Radio-Lemko.pl

„Як собі засьпівам на высокій горі, та мій голос піде по вітцьовім дворі” – то слова знаной нам добрі сьпіванкы, котра єст головным мотивом оперы „Голос”. Композиторка Дария Кузяк не лем створила першу лемківску оперу, але тіж вынесла нашу культуру до шыршой публикы. Як сама повідат, опера то не лем єй оповіст, то голос Лемків – выганых з рідной Лемковины, што долгы рокы жыли в тишы, але тіж молодого поколіня, котре гнеска хоче розвияти нашу культуру і голосно бесідувати о своіх коренях. Тот голос понюс ся до сьвіта!

Лемківска опера то не лем музичне діло, сценічне видовиско, сплетены зо собом традицийны танці і сьпівы зо сучасныма. Сеса пребогата артистична верства то так направду сам вершок горы. Шак опера то дуже веце – спільна праця і інтеґрация здібных артистів, участ розмаітых народности і вражливости при лемківскім проєкті, барз міцна промоция в публичных медиях, отверте бесідуваня о нашым болячым минулым і ясным будучым, до котрого хцеме горді іти. То вздвиг Лемків, котры цілыма родинами приходили на выступы і выходили з сылзами в очах.

За нами остатнє вказаня оперы в Народовім Форум Музикы во Вроцлаві, де на публиці зобрало ся праві же 1400 люди. Просиме на проґрам в Радіо Лемко, де почуєте веце о опері, тай перенесеме ся до Вроцлавя, штобы іщы раз пережыти тото емоциі. Оддаме голос людям з публикы, котрых поділили ся з нами своіма передуманями перед і по выступі. Наталия Пеляк-Яща, ведуча групы промоциі, оповіст Вам, як обдумане было промуваня оперы, Лемків і Лемковины, тай што плянує ся на найближшы місяці. Щыро просиме Вас на проґрам, пережыйме тото іщы раз!

Премієра авдициі в середу 25 лютого о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

„Jak sobi zaśpiwam na wysokij hori, ta mij hołos pide po witciowim dwori” – to słowa znanej nam dobrze pieśni, która jest głownym motywem opery „Hołos”. Kompozytorka Daria Kuziak nie tylko stworzyła pierwszą łemkowską operę, ale też pokazała naszą kulturę szerszej publice. Jak sama mówi, opera to nie tylko jej opowieść, to głos Łemków – wygnanych z rodzimej Łemkowyny, żyjących przez lata w ciszy, ale też młodego pokolenia, które dzisiaj chce rozwijać naszą kulturę i głośno mówić o swoich korzeniach. Ten głos poniósł się po świecie!

Łemkowska opera to nie tylko dzieło muzyczne, widowisko sceniczne, splecione ze sobą tradycyjne tańce i śpiewy ze współczesnymi. Ta niezwykle bogata artystyczna warstwa to tak naprawdę sam szczyt góry. Wszak opera to znacznie więcej, to wspólna praca i integracja zdolnych artystów, udział różnych narodowości i wrażliwości przy łemkowskim projekcie, bardzo mocna promocja w publicznych mediach, otwarte mówienie o naszej bolesnej przeszłości, ale też jasnej przyszłości, do której chcemy z dumą dążyć. To poruszenie Łemków, którzy całymi rodzinami przychodzili na występy i wychodzili ze łzami w oczach.

Za nami ostatni pokaz opery w Narodowym Forum Muzyki we Wrocławiu, gdzie na publice zebrało się niemal 1400 osób. Zapraszamy na program w Radiu Lemko, gdzie usłyszycie więcej o operze, przeniesiemy się do Wrocławia, aby znów przeżyć te emocje. Oddamy głos osobom z publiczności, którzy podzielili się z nami swoimi przemyśleniami przed i po spektaklu. Natalia Pelak-Jaszcza, koordynatorka zespołu promocji, opowie Wam, jaki był zamysł promowania opery, Łemków i Łemkowszczyzny oraz co planowane jest na najbliższe miesiące. Serdecznie zapraszamy Was na program, przeżyjmy to jeszcze raz!

