Спомины Меланиi Райтер / Wspomnienia Melanii Rajter

Пані Мелания Райтер (з дому Мадзік) выселены были в 1947 році в Акциi Вiсла з cела Бортне. Мали втовды 13 років і барз добрі памятают ден, в котрім въєдно з родином мусіли лишыти свою хыжу. На захід іхали быдлячыма ваґонами веце, як два тыжні, а на місци ждало іх нове і незнане… Пані Мелания рішыли поділити ся своіма споминами. Як самы повідают”: “Такє повинно піти дальше”.

Щыро просиме на проґрам в середу 28.07.2021 о год 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Pani Melania Rajter (z domu Madzik) była wysiedlona w 1947 roku w ramach Akcji Wisła ze wsi Bartne. Miała wtedy 13 lat i bardzo dobrze pamięta ten dzień, w którym razem z rodziną musiała opuścić swój dom. Na zachód jechali w bydlęcych wagonach ponad dwa tygodnie, a na miejscu czekało na nich nowe i nieznane… Pani Melania postanowiła podzielić się swoimi wspomnieniami. Jak sama mówi: “ Coś takiego świat powinien usłyszeć”.

Serdecznie zapraszamy na program w środę 28.07.2021 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 14:00.

Програм Лемківской Ватры в Лугах / Program Łemkowskiej Watry w Ługach

Презентуєме приближений плян концертів на 31. Лемківскій Ватрі в Лугах (годины і ряд можут ся змінити).

ПЯТНИЦЯ – од год. 18:00
Горицвіт
Гилля
Лемко Тавер
Надія
Інтраде

СУБОТА – од год. 16:00
Гречны Фраіркы
Зорюшка
розпаліня Ватры
Горицвіт
Ре-Карпаты
Капеля Древутня
Горпина
Демай

В суботу медже концертами діти годны будут ся вказати, задеклямувати лемківску поезию або засьпівати сьпіванкы. Заохочаме до участи, для участників будеме мати дарункы.

– – – – – – – – – – – – – – –

Prezentujemy orientacyjny plan koncertów na 31. Łemkowskiej Watrze w Ługach (godziny i kolejność mogą ulec zmianie).

PIĄTEK – od godz. 18:00
Goryzvit
Hylla
Lemko Tower
NADIJA
Intrade

SOBOTA – od godz. 16:00
Hreczny Frairky
Zoriuszka
rozpalenie Watry
Goryzvit
Re-Karpaty
Kapela Drewutnia
Horpyna
Demaj

W sobotę między koncertami dzieci będą mogły zaprezentować się, recytując łemkowską poezję lub śpiewając piosenki. Zachęcamy do udziału, dla uczestników przewidziane są upominki.

Kультуровий шок – нетиповы звыкы в чуджыні / Kulturowy szok – nietypowe zwyczaje zagranicą

Сезон урльоповий ся зачал, певно дуже з Вас уж заплянувало свій выізд на літній одпочынок, декотры може аж тепер ся берут за плянуваня. Радіо Лемко має пропозицию для єдных і другых, треба лем уважні выслухати проґрам, котрий зрыхтувал для Ваc Данько Горощак. Тым разом буде оповідал о ріжницях медже культурами, на якы мож натрафити, кєд ся вандрує по сьвіті. Добрі знати, што ліпше не вказувати Анґликам або Французам, а як кланяти ся Японцям. Чым можеме заслужыти на пошану, а што може нас довести до біды ци незрозуміліня. Отворме ся на іншых, будме сьвідомыма гістми в чуджых странах і познайме ліпше тых, котры будут нас гостити.

Премієра проґраму в середу 07.07.2021 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю 26-27.06 о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –
Sezon urlopowy się zaczął, pewnie wielu z Was już zaplanowało swój letni wypoczynek, może niektórzy dopiero się biorą za planowanie. Radio Lemko ma propozycję dla jednych i drugich, trzeba tylko uważnie wysłuchać programu, który przygotował dla Was Dańko Horoszczak. Tym razem będzie opowiadał o różnicach między kulturami, na jakie można natrafić w czasie podróży po świecie. Dobrze jest wiedzieć, czego nie pokazywać Anglikom albo Francuzom, a jak się kłaniać Japończykom. Czym możemy zasłużyć sobie na szacunek, a co może doprowadzić do kłopotów czy nieporozumień. Otwórzmy się na innych, bądźmy świadomymi gośćmi w obcych stronach i poznajmy lepiej tych, którzy będą nas gościć.

