Весна в Карпатах / Wiosna w Karpatach

Просиме Вас на новий цикль проґрамів, в котрым наш редакцийний камарат Данько Горощак буде радил о тім, што го порушыло, што го болит, што ся му подабат, a на што нияк не може смотріти. В першым проґрамі буде мож справдити, ци весна пришла уж в Карпаты і ци при реалізациі проєкту „Стук Стук” мож было почути ся як Ікар і з весняным вітром перхнути в небо. На конец авдициі, жде на Вас музична несподіванка звязана з проєктом. Чуєме ся в пятницю?

Премієра проґраму в пятницю 29.03 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 18:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy Was na nowy cykl programów, w którym nasz redakcyjny kolega Daniel Horoszczak będzie mówił o tym, co go poruszyło, co go boli, co mu się podoba, a na co w ogóle nie może patrzeć. W pierwszym programie będziemy mogli sprawdzić, czy wiosna przyszła w Karpaty i czy przy realizacji projektu „Stuk Stuk” mogliśmy się poczuć jak Ikar i z wiosennym wiatrem odfrunąć do nieba. Na koniec audycji czeka na Was muzyczna niespodzianka związana z projektem. Słyszymy się w piątek?

Premiera programu w piątek 29.03 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 18:00.

Олесіны прогулькы – Св. Гора Грабарка / Podróże Oleny – Św. Góra Grabarka

Просиме красьні на перший в тым році проґрам з циклю „Олесіны прогулькы”. Кєд почули сме о подорожах пані Олены Шпытко*, котра зъіздила кавалец сьвіта, одраз хтіли сме переказати іх істориі дальше і так тіж ся стало. В тій авдициі почуєте бесіду пані Олены, котра буде оповідала о Святій Горі Грабарці. Є то выняткове місце, до котрого православны вірны поломничают цілий рік. Найчысленнійшы поломничества приходят гын в серпни на свято Преображыня Господнього. Авдицию будут прикрашати церковны пісьні, якы удоступнил нам ютубовий канал Swój Śpiewnik (https://www.youtube.com/user/SwojSpiewnik/featured).

Емісия в понедільок (25.03.) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 16:00.

* Олена Шпытко, з дому Цьолка, в 1947 р. в рамах акциі „Вісла” выселена была до Михалова на Нижнім Шлеску, в котрым мешкат до гнеска.

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Pięknie zapraszamy na pierwszy w tym roku program z cyklu „Podróże Oleny”. Jak usłyszeliśmy o wojażach pani Oleny Szpytko*, która objechała kawał świata, od razu chcieliśmy przekazać Jej historie dalej i tak też się stało. W tej audycji wysłuchacie rozmowy z panią Oleną, która będzie opowiadała o Świętej Górze Grabarce. Jest to wyjątkowe miejsce, do którego wierni prawosławni pielgrzymują przez cały rok. Najliczniejsze pielgrzymki docierają tam w sierpniu na święto Przemienienia Pańskiego. Audycję będą ozdabiać cerkowne pieśni, jakie udostępnił nam kanał na YT Swój Śpiewnik (https://www.youtube.com/user/SwojSpiewnik/featured).

Emisja w poniedziałek (25.03.) o godz. 20:00. Powtórka w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.

* Olena Szpytko, z domu Ciołka, w 1947 r. w ramach akcji „Wisła” została wysiedlona do Michałowa na Dolnym Śląsku, w którym mieszka do dziś.

Стріча з Володиславом Грабаном / Spotkanie z Władysławem Grabanem

В імени Кружка Сельскых Ґаздынь в Кункові і Ліщынах щыро просиме на вечер поезиі Володислава Грабана. Стріча буде 23 марця (субота) о год. 19:00 в Сельскій Сьвітлици в Кункові, вести ю буде Петро Вірхняньскій.