Premiera audycji w środę 25 lutego o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

артисты на сцені Народового Форум Музикы во Вроцлаві / artyści na scenie Narodowego Forum Muzyki we Wrocławiu

вроцлавска публика / wrocławska publika

композиторка Дария Кузяк, польска ноблистка Ольга Токарчук, ведуча промоциі Наталия Пеляк-Яща, режысерка Оксана Терефенко-Горощак / kompozytorka Daria Kuziak, polska noblistka Olga Tokarczuk, koordynatorka promocji Natalia Pelak-Jaszcza, reżyserka Oksana Terefenko-Horoszczak

Автор знимок під текстом: Пшемыслав Чех. Авторка знимкы на головній страні: Соня Гербут.
Autor zdjęć pod tekstem: Przemysław Czech. Autorka zdjęcia na stronie głównej: Sonia Herbut.

Война несе зо собом жертвы вшелеякого рода, од тых найменше важных – материяльных – по страчене людскє жытя. Зазнали тото „добрвольці” примусово втілены до Червеной Арміі, де за свою і не свою свободу, тратили здоровя і жытя м.ін. на Дукляньскім Перевалі, Моравскій Остраві і іншых лениях фронту. О тых выдарінях споминали участникы бойовых дій, а авторы публикациі з 2011 рока – панове Адам Барна і Федор Ґоч – дополнили описом жытя на Лемковині в обставинах ІІ Сьвітовой Войны (книжка „Лемкы в борбі за свою і не свою свободу”). В другій части подаме історию польско-словацкой „зеленой границі”, німецкых репресий, тай контрнапертя Червеной Арміі. На тото оповіданя і спомины лемківскых рекрутів зо східньой і середньой Лемковины щыро просит Ярослав Стремецкій.

Премієра проґраму в середу 11 лютого 2026 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (14-15.02) о год. 14:00.

Першу част можете одслухати в нашім складі: За свою і не свою свободу, ч. 1

– – – – – – – – – – – – – – – –

Wojna niesie ze sobą ofiary, od tych najmniej ważnych – materialnych – po stracone ludzkie życie. Doświadczyli tego „ochotnicy” przymusowo wcieleni do Armii Czerwonej, gdzie za swoją i nie swoją wolność, tracili zdrowie i życie m.in. na Przełęczy Dukielskiej, w Morawskiej Ostrawie i innych liniach frontu. O tych wydarzeniach wspominali uczestnicy walk, a autorzy publikacji z 2011 roku – panowie Adam Barna i Teodor Gocz – dopełnili opisem życia na Łemkowynie w trakcie II Wojny Światowej (mowa o książce „Lemky v borbi za svoju i ne svoju svobodu”). W drugiej części przekażemy historię polsko-słowackiej „zielonej granicy”, niemieckich represji oraz kontrataku Armii Czerwonej. Na te opowiadania i wspomnienia łemkowskich rekrutów ze wschodniej i środkowej Łemkowyny serdecznie zaprasza Jarosław Stremecki.

Premiera programu w środę 11 lutego 2026 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (14-15.02) o godz. 14:00.

Część pierwszą można osłuchać w naszym archiwum: Za swoją i nie swoją wolność, cz. 1

Стороны фронтів, до котрых головні приділяли рекрутів з Лемковины.
Стороны напертя І Украіньского Фронту Червеной Арміі по 8.ІХ.1944 р., за порякдом: І. Операция дукляньско-пряшівска (Дукляньскій перевал) ІІ. Операция моравско-остравска (Моравска Острава) ІІІ. Операция празка,
джерело: „Лемкы в борбі за свою і не свою свободу” А.Барна, Ф.Ґоч, 2011.
– – – – – – – – – – – – – – – –
Kierunki frontów, do których głównie przydzielani byli zmobilizowani z terenów Łemkowszczyzny.
Kierunki natarcia I Ukraińskiego Frontu Armii Czerwonej po 8.IX.1944 r., kolejno: I. Operacja dukielsko-preszowska (Przełęcz Dukielska) II. Operacja morawsko-ostrawska (Ostrawa Morawska) III. Operacja praska,
źródło: „Lemky v borbi za svoju i ne svoju svobodu” A.Barna, T.Gocz, 2011.