Premiera programu w środę 07.07.2021 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę 26-27.06. o godz. 14:00.

Н’лем folk заповідат альбум! / Н’лем folk zapowiada album!

Ансамбль н’лем folk грат на лемківскых і не лем сценах юж 4 рокы. Творит го група вроцлавскых студентів, котра задумала передставляти лемківску музику по новому, творячы тіж своі авторскы пісьні. Артисты за тот час перешли музичну дорогу, де на пути медже вынесеном з хыжы традицийом а гнешнім острійшым звуком однашли свій стиль. Просиме на проґрам, в котрім члены ансамблю – Дария Кузяк і Матвій Стафиняк – оповідят о н’лем фольк, а при нагоді заповідят в нас свій дебіютовий альбум, котрого част годны будете тепер почути лем в сесій авдициі!

Премієра проґраму в середу 30.06.2021 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (3-4.07.2021) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

Zespół н’лем folk gra na łemkowskich i nie tylko scenach już 4 lata. Tworzy go grupa wrocławskich studentów, która zdecydowała się przedstawić łemkowską muzykę po nowemu, tworząc również swoje autorskie piosenki. Artyści w tym czasie przebyli muzyczną drogę, gdzie na rozwidleniu pomiędzy wyniesioną z domu tradycją a dzisiejszym ostrzejszym brzmieniem odnaleźli swój styl. Zapraszamy na program, w którym członkowie zespołu – Daria Kuziak i Mateusz Stafiniak – opowiedzą o n’lem folk, a przy okazji zapowiedzą u nas swój debiutancki album, którego część będzie można ekskluzywnie posłuchać w niniejszej audycji!

Premiera programu w środę 30.06.2021 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (3-4.07.2021) o godz. 14:00.


н’лем folk

31. Лемківска Ватра в Лугах / 31. Łemkowska Watra w Ługach

Дорогенькы Ватряне! 📢 Барз нам ся цне до стріч на лемківскых фестівалях. А Вам? Знаме юж, же кєд не буде ограничынь в орґанізуваню пленеровых выдарінь, 31. Лемківска Ватра в Лугах буде 23-24 липця 2021 рока (пятница-субота) 😊 Маме надію, же видиме ся на ватрі!
– – – – – – – – – – – – –
Drodzy Watrowicze! 📢 Bardzo tęsknimy za spotkaniami na łemkowskich festiwalach. A Wy? Wiemy już, że jeśli nie będzie ograniczeń w organizacji wydarzeń plenerowych, 31. Łemkowska Watra w Ługach odbędzie się 23-24 lipca 2021 roku (piątek-sobota) 😊 Mamy nadzieję, że widzimy się na watrze!


Весіля, весіля, буде веселенько / Wesele, wesele, będzie wesolutko

Радує ся душа, тішыт ся серденько! Коли двоє люди присігат перед Богом і творит нову родину то величезна радіст для молодят і іх близкых. То прекрасний час переполнений емоциями, котрий попереджат долгє прирыхтуваня. Шлюб, церков, саля, капеля, листа гости, запрошыня, транспорт, нічліг, ідло, палюнка, торт, ґєрок, сукня, черевікы, квітя, прикрасы і сме готовы… ааааа чекай ле… іщы фотоґраф, камериста, фризиєр, косметичка, учытель танців, дружкы і дружбове, свашкы і староста… хыбаль вшытко… ага, іщы выбераня, благословліня, очепины і подякуваня для родичів… Тета Ганя не може сідити при стрыні Штефці, бо посварены? Кузин Петро не іст мясо? Камаратка Катрена потрібує дуже місця при столику на дітячий возик? Дружці Марті треба ґорсет, а дружбови Михалови палицю? Йоооой! Вам тіж спухла од того голова? А то лем пару выписаных примірів, бо кажде весіля єст інше і неє двох єднакых пар. А кєбы так векшіст справ дакому оддати? Кєбы так част того тягару дахто міг Вам з хырбету зняти? Маме для Вас потішыня – то можливе! Гіст нашого наступного проґраму, Оксана Терефенко-Горощак, занимат ся м.ін. орґанізацийом весіль. Тым разом як „Весельнянка” оповіст о тім, як выглядат робота весільной плянувачкы, котра своє весіля мала на 325 осіб.

