Лемківскій словник на 8000% / Łemkowski słownik na 8000%

Не раз з перебільшыньом повідаме – «як дашто робиш то все роб на 100%!». А што, кєд присвятиме роботі 8000%? Выйде з того першый польско-західньолемківскій словник, якого автором є Митро Троханівскiй. Свому словникови жертвувал (як сам оцінил) 8000 годин праці. Діло має веце як 16000 позиций, якы містят в собі не лем переклады слів, але тіж дуже фразеольоґічных высловів і приповідок. В нашім проґрамі можете послухати о новій книжці, а тіж ю выграти в КОНКУРСІ. Напиште на фейсбуковім фанпейджи Радіо Лемко (під постом о тій авдициі), коментар з рідкым лемківскым словом, котре хтіли бы сте, жебы люде частійше бесідували – не забудте написати чом! Дві найцєкавшы одповіди выбереме і нагородиме словниками. На Вашы коментарі ждеме до 7 грудня (до год. 20:00)!

Премієра проґраму в понедільок 02.12 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – –

Nieraz z przesadą mówimy – „jak coś robić, to na 100%!”. A jeśli w pracę włożymy 8000%? Otrzymamy wtedy pierwszy polsko-zachodniołemkowski słownik, którego autorem jest Michał (Mytro) Trochanowski. Swojemu słownikowi poświęcił (według swojej oceny) 8000 godzin pracy. Gotowe dzieło liczy sobie ponad 16000 haseł, które nie są tylko prostym przekładem słów, ale często mieszczą w sobie wiele frazeologizmów i przysłów. W naszym programie posłuchacie o nowym wydawnictwie, a także będziecie mogli je wygrać w KONKURSIE. Wystarczy napisać na fanpage’u Radio Lemko (pod postem o niniejszej audycji) komentarz z rzadkim łemkowskim słowem, które według Was powinno być częściej używane – i nie zapomnijcie napisać, dlaczego tak myślicie! Dwie najciekawsze odpowiedzi wybierzemy i nagrodzimy słownikami. Na Wasze komentarze czekamy do 7 grudnia (do godz. 20:00)!

Premiera programu w poniedziałek 02.12 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Митро Троханівский вказує ріку Біла, котру принял за границю для територіального обшыру свого словника
Michał (Mytro) Trochanowski pokazuje rzekę Biała, którą przyjął jako granicę dla zasięgu terytorialnego swojego słownika

27. Стрічы з Лемківском Культуром / 27. Spotkania z Kulturą Łemkowską

24 листопада 2019 р. Лемкы і любителі лемківской культуры зас зышли ся в Театрі ім. Юлиюша Остервы в Ґожові. На XXVII Стрічы з Лемківском Культуром приіхали ансамблі з любуского реґіону, але тіж з рідной Лемковины і сусідзкой Словациі. Хоц нашы гості переіхали далеку дорогу не хыбило чудовой силы музикы, котра вылолнила театральну салю, а горячых брав не было кінця. На сцені запрезентували ся молоды ансамблі, котры на основі традициі творит нове, сьвіже і на барз высокым рівни. Наймолодша група, Lemko Folk Tower, усамодільнила ся і з одвагом заграла лемківскы сьпіванкы в авторскых аранжациях. Старше Lemko Tower запрезентувало знаны нам добрі сьпіванкы, але тіж новы, котры вошли в репертуар на найновшу плыту. РЕ-Карпаты не першыраз зачудували публику джезовым стильом сьпіванок карпацкых народів, тым разом зо звекшеным інструментариюм. В подорож не лем по нашых лемківскых, але і балканьскых звуках забрал нас Бурян. А на самым кінци Чендеш вказал нам, же музика не знає границ і тоты сьпіванкы, што сьпівают ся в Лемків в Польшы і в Руснаків на Словациі, можут нас не лем поєднати, але і мило зачудувати. В Радіо Лемко будете мати змогу почути реляцию з 27. Стріч з Лемківском Культуром і дознати ся, што нового в нашых лемківскым ансамблях.