Од 17 січня до 30 червця 2026 р. в Державным Етноґрафічным Музею в Варшаві буде ся вказувати выставa „Формы присутности. Штука Лемків/Карпатскых Русинів”. Так шырокой, медженародной выставы, што збере в єдным місци артистів з розмаітых куточків сьвіта, іщы не было. Серед прац зобраных на выставі буде мож видіти роботы такых лемківскых/русиньскых артистів як: Енді Ворхоль (Андрий Вархола), Никыфор (Епіфан Дровняк), Юрий Новосільскій, Миколай Федак, Григорий Пецух, Владислав Ревак і вельо інчых, котры были або дале сут звязаны з лемківском штуком. Данько Горощак стрітил ся з др. Михалом Шымком, думкодавцьом і куратором выставы, істориком штукы, котрий специялизує ся в баданях над русиньском творчістю. В проґрамі почуєте о выставі, давных і гнешніх творцях, не лем знаных, але і тых, котрых треба было одкрыти. Дознате ся такой о розмаітых діях, што будут товаришыти выставі. Буде і коментар до гнешнього стану лемківской штукы і бытя Лемків в соспільным просторі.

Премієра авдициі в середу 14 січня 2026 р. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Od 17 stycznia do 30 czerwca 2026 r. w Państwowym Muzeum Etnograficznym w Warszawie prezentowana będzie wystawa pt. „Formy obecności. Sztuka Łemków/Rusinów Karpackich”. Tak obszernej, międzynarodowej wystawy, gromadzącej w jednym miejscu artystów z różnych zakątków świata, jeszcze nie było. Wśród dzieł zebranych na wystawie będzie można zobaczyć prace takich łemkowskich/rusińskich artystów jak: Andy Warhol (Andrew Warhola), Nikifor (Epifaniusz Drowniak), Jerzy Nowosielski, Mikołaj Fedak, Grzegorz Pecuch, Władysław Rewak i wielu innych, którzy byli bądź są związani z łemkowską sztuką. Daniel Horoszczak spotkał się z dr. Michałem Szymko, pomysłodawcą i kuratorem wystawy, historykiem sztuki, specjalizującym się w badaniach nad rusińską twórczością. W programie usłyszycie o wystawie, dawnych i współczesnych twórcach, nie tylko znanych, ale i tych, których twórcza praca nie była szeroko prezentowana. Dowiecie się również o różnorodnych inicjatywach, towarzyszących wystawie. Nie braknie komentarza do dzisiejszego stanu łemkowskiej sztuki i obecności Łemków w przestrzeni społecznej.

Premiera audycji w środę 14 stycznia 2026 r. o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Коли артиста творит, хоче розмаіте подати одберачам. Для єдного найважнійша буде естетика, другій хоче выкликати задуманя і емоцийне потрясіня, третій стоіт о вірніст культуровій спадковині і єй розвиваня, а четвертий має дяку творити для люди і дашто по собі лишыти. Видит ся, же Давида Здобыляка веде на творчій стежці тото вшытко, а певно і іщы веце, адже коли позераме котрисий юж раз на його образы, все находиме в них дашто нове, што сме передом не достерегли, гейбы мали в собі схованых кус загадок, таємниц і культуровых кодів, што не каждий годен одчытати. Але єдно знатя напевно – з Давидовых образів каждий годен взяти дашто для ся як з джерела, што ся не кінчыт. Просиме Вас на проґрам в Радіо Лемко, в котрім представиме Вам Давида Здобыляка і оповіме о його творчости – о тім, што сме ся дознали, тай што сами сме достерегли. При нагоді запросиме Вас на выставу, де годны будете видіти і Давидовы образы.

Просиме на премієру 31 грудня 2025 о год. 17:00. Повторіня в Новий Рік 1 січня 2026 о год. 20:00, такой традицийні в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Kiedy artysta tworzy, wiele rzeczy chce przekazać odbiorcom. Dla jednego najbardziej istotna będzie estetyka, drugi chce wywołać refleksję i poruszyć emocjonalnie, trzeciemu zależy na wierności spuściźnie kulturowej i jej rozwoju, a czwarty ma chęć tworzyć dla ludzi, by coś po sobie pozostawić. Zdaje się, że Dawida Zdobylaka prowadzą na twórczej ścieżce te wszystkie motywacje, a pewnie i jeszcze więcej, bo kiedy oglądamy jego prace kolejny już raz, zawsze znajdujemy coś nowego, czego sami wcześniej nie dostrzegaliśmy, jak gdyby zawierały w sobie zagadki, tajemnice i kod kulturowy, niedające się odczytać każdemu. Ale jedno jest pewne, że każdy może coś z obrazów Dawida dla siebie wziąć jak z niewyczerpanego źródła. Zapraszamy na program w Radio Lemko, w którym przedstawimy Wam Dawida Zdobylaka i opowiemy o jego twórczości – o tym, czego się dowiedzieliśmy, a także co sami dostrzegliśmy. Przy okazji zaprosimy Was na wystawę, gdzie zobaczyć będzie mogli m.in. obrazy Dawida.

