29. Лемківска Ватра в Лугах / 29. Łemkowska Watra w Ługach

Дорогы Ватряне! Ци сте зрыхтуваны до літнього сезону стріч при ватрі і музиці? На конец липця Стоваришыня Лемко Тавер просит Вас до Лугів, до прекрасной околиці над озером, де юж 29. раз розпалиме оген лемківской культуры! Як што рока, не бракне артистычных вражынь, хто нас одвиджал, добрі о тім знає :) На ватряній сцені заграют для Вас м.ін. Етно-XL, Гудакы з Вароша, Горпина, Coolбаба, Надія, Lemko Tower, РЕ-Карпаты, Lemko Folk Tower, Демай і Водограй. Долучте ся до выдаріня і вышлийте запрошыня знаємым, то ниякы новины Вам не втечут ===> ХХІХ Лемківска Ватра в Лугах :)

– – – – – – – – – – – – – –

Drodzy Goście Watry! Gotowi na letni sezon spotkań przy ognisku і muzyce? W ostatnie dni lipca Stowarzyszenie Lemko Tower zaprasza Was do Ługów, malowniczej okolicy nad jeziorem, gdzie już 29. raz rozpalimy ogień łemkowskiej kultury! Jak co roku, nie zabraknie artystycznych wrażeń, kto nas odwiedzał, dobrze o tym wie :) Na watrowej scenie zagrają dla Was m.in. Etno-XL, Hudaky z Warosza, Horpyna, Coolбаба, Nadija, Lemko Tower, RE-Karpaty, Lemko Folk Tower, Demaj i Wodohraj. Przyłączcie się do wydarzenia i podeślijcie zaproszenie znajomym, dzięki temu żadne wieści Was nie ominą ===> XXIX Łemkowska Watra w Ługach :)

Од Русаль до Яна / Od Rusal do Jana

27-28 липця буде музейне свято в Зиндранові „Од Русаль до Яна”. То медженародний фестіваль орґанізуваний од 1992 рока (з перервами). Вказаны будут давны обряды, звикы і фолькльор Карпацкого Еврореґіону. Ціль свята то плеканя і підтримуваня велькокультуровых традиций того місця. Про льокалізацию серед артистів не може не стати мешканців трьох краін на краю культур – Польщы, Словациі і Украіны – вкажут они русиньскій, польскій, жыдівскій і циґаньскій фолькльор. Фестіваль навязує до богатых традиций вельокультурового погранича, а назва свята до карпацкых обрядів і звиків: од Русаль, значыт од Зеленых Свят, до Яна, значыт до Собіток.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

27-28 lipca odbędzie się muzealne święto w Zyndranowej „Od Rusal do Jana”. Jest to międzynarodowy festiwal organizowany od 1992 roku (z przerwami). Zaprezentowane zostaną dawne obrzędy, zwyczaje i folklor Euroregionu Karpackiego. Święto ma na celu kultywowanie i podtrzymywanie wielokulturowych tradycji tego regionu. Ze względu na lokalizację wśród artystów nie może zabraknąć mieszkańców trzech państw na styku kultur – Polski, Słowacji i Ukrainy – zaprezentują oni folklor rusiński, polski, żydowski i romski. Festiwal nawiązuje do bogatych tradycji wielokulturowych pogranicza, nazwa święta zaś do obrzędów i zwyczajów karpackich: od Rusal, czyli od Zielonych Świąt, do Jana, czyli do Sobótek.

Приближыня – Лемкы на краях культур / Przybliżenia – Łemkowie na styku kultur

Студенты комунікациі европейской з Університету Адама Міцкєвіча 13-19 мая были в Бескидах, штобы познати ліпше Лемковину. Автором концепциі модулу „Приближыня: Лемковина на краях культур” є др Ігор Ксенич з Закладу Культуры Східньой і Полудньово-Східньой Европы, разом з Моніком Зємбом опікували ся студентами в часі того выізду. Згідні з проґрамом студенты одвиджали лемківскы села, орґанізациі, артистів, священників і осередкы музеальны не лем в Польщы, але і по словацкій страні границі. Студенты зрыхтували фоторепортаж, котрий запрезентуют 7 червця о год 10:00 в Інституті Европейской Культуры УАМ в Ґнєзьні. Пак ведена буде дискусия під наголовком „Лемкы: ренесанс чи змерк?”, возмут в ній участ др Ігор Ксенич, др Магдалена Ляхович і редактор нашого радіа Оксана Грабан-Ліхтаньска.