Премієра проґраму в четвер 28.11 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

24 listopada 2019 r. Łemkowie i miłośnicy kultury łemkowskiej znów zgromadzili się w Teatrze im. Juliusza Osterwy w Gorzowie Wielkopolskim. Na XXVII Spotkania z Kulturą Łemkowską przyjechały zespoły z regionu lubuskiego, ale też z rodzimej Łemkowszczyzny i sąsiedniej Słowacji. Choć nasi goście pokonali daleką drogę nie zabrakło wspaniałej siły muzyki, która wypełniła salę teatralną, a gorących braw nie było końca. Na scenie zaprezentowały się młode zespoły, które na podstawie tradycji tworzą coś nowego, świeżego i na bardzo wysokim poziomie. Najmłodsza grupa, Lemko Folk Tower, usamodzielniła się i odważnie zagrała łemkowskie utwory w autorskich aranżacjach. Starsze Lemko Tower zaprezentowało dobrze nam znane piosenki, ale też nowe, które weszły w repertuar na najnowszą płytę. RE-Karpaty nie po raz pierwszy zaskoczyli publikę jazzowym stylem pieśni narodów karpackich, tym razem z poszerzonym instrumentarium. W podróż nie tylko po naszych łemkowskich, ale i bałkańskich dźwiękach zabrał nas Burjan. A na samym końcu Čendeš pokazał nam, że muzyka nie zna granic i te pieśni, które śpiewają Łemkowie w Polsce i Rusini na Słowacji, mogą nas nie tylko zjednoczyć, ale i miło zaskoczyć. W Radio Lemko będziecie mieć możliwość usłyszeć relację z 27. Spotkań z Kulturą Łemkowską oraz dowiedzieć się, co nowego w naszych łemkowskich zespołach.

Premiera programu w czwartek 28.11 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.

А што бы я без красы робила? / A cóż bym ja bez krasy robiła?

Ци літо, ци зима, кажда жена хоче гарді выглядати, не лем на параду! Повідают, же для румняного личка найліпша гірска вода з потічка. Кєбы того было мало, можеме натурі помочы модерныма способами, а оповіст Вам о тім молода Лемкыня з Рыхвалду. В бесіді з професийональным косметольоґом, Йоанном Васильчак, почуєте м.ін. о тім, як выбрати одповідній косметик, як дбати о скору през цілий рік, чого ся стеречы, жебы не причыняти ся до розмаітых скірных проблемів, як найти найліпшу для себе методу, котра утримат нашу скору в рівновазі. Йоанна здрадит нам пару рецептур на еко-домашні косметикы і повіст, якій хосен дают такы процедуры як кріоліполіза, ГІФУ і ендермольоґія. Не хыбит тіж порад для мужів!

Просиме на авдицию в середу 20.11 о годині 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 16:00.

– – – – – – – – – – – – –

Czy lato, czy zima, każda kobieta chce wyglądać pięknie, nie tylko od święta! Mówi się, że dla rumianego lica najlepsza górska woda z potoka. Gdyby tego było mało, możemy wesprzeć naturę nowoczesnymi sposobami, a opowie Wam o tym młoda Łemkini z Rychwałdu. W rozmowie z profesjonalnym kosmetologiem, Joanną Wasylczak, usłyszycie m.in. o tym, jak dobrać odpowiedni kosmetyk, jak prawidłowo dbać o skórę przez cały rok, czego unikać, aby nie przyczyniać się do różnych problemów skórnych, jak odnaleźć najlepszą dla nas metodę, która utrzyma naszą skórę w równowadze. Joanna zdradzi nam kilka przepisów na eko-domowe kosmetyki oraz powie o korzyści z zabiegów, takich jak kriolipoliza, HIFU czy endermologia. Nie zabraknie również porad dla mężczyzn!