Премієра проґраму в середу 23.06.2021 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю 26-27.06 о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Raduje się dusza, cieszy się serduszko! Kiedy dwoje ludzi przysięga przed Bogiem i tworzy nową rodzinę, to ogromna radość dla młodej pary i ich bliskich. To przepiękny czas przepełniony emocjami, poprzedzony długim przygotowaniem. Ślub, świątynia, sala, kapela, lista gości, zaproszenia, transport, nocleg, jedzenie, alkohol, tort, garnitur, suknia, buty, kwiaty, dekoracje i jesteśmy gotowi… aaaaaa, zaczekaj… jeszcze fotograf, kamerzysta, fryzjer, kosmetyczka, instruktor tańca, drużki i drużbanci, swaszki i starosta… chyba wszystko… aha, jeszcze wybieranie i błogosławieństwo, oczepiny i podziękowania dla rodziców… Ciocia Hania nie może siedzieć obok stryjenki Stefki, bo są skłócone? Kuzyn Piotrek nie je mięsa? Koleżanka Kasia potrzebuje dużo miejsca przy stoliku na dziecięcy wózek? Drużce Marcie potrzebny gorset, a drużbantowi Michałowi ciupaga? Ojeeeeej! Wam też spuchła od tego głowa? A to tylko kilka wypisanych przykładów, bo każde wesele jest inne i nie ma dwóch jednakowych par. A gdyby tak większość spraw komuś oddelegować? Gdyby tak ktoś część tego ciężaru mógłby Wam zdjąć z pleców? Mamy dla Was pocieszenie – to jest możliwe! Gość naszego następnego programu, Oksana Terefenko-Horoszczak, zajmuje się m.in. organizacją wesel. Tym razem jako „Weselnianka” opowie Wam jak wygląda praca wedding planerki, która swoje własne wesele miała na 325 osób.

Premiera programu w środę 23.06.2021 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę 26-27.06. o godz. 14:00.


https://weselnianka.pl/

Як ся вчыти лемківского? / Jak się uczyć łemkowskiego?

Люде од давен давна вчат ся вшелеякых бесід и то з розмаітых причын. Єдны хочут робити за ліпшы грошы, другы гандлювати з инчыма, третіх радує само вчыня, а іщы дальшы прагнут познати язык предків, свій язык. Такой часто быват, же выбрана дорога нелегка, вертепна, же мож на ній найти на хоц якы завады, зазнати старунків. Та кед бы так не ити горі гущавином, лем хоц дакус пройденым путиком? Він деси є, шак люде уж ишли в тоту сторону. Просиме на проґрам о вчыню ся языків, з притиском на лемківскій. Підыйдеме до того з инчой стороны, а и о самім підході до новой бесіды тіж повіме. Авдиция буде по польскы.

Премієра проґраму в середу 09.06.2021 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Ludzie od dawna uczą się różnych języków, a mają ku temu swoje liczne powody. Jedni chcą pracować za lepsze pieniądze, drudzy prowadzić biznesy z innymi, trzecich najwyraźniej cieszy sama nauka, a jeszcze kolejni pragną poznać język przodków, swój język. Często okazuje się, że wybrana droga nie jest łatwa, lecz wyboista, że można na niej trafić na rozmaite przeszkody, doświadczyć trudów. A gdyby tak nie iść poprzez gęstwinę, tylko choć trochę wydeptaną ścieżką? Ona gdzieś jest, przecież ludzie już szli w tym kierunku. Zapraszamy na program o nauce języków, z naciskiem na łemkowski. Podejdziemy do tego z innej strony i o samym podejściu do nowej mowy również opowiemy. Audycja w języku polskim.

Premiera programu w środę 09.06.2021 o godz. 20:00. Powtórki programu w sobotę i niedzielę o 14:00.

