Свято вказує порядок жытя / Święto wskazuje porządek życia

По святочній перерві приходиме до Вас з новыма авдициями, першом в тiм році буде бесіда з паном Дмитром Дичком з Конечной. Пан Митро вродили ся iщы пред ІІ Сьвiтовом войном в 1937 i як векшiст нашых люди пережыли выгнаня з Лемковины на чуджыну, якраз в околиці Шпротавы. По праві же 10 роках повело ся родині Дичків вернути в рідны горы, але не годны были замешкати в своій хыжи. Початково задумали сме, же буде то проґрам святочний і вести ся буде бесіда головні о різдвяных традициях. СВЯТО – то єдна з тых річи, котры вказуют нам порядок жытя, де бы сме не жыли, де бы нас доля не завела, стоіме о тото, штобы празднувати згідні з традицийом. Бесіда з паном Митром то оповіст о святах в засьніженых горах, о свячыню на Йордан воды в замерзненім потоці, о веселім колядуваню, то спомин повороту няня з Явожна на саму Велию, часу на чуджыні, де далеко было до церкви і рідных, то зас вертаня на Лемковину і пробы одтворіня хоцкі того фалатка святочного образу сперед выгнаня. Щыро просиме на сентиментальну подорож в минуле з паном Митром Дичко. Проґрам зрыхтувал Томко Болех зо Ждыні.

Премієра проґраму в четвер 19.01.2023 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – –

Po przerwie świątecznej przybywamy do Was z nowymi audycjami, pierwszą w tym roku będzie rozmowa z panem Dymitrem Dyczką z Koniecznej. Pan Mytro urodził się jeszcze przed II Wojną Światową w 1937 roku i jak większość Łemków przeżył wysiedlenie z Łemkowszczyzny na obczyznę, jego rodzina trafiła w okolice Szprotawy. Po niemal 10 latach udało się Dyczkom powrócić w rodzinne góry, ale nie mogli zamieszkać w swoim domu. Początkowo mieliśmy zamysł, by był to program świąteczny i prowadzona była rozmowa głównie o bożonarodzeniowych tradycjach. ŚWIĘTO – to jedna z tych rzeczy, które wskazują nam porządek życia, gdziekolwiek byśmy mieszkali, dokądkolwiek by nas los zawiódł, dbamy o to, aby obchodzić je zgodnie z tradycją. Wywiad z panem Mytrem to opowieść o świętach w zaśnieżonych górach, o święceniu na Jordan wody w zamarzniętym potoku, o radosnym kolędowaniu, to wspomnienie powrotu taty z Jaworzna w samą Wigilię, czasu na obczyźnie, gdzie daleko było do cerkwi i krewnych, to znów powrót na Łemkowynę i próby odtworzenia choćby namiastki świątecznego obrazu sprzed wygnania. Serdecznie zapraszamy na sentymentalną podróż do przeszłości z panem Mytrem Dyczką. Program przygotował Tomasz Bolech ze Zdyni.

Premiera programu w czwartek 19.01.2023 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.


ждыньскы колядникы в родины Гайтків (початок 70. років)
zdyńscy kolędnicy u rodziny Hajtków (początek lat 70.)

Най жыє звіряча фарма! / Niech żyje folwark zwierzęcy!

В Радіо Лемко ветраме на фарму Джонса, але його юж не стрітиме, адже ґаздує на ній розмаіта жывина. В проґрамі почуєте о тім, як розвиват ся ґаздівтсо ведене свиньскыма ратицями. Люде аж і поважают новий порядок і спілпрацюют з фармом, а над ньом зачал ся возносити вітрак. Чи добрі ся жыє єй мешканцям? Чи нова власт тримат ся поставленых през себе принципів? Дознате ся того зо слуховиска, в котрім представиме Вам 6. розділ „Звірячой фармы”. Припоминаме, же попередні части книжкы Джорджа Орвела в перекладі Петра Криницкого на лемківскій язык можете почути в нашім складі авдиций, найдете іх в катеґориі „слуховиско”.