Zapraszamy na audycję w środę 20.11 o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 16:00.


Йоанна Васильчак / Joanna Wasylczak

Лемківскій Рай / Łemkowski Raj

„І гын, на веру, сме жыли як в Раю” – тоты слова оддают тугу за втраченом Лемковином. То наголовок документального фільму, зреалізуваного в 2019 през Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця КЫЧЕРА з Ліґниці. То його перше кінематоґрафічне діло, хоц юж передом ґрупа підняла ся получыня формы акторской з народным танцьом і сьпівом, коли зрыхтувала інсценізацию „Собітка”. Тым разом члены ансамблю, але і іншы запрошены особы, стали перед обєктивом камеры, штобы одтворити штоденне жытя Лемків на рідных землях. Премієрове вказаня фільму „І гын, на веру, сме жыли як в Раю” было в часі 25-літя ЛАПіТ КЫЧЕРА. Од премієры документ не был ниґде удоступнений, што дало можливіст зголосити го до престижового конкурсу 25. Загальнопольского Незалежного Фестівалю Документальных Форм NURT, де вказуют найліпшы польскы документы. Серед 170 зголошеных фільмів закваліфікували 42 продукциі, котры будут вказуваны в часі фестівалю в Кєльцах. На листі выбраных документів нашол ся тіж фільм ЛАПіТ КЫЧЕРА, будете могли го видіти 20.11.2019 о год. 13:00 на велькій сцені Кєлецкого Центру Культуры. А юж тепер в Радіо Лемко мате змогу почути бесіду з Оксаном Терефенко, сценаристком і режысерком „І гын, на веру, сме жыли як в Раю”, котра оповіст, як выглядало творіня фільму, што діяло ся перед і за обєктивом камеры.

Премієра проґраму в пятницю 15.11. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 18:00.

– – – – – – – – – – – – – –

„I tam naprawdę żyliśmy jak w Raju” – te słowa właściwie oddają tęsknotę za utraconą Łemkowszczyzną. To tytuł filmu dokumentalnego, zrealizowanego w 2019 roku przez Łemkowski Zespół Pieśni i Tańca KYCZERA z Legnicy. To jego pierwsze dzieło w dziedzinie kinematografii, choć już wcześniej grupa podejmowała się połączenia form aktorskich z tradycyjnym tańcem i śpiewem, kiedy przygotowała inscenizację „Sobótka”. Tym razem członkowie zespołu, ale również inne zaproszone osoby, stanęli przed obiektywem kamery, aby odtworzyć codzienne życie Łemków na rodzimej ziemi. Premierowy pokaz filmu „I tam naprawdę żyliśmy jak w Raju” miał miejsce podczas 25-lecia ŁZPiT KYCZERA. Od premiery dokument nie był nigdzie rozpowszechniany, co dało możliwość zgłoszenia go do prestiżowego konkursu 25. Ogólnopolskiego Niezależnego Festiwalu Form Dokumentalnych NURT, gdzie pokazywane są najlepsze polskie dokumenty. Wśród 170 zgłoszonych filmów zakwalifikowano 42 produkcje, które zaprezentowane będą w czasie festiwalu w Kielcach. Na liście wybranych dokumentów znalazł się również film ŁZPiT KYCZERA, będziecie mogli zobaczyć go 20.11.2019 o godz. 13:00 na dużej scenie Kieleckiego Centrum Kultury. A już teraz w Radio Lemko macie możliwość posłuchać wywiadu z Oksaną Terefenko, scenarzystką i reżyserką „I tam naprawdę żyliśmy jak w Raju”, która opowie, jak wyglądało tworzenie filmu, co działo się przed i poza obiektywem kamery.

Premiera programu w piątek 15.11 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 18:00.


