematykę i format pliku. Najlepiej przygotować projekt w minimum 150 DPI, a przewidziany wymiar transparentu to 1,4 m x 3 m. Zgłoszenia możecie przysyłać do 30 kwietnia na adres lemlewkowicz@gmail.com z tytułem „Transparent Lemkonalia”. Projekt wybrany zostanie przez organizatorów, a wyniki ogłoszone będą do 3 maja 2018 r.

* Ей, заграй-же, гудаку! / Еj, zagraj że, muzykancie! *

Просиме вшыткых на авдицию посвячену знаному лемківскому гудакови – Андрийови Переґримови. Презентувал ся він на сцені разом з традицийнима ансамблями пісьні і танця, Кычером і Ластівочком. В проґрамі дознаме ся, як акордеон нашол ся в його руках, оповіст нам, як выглядала його діяльніст артистычна, суспільна і де разом з Трояндом повело ся грати нашы і не лем нашы весіля. Не бракне цєкавых анеґдот, передумань і історий.

Премєра програму в понедільок (2.04.) о год. 20:00,  повторіня в суботу і неділю (14-15.04) о год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy wszystkich na audycję poświęconą znanemu łemkowskiemu muzykowi – Andrzejowi Peregrymowi. Prezentował się on na scenie razem z tradycyjnymi zespołami pieśni i tańca, Kyczerą i Łastiwoczką. W programie dowiemy się, jak akordeon znalazł się w jego rękach, opowie nam jak wyglądała jego działalność artystyczna i społeczna oraz gdzie razem z Trojandą udało się zagrać na łemkowskich (i nie tylko) weselach. Nie zabraknie ciekawych anegdot, refleksji i historii.

Premiera programu w poniedziałek (2.04.) o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (14-15.04) o godz. 16:00.

Андрий Переґрим (знимка з архіву ЛАПіТ „Ластівочка”)

Andrzej Peregrym (zdjęcie z archiwum ŁZPiT „Łastiwoczka”)

* Олесіны прогулькы – Почаів / Podróże Oleny – Poczajów *

Щыро просиме вшыткых на нaступний програм з циклю „Олесіны прогулькы”. Кєд почули сме о подорожах пані Олены Шпытко*, котра зъіздила кавалец сьвіта, одраз хтіли сме переказати іх істориі дальше і так тіж ся стало. В тій авдициі почуєте бесіду пані Олены, котра буде оповідала о своіх подорожах до Почаівской Лавры. A было іх парунадцет.

Емісия в пятницю (30.03.) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю
о год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Serdecznie wszystkich zapraszamy na kolejny program z cyklu „Podróże Oleny”. Jak usłyszeliśmy o wojażach pani Oleny Szpytko*, która objechała kawał świata, od razu chcieliśmy przekazać Jej historie dalej i tak też się stało. W tej audycji wysłuchacie rozmowy z panią Oleną, która będzie opowiadała o swoich podróżach do Poczajowskiej Ławry. A było ich kilkanaście.

Emisja w piątek (30.03.) o godzinie 20:00. Powtórka w sobotę i niedzielę
o godz. 16:00. 

* Олена Шпытко, з дому Цьолка, в 1947 р. в рамах акциі Вісла выселена была до Михалова на Нижнім Шлеску, в котрым мешкат до гнеска.

Olena Szpytko, z domu Ciołka, w 1947 r. w ramach akcji Wisła została wysiedlona do Michałowa na Dolnym Śląsku, w którym mieszka do dziś.

* Розтічкы, Розтічкы, моє рідне село! / Rozticzki, Rozticzki, moja rodzima wieś! *

Просиме Вас в подорож до неіснуючых юж Розточок. Мале село при Лабові пережыло веце, як гідны сте подумати! О нім будут оповідати пан Петро Сулич. Будут босоркы, монахыні, пригоды з часів другой сьвітовой війны, але тіж кус невеселой істориі ХХ віка.

Емісия програму в пятницю (23.03.) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy na podróż do nieistniejących Roztoczek. Mała wieś koło Łabowej przeżyła więcej, niż możecie sobie wyobrazić! O niej opowie pan Piotr Sulycz. Będą czarownice, zakonnice, przygody z czasów drugiej wojny światowej, ale również trochę niewesołej historii XX stulecia.

Emisja programu w piątek (23.03) o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 16:00.