Zapraszamy na premierę 31 grudnia 2025 roku o godz. 17:00. Powtórki w Nowy Rok 1 stycznia 2026 o godz. 20:00, a także tradycyjnie w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

образ Давида Здобыляка „Кед мі пришла карта нароковац”, олій на полотні, 42×48цм, 2024
obraz Dawida Zdobylaka „Ked mi pryszła karta narokowac”, olej na płótnie, 42x48cm, 2024

Зачал ся нам різдвяний час, коли част Лемків, што святкує за новоюлияньскым календарьом, привитала Новорожденного Христа, а другы Лемкы рыхтуют ся до празднуваня подля юлияньского календаря і сядут до велийного стола 6 січня. То найліпший момент, штобы сьпівати і слухати коляды! На лемківскім музичнім подвірю являт ся новы выдавництва, а найсьвіжше містит в собі аж 11 коляд і різдвяных присьпівок. Наталия Цьолка зо Станіславом Марінченком записали кружок „Ідеме до Вас з колядом”, до котрого долучена єст книжечка з текстами, штобы сте могли разом з музиками высьпівати радіст з Рождества Ісуса. Данько Горощак зышол ся з Наталийом побесідувати о сесім цедечку, оповісти о збераню коляд на стежці свого жытя од розмаітых люди. Поспоминали давны часы, коли разом з приятелями ходили по коляді і несли радістну новину Лемкам на Нижнім Шлеску. В проґрамі годны будете премієрово послухати творы з альбуму Наталиі і Стаса, а при нагоді запросиме Вас на іх концерт во Вроцлаві.

Премієра авдициі в пятницю 26 грудня 2025 р. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Rozpoczął się bożonarodzeniowy czas, kiedy część Łemków, świętujących zgodnie z nowojuliańskim kalendarzem, przywitała Nowonarodzonego Chrystusa, a pozostali Łemkowie przygotowują się do świętowania według kalendarza juliańskiego i zasiądą do wigilijnego stołu 6 stycznia. To najlepszy moment na śpiewanie i słuchanie kolęd! Na łemkowskim muzycznym podwórku pojawiają się nowe wydawnictwa, a najświeższe mieści aż 11 kolęd i przyśpiewek bożonarodzeniowych. Natalia Ciołka ze Stanisław Marinczenką nagrali krążek „Idziemy do Was z kolędą”, do którego dołączona jest książeczka z tekstami, byście mogli razem z muzykami wyśpiewać radość z Narodzenia Jezusa. Daniel Horoszczak spotkał się z Natalią, aby porozmawiać o płycie oraz opowiedzieć o zbieraniu kolęd na życiowej ścieżce od różnych ludzi. Powspominali dawne czasy, kiedy wspólnie z przyjaciółmi chodzili po kolędzie i nieśli radosną nowinę Łemkom na Dolnym Śląsku. W programie będziecie mogli premierowo usłyszeć utwory z albumu Natalii i Stasa, a przy okazji zaprosimy Was na ich koncert we Wrocławiu.

Premiera audycji w piątek 26 grudnia 2025 r. o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Просиме Вас на проґрам з Анном Марийом Зиґмунт – проєктантком моды, яка в чудовий спосіб вертат голос культурі Карпатскых Русинів: Лемкам, Замішанцям, Русинам Шляхтівскым і Венґрінам. Колєкция «Русинка» то істориі сплетены з памяти і традициі. Головным мотивом «Русинкы» є ручні роблена коронка, котру створила мама артисткы і інчы жены з родины. Колєкция опертa на лемківскых взорах, не є лем модовым проєктом, а мож ю тіж чытати як чест і шану для богатой культуры погранича – місця, з якого выводит ся Анна Мария Зиґмунт.