Дорога до джерел гнешнього сьвіта. Oдвиджаме Грецию / Podróż do kolebki cywilizacji. Odwiedzamy Grecję

Певно долго ждете заслуженого, жаданого одпочынку? Кєд так, та ідеме ґу Вам з цєкавом подорожничом думком. В найближшій авдициі почуєте о грецкых екскурсиях до знаных и незнаных місц в Атенах и околици. Дoзнате ся, коли найліпше поіхати до грецкой столиці, што може Вас там зачудувати, де можете дашто добре зісти и очывидно як познавати місто. Атены мают неєдно лице, а вшыткы сут цінны: прастара спадковина, iсторичны місця, джерела культуры гнешнього сьвіта (політикы, математикы, істориі, медицины, архітектуры…). Насущний ден Греків тіж єст цєкавий. Для вытрималых подорожників маме бонуса – Атены як выіздову базу на єдно- ци кількадньову ексурсию. Маме надію, же по выслуханю авдициі забажыт ся Вам грецкой пригоды. Тоты, котры были юж в тій вынятковій метрополиі, бесідуют, же можна єй полюбити або зненавидіти. Сами рішыте, кєд там будете!

Нa премієру красьні Вас просиме в середу 26.05.2021 на годину 20:00. Повтаряти будеме в суботу и неділю (29-30.05.2021) o годині 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Czy z niecierpliwością wyczekujecie upragnionego i zasłużonego urlopu? Jeśli tak, przychodzimy z ciekawą propozycją podróżniczą. W najbliższym programie usłyszycie o greckich wojażach do znanych i nieznanych miejsc w Atenach i okolicy. Dowiecie się, kiedy najlepiej wybrać się do greckiej stolicy, co może Was tam zaskoczyć, gdzie dobrze zjeść i oczywiście jak odkrywać miasto. Ateny posiadają wiele twarzy, wszystkie są cenne: archaiczne zabytki, historyczne miejsca, źródła współczesnej kultury. Codzienne życie Greków również jest interesujące. Dla niestrudzonych podróżników mamy bonus – Ateny jako baza wypadowa na jedno- lub kilkudniowe wycieczki. Mamy nadzieję, że po wysłuchaniu programu zamarzy się Wam grecka przygoda. Ci, którzy odwiedzili tę wyjątkową metropolię, twierdzą, że można ją kochać lub jej nienawidzić. Sami zdecydujecie, jak tam będziecie!

Na premierę programu zapraszamy w środę 26.05.2021 o godz. 20:00. Powtórki będą emitowane w sobotę i niedzielę (29-30.05.2021) o godz. 14:00.


Народна Бібліотека в Атенах / Biblioteka Narodowa w Atenach


Капнікареа / Kapnikarea


Святыня Зеуса і Панатенский Стадіон / Świątynia Zeusa i Stadion Panateński


Пізріня з горы Ликавітос / Widok z góry Lykavittos


Горб Пникс / Wzgórze Pnyks


Римска Аґора / Agora Rzymska


Римска Аґора / Agora Rzymska


Атенска Академія / Akademia Ateńska


Атенска Академія / Akademia Ateńska


Атенска Академія / Akademia Ateńska


Анафіотіка / Anafiotika

Знимкы походят з приватного архіву Маріі Вірхняньской
Zdjęcia pochodzą z prywatnego archiwum Marii Wirchniańskiej

Пінязи не треба, лем фалаток хліба / Pieniędzy nie trzeba, tylko kawałka chleba

Таку сентенцию выповіли дзядови на суді – і зато дзяд далі мусит ходити по жебраню. Так колиси люде прібували сой пояснити, чом єдным фурт лем ся щестит і каре, а другы не встигают одганяти ся од старунків. Люде хтіли тіж зрозуміти, чом іхні циґаньскы сусіде все сут хытры, а жыдівскы – богаты. Жебы дати сой полеготу в тых роздумуванях, наш нарід творил ріжны приповідкы, леґенды і оповісткы. Під конец ХІХ столітя етноґрафы незморені записували народну творчіст. Завдякы тій тяжкій роботі вченых тепер Грицко Суханич може Вас запросити на стрічу з автентичныма леґендами і оповістками од Старой Любовні і Свидника.

