Kategoria: Upcoming broadcasts

Уж сте почули дакус од пана Муколая Кусайлы о тім, як то заходили ся Руснакы зо Словациі і Польщы, але на тім не конец. В сесій авдициі почуєте історию з сусіднього подвірця при граници, з Нижньой Полянкы. Фома Болех перевюл бесіду з найстаршом мешканком того села, Анном Гудаковом, родженом в 1930 році во Вышній Полянці. Оповіли, як іх родина і сусіды пережыли І і ІІ Сьвітову Войну, тай выізды до Радяньской Украіны. Почуєте о выселіню Лемків з Радоцины з перспективы надцетлітньой товды Анны. Часы были тяжкы, але творят они твердых люди. Пані Анна все тримали ся свого і так вчыли своі діти, николи не встыдали ся віры і походжыня. Проґрам має величезну вартіст не лем історичну, але тіж языкову, годны будете порівнати, што в нашых бесідах спільне, а што далекє.

Премієра проґраму 13 грудня 2023 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Usłyszeliście już nieco od pana Mikuláša Kusajly o tym, jak to spotykali się Rusini ze Słowacji i Polski, ale na tym nie koniec. W niniejszej audycji usłyszycie historię z sąsiedniego podwórka przy granicy, z Nižnej Polianki. Tomasz Bolech przeprowadził rozmowę z najstarszą mieszkanką tej wsi, Anną Hudakovą, urodzoną w 1930 roku w Vyšnej Poliance. Opowiedziała, jak to jej rodzina i sąsiedzi przeżyli I i II Wojnę Światową, a także wyjazdy do USSR. Usłyszycie o wysiedleniu Łemków z Radocyny z perspektywy nastoletniej wtedy Anny. Czasy były trudne, ale tworzą one silnych ludzi. Pani Anna zawsze dbała o rodzime wartości i tego uczyła swoje dzieci, nigdy nie wstydziła się wiary i pochodzenia. Program jest niezwykle cenny nie tylko w kontekście historycznym, ale również lingwistycznym, będziecie mogli porównać, co w naszych językach jest wspólne, a co dalekie.

Premiera programu 13 grudnia 2023 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Нижня Полянка / Nižná Polianka (https://obecniznapolianka.sk/)

Ци задумували сте ся даколи, як выглядало жытя Руснаків зо Словациі в давных часах? Ци заходили ся з Лемками, котры сусідували з нима од польской страны? О тім оповіли пан Миколай Кусайла, родом з Вышньой Полянкы, што при самій граници. Пан Миколай жыют разом зо женом Марийом в своім ріднім селі, де ґаздуют і трудят ся для свойой громады, през рокы были рыхтарьом. Сут церковным дяком, долгллітнім весільным старостом, тай основательом групы гудаків. Сьпіванка все грала ім в серци і вела през жытя, выславляла радіст і одганяла старункы. Пан Миколай поділили ся з Фомом Болехом не лем своіма споминами з молодых років, але тіж оповістками своіх родичів і дідів, зато годны будете познати історию села іщы з часів І і ІІ сьвітовой войны. Кєд будете слухати, імайте слова, котры можут ся Вам видіти вібчы, хоц памятайте, же може і в нас были хоснуваны! Щыро просиме до сусіднього подвірця, по словацкій страні.

Премієра проґраму в середу 6 грудня 2023 рока о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (9-10.12) о год. 14:00.

А уж о тыжден зазриме до Нижньой Полянкы, але о тім оповіме на другій раз…

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Czy zastanawialiście się kiedyś, jak wyglądało życie Rusinów ze Słowacji przed laty? Czy spotykali się z Łemkami, którzy sąsiadowali z nimi od polskiej strony? O tym opowiedział pan Mikuláš Kusajla, pochodzący ze wsi Vyšná Polianka przy samej granicy. Pan Mikołaj razem z żoną Marią mieszka w swojej rodzimej wiosce, gdzie gospodarzy, i trudzi się dla dobra lokalnej społeczności, przez wiele lat pełnił funkcję wójta. Jest cerkiewnym diakiem, wieloletnim starostą weselnym, a także założycielem grupy muzyków. Pieśń zawsze grała mu w sercu i wiodła przez życie, wyrażając radość i odganiając zmartwienia. Pan Mikołaj podzielił się z Tomaszem Bolechem nie tylko swoimi wspomnieniami młodości, ale również opowieściami swoich rodziców i dziadków, dzięki czemu będziecie mogli poznać historię jego wsi jeszcze z czasów I i II wojny światowej. Podczas słuchania koniecznie wyłapujcie słowa, które mogą wydawać się Wam obce, aczkolwiek pamiętajcie, że i u nas mogły być one wykorzystywane! Serdecznie zapraszamy do sąsiedniego podwórka, po słowackiej stronie.