На премієру проґраму просиме в пятницю 30.12.2022 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

W Radio Lemko powracamy na folwark Jonesa, ale jego już nie spotkamy, gdyż gospodarzy tam teraz żywy inwentarz wszelakiej maści. W programie usłyszycie o tym, jak rozwija się gospodarstwo pod przewodnictwem świńskich racic. Nawet ludzie szanują nowy porządek i współpracują z folwarkiem, a nad nim zaczął się wznosić wiatrak. Czy dobrze żyje się jego mieszkańcom? Czy nowa władza trzyma się wyznaczonych przez siebie zasad? Dowiecie się tego ze słuchowiska, w którym zaprezentujemy 6. rozdział „Folwarku zwierzęcego”. Przypominamy, że poprzednie części książki George’a Orwella w przekładzie Piotra Krynickiego na język łemkowski możecie usłyszeć w naszym archiwum audycji, znajdziecie je w kategorii „słuchowisko”.

Na premierę programu zapraszamy w piątek 30.12.2022 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Еко в шафі – в зеленім нам до твари! / Eko w szafie – w zielonym nam do twarzy

Цілий сьвіт звертат ся в страну екольоґічных технольоґій. Не інакше є в модовій бранжы, котра з рока на рік прібує зменшыти свій неґативний вплыв на нашу плянету. Головном причыном змін є штораз векша сьвідоміст клієнтів і проекольоґічны консуменцкы выборы. Але часто інформациі на еко метках сут для нас незрозумілы і так направду не знаме, што крыє ся за означынями і популярныма цертифікатами. З помочом приходит Міля Пыж з Мейк Ляйф Лемко, котра в своім проґрамі пояснит незрозумілы терміны і оповіст нам о новых еко материялах выробленых в зрівноважений спосіб. Дознате ся, як і з чого ся іх творит, чом сут барже або менше вытрималы, якы вымаганя має продукция, што єст безпечнійше для нашой скоры, на што звертати увагу, жебы робити добре, одповідальне рішыня в купуваню.

Премієра проґраму в середу 7.12.2022 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Cały świat zwraca się w stronę ekologicznych technologii. Nie inaczej jest w branży modowej, która z roku na rok próbuje zmniejszyć swój negatywny wpływ na naszą planetę. Główną przyczyną zmian jest coraz większa świadomość klientów i proekologiczne wybory konsumenckie. Ale często informacje na eko metkach są dla nas niezrozumiałe i tak naprawdę nie wiemy, co kryje się za oznaczeniami i popularnymi certyfikatami. Z pomocą przybywa Emilia Pyrz z Make Life Lemko, która w swoim programie wyjaśni niezrozumiałe terminy i opowie nam o nowych eko materiałach wytwarzanych w zrównoważony sposób. Dowiecie się, jak i z czego się je tworzy, dlaczego są bardziej lub mniej wytrzymałe, jakie wymagania ma produkcja, co jest bezpieczniejsze dla naszej skóry i na co zwracać uwagę, aby podejmować dobre, odpowiedzialne decyzje zakupowe.

Premiera programu w środę 7.12.2022 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Штефан Штец в Любліні / Štefan Štec w Lublinie

Штефан Штец то шумний сьпівак представляючий русиньскы народны сьпіванкы, хореоґраф і перкусийониста. В 2018 році выдал дебіютовий альбум під наголовком „Полетіл бы-м на край сьвіта”. Цедечко містит вынятковы давны сьпіванкы зо словацко-польско-украіньского погранича, заграны не лем по народному, але тіж в аранжациі world music. Альбум двараз вкрыл ся плятином.

Цедечко “Дує вітор” з 2019 рока внесло струю сьвіжости до музикы сьвіта. Явила ся во спілпраці з ґрупом Peter Bič Project, Любіцом Чековском і бритийскым продуцентром Едім Стівенсом. Найновша сьпіванка Штефана “Верба” нашла ся на стежці голосу до фільму „The Maid”, котрий вкаже ся в кінах під конец 2022 рока.

Серед любителів традицийной культуры артисту знают як сьпівака, такой здібного танечника і учытеля гуляня. Славу в краю і за границями принюс му выступ в телевізийнім проґрамі „Zem spieva”.
Штефан є гордым представником русиньского народа. Не лем сьпіват по русиньскы, але тіж веде радіову авдицию для Русинів на Словациі.

Достерігат звекшене зацєкавліня вертаньом до корени, зато стоіт о сохраніня правдивости і таку інтерпретацию народной музикы, котра не выкривит подаваня і спадковину предків.

https://stefanstec.sk
https://www.facebook.com/stefanolexstec
https://youtu.be/6hH3uvJ7t2U
Bilety: https://ekobilet.pl/sarf
Festiwal: www.mikolajki.folk.pl

ZAPRASZAMY !!!