Мотузок до выдаріня: https://www.facebook.com/events/448782845950801/

– – – – – – – – – –
Studenci komunikacji europejskiej z Uniwersytetu Adama Mickiewicza 13-19 maja byli w Beskidach, ale lepiej poznać Łemkowszczyznę. Autorem koncepcji modułu „Przybliżenia: Łemkowszczyzna na styku kultur” jest dr Igor Ksenicz z Zakładu Kultury Europy Wschodniej i Południowo-Wschodniej, wspólnie z Moniką Ziembą sprawowali opiekę nad studentami w czasie tego wyjazdu. Zgodnie z programem studenci odwiedzali łemkowskie wsie, organizacje, artystów, duchownych i ośrodki muzealne nie tylko w Polsce, ale i po słowackiej stronie granicy. Przygotowali oni fotoreportaż, który zaprezentują 7 czerwca o godz. 10:00 w Instytucie Kultury Europejskiej UAM w Gnieźnie. Potem poprowadzona zostanie dyskusja pod hasłem „Łemkowie: renesans czy zmierzch?”, wezmą w niej udział dr Igor Ksenicz, dr Magdalena Lachowicz i redaktor naszego radia Oksana Graban-Lichtańska.

Link do wydarzenia: https://www.facebook.com/events/448782845950801/

Стріча з іконом / Spotkanie z ikoną

В імени Кружка Сельскых Ґаздынь в Кункові і Ліщынах щыро просиме на Велькопістну стрічу з Іконом, в часі котрой Петро Вірхняньскій приближыт історию і символіку сакральных образів. Стріча буде в суботу 6 квітня о год. 18:00 в Сельскій Сьвітлици в Кункові.

Петро Вірхнянскій народил ся 19 мая 1959 р. на чужыні (в Ліґници на Нижнім Шлеску), до рідного Ґладышова вернул в 1983 році. Єст учытельом на пенсиі, але історию и культуру Лемків фурт старат ся познати ліпше. Богословійом іконы цікавит ся юж близко 30 років. Автор чысленных дописів, друкуваных головні в „Нашым Слові” (на Лемківскій Сторінці) и в „Над Бугом і Нарвою”.

– – – – – – – – – – – – – – – –

W imieniu Koła Gospodyń Wiejskich w Kunkowej i Leszczynach serdecznie zapraszamy na Wielkopostne spotkanie z Ikoną, w czasie którego Piotr Wirchniański przybliży historię i symbolikę obrazów sakralnych. Spotkanie odbędzie się w sobotę 6 kwietnia o godz. 18:00 w Świetlicy Wiejskiej w Kunkowej.

Piotr Wirchniański urodził się 19 maja 1959 r. na wygnaniu (w Legnicy na Dolnym Śląsku), do rodzinnego Gładyszowa wrócił w 1984 roku. Jest emerytowanym nauczycielem, ale wiedzę o historii i kulturze Łemków stara się nieustannie poszerzać. Teologię ikony zgłębia już оd 30 lat. Autor licznych artykułów, które ukazują się głównie w „Naszym Słowie” (Lemkiwskа Storinka) oraz w „Nad Buhom і Narwoju”.

Стріча з Володиславом Грабаном / Spotkanie z Władysławem Grabanem

В імени Кружка Сельскых Ґаздынь в Кункові і Ліщынах щыро просиме на вечер поезиі Володислава Грабана. Стріча буде 23 марця (субота) о год. 19:00 в Сельскій Сьвітлици в Кункові, вести ю буде Петро Вірхняньскій.