Premiera programu w środę 6 grudnia 2023 roku o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (9-10.12) o godz. 14:00.

A już za tydzień zajrzymy do wsi Nižná Polianka, ale o tym jeszcze opowiemy…

Вышня Полянка / Vyšná Polianka (https://www.vysnapolianka.sk)

Тяжкы часы акциі „Вісла”, котра до гнеска явит ся яко мартирологія лемківского народа, лишыла сьлід в головах Лемків, мусово переселеных на західні і пілнічны землі Польщы. Вшытко, што іх стрітило, описували в листах до своіх близкых за вельком водом. На писмах до урядників глядали рятунок в польскій, комуністычній владі. До такых уникальных джерел выкарало ся дійти пану Юркови Стариньскому, ведучому ЛАПіТ „Кычера”. Листы Лемків зобрали ся до книжкы «Выселили нас мусово», котра вкаже ся в двох частях. То шанса познати історию, котру не годны сме найти в документах або історичных книжках, адже єст то переполнена емоциями особиста оповіст. То вшануваня памяти і одданя голосу выселеным Лемкам, котрых серед нас юж неє. То невыречены істориі, котры лишыли ся лем на пожолклых фалатках паперя. Просиме на бесіду Ярка Стремецкого з Юрийом Стариньскым о спомненім выдавництві, плянах на наступны і пліднім році ансамблю.

Премієра проґраму 29 листопада 2023 рока о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (2-3.12) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Trudne czasy akcji „Wisła”, która do dzisiaj jawi się jako martyrologia łemkowskiego narodu, odcisnęła piętno w umysłach Łemków, przymusowo deportowanych na zachodnie i północne ziemie Rzeczpospolitej. Wszystko to, co ich spotkało, opisywali w listach do swoich bliskich w Ameryce. Szukali też ratunku u ówczesnej polskiej, komunistycznej władzy, kierując pisma do urzędników. Do takich unikalnych źródeł udało się dotrzeć panu Jerzemu Starzyńskiemu, kierownikowi ŁZPiT „Kyczera”. Listy Łemków złożyły się na książkę „Wyselyly nas musowo”, która ukaże się w dwóch częściach. To szansa na poznanie historii, której nie znajdziemy w dokumentach czy w książkach historycznych, gdyż składa się z przepełnionych emocjami osobistych narracji. To uszanowanie pamięci i oddanie głosu wysiedlonym Łemkom, których wśród nas już nie ma. To niewypowiedziane historie, które pozostały na pożółkłych skrawkach papieru. Zapraszamy na rozmowę Jarosława Stremeckiego z Jerzym Starzyńskim o wspomnianym wydawnictwie, planach na kolejne i owocnym roku zespołu.

Premiera programu 29 listopada 2023 roku o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (2-3.12) o godz. 14:00.

Югаска Дзюбиньска з дітми, з Верхомлі Великой (зо збіркы Кычеры)
Joanna Dziubińska z dziećmi, z Wierhomli Wielkiej (ze zbiorów Kyczery)

Наш редактор, Данько Горощак, має приємніст запросити слухачів на выняткову бесіду з творцями проєкту Фай по свому – Оксаном Грабан-Ліхтаньском і Варфоломійом Ліхтаньскым. Причыном до бесіды был факт, што Фай по свому нашло ся серед нагородженых в конкурсі Народового Центра Культуры Odkryj swój skarb. В бесіді поділиме ся з Вами своіма передуманями о лемківскім языку, потребах гнешніх Лемків і пробах привертаня вызьбілілых фалатків нашой бесіды. О потребі творіня безпечного простору, де годны сме сьміло писати по свому, без страху, же дахто нас вкаже пальцьом. Думам, же то важна бесіда, котра прібує сперти ся над справом, яка “палит” наш нарід – бесідує Данько. Кєд стоіте о лемківскій язык і тіж задумуєте ся, што сме годны зробити для його сохраніня, долучте до нас в часі пущаня проґраму.