Хлопец з Ростічок, рокы 30. ХХ віка, фот. Р. Райнфус
Chłopiec z Rosticzek (Roztoki Małej), lata 30. XX wieku, fot. R. Reinfuss

* Когут і лишка / Kogut i lisica *

Мамо, няню  Лемколянд створил анімувану байку по лемківскы!  Тым разом о шварнім когутику і хытрій лишці   Автором тексту і лектором є наша редакцина камаратка Оксана Грабан, котру наймолодшы слухачы Радіо Лемко чули не раз на добраніч 
– – – – – – – – – – – – – – – – – – –
Mamo, tato!  Lemkoland stworzył animowaną bajkę po łemkowsku!  Tym razem o szykownym koguciku i chytrej lisicy   Autorem tekstu i lektorem jest nasza redakcyjna koleżanka Oksana Graban, którą najmłodsi słuchacze Radio Lemko nie raz słyszeli na dobranoc 

Реалізация: Анна Хаброс-Пілат
Лектор: Оксана Грабан
Музыка: Петро Дептула i Христофор Бутрин, Лемківска сельска капеля „Угерец”
Думка і координация: Марта Грабан-Бутрин, Христофор Бутрин
Продуцент: Фундация Стара Дорога
Байка „Когут і лишка” находит ся в книжці „Оповіданкы бабы Теклі” авторства Оксаны Грабан
– – – – – – – – – – – – – – – – – –
Realizacja: Anna Chabros-Piłat
Lektor: Oksana Graban
Muzyka: Piotr Deptuła i Krzysztof Butryn,
Łemkowska wiejska kapela „Uherec”
Pomysł i koordynacja: Marta Graban-Butryn, Krzysztof Butryn
Producent: Fundacja Stara Droga
Bajka „Kogut i lisica” pochodzi z książki „Opowiadania babci Tekli” autorstwa Oksany Graban.

* Ворота Сходу – Брамы Заходу / Wrota Wschodu – Bramy Zachodu *

Науковий Кружок Студентiв Iсториi Штукы Вроцлавского Унiверситету просит на I Загальнопольску Студенцко-Докторанцку Наукову Конференцию „Ворота Сходу – Брамы Заходу. Штука i культура Сходу на Польскых Землях од середньовіча по гнешнiст”. Серед вельох цєкавых рефератiв не бракне мiсця для iконоґрафii Новосільского, малярства Никыфора, лемкiвской сьпiванкы ци забытых назв пiдкарпацкых сел. Просиме на авдицию, в котрiй Павлина Корнелюк, голова Наукового Кружка, оповiст детальні о надходячій подiі.

Емісия проґраму в пятницю 16.03. о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о 16:00.

Приєднайте ся до выдаріня на Фейсбуку: https://www.facebook.com/events/145297479477308/

– – – – – – – – – – – – – –

Koło Naukowe Studentów Historii Sztuki Uniwersytetu Wrocławskiego zaprasza na I Ogólnopolską Studencko-Doktorancką Konferencję Naukową „Wrota Wschodu – Bramy Zachodu. Sztuka i kultura Wschodu na Ziemiach Polskich od średniowiecza po czasy współczesne”. Wśród wielu interesujących referatów nie braknie miejsca dla ikonografii Nowosielskiego, malarstwa Nikifora, pieśni łemkowskiej czy zapomnianych nazw podkarpackich wsi. Zapraszamy na audycję, w której Paulina Korneluk, prezes Koła Naukowego, opowie w szczegółach o nadchodzącym wydarzeniu.

Emisja programu w piątek 16.03. o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.

Dołączcie do wydarzenia na Facebooku: https://www.facebook.com/events/145297479477308/

* Конкурс писанок / Konkurs pisanek *

Заохочаме до участи в 46. Загальнопольскым Конкурсі Писанок ім. Михала Ковальского. Писанкы, найменше пят завареных „на твердо” або выдутых, добрі запакуваных (найліпше в презначеных до торгуваня тектуровых опакуванях) треба выслати до 16 марця 2018 р. на адрыс: Muzeum Lubuskie im. Jana Dekerta – Muzeum Miasta Gorzowa „Spichlerz”, ul. Fabryczna 1, 66-400 Gorzów Wlkp. з дописом „konkurs pisanek”. Пачку найліпше означыти написом „ostrożnie szkło”. До середины просиме вштурити карточку, на якій буде імено, назвиско, адрыс, вік автора і інформация о реґіоні походжыня выкорыстаных писанкарскых взорів. Нагороджены писанкы будут експонуваны на выставі в Любускім Музею ім. Яна Декерта, отвертя якой буде 25 марця 2018 р. Порядок Конкурсу доступний в Етноґрафічнім Одділі Любуского Музею ім. Яна Декерта, tel. (0-95) 751 00 07 і на сторінці www.muzeumlubuskie.pl. Проєкт фінансуваний з буджету Міста Ґожова Вєлькопольского.