Володислав Грабан – лемківскій поета, культурний діяч, фотоґраф і перекладач. Народил ся 15.05.1955 р. в Костомлотах б. Вроцлавя, де його родину депортували в часі Акциі „Вісла”. Повело ся ім вернути на рідну Лемковину, котрій Володислав присвятил свою творчу і суспільну працю. Был думкодавцьом і ініциятором Лемківкскых Ватр і Лемківскых Творчых Осени, велькій вклад внюс в діяльніст Музею Лемківской Культуры в Зындранові і Православной Церкви св. Володимира Великого в Креници. Заложытель і редактор часопису „Загорода” в роках 1994-1996. Занимал ся тіж выдавничом діяльністю, вдякы ньому вышли друком книжкы Теодора Кузяка, Семана Мадзеляна, Івана Фуджака і Володимира Барны; переложыл вершы Б. І. Антонича на польскій язык. Член Національной Спілкы Писменників Украіны, нагороджуваний в Польщы і в Украіні, отримал м.ін нагороду Міністра Культуры і Штукы. Володислава Грабана в його праці всперала жена Олена, а іх діти активні передолжают культурну діяльніст для лемківской громады.

– – – – – – – – – – – – –

W imieniu Koła Gospodyń Wiejskich w Kunkowej i Leszczynach serdecznie zapraszamy na wieczór poezji Władysława Grabana. Spotkanie odbędzie się 23 marca (sobota) o godz. 19:00 w Świetlicy Wiejskiej w Kunkowej, poprowadzi je Piotr Wirchniański.

Władysław Graban – łemkowski poeta, działacz kulturalny, fotograf i tłumacz. Urodził się 15.05.1955 r. w Kostomłotach k. Wrocławia, dokąd jego rodzinę deportowano w ramach Akcji „Wisła”. Udało im się powrócić na rodzimą Łemkowszczyznę, której Władysław poświęcił swoją twórczą i społeczną pracę. Był pomysłodawcą i inicjatorem Łemkowskich Watr i Łemkowskich Jesieni Twórczych, znaczący wkład wniósł w działalność Muzeum Kultury Łemkowskiej w Zyndranowej i Prawosławnej Parafii św. Włodzimierza Wielkiego w Krynicy-Zdroju, założyciel i redaktor czasopisma „Zahoroda” w latach 1994-1996. Zajmował się również działalnością wydawniczą, dzięki niemu drukiem pojawiły się książki Teodora Kuziaka, Semana Madzelna, Iwana Fudżaka i Wołodymyra Barny; przetłumaczył wiersze B. I. Antonycza na język polski. Członek Narodowego Związku Pisarzy Ukrainy, nagradzany w Polsce i Ukrainie, otrzymał m.in. nagrodę Ministra Kultury i Sztuki. Władysława Grabana w jego pracy wspierała żona Olena, a ich dzieci prowadzą aktywną działalność dla łemkowskiej społeczności.


Володислав Грабан, приватний архів / Władysław Graban, archiwum prywatne

Деревяным Путьом ЮНЕСКО по Лемковині – Овчары, Брунары / Drewnianym Szlakiem UNESCO po Łemkowynie – Owczary, Brunary

Запрашаме на чергову авдицию з циклю „Деревяным путьом UNESCO по Лемковинi”, котра присвячена єст двом святыням Ниского Бескида: церкви Покровы Божой Матери в Рыхвалдi (гнешнi Овчары) і церкви св. Архангела Михаiла в Брунарах. З нашого проґраму не лем дознате ся о iсториi тых обєктiв, але кєд побудите свою представу, опровадиме Вас по прекрасных лемкiвскых церквах. Поясниме Вам, чом тоты обєкты залужыли сой місця на листі ЮНЕСКО, што ховат ся за словами „выняткова загальна вартiст”, „єднiст і автентизм”, котры находят ся в Конвенциі в справі охороны сьвітовой культуровой і натуральной спадковины.

Емісия проґраму в понедільок (18.03) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 16:00.

– – – – – – – – – – – –

Zapraszamy na kolejną audycję z cyklu „Drewnianym szlakiem UNESCO po Łemkowynie”, poświęconą dwóm obiektom sakralnym Beskidu Niskiego: cerkwi pw. Opieki Bogurodzicy w Owczarach i cerkwi pw. św. Michała Archanioła w Brunarach. Z naszego programu nie tylko dowiecie się o historii tych budowli, ale jeśli pobudzicie wyobraźnię, zostaniecie oprowadzeni po pięknych wnętrzach łemkowskich świątyń. Wyjaśnimy Wam, dlaczego te obiekty zasłużyły sobie na miejsce na liście zabytków UNESCO oraz co kryje się za frazami „wyjątkowa powszechna wartość”, „integralność i autentyzm” zawarte w Konwencji w sprawie ochrony światowego dziedzictwa kulturalnego i naturalnego.