Данько Горощак стрітил ся з Анном Марийом Зиґмунт при нагоді выдаріня „Лемкы в Центрум”, котре зорґанізувало Центрум Творчых Діянь в Любіні. В бесіді артистка повідат о своіх коренях, о тім, як традиция інспірує моду і о тім… ци треба мати «документа», штобы быти Лемком. Послухайте тоту бесіду!

Премієра авдициі в середу 3 грудня 2025 р. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy Was na program z Anną Marią Zygmunt – projektantką mody, która w piękny sposób przywraca głos kulturze Rusinów Karpackich: Łemków, Zamieszańców, Rusinów Szlachtowskich i Wengrinów. Kolekcja „Rusynka” to historie utkane z pamięci i tradycji. Motywem przewodnim „Rusynki” jest ręcznie wykonana koronka, którą stworzyła mama projektantki, kobiety z jej rodziny. Kolekcja oparta na łemkowskich wzorach, nie jest tylko modowym projektem, ale można ją też czytać jako wyrażenie szacunku dla bogatej kultury pogranicza – miejsca, z którego pochodzi Anna Maria Zygmunt.

Dańko Horoszczak spotkał się z Anną Marią Zygmunt przy okazji wydarzenia „Łemkowie w Centrum”, które zorganizowało Centrum Działań Twórczych w Lubinie. W rozmowie artystka opowiada o swoich korzeniach, o tym, jak tradycja inspiruje modę oraz… czy trzeba mieć „paszport”, żeby być Łemkiem. Posłuchajcie tej rozmowy!

Premiera audycji w środę 3 grudnia 2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Фот. архів Анна Мария Зиґмунт / fot. archiwum – Anna Maria Zygmunt

Фот. Михал МАССА Монсіор / fot. Michał MASSA Mąsior

Війна несе за собом жертвы вшелеякого рода, од тых наийменше важных – матеріяльных, по страчене людскє жытя, ци то в своій хыжи, ци на лениі фронту. Не інакше было, коли 1 вересня 1939 року ІІІ Райх наіхал на Польщу, в тім і на Лемковину, де в Польскім Войску служыли лемківскы рекруты. Медже іншыма о выдарінях з першых дни війны і о німецкій окупациі на Лемковині оповідают Панове Адам Барна і Федор Ґоч в своій публикациі з 2011 рока. Книжка „Лемкы в борбі за свою і не свою свободу” єст не лем історичным компендіюм, але головні списом памяти і спомин „добровольців”, што служыли початково в польскім шорі, а на конец війны, найчастіжше примусово, в Червеній Арміі. Ярко Стремецкій просит на авдицию посвячену рекрутам з сел західньой Лемковины, в котрій можете почути о істориі не лем тій з підручників, але од безпосередніх сьвідків з лениі фронту.

Премієра проґраму в середу 19 листопада 2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Wojna niesie ze sobą ofiary, od tych najmniej ważnych – materialnych, po stracone ludzkie życie, czy to w swoim domowym zaciszu, czy na pierwszej linii frontu. Nie inaczej było, kiedy 1 września 1939 roku III Rzesza najechała na Polskę, w tym i na Łemkowynę, gdzie w Wojsku Polskim służyli łemkowscy rekruci. Między innymi o wydarzeniach z pierwszych dni wojny, a także o niemieckiej okupacji na Łemkowynie opowiadają Panowie Adam Barna i Fedor Gocz w swojej publikacji z 2011 roku. Książka „Łemkowie w walce o swoją i nie swoją wolność” jest nie tylko historycznym kompendium, ale przede wszystkim spisem pamięci i wspomnień „ochotników”, służących początkowo w polskich szeregach, a na koniec wojny, najczęściej przymusowo, w Armii Czerwonej. Jarosław Stremecki zaprasza na audycję poświęconą rekrutom z wiosek zachodniej Łemkowyny, w której usłyszycie o historii nie tylko tej z podręczników, ale też przekazanej od bezpośrednich świadków z linii frontu.