Володислав Грабан – лемківскій поета, культурний діяч, фотоґраф і перекладач. Народил ся 15.05.1955 р. в Костомлотах б. Вроцлавя, де його родину депортували в часі Акциі „Вісла”. Повело ся ім вернути на рідну Лемковину, котрій Володислав присвятил свою творчу і суспільну працю. Был думкодавцьом і ініциятором Лемківкскых Ватр і Лемківскых Творчых Осени, велькій вклад внюс в діяльніст Музею Лемківской Культуры в Зындранові і Православной Церкви св. Володимира Великого в Креници. Заложытель і редактор часопису „Загорода” в роках 1994-1996. Занимал ся тіж выдавничом діяльністю, вдякы ньому вышли друком книжкы Теодора Кузяка, Семана Мадзеляна, Івана Фуджака і Володимира Барны; переложыл вершы Б. І. Антонича на польскій язык. Член Національной Спілкы Писменників Украіны, нагороджуваний в Польщы і в Украіні, отримал м.ін нагороду Міністра Культуры і Штукы. Володислава Грабана в його праці всперала жена Олена, а іх діти активні передолжают культурну діяльніст для лемківской громады.

– – – – – – – – – – – – –

W imieniu Koła Gospodyń Wiejskich w Kunkowej i Leszczynach serdecznie zapraszamy na wieczór poezji Władysława Grabana. Spotkanie odbędzie się 23 marca (sobota) o godz. 19:00 w Świetlicy Wiejskiej w Kunkowej, poprowadzi je Piotr Wirchniański.

Władysław Graban – łemkowski poeta, działacz kulturalny, fotograf i tłumacz. Urodził się 15.05.1955 r. w Kostomłotach k. Wrocławia, dokąd jego rodzinę deportowano w ramach Akcji „Wisła”. Udało im się powrócić na rodzimą Łemkowszczyznę, której Władysław poświęcił swoją twórczą i społeczną pracę. Był pomysłodawcą i inicjatorem Łemkowskich Watr i Łemkowskich Jesieni Twórczych, znaczący wkład wniósł w działalność Muzeum Kultury Łemkowskiej w Zyndranowej i Prawosławnej Parafii św. Włodzimierza Wielkiego w Krynicy-Zdroju, założyciel i redaktor czasopisma „Zahoroda” w latach 1994-1996. Zajmował się również działalnością wydawniczą, dzięki niemu drukiem pojawiły się książki Teodora Kuziaka, Semana Madzelna, Iwana Fudżaka i Wołodymyra Barny; przetłumaczył wiersze B. I. Antonycza na język polski. Członek Narodowego Związku Pisarzy Ukrainy, nagradzany w Polsce i Ukrainie, otrzymał m.in. nagrodę Ministra Kultury i Sztuki. Władysława Grabana w jego pracy wspierała żona Olena, a ich dzieci prowadzą aktywną działalność dla łemkowskiej społeczności.


Володислав Грабан, приватний архів / Władysław Graban, archiwum prywatne

Результат КОНКУРСУ / Wyniki KONKURSU

Пришол час оголосити результат нашого конкурсу 📢 Пребарз вітшыли нас Вашы коментарі, вказуют, як важна для Вас рідна бесіда <3 Рішыли сме нагородити Максим Равлюк за поетичний стиль і навязаня до рідного села дідів 🏆 Просиме о контакт з редакцийом. Дякуєме вшыткым участникам конкурсу! Хоц на знимці єден з остатніх примірників книжкы "Побесідуйме по лемківскы", Стоваришыня Lemko Tower плянує ю додрукувати. Сьлідте наш фанпейдж, будеме повідомляти, кєд книжка зас буде доступна :) - - - - - - - - - - - - - - Nadszedł czas ogłosić wynik naszego konkursu 📢 Niezwykle ucieszyły nas Wasze komentarze, ukazujące, jak ważny jest dla Was język ojczysty <3 Zdecydowaliśmy nagrodzić Maksyma Ravlyuka za poetycki styl i nawiązanie do rodzimej wsi 🏆 Prosimy o kontakt z redakcją. Dziękujemy wszystkim uczestnikom konkursu! Choć na zdjęciu jest jeden z ostatnich egzemplarzy książki "Porozmawiajmy po łemkowsku", Stowarzyszenie Lemko Tower planuje jej dodruk. Śledźcie nasz fanpage, będziemy informować, gdy książka znów będzie dostępna :)