Премієра авдициі в середу 22 листопада о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (25-26.11) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – –

Nasz redaktor Daniel Horoszczak ma przyjemność zaprosić słuchaczy na wyjątkową rozmowę z twórcami projektu Faj po swomu – Oksaną Graban-Lichtańską i Bartłomiejem Lichtańskim. Punktem wyjścia do rozmowy był fakt, iż Faj po swomu znalazło się wśród laureatów konkursu Narodowego Centrum Kultury Odkryj swój skarb. W rozmowie podzielimy się z Wami swoimi refleksjami na temat języka łemkowskiego, potrzebach dzisiejszych Łemków i próbach przywracania wyblakłych skrawków naszej mowy. O potrzebie tworzenia bezpiecznej przestrzeni, gdzie mamy możliwość śmiało pisać w swoim języku, bez strachu o wytykanie palcami. Myślę, że to bardzo ważna rozmowa, która próbuje zatrzymać się nad palącą sprawą naszego narodu – mówi Dańko. Jeśli nie jest Wam obojętny los Łemkowskiego języka i też zastanawiacie się, co możemy zrobić dla jego ocalenia, dołączcie do nas w czasie emisji programu.

Premiera audycji w środę 22 listopada o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (25-26.11) o godz. 14:00.

Што зьвірятім принесе политика ведена на фармі и поза ньом? Чи буде ім ся вдякы тому ліпше жыло? Щыро просиме на наступну за порядком част слуховиска „Звіряча фарма” основаного на осмім розділі книжкы Дорджа Орвела. Вдякы Петрови Криницкому можеме чытати ю по лемківскы. Він бо ону книжку преложыл, рівно з другыма творами сьвітовой літературы, котры зобрал до Ґолем Сериі. Хтіли бы сте почути попередні части слуховиска? Барз просиме! Зазрийте до нашого складу авдиций и выберте катеґорию „слуховиско” – гын іх найдете.

Премієра проґраму в середу 15 листопада о 20:00 годині. Повторіня в суботу и неділю (18-19.11) о 14:00 годині.

– – – – – – – – – – –

Co zwierzętom przyniesie polityka na farmie i poza jej granicami? Czy będzie im się lepiej dzięki niej wiodło? Zapraszamy serdecznie na kolejną część słuchowiska „Folwark Zwierzęcy” opartego na ósmym rozdziale książki George’a Orwella. Dzięki Piotrowi Krynickiemu możemy ją czytać po łemkowsku, ponieważ to on ją przetłumaczył, tak samo jak i inne utwory światowej literatury, które zebrał w Golem Serię. Chcielibyście usłyszeć poprzednie części słuchowiska? Prosimy bardzo! Zajrzyjcie do naszego archiwum i wybierzcie kategorię „słuchowisko” – tam je znajdziecie.

Premiera programu w środę 15 listopada o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (18-19.11) o godzinie 14:00.

Хоц зьвірята терплят холод и голод, та безпрестанні продолжают одбудову знищеного вітрака. Але кельо іщы годны вытримати? Чи струя пропаґанды и террор одберут зьвірятім чест?

Просиме на дальшу част слуховиска „Звіряча фарма” на основі семого розілу книжкы Дорджа Орвела, котру мож чытати по лемківскы вдякы роботі Петра Криницкого. Він бо ону книжку преложыл, тако и другы творы сьвітовой літературы, котры облапил до єдной сериі, Ґолем Сериі.

Не чули сте попередні части слуховиска? Нияк ся не трапте! Лем зазрийте до нашого складу авдиций и выберте катеґорию „слуховиско” – гын іх найдете.

Премієра проґраму в середу 1 листопада о 20:00 годині. Повторіня в суботу и неділю (4-5.11) о 14:00 годині.

– – – – – – – – – – –

Mimo to, że zwierzęta cierpią z powodu chłodu i głodu, to nieustannie kontynuują odbudowę zniszczonego wiatraka. Ale ile jeszcze zdołają wytrzymać? Czy rwący strumień propagandy i terror odbiorą zwierzętom godność?

Zapraszamy na następną część słuchowiska „Folwark zwierzęcy” na podstawie siódmego rozdziału książki George’a Orwella, którą można czytać po łemkowsku dzięki pracy Piotra Krynickiego. On bowiem ten utwór przetłumaczył, tak jak i inne dzieła literatury światowej, które zawarł w Golem Serii.

Nie słyszeliście poprzednich części słuchowiska? Nic się nie martwcie! Zajrzyjcie do naszego archiwum i wybierzcie kategorię „słuchowisko” – tam je znajdziecie.

Premiera programu w środę 1 listopada o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (4-5.11) o godzinie 14:00.