на фільмовым пляні (знимкы Соня Гербут) / na planie filmowym (fot. Sonia Herbut)

Серце в Камюнці / Serce w Kamionce

В Радіо Лемко бесіда з Миколайом Ксеняком, русиньскым писательом, культурным діячом, учытельом. Вродили ся 4 грудня 1933 рока в Камюнці на Словациі, котра находит ся в окресі Стара Любовня, близко до границі з Польщом. И хоц доросле жытя завело іх до Ружомберку, в творчости сильно вміщене є рідне село, де ся выховали, його краєвиды и жытя люди. О тім є книжка „О камюньскых майстрах”, а найдеме в ній медже іншыма забытых русиньскых дротарів, місцьовы звыкы и обряды. Автор подає народну мудріст в подобі байок и приповідок, котры свобідні будує рымуваным словом. В проґрамі представиме біоґрафію и фраґмент твору автора, але и они сами оповідят о своім жытю, бывшій а и теперішній доли Русинів за полудньовом границьом.

На премієру просиме в середу 13.11 о годині 20:00. Повторіня в суботу і неділю o год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – –

W Radio Lemko wywiad z Mikołajem Kseniakiem, rusińskim pisarzem, działaczem kulturalnym, nauczycielem. Urodził się w 4 grudnia 1933 roku w Kamionce na Słowacji, która znajduje się w okresie Stará Ľubovňa, niedaleko granicy z Polską. Mimo że dorosłe życie zaprowadziło go do Rużomberku, szczególne miejsce w jego twórczości ma rodzima wieś, gdzie się wychował, jej krajobrazy i życie mieszkańców. Temu poświęcona jest książka „О камюньскых майстрах”. Odnajdziemy w niej zapomnianych rusińskich druciarzy, miejscowe zwyczaje i obrzędy. Autor przekazuje ludową mądrość w formie bajek i opowiadań, które z lekkością buduje rymowanym słowem. W programie przestawimy biografię i fragment utworu pisarza, ale również on sam opowie o swoim życiu, minionych i obecnych losach Rusinów mieszkających za południową granicą.

Zapraszamy na audycję w środę 13.11 o godzinie 20:00. Powtórka w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.


Миколай Ксеняк зо женом / Mikołaj Kseniak z żoną (fot. Radio Lemko)

Свята Параскєва Пятниця / Święta Paraskiewa Piatenka

Тропар:

Премудрая i всехвальная Христова мучениця Параскєва, мужескую крiпость приiмши, женскую же немощь отвергши, дiавола побiди і мучителя посрами, вопiющи i глаголющи: приiдите, тiло моє мечем ссеците и огнем сожгите, аз бо, радующися, iду ко Христу, Жениху моєму. Тоя молитвами, Христе Боже, спаси души наша.

Кондак:

Всесвятоє i непорочноє мученiє принесши, яко вiно пречестноє, безсмертному Жениху Христу, Ангельскоє ликостоянiє возвеселила єси i побiдила єси демонскiє козни. Сего ради тя честно вiрою чтим, мученице Параскєво многострадальная.

10 листопада Церков споминат літурґічну памят великомучениці Параскєвы Пятниці (III в.). Кількіст церков збудуваных в єй чест сьвідчыт о велькій любови до святой. В чысленных лемківскых селах, такых як Чырна, Дальова, Новиця мож найти деревяны церковці під єй покровом. В 2018 році в православній вроцлавско-щецінскій єпархіі освятили новий храм з єй святым іменом. Чым прославила ся свята Параскєва, же нашла так вельку пошану серед вірных, як выглядала єй дорога до святости і о што молят ся до ней люде? Почуєте о тім в Радіо Лемко.

Просиме на авдицию в неділю (10.11) о годині 20:00. Повторіня в наступну суботу і неділю (16-17.11) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

10 listopada Cerkiew wspomina liturgiczną pamięć wielkiej męczennicy Paraskiewy Piatenki (III w.). Ilość cerkwi zbudowanych w jej cześć świadczy o wielkiej miłości narodu do świętej. W wielu łemkowskich wsiach, takich jak Czarna, Daliowa, Nowica można znaleźć drewniane cerkiewki pod jej wezwaniem. W 2018 roku w prawosławnej diecezji wrocławsko-szczecińskiej konsekrowano nową świątynię z jej świętym imieniem. Czym zasłynęła św. Paraskiewa, że zyskała tak głęboki szacunek wśród wiernych? Jak wyglądała jej droga do świętości i o co modlą się do niej ludzie? Usłyszycie o tym w Radio Lemko.