Орґанізаторы: Об’єднання Українців в Польщі і Об’єднання Лемків – управы кружків в Ґожові, Любускій Музей ім. Яна Декерта в Ґожові

– – – – – – – – – – – – – – – – –

Zachęcamy do udziału w 46. Ogólnopolskim Konkursie Pisanek im. Michała Kowalskiego. Pisanki, minimum pięć ugotowanych na twardo bądź w formie wydmuszek, dobrze zapakowane (najlepiej w przeznaczonych do handlu tekturowych pudełkach) należy wysłać do 16 marca 2018 r. na adres: Muzeum Lubuskie im. Jana Dekerta – Muzeum Miasta Gorzowa „Spichlerz”, ul. Fabryczna 1, 66-400 Gorzów Wlkp. z dopiskiem „konkurs pisanek”. Paczkę najlepiej oznaczyć napisem „ostrożnie szkło”. W środku proszę zamieścić kartkę, na której znajdować się będzie imię, nazwisko, adres, wiek autora i informacja o regionie pochodzenia wykorzystanych pisankarskich wzorów. Nagrodzone pisanki eksponowane będą na wystawie w Lubuskim Muzeum im. Jana Dekerta, otwarcie której odbędzie się 25 marca 2018 r. Regulamin Konkursu dostępny jest w Oddziale Etnograficznym Lubuskiego Muzeum im. Jana Dekerta, tel. . (0-95) 751 00 07 i na stronie www.muzeumlubuskie.pl. Projekt finansowany jest z budżetu Miasta Gorzowa Wielkopolskiego.

Organizatorzy: Związek Ukraińców w Polsce i Zjednoczenie Łemków – zarządy kół w Gorzowie, Lubuskie Muzeum im. Jana Dekerta w Gorzowie.

автор писанок – Зофія Мончак, лемківскы мотивы зо села Берест
autor pisanek – Zofia Monczak, motywy łemkowskie ze wsi Berest

* За чым сме гын пішли? / Po co tam poszliśmy? *

Праві же 750 км – тільо переіхала наша редакторка, жебы гын быти. А то лем єдна з ления закрислена на мапі. Было іх парудесят, ріжной долгости, бажре і менше закручены, бо тільо осіб приіхало до того місця з ріжных куточків Польщы. По што? Жебы быти разом, зобрати ся і зреалізувати вынятковий проєкт, якого іщы дотепер не было. Бесіда іде о Князях, невеличкым селі, де стоіт осамітнена зруйнувана церковця. То она стала ся символом зохабленых місц, з котрыма пращали ся нашы дідове веце як 70 років тому. А што роблят гнеска діти, внукы і правнукы в тім місци? О тім оповіст організаторка проєкту „СТУК СТУК” Оксана Терефенко.

На авдицию просиме в четвер (08.03.) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Niemal 750 km – tyle przejechała nasza redaktorka, żeby tam być. A to tylko jedna z wielu linii zakreślonych na mapie. Było ich kilkadziesiąt, różnej długości, bardziej lub mniej zawiłych, bo tyle osób przyjechało w to miejsce z różnych zakątków Polski. Po co? Aby być razem, zebrać się i zrealizować wyjątkowy projekt, którego nigdy do tej pory nie było. Mowa o Kniaziach, niewielkiej wiosce, gdzie stoi osamotniona zrujnowana cerkiewka. To ona stała się symbolem porzuconych miejsc, z którymi żegnali się nasi dziadkowie ponad 70 lat temu. A co robią dzisiaj dzieci, wnukowie i prawnukowie w tym miejscu? O tym opowie organizatorka projektu „СТУК СТУК” Oksana Terefenko.

Na audycję zapraszamy w czwartek (08.03.) o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 16:00.

Фот. / Fot. Mateusz Brzeźniak