15… уж тильо років маме приємніст чути фольк-рокову ґрупу Надія на лемківскых, і не лем, сценах. Сценах, на котрых такы гіты як „Малюванка” ци „Дощ” сьпіваны сут з публиком праві же як народны сьпіванкы. Од часу, коли ансамбль зашмарил думку граня весіль, а склад ся устабілізувал – музичні хлопчыска пішли в сторону міцного граня. Почули сме тото уж на плыті „Ближе”, найдеме тіж тото, як радят самы музикы, на новім кружку, котрого фалаткы будеме сценічні чули 14 жовтня в ЦК Муза в Любіні. Закля зыйдеме ся на торжественнім ювілею Надіі, просиме на бесіду з Андрийом Кайфашом, Павлом Басалыґом і Фабіяном Кравчыком, котры заповідят своє «дитятко» і оповідят нам о дотераню ся в музычно-товарискых релациях.

Премієра проґраму в середу 4.10. о год. 20:00. Повторіня проґраму в суботу і неділю (7-8.10) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

15… już tyle lat mamy przyjemność słuchać folkowo-rockowej grupy Nadija na łemkowskich, i nie tylko, scenach. Scenach, na których takie hity jak „Maluwanka” czy „Doszcz” śpiewane są z publicznością niemal jak tradycyjne piosenki. Od kiedy zespół zostawił scenę weselną, a skład się ustabilizował – muzycznie, chłopaki poszli w stronę mocnych brzmień. Słyszeliśmy to już na płycie pt. „Bliżej”, znajdziemy to również, jak sami zapowiadają, na nowym krążku, z którego kawałków będziemy mogli wysłuchać w wydaniu scenicznym 14.10 w CK Muza w Lubinie. Zanim spotkamy się na uroczystym jubileuszu Nadiji, zapraszamy na rozmowę z Andrzejem Kajfaszem, Pawłem Basałygą i Fabianem Krawczykiem, którzy zapowiedzą swoje nowe „dziecko” i opowiedzą nam o docieraniu się w relacjach muzyczno-towarzyskich.

Premiera programu w środę 4.10. o godz. 20:00. Powtórki programu w sobotę i niedzielę (7-8.10) o godz. 14:00.

Сядте сой выгідні на стільчыку, возте сой в рукы горнятко з горячом гарбатом і призрийте ся на выдуманий пец, без дверці котрого видно міцний оген. Данько Горощак просит Вас до себе в гости! В тім проґрамі, наш редакцийний камрат поділит ся з Вами кавальцьом свого сьвіта. Сьвіта, котрий сотворил зо слів, етеричного сьвіта, зобраного зо стрямб образів, што взріли його очы і рефлексий, што безвольні творили ся в його голові. Авторскы літерацкы творы Данька будете могли почути в польскім языку.

Премієра проґраму в середу 27 вересня 2023 о год. 20:00. Повторіня в суботу (30.09.) і неділю (01.10.) о год. 14:00.

– – – – – – – – –

Usiądźcie wygodnie na stołku, weźcie w obie dłonie kubek z gorącą herbatą i spoglądajcie na wymyślony piec, przez drzwiczki którego widać mocny ogień. Dańko Horoszczak zaprasza Was do siebie w gości! W tym programie nasz redakcyjny kolega podzieli się z Wami kawałkiem swojego świata. Świata, który stworzył ze słów, świata ulotnego, zebranego ze strzępów obrazów, ujrzanych jego oczami i refleksji, mimowolnie powstających w jego głowie. Autorskich utworów literackich Dańka będziecie mogli wysłuchać w języku polskim.

Premiera programu w środę 27 września 2023 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę (30.09.) i niedzielę (01.10.) o godz. 14:00.

Земля гейбы матір дає жытя, плекат і хоронит чловека. В гнешніх часах, хоц цивілізация міцно нас охопила, припоминаме сой, же треба вертати до джерела, до натуры. Люде од віків знали лічыти ся зільом, подавали сой знаня, не треба ім было рецепт і таблеток, адже знали, што на яку біду може помочы. Тепер глядаме одповіди в мудрости предків, а вчены потверджают, же тото, што робили нашы дідове не было выдумком, забобоном, але мало сенс. О тім могли почути гості тогорічной Лемківской Ватры в Ждыни в Просторі Слова, де Ганя Чухта, зілярка і фітотерапевтка, вказала і оповіла, до чого можеме схіснувати зіля, котре росне на Лемковині. Як зберати зіля, на што оне помагают, якы добра можеме з нього зрыхтувати, якы сут лемківскы назвы рослин і дуже веце дознате ся в проґрамі Радіо Лемко.

