Народна медицина Лемків / Tradycyjna medycyna Łemków

Задумували сте ся даколи, як давно ся лічыли на Лемковині, в селечках схованых медже горами і лісами, далеко од містецкых выгід? О народній лемківскій медицині дуже ся не бесідує ани не пише, зато сягли сме до джерела – зобрали сме інформациі серед Лемків, котры іщы памятают тоты часы. В проґрамі оповіме о давных домашніх способах, котрыма Лемкы лічыли ся од середины і з верха, в легкых і барже поважных проблемах зо здравльом. Декотры методы здают ся очевидны, другы чудуют, а іншы на саму думку выкликуют на карху гусячу скору! В авдициі познате тіж лемківскы назвы хворіт і рослин, котры гнеска мало хто бесідує. А хєд хочете звекшыти своє знаня о самых зілях, можете отримати од нас Лемківскій Зільник выданий през Фундацию Стара Дорога. Подільте ся з нами методом лічыня, о котрій чули сте од Лемків старшого поколіня – свій коментар лиште під постом о тім проґрамі на Фейсбуці. Серед коментарів выбереме найцєкавший, а автора нагородиме (на зголошыня чекаме до 8 марця).

Премієра проґраму в середу 03.03 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Zastanawialiście się kiedykolwiek, jak dawniej leczono się na Łemkowszczyźnie, w wioskach ukrytych między górami i lasami, daleko od miastowych wygód? O tradycyjnej łemkowskiej medycynie wiele się nie mówi ani nie pisze, dlatego sięgnęliśmy do źródła – zebraliśmy informacje wśród Łemków, którzy pamiętają jeszcze te czasy. W programie opowiemy o dawnych domowych sposobach, którymi Łemkowie leczyli się od wewnątrz i z zewnątrz, w lżejszych i poważniejszych problemach zdrowotnych. Jedne metody wydają się oczywiste, drugie zaskakują, a jeszcze inne na samą myśl wywołują na karku gęsią skórkę! W audycji poznacie również łemkowskie nazwy chorób i roślin, których dziś mało kto używa. A jeśli chcecie poszerzyć swoją wiedzę o samych ziołach, możecie otrzymać od nas Łemkowski Zielnik wydany przez Fundację Stara Droga. Podzielcie się z nami metodą leczenia, o której słyszeliście od Łemków starszego pokolenia – swój komentarz zostawcie pod postem o tym programie na Facebooku. Wśród komentarzy wybierzemy najciekawszy, a autora nagrodzimy (na zgłoszenia czekamy do 8 marca).

Premiera programu w środę 03.03 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 14:00.

„Гербаріюм. Лемківскій Зільник” Фундациі Стара Дорога / „Herbarium. Łemkowski Zielnik” Fundacji Stara Droga

* Олесіны прогулькы – Свята Земля / Podróże Oleny – Ziemia Święta *

Щыро просиме вшыткых на нaступний проґрам з циклю „Олесіны прогулькы”. Кєд почули сме о подорожах пані Олены Шпытко*, котры зъіздили кавалец сьвіта, одраз хтіли сме переказати іх істориі дальше і так тіж ся стало. В тій авдициі почуєте бесіду пані Олены, котры будут оповідати о своіх пасхальных пережытях в Святiй Земли з 1997 рока.

Емісия в вiторок (15.05) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – 

Serdecznie wszystkich zapraszamy na kolejny program z cyklu „Podróże Oleny”. Jak usłyszeliśmy o wojażach pani Oleny Szpytko*, która objechała kawał świata, od razu chcieliśmy przekazać jej historie dalej i tak też się stało. W tej audycji wysłuchacie rozmowy z panią Oleną, która będzie opowiadała o swoich paschalnych przeżyciach w Ziemi Świętej z 1997 roku.

Emisja we wtorek (15.05) o godz. 20:00. Powtórka w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.