Zapraszamy na audycję w niedzielę (10.11) o godzinie 20:00. Powtórka w kolejną sobotę i niedzielę (16-17.11) o godz. 14:00.

Од Акселя до Демая / Od Axela do Demaja

В найближшым поґрамі почуєте історию, як недяка до інструменту перемінила ся в пасию. Просиме на авдицию посвячену лемківскому ансамбльови ДЕМАЙ з Ґромадкы. Члены ансамблю – Генрик Демай, Катерина Демай і Ґжеґож Соловскі – заберут нас в подорож в часі. Нашы гості оповідят, як ґрупа розвияла ся протягом років, як стежкы жытя переплітали ся з дольом ансамблю і як любов до музикы і сценічний фах переказаний был малолітній Касі. Все усьміхнена сьпівачка ДЕМАЯ веселит нас на чысленных весілях, забавах і фестівалях. В проґрамі не бракне цєкавых і веселых анеґдот, тай доброй музикы, так з теперішнього і старого репертуару ґрупы. Будете могли почути тіж ахівальны награня з 90. років, доступны лем на маґнетофоновых касетах.

Премієра проґраму в пятницю (8.11) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 18:00.

– – – – – – – – – – – – –

W najbliższym programie usłyszycie historię, jak niechęć do instrumentu przerodziła się w pasję. Zapraszamy na audycję poświęconą łemkowskiemu zespołowi DEMAJ z Gromadki. Członkowie zespołu – Henryk Demaj, Katarzyna Demaj i Grzegorz Sołowski – zabiorą nas w podróż w czasie. Nasi goście opowiedzą, jak grupa ewoluowała na przestrzeni lat, jak życiowe ścieżki splatały się z losami zespołu oraz jak miłość do muzyki i sceniczny fach przekazany został nastoletniej Kasi. Zawsze uśmiechnięta wokalistka DEMAJa raduje nas śpiewem na licznych weselach, zabawach i festiwalach. W programie nie zabraknie ciekawych i zabawnych anegdot, a także dobrej muzyki, zarówno z obecnego, jak i starego repertuaru grupy. Będziecie mogli usłyszeć również archiwalne nagrania z lat 90., dostępne tylko na kasetach magnetofonowych.

Premiera programu w piątek (8.11) o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 18:00.



Ансамбль ДЕМАЙ (знимка з архіву ґрупы) / Zespół DEMAJ (fot. z archiwum grupy)

Ищы мене повивали, а юж мі тя обіцяли / Jeszcze mnie powijali, a już mi cię obiecali

Кермеш, кермеш, Бог тя створил
Я ся на тя давно строіл,
ищы мене повивали,
а юж мі тя обіцяли

Так за словами лемківского поеты Якова Дудры сьпівали Лемкы в кермешовий час. На
Рождество Богородиці до Дудрового села приіхали гості не лем з рідных гір. Было як давно,
бо лосянам зацло ся за торжественныма кермешами. Што при нагоді церковного праздника
одсвяткували в Лоси? Якых сьпівів іщы не чула лосяньска церков? Чи лосяне старали ся о
кермешовых гости? Одповіди не лем на тоты зьвіданя почуєте в нашім проґрамі!