Emisja programu w poniedziałek (18.03) o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.

Церков в Овчарах, осін 2013, Петро Басалыґа
Cerkiew w Owczarach, jesień 2013, Piotr Basałyga

Церков в Овчарах, яр 2015, Петро Басалыґа
Cerkiew w Owczarach, wiosna 2015, Piotr Basałyga

Церков в Овчарах, яр 2015, Петро Басалыґа
Cerkiew w Owczarach, wiosna 2015, Piotr Basałyga

Церков в Брунарах, осін 2013, Петро Басалыґа
Cerkiew w Brunarach, jesień 2013, Piotr Basałyga

Церков в Брунарах, зима 2018, Петро Басалыґа
Cerkiew w Brunarach, zima 2018, Piotr Basałyga

Церков в Брунарах, зима 2018, Петро Басалыґа
Cerkiew w Brunarach, zima 2018, Piotr Basałyga

Результат КОНКУРСУ / Wyniki KONKURSU

Пришол час оголосити результат нашого конкурсу 📢 Пребарз вітшыли нас Вашы коментарі, вказуют, як важна для Вас рідна бесіда <3 Рішыли сме нагородити Максим Равлюк за поетичний стиль і навязаня до рідного села дідів 🏆 Просиме о контакт з редакцийом. Дякуєме вшыткым участникам конкурсу! Хоц на знимці єден з остатніх примірників книжкы "Побесідуйме по лемківскы", Стоваришыня Lemko Tower плянує ю додрукувати. Сьлідте наш фанпейдж, будеме повідомляти, кєд книжка зас буде доступна :) - - - - - - - - - - - - - - Nadszedł czas ogłosić wynik naszego konkursu 📢 Niezwykle ucieszyły nas Wasze komentarze, ukazujące, jak ważny jest dla Was język ojczysty <3 Zdecydowaliśmy nagrodzić Maksyma Ravlyuka za poetycki styl i nawiązanie do rodzimej wsi 🏆 Prosimy o kontakt z redakcją. Dziękujemy wszystkim uczestnikom konkursu! Choć na zdjęciu jest jeden z ostatnich egzemplarzy książki "Porozmawiajmy po łemkowsku", Stowarzyszenie Lemko Tower planuje jej dodruk. Śledźcie nasz fanpage, będziemy informować, gdy książka znów będzie dostępna :)

Така была наша доля / Taka była nasza dola

Юж заран в Ждыни буде премієра фільму „Така была наша доля” 🎥 Створили го молоды Лемкы – Фома Болех і Петро Ротко, котры брали участ в проґрамі AktywniejWsi. З помочом камаратів записали бесіду зо старшым поколіньом, што памятат іщы війну і выселіня, своіма споминами поділили ся Штефан Дзямба, Єва Гыра і Митро Сабатович. Браво! 👏
– – – – – – – – – – – – – – –
Już jutro w Zdyni odbędzie się premiera filmu „Taka była nasza dola” 🎥 Zrealizowali go młodzi Łemkowie – Tomek Bolech i Piotr Rotko, którzy uczestniczyli w programie AktywniejWsi. Z pomocą przyjaciół nagrali wywiady ze starszym pokoleniem, pamiętającym jeszcze wojnę i wysiedlenie, swoimi wspomnieniami podzielili się Stefan Dziamba, Ewa Hyra i Dymitr Sabatowicz. Brawo! 👏

Весільны старосты [ФІЛЬМ] / Starości weselni [FILM]

Якы традицийны части весіль сохранили ся до гнес? В часі Лемківской Ватры в Ждыни была стріча зо старостами з долголітнім досьвідчыньом – Іваном Чіжмарьом, Юрійом Стариньскым і Адамом Кузяком – оповідали о завыках, обрядах і символах лемківскых весіль.
– – – – – – – – – – – –
Jakie tradycyjne elementy wesel zachowały się do dziś? Podczas Łemkowskiej Watry w Zdyni odbyło się spotkanie ze starostami z wieloletnim doświadczeniem – Ivan Čižmar, Jerzy Starzyński oraz Adamem Kuziakiem – opowiadali oni o zwyczajach, obrzędach i symbolice łemkowskich wesel.