——————————————–
Štefan Štec to charyzmatyczny wokalista wykonujący rusińskie pieśni ludowe, choreograf i perkusjonista. W 2018 roku wydał debiutancki album zatytułowany „Poleťiv by’m na kraj svita”. Płyta zawiera unikatowe dawne pieśni z pogranicza słowacko-polsko-ukraińskiego, wykonane nie tylko w formie tradycyjnej, ale też w aranżacji world music. Album zyskał status podwójnie platynowej płyty.

Płyta „Duje vitor” z 2019 roku wniosła powiew świeżości do muzyki świata. Powstała we współpracy z grupą Peter Bič Project, Ľubicą Čekovską oraz brytyjskim producentem Eddie Stevensem. Najnowszy utwór Štefana, „Verba”, znalazł się na ścieżce dźwiękowej filmu „The Maid”, który wejdzie na ekrany kin pod koniec 2022 roku.

Pośród miłośników kultury tradycyjnej artysta znany jest zarówno jako wokalista, jak i utalentowany tancerz oraz nauczyciel tańca. Rozgłos w kraju i za granicą przyniósł mu występ w popularnym programie telewizyjnym „Zem spieva”.

Štefan jest dumnym przedstawicielem narodu rusińskiego. Nie tylko śpiewa w języku rusińskim, ale także prowadzi audycję radiową dla Rusinów mieszkających na Słowacji.

Dostrzega zwiększone zainteresowanie powrotem do korzeni, dlatego zależy mu na zachowaniu autentyzmu i takiej interpretacji muzyki ludowej, która nie zniekształca przekazu i dziedzictwa przodków.

https://stefanstec.sk
https://www.facebook.com/stefanolexstec
https://youtu.be/6hH3uvJ7t2U
Bilety: https://ekobilet.pl/sarf
Festiwal: www.mikolajki.folk.pl

ZAPRASZAMY !!!


Штефан Штец і Файта / Štefan Štec & Fajta

Запрошыня до Майстерні Карпат / Zaproszenie do Majsterni Karpat

Покликаньом Стоваришыня Civitas Nostra єст не лем добро чловека, його вчыня і здравля, але головні простір. Зато тіж щыро просиме на спільне творіня такого простору в кавяренци з климатом – Майстерни Карпат в Санкові. Сесе діяне веде ся вдякы підпертю Міністерства Едукациі і Культуры в рамах проґраму „Меджепоколіньовы Едукацийны Центра – підпертя в меджепоколіньовій інтеґрациі”. Ведучы вірят, же разом през спільне рыхтуваня ідла, а пак спіьлну гостину, поведе ся створити натуральну атмосферу предсвяточных приготовлінь, што знаме і памятаме з давных хыж, з поколіня в поколіня.
– – – – – – – – – – –
Misją Stowarzyszenia Civitas Nostra jest nie tylko dobro człowieka, jego edukacja i zdrowie, ale szczególnie przestrzeń. Dlatego też serdecznie zapraszamy na wspólne tworzenie takiej przestrzeni w naszej klimatycznej kawiarence – Majsterni Karpat w Sękowej. Działanie to realizowane jest dzięki wsparciu Ministerstwa Edukacji i Kultury w ramach programu pn. „Międzypokoleniowe Centra Edukacyjne – wsparcie integracji międzypokoleniowej”. Prowadzący wierzą, że razem poprzez wspólne przyrządzanie jedzenia a następnie wspólne biesiadowanie, uda nam się stworzyć naturalną atmosferę przedświątecznych przygotowań, znaną i pamiętaną z dawnych domów, z pokolenia na pokolenie.