На премієру просиме в середу 6.11 о годині 20:00. Повторіня в суботу і неділю o год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Kermesz, kermesz, Bóg cię stworzył,
Ja się na cię dawno stroił,
jeszcze mnie powijali,
a już mi cię obiecali

Tak według słów łemkowskiego poety Jakowa Dudry śpiewali Łemkowie w czasie „kermeszu” –
święta patronalnego miejscowej cerkwi. Na święto Narodzenia NMP do Dudrowej wsi przyjechali
goście nie tylko z gór. Było tak jak kiedyś, bo mieszkańcy Łosia długo marzyli o zorganizowaniu
„kermeszu” tak uroczystego, jak zwykli robić to dawniej. Co przy okazji święta cerkiewnego
również celebrowano? Jakich śpiewów jeszcze nie słyszała miejscowa świątynia? Czy gospodarze kermeszu
dobrze ugościli przybyłych? Odpowiedzi na te i wiele innych pytań usłyszycie w naszym programie!

Na premierę zapraszamy w środę 6.11 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.


Церков Рождества Богородиці в Лоси / Cerkiew Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Łosiu (fot. Lemko TV)

Лемколянд на добраніч / Lemkoland na dobranoc

В четвер на вечер просиме Вас на наступний проґрам з циклю Лемколянд на добраніч. Тым разом малы і велькы діти будут могли почути дві русиньскы байкы. В обох головным богатырьом є Циґан. В єдній байці буде він мудріжший як чорт, котрому не даст забрати овец. В другій поможе бідному хлопу остати при жытю. А як тото вшытко му ся поведе? Почуєте в четвер (31.10.) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (2-3.11.) о год. 19:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

W czwartkowy wieczór zapraszamy Was na kolejny program z cyklu Lemkoland na dobranoc. Tym razem małe i duże dzieci będą mogły posłuchać dwóch rusińskich bajek. W obu głównym bohaterem jest Cygan. W jednej bajce będzie mądrzejszy od czarta, któremu nie pozwoli zabrać owcy. W drugiej pomoże biednemu chłopu pozostać przy życiu. A jak to wszystko mu się uda? Usłyszycie w czwartek (31.10.) o godz. 20.00. Powtórki w weekend (2-3.11) o godz. 19.00

Пальцьом по мапі – Лемковина 100 років тому / Palcem po mapie – Łemkowszczyzna 100 lat temu

Думаш часом, як змінила ся мапа Лемковины протягом остатнього столітя? Де были такы села як приміром Білична, Радоцина, Долины ци Незнайова и чом гнеска іх юж неє? Што до того мают ґеодезия и катроґрафія? А но мают, и то дуже! Оповіст о тім Аня Шмайда з Конечной, тогорічня абсольвентка Гірничо-Гутничой Академіі в Кракові. Аня оборонила інжынєрску працю, в котрій на підставі даных з повселюдного спису з 20. років ХХ столітя створила мапу вказуючу, як залюднена была товды Лемковина. В проґрамі буде не лем о істориі, але тіж дoзнате ся дакус о ґеодезиі.

На премієру просиме в понедільок 28.10 о годині 20:00, а повторіня буде в суботу и в неділю o 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Zastanawiasz się czasem, jak pod względem geograficznym zmieniała się Łemkowszczyzna przez ostatnie stulecie? Gdzie znajdowały się takie miejscowości jak Bieliczna, Radocyna, Dolyny czy Nieznajowa i dlaczego dzisiaj już ich nie ma? Jak ma się do tego geodezja i kartografia? Owszem, ma i to całkiem sporo! Opowie o tym Ania Szmajda z Koniecznej, tegoroczna absolwentka studiów inżynierskich Akademii Górniczo-Hutniczej w Krakowie. Ania obroniła pracę dyplomową, w której na bazie danych z powszechnego spisu ludności przeprowadzonego w latach 20. XX w. stworzyła mapę, która obrazuje, jak wyglądała wówczas gęstość zaludnienia Łemkowszczyzny. W programie będzie nie tylko o historii, ale także o nauce jaką jest geodezja.

Na premierę zapraszamy w poniedziałek 28.10 o godz. 20:00, a powtórka emisji zaplanowana jest na sobotę i niedzielę o 14:00.