Така была наша доля / Taka była nasza dola

Юж заран в Ждыни буде премієра фільму „Така была наша доля” 🎥 Створили го молоды Лемкы – Фома Болех і Петро Ротко, котры брали участ в проґрамі AktywniejWsi. З помочом камаратів записали бесіду зо старшым поколіньом, што памятат іщы війну і выселіня, своіма споминами поділили ся Штефан Дзямба, Єва Гыра і Митро Сабатович. Браво! 👏
– – – – – – – – – – – – – – –
Już jutro w Zdyni odbędzie się premiera filmu „Taka była nasza dola” 🎥 Zrealizowali go młodzi Łemkowie – Tomek Bolech i Piotr Rotko, którzy uczestniczyli w programie AktywniejWsi. Z pomocą przyjaciół nagrali wywiady ze starszym pokoleniem, pamiętającym jeszcze wojnę i wysiedlenie, swoimi wspomnieniami podzielili się Stefan Dziamba, Ewa Hyra i Dymitr Sabatowicz. Brawo! 👏

Весільны старосты [ФІЛЬМ] / Starości weselni [FILM]

Якы традицийны части весіль сохранили ся до гнес? В часі Лемківской Ватры в Ждыни была стріча зо старостами з долголітнім досьвідчыньом – Іваном Чіжмарьом, Юрійом Стариньскым і Адамом Кузяком – оповідали о завыках, обрядах і символах лемківскых весіль.
– – – – – – – – – – – –
Jakie tradycyjne elementy wesel zachowały się do dziś? Podczas Łemkowskiej Watry w Zdyni odbyło się spotkanie ze starostami z wieloletnim doświadczeniem – Ivan Čižmar, Jerzy Starzyński oraz Adamem Kuziakiem – opowiadali oni o zwyczajach, obrzędach i symbolice łemkowskich wesel.

Ден Материньского Языка / Dzień Języka Ojczystego

Гнеска святкуєме Медженародний Ден Материньского Языка! З той нагоды оголашаме КОНКУРС, в котрім можете выграти польско-лемківскы бесідкы 🏆 Штобы взяти участ, треба в коментарю під конкурсовым постом на Фейсбуці одповісти на зьвіданя „Чым є для Тебе рідна бесіда?”. До того означте хоцкі єдну особу, з котром бесідуєте по свому. Будеме рады, кєд удоступните конкурсовий впис на своій табици. На Вашы коментарі ждеме до кінце тыжня (неділя 24.02., год. 23:59). Автора найбарже цєкавой выповіди нагородиме книжком 📗
– – – – – – – – – – – – – – –
Dziś świętujemy Międzynarodowy Dzień Języka Ojczystego! Z tej okazji ogłaszamy KONKURS, w którym możecie wygrać rozmówki polsko-łemkowskie 🏆 Aby wziąć udział, należy w komentarzu pod konkursowym postem na Facebooku odpowiedzieć na pytanie „Czym dla Ciebie jest rodzimy język?”. Ponadto oznaczcie przynajmniej jedną osobę, z którą rozmawiacie w swoim języku. Będzie nam miło, jeśli udostępnicie wpis konkursowy na swojej tablicy. Na Wasze komentarze czekamy do końca tygodnia (niedziela 24.02., godz. 23:59). Autora najciekawszej wypowiedzi nagrodzimy książką 📗

Маланка в Стшельцях [ФІЛЬМ] / Małanka w Strzelcach [FILM]

Зьвідуєте нас, коли буде фільм з Маланкы в Стшельцях, а мы Вам повідаме – праві тепер! ;) Позерайте, як чудово, весело і з гуляньом Лемкы вошли в новий рік 💃 Так є каждого рока 13 січня, згідні з юлияньскым календарьом, Лемкы і іншы східны Словяне святкуют, в ріжных частинах Польщы і за границьом орґанізуют Маланкы – то чудова наго, штобы ся стрітити, выглуяти і посьпівати. В Стшельцях Краєньскых тоту традыцию плекают од вельох років.
– – – – – – – – – – – –
Pytacie nas, kiedy będzie film z Małanki w Strzelcach, a my Wam odpowiadamy – właśnie teraz! ;) Zobaczcie, jak wspaniale, radośnie i tanecznym krokiem Łemkowie weszli w nowy rok 💃 Tak jest każdego roku 13 stycznia, zgodnie z kalendarzem juliańskim, Łemkowie i inni wschodni Słowianie świętują, w różnych częściach Polski i za granicą organizowane są Małanki – to wspaniała okazja, aby się spotkać, wytańczyć i pośpiewać. W Strzelcach Krajeńskich ta tradycja kultywowana jest od wielu lat.