* Олена Шпытко, з дому Цьолка, в 1947 р. в рамах акциі Вісла выселена была до Михалова на Нижнім Шлеску, де мешкат до гнеска.
– – – – – – – – – – – – – – –
Olena Szpytko, z domu Ciołka, w 1947 r. w ramach akcji Wisła została wysiedlona do Michałowa na Dolnym Śląsku, gdzie mieszka do dziś.

 

* Ярні святкуваня за меджом / Wiosenne świętowanie za miedzą *

Просиме Вас на бесіду з Паном Йозефом Вархолом, фолькльористом зо Свидника. Пан Йозеф разом зо женом Надійом понад 40 років працювали в Словацкім Народнім Музею в Свиднику. Барс дуже часу посвятили на баданя в терені. Зобрали величезний материял о обрядах, традициях Руснаків на Словациі. Почуєме о Кривій Середі, паліню Смерткы, босорках. Дознаме ся, ци в гнешніх Великодніх звыках остало ся дашто з часів, коли оддавали чест словяньскому богу Перунови.

Емісия проґраму в віторок (17.04.) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy Was na rozmowę z Panem Josefem Varcholem, folklorystą ze Svidníka. Pan Jozef razem z żoną Nadiją ponad 40 lat pracowali w Słowackim Narodowym Muzeum w Svidníku. Bardzo dużo czasu poświęcili na badania terenowe. Zebrali obszerny materiał o obrzędach, tradycjach Rusinów na Słowаcji. Usłyszymy m.in.: o Krywij Seredi, paleniu Smertky, bosorkach. Dowiemy się, czy w dzisiejszych zwyczajach wielkanocnych zostało coś z czasów, kiedy czczono słowiańskiego boga Peruna.

Emisja programu we wtorek (17.04.) o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 16:00.

Лемківскы писанкы авторства Анны Вірхняньской
Łemkowskie pisanki autorstwa Anny Wirchniańskiej

* Ей, заграй-же, гудаку! / Еj, zagraj że, muzykancie! *

Просиме вшыткых на авдицию посвячену знаному лемківскому гудакови – Андрийови Переґримови. Презентувал ся він на сцені разом з традицийнима ансамблями пісьні і танця, Кычером і Ластівочком. В проґрамі дознаме ся, як акордеон нашол ся в його руках, оповіст нам, як выглядала його діяльніст артистычна, суспільна і де разом з Трояндом повело ся грати нашы і не лем нашы весіля. Не бракне цєкавых анеґдот, передумань і історий.

Премєра програму в понедільок (2.04.) о год. 20:00,  повторіня в суботу і неділю (14-15.04) о год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy wszystkich na audycję poświęconą znanemu łemkowskiemu muzykowi – Andrzejowi Peregrymowi. Prezentował się on na scenie razem z tradycyjnymi zespołami pieśni i tańca, Kyczerą i Łastiwoczką. W programie dowiemy się, jak akordeon znalazł się w jego rękach, opowie nam jak wyglądała jego działalność artystyczna i społeczna oraz gdzie razem z Trojandą udało się zagrać na łemkowskich (i nie tylko) weselach. Nie zabraknie ciekawych anegdot, refleksji i historii.

Premiera programu w poniedziałek (2.04.) o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (14-15.04) o godz. 16:00.

Андрий Переґрим (знимка з архіву ЛАПіТ „Ластівочка”)

Andrzej Peregrym (zdjęcie z archiwum ŁZPiT „Łastiwoczka”)

* Олесіны прогулькы – Почаів / Podróże Oleny – Poczajów *

Щыро просиме вшыткых на нaступний програм з циклю „Олесіны прогулькы”. Кєд почули сме о подорожах пані Олены Шпытко*, котра зъіздила кавалец сьвіта, одраз хтіли сме переказати іх істориі дальше і так тіж ся стало. В тій авдициі почуєте бесіду пані Олены, котра буде оповідала о своіх подорожах до Почаівской Лавры. A было іх парунадцет.