Премієра проґраму в середу 12.05.2021 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

Taki wyrok usłyszał dziad w sądzie – i dlatego dalej musi chodzić na żebry. Tak kiedyś ludzie próbowali sobie wyjaśnić, dlaczego jednym zawsze sprzyja szczęście, a drudzy nie nadążają z opędzaniem się od kłopotów. Próbowano też zrozumieć, czemu cygańscy sąsiedzi są zawsze sprytni, a żydowscy – bogaci. Aby ulżyć sobie w rozmyślaniach, ludność w Karpatach tworzyła różne przysłowia, legendy i opowiadania. Pod koniec XIX stulecia etnografowie niestrudzenie zapisywali owoce tej ludowej twórczości. Dzięki ciężkiej pracy naukowców dziś Grzegorz Suchanicz może zaprosić Was na spotkanie z autentycznymi legendami i opowiadaniami z okolic Starej Lubowni i Svidnika.

Premiera programu w środę 12.05.2021 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Там в Ґорлицях заберают хлопців за воячків / Tam w Gorlicach biorą chłopców za żołnierzy

В лемківскій поезиі ци сьпіванках барз часто гостит війна, адже до жывого допекла нашым предкам. I сьвітова війна лишыла пятно в істориі Лемків. Головны діяня східнього фронта од осени 1914 до мая 1915 рока вели ся на Лемковині, але нашы прадідове, котрых Австриякы взяли до свойой армiі пак бороли ся головні на італийскым фронті. В І сьвітову війну Бескыды стали ся простором твердых боів. Ления фронту переходила през неєдно наше село, котрого мешканці были сказаны на ласку стоячых ту війск. Деякы села будучы важныма стратегічні місцями, нераз переходили з рук до рук, так як барз знищены Ґорлиці. Завзяты боі медже Австрияками а Росиянами вели ся тiж в Ґладышові, бо Росияне хотячы вдерти ся до полудньовой Європы ішли на Будапешт и Відень. В проґрамі оповіме, яку долю жытелям сіл находячых ся попри лениі фронта принесли подіі тамтых двох років. З нагоды 106. річниці ґорлицкой операциі, што почала ся 2 мая 1915 рока, o війсковых діянях и ситуациі мешкаючых ту Руснакiв оповідят історик Петро Вірхнянскiй з Ґладышова.

Премієра авдициі в середу 28.04.2021 o годинi 20:00. Повториме ю в суботу і неділю (1-2.05.2021) o годині 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Wojna jest często poruszanym wątkiem w poezji i muzyce łemkowskiej, gdyż mocno doświadczyła naszych przodków. I wojna światowa odcisnęła swe piętno w historii Łemków. Główne działania na froncie wschodnim od jesieni 1914 roku do maja 1915 r. rozgrywały się między innymi na terenie Łemkowszczyzny, natomiast nasi pradziadkowie, wcieleni do armii austro-węgierskiej walczyli przede wszystkim na froncie włoskim. W czasie I wojny światowej Beskid Niski był obszarem zaciętych walk. Linia frontu przechodziła przez niejedną łemkowską wieś, a ich mieszkańcy byli skazani na łaskę stacjonujących tu wojsk. Niektóre miejscowości, będące ważnymi strategicznymi pozycjami, po kilka razy przechodziły z rąk do rąk, tak jak i mocno zniszczone Gorlice. Zawzięte boje między armią austro-węgierską a rosyjską toczyły się także w Gładyszowie. Rosjanie chcąc wedrzeć się na południe Europy, kierowali się na Budapeszt i Wiedeń. W programie opowiemy jaki los spotkał ludność cywilną mieszkającą w pobliżu linii frontu. Z okazji 106. rocznicy operacji gorlickiej, która rozpoczęła się 2 maja 1915 roku, o działaniach wojennych i sytuacji cywilów opowie historyk Piotr Wirchniański, mieszkaniec Gładyszowa.

Na premierę zapraszamy w środę 28.04.2021 o godz. 20:00. Powtórki będą emitowane w sobotę i niedzielę (1-2.05.2021 o godz. 14:00.


Списуваня гробів жертв битвы під Ґорлицями / Spisywanie grobów poległych bitwy pod Gorlicami


Ґорлиці в часі І сьвітовой війны / Gorlice podczas I wojny światowej