Веце інформациі на страні / Więcej informacji na stronie http://civitasnostra.pl/projekty/rodzinny-stol-wielopokoleniowy/

Вертаме давне, несеме нове / Przywracamy dawne, niesiemy nowe

Лемківскых ансамблів, што берут ся за весільне ремесло, не єст за дуже. Зато добрі, же молоды люде хцут продолжати тот фах, котрий започаткували іщы на Лемковині нашы предкы. А грати по весілях нелегка робота! Представте сой, якы были бы лемківскы весіля, на котрых неє гудаків способных заграти вшытко, што звязане з нашыма обрядами – од выбераня, благословліня, през весільну забаву, по даровины і очепины. Знати высьпівати давне, а до того принести дашто сьвіже, велька штука. «Збогачаме сьпівник молодых Лемків забытыма і новыма сьпіванками» – повідают гості нашого проґраму: Ярко Клінкєвич, Михал Ґожыньскій і Павло Басалыґа. Од дітячых років выступували на лемківскых і не лем сценах, м.ін. з Кычером, Ластівочком чи потім Надійом, одкаль черпали богате і хосенне гнеска досьвідчыня. На тых основах заснували Інтраде – ансамбль, котрий тішыт нас свойом музиком на забавах і весілях. Послухайте, што ім в душы грат!

Премієра проґраму в середу 23.11.2022 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Łemkowskich zespołów zajmujących się graniem na weselach nie jest za wiele. Dlatego dobrym znakiem jest to, że młodzi ludzie chcą kontynuować fach, który został zapoczątkowany jeszcze na Łemkowynie przez naszych przodków. A granie po weselach to nielekka praca! Wyobraźcie sobie, jakie byłyby łemkowskie wesela, na których nie ma muzyków umiejących zagrać wszystko, co związane jest z naszymi obrzędami – od wybierania, błogosławieństwa, przez weselną zabawę, po darowiny i oczepiny. Potrafić odtworzyć dawne, a do tego dostarczyć coś świeżego, jest wielką sztuką. „Wzbogacamy śpiewnik młodych Łemków zapomnianymi i nowymi pieśniami” – mówią goście naszego programu: Jarosław Klinkiewicz, Michał Gorzyński i Paweł Basałyga. Od najmłodszych lat występowali na łemkowskich i nie tylko scenach, m.in. z Kyczerą, Łastiwoczką czy potem Nadiją, skąd czerpali bogate i przydatne dziś doświadczenie. Na bazie tego zdecydowali się założyć Intrade – zespół, który cieszy nas swoją muzyką na zabawach i weselach. Posłuchajcie, co im w duszy gra!

Premiera programu w środę 23.11.2022 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.


Інтраде на Лемківскій Ватрі в Лугах / Intrade na Łemkowskiej Watrze w Ługach


Ярко Клінкєвич, Михал Ґожыньскій і Павло Басалыґа / Jarosław Klinkiewicz, Michał Gorzyński i Paweł Basałyga

Заповіди учытелькы / Dekalog nauczycielki

Жыючы фурт в залітаню, в добi вiчного посьпiху, штоденнi деси діганяючы, часто не звертаме увагу на дрiбницi, од котрых може залежати комфорт i психiчне здоровля нашых дiти. Мы, дорослы, хцеме рано встигнути зiсти порядне сьнiданя, выслухати новины з рана, попиваючы смачну каву, найлiпше, жебы ся при тiм не спiзнити до роботы. Страх подумати, як бы было почути на собi пізріня шефа, вымовнi зазераючого на зыґарок, коли переступуєме порiг фiрмы. Крiм того мрiєме о тiм, жебы вшыткы нас поважали, жебы наш ден перешол в милій атмосферi, а найлiпше, як бы нихто не зопсул нам гумор. I тото само хцут нашы дiти. Хцут чути ся комфортово i приємнi проводити час в товариствi камаратів, котры iх люблят i акцептуют. Як найти золоту середину на щестя? Просиме на проґрам, в котрiм специяльнi для Вас опікунка садка зрыхтувала 10 цiнных вказівок. Буде то порадник для родичiв, попертий автентичныма iсториями i цєкавыма примірами з жытя учытелькы. Познате найчастійшы проблемы, з котрыма стрічат ся предшкiльна дружына. Кєд задумуєш ся, што можеш зробити ліпше, штобы Твоя дітина чула ся в садку як дома, тот проґрам є для Тебе.