Емісия в пятницю (30.03.) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю
о год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Serdecznie wszystkich zapraszamy na kolejny program z cyklu „Podróże Oleny”. Jak usłyszeliśmy o wojażach pani Oleny Szpytko*, która objechała kawał świata, od razu chcieliśmy przekazać Jej historie dalej i tak też się stało. W tej audycji wysłuchacie rozmowy z panią Oleną, która będzie opowiadała o swoich podróżach do Poczajowskiej Ławry. A było ich kilkanaście.

Emisja w piątek (30.03.) o godzinie 20:00. Powtórka w sobotę i niedzielę
o godz. 16:00. 

* Олена Шпытко, з дому Цьолка, в 1947 р. в рамах акциі Вісла выселена была до Михалова на Нижнім Шлеску, в котрым мешкат до гнеска.

Olena Szpytko, z domu Ciołka, w 1947 r. w ramach akcji Wisła została wysiedlona do Michałowa na Dolnym Śląsku, w którym mieszka do dziś.

* Розтічкы, Розтічкы, моє рідне село! / Rozticzki, Rozticzki, moja rodzima wieś! *

Просиме Вас в подорож до неіснуючых юж Розточок. Мале село при Лабові пережыло веце, як гідны сте подумати! О нім будут оповідати пан Петро Сулич. Будут босоркы, монахыні, пригоды з часів другой сьвітовой війны, але тіж кус невеселой істориі ХХ віка.

Емісия програму в пятницю (23.03.) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy na podróż do nieistniejących Roztoczek. Mała wieś koło Łabowej przeżyła więcej, niż możecie sobie wyobrazić! O niej opowie pan Piotr Sulycz. Będą czarownice, zakonnice, przygody z czasów drugiej wojny światowej, ale również trochę niewesołej historii XX stulecia.

Emisja programu w piątek (23.03) o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 16:00.

Хлопец з Ростічок, рокы 30. ХХ віка, фот. Р. Райнфус
Chłopiec z Rosticzek (Roztoki Małej), lata 30. XX wieku, fot. R. Reinfuss

* Ворота Сходу – Брамы Заходу / Wrota Wschodu – Bramy Zachodu *

Науковий Кружок Студентiв Iсториi Штукы Вроцлавского Унiверситету просит на I Загальнопольску Студенцко-Докторанцку Наукову Конференцию „Ворота Сходу – Брамы Заходу. Штука i культура Сходу на Польскых Землях од середньовіча по гнешнiст”. Серед вельох цєкавых рефератiв не бракне мiсця для iконоґрафii Новосільского, малярства Никыфора, лемкiвской сьпiванкы ци забытых назв пiдкарпацкых сел. Просиме на авдицию, в котрiй Павлина Корнелюк, голова Наукового Кружка, оповiст детальні о надходячій подiі.

Емісия проґраму в пятницю 16.03. о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о 16:00.

Приєднайте ся до выдаріня на Фейсбуку: https://www.facebook.com/events/145297479477308/

– – – – – – – – – – – – – –

Koło Naukowe Studentów Historii Sztuki Uniwersytetu Wrocławskiego zaprasza na I Ogólnopolską Studencko-Doktorancką Konferencję Naukową „Wrota Wschodu – Bramy Zachodu. Sztuka i kultura Wschodu na Ziemiach Polskich od średniowiecza po czasy współczesne”. Wśród wielu interesujących referatów nie braknie miejsca dla ikonografii Nowosielskiego, malarstwa Nikifora, pieśni łemkowskiej czy zapomnianych nazw podkarpackich wsi. Zapraszamy na audycję, w której Paulina Korneluk, prezes Koła Naukowego, opowie w szczegółach o nadchodzącym wydarzeniu.

Emisja programu w piątek 16.03. o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.