Премієра авдициі в середу 13 вересня о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – –

Ziemia niczym matka daje życie, karmi i chroni człowieka. W dzisiejszych czasach, choć cywilizacja nas opanowała, przypominamy sobie, że należy powracać do źródła, do natury. Ludzie od wieków potrafili leczyć się ziołami, przekazywali sobie wiedzę, nie potrzebowali recept i tabletek, gdyż wiedzieli, co na jakie schorzenie może pomóc. Teraz szukamy odpowiedzi w mądrościach przodków, a naukowcy potwierdzają, że to, co robili nasi dziadkowie nie było wymysłem, zabobonem, ale miało sens. O tym mogli posłuchać tegoroczni goście Łemkowskiej Watry w Zdyni w Przestrzeni Słowa, gdzie Anna Czuchta, zielarka i fitoterapeutka, pokazała i opowiedziała, do czego możemy wykorzystać zioła, rosnące na Łemkowszczyźnie. Jak zbierać rośliny, na co pomagają, jakie dobra możemy z nich przygotować, jakie są łemkowskie nazwy roślin i wiele więcej dowiecie się w najbliższym programie Radio Lemko.

Premiera audycji w środę 13 września o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

фот. Зузана Кацерова / fot. Zuzana Kacerova

Для єдных то лем папір, а для нашого редактора, Данька Горощака, то двері до давной Лемковины, яку знал з оповідань своіх дідів. Певно тіж іх мате, може тримате іх в альбумах, а може ждут на внуків в скриночці на поді. З них вызьбілілым пізріньом смотрят на нас люде, о котрых сьвіт давно забыл. А кєд по них сігаме, то як бы тоты люде ставали ся нам барже близкы. Бесідуєме гев о знимках, бо якраз просиме Вас на проґрам о істориі єдной фотоґрафіі, котра порушыла Данька на тільо, што мусіл зробити о ней авдицию. Як все, буде і фільозофічні, і весело, а вшытко подане з вынятковом лемківском музиком. Для вытрималых на кінци проґраму буде несподіванка… лем о тім уж сами мусите ся переконати.

Премієра проґраму в середу 06.09.2023 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – –

Dla jednych to tylko papier, a dla naszego redaktora, Dańka Horoszczaka, to drzwi do dawnej Łemkowyny, którą znał z opowiadań swoich dziadków. Pewnie też je macie, może przechowujecie je w albumach, a może na wnuki w skrzyneczce na strychu. Z nich wyblakłym spojrzeniem spoglądają na nas ludzie, o których świat dawno zapomniał. A gdy po nie sięgamy, to jakby ci ludzie stawali nam się bardziej bliscy. Mowa tu o zdjęciach, bo właśnie zapraszamy Państwa na program o historii jednej fotografii, która na tyle poruszyła Dańka, że musiał zrobić o tym audycję. Jak zawsze będzie i filozoficznie, i zabawnie, a wszystko podane z wyjątkową łemkowską muzyką. Dla wytrwałych na koniec programu niespodzianka w postaci…. ale o tym to już Państwo muszą się sami przekonać.

Premiera programu w środę 06.09.2023 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Од лівой стоят: Адам Горощак і єго жена Юстина Горощак з дому Гербут (прадідове Данька)
Од лівой сідят: Гаврив Горощак і Анастазия Горощак з дому Малиняк (прапрадідове Данька)
Знимка з весіля Адама і Юстины Горощаків роблена в 20-тых роках ХХ столітя в Білцареві (Лемковина).
/ з архіву родины Горощаків

Od lewej stoją: Adam Horoszczak i jego żona Justyna Horoszczak z domu Herbut (pradziadkowie Dańka)
Od lewej siedzą: Gabriel Horoszczak i Anastazja Horoszczak z rodu Malyniak (prapradziadkowie Dańka)
Zdjęcie z wesela Adama i Justyny Horoszczaków wykonane w latach 20-tych XX wieku w Binczarowej (Łemkowszczyzna).
/ z archiwum rodziny Horoszczaków

„Білцаривскы Оповіданя”, Ярослав Горощак (фот. Данько Горощак)
О книжці споминаме в проґрамі, кєд бысте хотіли єй придбати, пиште ґу нам. Книжка по лемківскы.

„Binczarowskie opowiadania”, Jarosław Horoszczak (fot. Daniel Horoszczak)
O książce wspominamy w programie, jeśli chcieliby Państwo nabyć książkę, piszcie do nas. Książka w języku łemkowskim.