Емiсия авдициі в середу 16 листопада 2022 о 20:00. Повторiня в суботу i недiлю 19-20.11 о годинi 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Żyjąc w ciągłym biegu, w dobie wiecznego pośpiechu, codziennie dokądś goniąc, często nie zwracamy uwagi na szczegóły, od których może zależeć komfort i zdrowie psychiczne naszych dzieci. My, dorośli, chcemy rano zdążyć zjeść wartościowe śniadanie, wysłuchać porannych wiadomości, popijając smaczną kawę, najlepiej nie spóźniając się przy tym do pracy. Strach pomyśleć, jak by było poczuć na sobie wzrok szefa, wymownie spoglądającego na zegarek, kiedy przekraczamy próg firmy. Ponadto marzymy o tym, aby wszyscy nas szanowali, aby nasz dzień minął w przyjaznej atmosferze, a najlepiej, gdyby nikt nie popsuł nam humoru. I tego samego pragną nasze dzieci. Chcą czuć się komfortowo i miło spędzać czas w towarzystwie kolegów, którzy je lubią i akceptują. Jak znaleźć złoty środek na szczęście? Zapraszamy na audycję, w której specjalnie dla Państwa opiekunka przedszkola przygotowała 10 cennych wskazówek. Będzie to poradnik dla rodziców, poparty autentycznymi historiami i ciekawymi przykładami z życia nauczycielki. Poznacie najczęstsze problemy, z którymi spotyka się przedszkolna kadra. Jeżeli zdarza ci się zadawać sobie pytanie, co jeszcze mogę zrobić lepiej, aby moje dziecko czuło się w przedszkolu jak w domu, to ten program jest dla ciebie.

Emisja audycji w środę 16 listopada 2022 o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę 19-20.11 o godzinie 14:00.

Летом през Лемковину / Biegiem przez Łemkowynę

22 жовтня медже Креницьом а Команьчом мала місце Лемковина Ультра-Трейль, теренове долгодистансове літаня, на котрім люде з цілой Полщы, в тім Лемкы, могли ся справдити на 5 дистансах: 30, 48, 70, 100 і 150 км – а вшытко тото серед лемківскых лісів і лук. Малу цеглинку до того выдаріня доложыл єй участник, Роман Цюрик, котрий зрыхтувал з ґонту лемківской хыжы медалі для лавреатів тогорічной подіі. З нагоды того, же в тім році на стартовых листах зобрала ся векша кількіст Лемків, орґанізаторы задумали створити тіж додаткову катеґорию – для найпрудшого Лемка. В Команьчи, де Лемковина Ультра-Трейль мала свою мету, стрітили сме ся з героями минулых едиций і тогорічной: Камільом Троханівском, Юлийом Цюрик, Оксаном Баюс-Левкович, Петром Левковичом, Романом Цюриком, Михалом Феленчаком і Дарком Копчом. Оповіли нам о своіх рыхтуванях, передуманях, але і плянах на наступны едициі. Вдякы проґрамови дознате ся, як выглядат такє выдаріня, а може за рік і Вы до них долучыте!

Премієра проґраму в середу 9 листопада 2022 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (12-13.11.) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

22 października pomiędzy Krynicą-Zdrój a Komańczą miała miejsce Łemkowyna Ultra-Trail, terenowy długodystansowy bieg, na którym ludzie z całej Polski, w tym i Łemkowie, mogli się sprawdzić na 5 dystansach: 30, 48, 70, 100 i 150 km – a to wszystko pośród łemkowskich lasów i łąk. Małą cegiełkę do tego wydarzenia dołożył jej uczestnik, Roman Ciuryk, który przygotował z gontu łemkowskiej chyży medale dla laureatów tegorocznego wydarzenia. Z okazji tego, że w tym roku na listach startowych zebrało się wielu Łemków, organizatorzy wymyślili specjalną kategorię – dla najszybszego Łemka. W Komańczy, gdzie Łemkowyna Ultra-Trail miała swoją metę, spotkaliśmy się z bohaterami zeszłorocznych i tegorocznej edycji: Kamilą Trochanowską, Julią Ciuryk, Oksaną Bajus-Lewkowicz, Piotrem Lewkowiczem, Romanem Ciurykiem, Michałem Feleńczakiem i Darkiem Kopczą. Opowiedzieli nam o swoich przygotowaniach, przemyśleniach i planach na przyszłe edycje. Dzięki programowi dowiecie się, jak wygląda takie wydarzenie, a może za rok i Wy do nich dołączycie!

Premiera programu w środę 9 listopada 2022 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (12-13.11.) o godz. 14:00.