Premiera programu w środę 19 listopada 2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Даяк так все выходит, же на осін нашы редакторы Оксана Грабан-Ліхтаньска і Данько Горощак мают наогду ся зыйти, а кєд на конец рока зберают ся розмаіты передуманя, та рішыли ся нима з Вами поділити. Оповідят Вам о проєкті „Лемкы – оповіст в фалатках”, з котрым презентували лемківску культуру, історию, язык і Лемковину в велькых містах Польщы – в Любліні, Білымстоці і Вроцлавю. Оксана і Данько побесідуют тіж о гнешнім промуваню Лемків, чудовій роботі молодого поколіня, котре творит разом з Дарийом Кузяк оперу „Голос” і вказує лемківску культуру в публичных медиях. Чи культурны діяня дают ся Лемкам выповісти? Чи мож заєдно промувати і едукувати? До чого хцеме дійти, а што нам непотрібне? Чи сучасна штука є способом высловліня гнешніх Лемків? Якы маме шансы вчыти ся лемківского языка? Кєд мате дяку быти з Оксаном і Даньком в осінний вечер і послухати о лемківскых справах, просиме Вас на проґрам в Радіо Лемко!

Премієра авдициі в середу 5 листопада 2025 р. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Jakoś tak się zawsze składa, że jesienią nasi redaktorzy Oksana Graban-Lichtańska i Daniel Horoszczak mają okazję się spotkać, a skoro pod koniec roku gromadzą się różne przemyślenia, zdecydowali się nimi z Wami podzielić. Opowiedzą Wam o projekcie „Łemkowie – opowieść w skrakach”, w ramach którego prezentowali łemkowską kulturę, historię, język i Łemkowszczyznę w wielkich miastach Polski – w Lublinie, Białymstoku i Wrocławiu. Oksana i Daniel porozmawiają również o dzisiejszym promowaniu Łemków, wspaniałej pracy młodego pokolenia, które tworzy wspólnie z Darią Kuziak operę „Hołos” oraz pokazuje łemkowską kulturę w publicznych mediach. Czy działania kulturalne pozwalają się Łemkom wypowiedzieć? Czy można jednocześnie promować i edukować? Do czego dążymy, a co jest nam niepotrzebne? Czy współczesna sztuka jest sposobem wyrażania dzisiejszych Łemków? Jakie mamy szanse na naukę języka łemkowskiego? Jeśli macie chęć spędzić z Oksaną i Danielem jesienny wieczór i posłuchać o łemkowskich sprawach, zapraszamy Was na program w Radio Lemko!

Premiera audycji w środę 5 listopada 2025 r. o godz. 20.00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14.00.

Стріча „Лемкы – оповіст в фалатках” в Любліні (фот. ДДК Броновиці)
Spotkanie „Łemkowie – opowieść w skrawkach” w Lublinie (fot. DDK Bronowice)

Знате Татяну Сандович? Ні? Просиме на стрічу в Радіо Лемко, жебы сте могли ю познати! Татяна выводит ся з роду Сандовичів, котры записали ся на картах істориі Лемків і Православной Церкви. Єст правнучком Св. Максима Ґорлицкого, котры за віру был без суду розстриляны на пляцу ґорлицкой вязниці. Єй дідо, тіж Максим Сандович, вродили ся в обозі Талергоф в Австриі, де страждали і гынули Лемкы – недалеко того місця мешкат гнеска Татяна, а о недоли вязнів табору оповідал спектакль, в котрім в дітиньстві грала. Єй отец, Михал Сандович, одкрыли своі лемківскы корені в дорослім жытю, тай сотворили орґанізацию Рутеника, штобы підперти Лемків соспільныма і едукацийныма ініциятивами – за часів іх роботы наша громада розквитала. На жаль згынули про выпадок на дорозі, коли Татяна была немовлятом. Як дорастати, кєд отримуєш од жытя такій баґаж? Як пояснити ровесникам в школі, же прадідо сут святым? Як плекати в собі памят о предках і любов до них, коли можеш лем зберати фалаткы оповісти? Хоц Татяна жыє в іншій державі, все находит дорогу на Лемковину, штобы з вірныма Православной Церкви вознести молитвы до Св. Максима Ґорлицкого. Праві при тій нагоді стрітила ся з Фомом Болехом і поділила свойом оповістю.