Dołączcie do wydarzenia na Facebooku: https://www.facebook.com/events/145297479477308/

* За чым сме гын пішли? / Po co tam poszliśmy? *

Праві же 750 км – тільо переіхала наша редакторка, жебы гын быти. А то лем єдна з ления закрислена на мапі. Было іх парудесят, ріжной долгости, бажре і менше закручены, бо тільо осіб приіхало до того місця з ріжных куточків Польщы. По што? Жебы быти разом, зобрати ся і зреалізувати вынятковий проєкт, якого іщы дотепер не было. Бесіда іде о Князях, невеличкым селі, де стоіт осамітнена зруйнувана церковця. То она стала ся символом зохабленых місц, з котрыма пращали ся нашы дідове веце як 70 років тому. А што роблят гнеска діти, внукы і правнукы в тім місци? О тім оповіст організаторка проєкту „СТУК СТУК” Оксана Терефенко.

На авдицию просиме в четвер (08.03.) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Niemal 750 km – tyle przejechała nasza redaktorka, żeby tam być. A to tylko jedna z wielu linii zakreślonych na mapie. Było ich kilkadziesiąt, różnej długości, bardziej lub mniej zawiłych, bo tyle osób przyjechało w to miejsce z różnych zakątków Polski. Po co? Aby być razem, zebrać się i zrealizować wyjątkowy projekt, którego nigdy do tej pory nie było. Mowa o Kniaziach, niewielkiej wiosce, gdzie stoi osamotniona zrujnowana cerkiewka. To ona stała się symbolem porzuconych miejsc, z którymi żegnali się nasi dziadkowie ponad 70 lat temu. A co robią dzisiaj dzieci, wnukowie i prawnukowie w tym miejscu? O tym opowie organizatorka projektu „СТУК СТУК” Oksana Terefenko.

Na audycję zapraszamy w czwartek (08.03.) o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 16:00.

Фот. / Fot. Mateusz Brzeźniak

 

* Што видно на небі зимом? / Co widać zimą na niebie? *

Просиме на авдицию о астрономичных цєкавинках. В проґрамі преведеме Вас през прикрасы зимового неба, оповіме о народных назвах декотрых зьвізд и звязаных з нима историй. Поясниме тіж техничны справы, завдякы котрым мож ся ліпше однайти на небосхылі.

Премєра 04.02 в неділю о 20:00 годині, повторіня в понедільок 05.02 тіж о 20:00.

  • – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy na audycję o ciekawostkach astronomicznych. W programie przeprowadzimy Was przez ozdoby zimowego nieba, opowiemy o ludowych nazwach niektórych gwiazd i związanych z nimi anegdotami. Wyjaśnimy też sprawy techniczne, dzięki którym łatwiej będzie Wam można odnaleźć się na mapie nieba.

Premiera 04.02 w niedzielę o godzinie 20:00, powtórka w poniedziałek 05.02 również o 20:00.

Образы и мотузкы до авдициі / Obrazy i linki do audycji:

Видок на пілнічний пол неба / Widok na północny biegun nieba

Пілнічна страна неба / Północna strona nieba

Полудньова страна неба / Południowa strona nieba

Зроб тото сам / Zrób to sam:

Оборотова мапа неба / Obrotowa mapa nieba

* А другій то праздник – Василій Великий / A drugie to święto – Bazyli Wielki *

Учитель Цервки, сьвітло правдивой віры, провідник монахів, помічник бідным, покровитель діти, взірец єпископа, жывий образ Христа. Просиме на авдицию о св. Василім Великым, котрого памят Церков споминат 14 січня.

Програм емітуваний буде 25.01. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Nauczyciel Kościoła powszechnego, światło prawdziwej wiary, przewodnik mnichów, wspomożyciel nędzarzy, patron dzieci, wzór biskupa, żywy obraz Chrystusa. Zapraszamy na audycję o św. Bazylim Wielkim, którego pamięć Cerkiew wspomina 14 stycznia.

Program emitowany będzie 25.01. o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.

св. Василій Великий / św. Bazyli Wielki