Декотры Лемкы юж на меті (фот. Я. Стремецкій) / Niektórzy Łemkowie już na mecie (fot. J. Stremecki)


медалі в катеґориі „Лемко” (фот. К. Трохановска) / medale w kategorii „Łemko” (fot. K. Trochanowska)

XV Стріча Трьох Поколін з Лемківском Культуром / XV Spotkanie Trzech Pokoleń z Kulturą Łemkowską

На початку листопада зыйдут три поколіня Лемків 😊 Кружок Стоваришыня Лемків в Пшемкові просит на XV Стрічу Трьох Поколінь з Лемківском Культуром, того рока посвячена 75. річниці выселіня Лемків в рамах акциі „Вісла”. Першыраз подія буде тырвати два дны – 5 листопада в Пшемкові і 6 листопада Шпротаві – але проґрам не буде єднакій, на двох сценах выступлят ґаздове – Ластівочка і Ластівчата – разом з запрошеныма гістми, каждого дня іншыма. В імени орґанізаторів щыро просиме!

– – – – – – – – – – – –

Na początku listopada spotkają się trzy pokolenia Łemków 😊 Koło Stowarzyszenia Łemków w Przemkowie zaprasza na XV Spotkanie Trzech Pokoleń z Kulturą Łemkowską, w tym roku poświęcone 75. rocznicy wysiedlenia Łemków w ramach akcji „Wisła”. Po raz pierwszy wydarzenie będzie trwało dwa dni – 5 listopada w Przemkowie i 6 listopada w Szprotawie – jednak program nie będzie jednakowy, na dwóch scenach wystąpią gospodarze – Łastiwoczka i Łastiwczata – razem z zaproszony gośćmi, każdego dnia innymi. W imieniu organizatorów serdecznie zapraszamy!

На Лемковині церков деревяна / Drewniana cerkiew na Łemkowynie

В найближшім проґрамі зазриме на Лемковину – до Ґладышова – де православны Лемкы будуют Храм Божий. Як добрi знаме, церков єст барз важна в жытю цілой нашой лемківской спільноты. В першім ряді то місце молитвы, але тіж стрічы, сьпіву, плеканя традиций, в котрім оддаєме Богу чест. На ґладышівскім пляцу будує ся деревяна церков, што має быти одтворіньом неістнуючой юж святыні в Незнайові, опорожнілій по выселіню. На тоту ціль парохіяне зберают грошы, о чім сме юж Вас перше повідомляли в нашых медиях. Декотрым певно приходит на думку зьвiданя, по што будувати нову церков. На тото і вельо іншых зьвідянь одповідят о. Ярослав Грич – парох парохіі св. Йоана Крестителя. Почуєте о початках новой святынi, што повело ся юж зробити і як ідут роботы. З парохом бесідувал і несе Вам вістку з рідных гір Фома Болех зо Ждыні.

Премієра проґраму в четвер 27.10.2022 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (29-30.10) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

W najbliższym programie zajrzymy na Łemkowszczyznę – do Gładyszowa – gdzie prawosławni Łemkowie budują Dom Boży. Jak dobrze wiemy, cerkiew jest niezwykle ważna w życiu całej naszej łemkowskiej wspólnoty. Przede wszystkim jest to miejsce modlitwy, ale też spotkania, śpiewu, troski o tradycję, w którym oddajemy Bogu cześć. Na gładyszowskim placu wznoszona jest drewniana cerkiew, która ma być rekonstrukcją nieistniejącej już świątyni w Nieznajowej, opustoszałej po wysiedleniu. Na ten cel parafianie zbierają środki, o czym już wcześniej Was informowaliśmy w naszych mediach. Niektórym z Was być może przyjdzie na myśl pytanie, po co budować nową cerkiew. Na to i wiele innych pytań odpowie ks. Jarosław Grycz – proboszcz prarafii św. Jana Chrzciciela. Usłyszycie o początkach nowej świątyni, co udało się już zrobić i jak idą prace. Z proboszczem porozmawiał i niesie Wam wieść z rodzimych gór Tomasz Bolech ze Zdyni.

Premiera programu w czwartek 27.10.2022 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (29-30.10) o godz. 14:00.

Будову церкви в Ґладышові можеш підперти гев / Budowę cerkwi w Gładyszowie możesz wesprzeć tutaj
———-> https://zrzutka.pl/jbh9n8


Модель церкви авторства лемківского артисты, покійного Михала Вархіла
Makieta cerkwi autorstwa łemkowskiego artysty, śp. Michała Warchiła



Церков в Ґладышові в часі будовы / Cerkiew w Gładyszowie w trakcie budowy