Премієра проґраму в середу 15 жолтня 2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (18-19.10) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Znacie Tatianę Sandowicz? Nie? Zapraszamy na spotkanie w Radio Lemko, byście mogli ją poznać! Tatiana wywodzi się z rodu Sandowiczów, który zapisał się na kartach historii Łemków i Cerkwi Prawosławnej. Jest prawnuczką Św. Maksyma Gorlickiego, który za wiarę był rozstrzelany bez procesu sądowego na dziedzińcu gorlickiego więzienia. Jej dziadek, również Maksym Sandowicz, urodził się w obozie Talerhof w Austrii, gdzie cierpieli i ginęli Łemkowie – niedaleko tego miejsca mieszka dziś Tatiana, a o niedoli więźniów obozu opowiadał spektakl, w którym w dzieciństwie grała. Jej ojciec, Michał Sandowicz, odkrył swoje korzenie w dorosłym życiu, po czym stworzył organizację Rutenika, aby wesprzeć Łemków społecznymi i edukacyjnymi inicjatywami – za czasów jego pracy nasza wspólnota rozkwitała. Niestety zginął w wypadku samochodowym, gdy Tatiana była niemowlęciem. Jak dorastać, gdy otrzymujesz od życia taki bagaż? Jak wyjaśnić rówieśnikom w szkole, że pradziadek jest świętym? Jak pielęgnować pamięć o przodkach i miłość do nich, jeśli możesz jedynie zbierać urywki opowieści? Choć Tatiana mieszka w innym kraju, zawsze odnajduje drogę na Łemkowszczyznę, by z wiernymi Cerkwi Prawosławnej wznieść modlitwy do Św. Maksyma Gorlickiego. Właśnie przy tej okazji spotkała się z Tomaszem Bolechem i podzieliła swoją opowieścią.

Premiera programu w środę 15 października 2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (18-19.10) o godz. 14:00.

Татяна дружком на лемківскім весілю / Tatiana w roli drużki na łemkowskim weselu

Свята Гора Явiр, што возносит ся на высоту 723 м н.р.м, находить ся недалеко руснацкых сел по польскій і словацкій страні гранциі. То наша духова остоя, місце до котрого все вертаме, чи з недалекых сел і міст на Лемковині, чи з далекой чуджыны, де пришло Лемкам жыти на выгнаню. Того рока выполнит ся 100-літя од явліня Пресвятой Богородиці, котре освятило тоту землю, дало надію і взміцнило нашых люди в вірі в нелегкых часах. Рік до рока Лемкы – православны і грекокатоликы – приходят громадні з поломничествами, штобы вознести своі молитвы, але тіж самітні, в тишы, задуманю черпати воду і спокій з того чудового місця, просити Матір Божу о ласку. Просиме на проґрам з нагоды ювілею, о чудах Святой Горы Явір, єй вчерашнім і днешнім оповіст Фома Болех.

Премієра авдициі в середу 17 вересня 2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – –

Święta Góra Jawor, wznosząca się na wysokość 723 m n.p.m., znajduje się niedaleko rusińskich wiosek po polskiej i słowackiej stronie granicy. To nasza duchowa ostoja, miejsce do którego powracamy, czy z niedalekich wsi i miast na Łemkowszczyźnie, czy z dalekiej obczyzny, gdzie przyszło Łemkom żyć na wygnaniu. W tym roku wypełnia się 100-lecie od objawienia Przenajświętszej Bogarodzicy, które poświęciło tę ziemię, dało nadzieję i wzmocniło naszych rodaków w wierze w niełatwych czasach. Rokrocznie Łemkowie – prawosławni i grekokatolicy – przybywają gromadnie z pielgrzymkami, aby wznieść swoje modlitwy, ale też samotnie, w ciszy, zadumie czerpać wodę i spokój z tego cudownego miejsca, prosić Matkę Boską o łaskę. Zapraszamy na program z okazji jubileuszu, o cudach Świętej Góry Jawor, jej wczoraj i dziś opowie Tomasz Bolech.

Premiera audycji w środę 17 września o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Поломничество на Святій Горі Явір, 2005 рік, авотр Петро Басалыґа
Pielgrzymka na Świętej Górze Jawor, 2005 rok, autor Piotr Basałyga