Radio-Lemko.pl

Концтабір в Талергофі завязаний през австро-мадярскє цисарство в 1914 році записал трагічну карту в істориі Лемків. В лаґрі, де найчастіжше безпідставні заперали люди з Ґаліциі за нибы вспілроботу з царском Росийом, вмерло през страчыня, заразливы хвороты і тяжкы обставины праві же 2 тисячы осіб. В чест памяти постраждалым Андрий Переґрим, Павло Ханас і Вогдан Ґоч завязали Талерговскій Комітет. В проґрамі упамятніня 110. річниці інтернуваня Лемків нашло ся паломництво до каплиці в Фельдкіршен баі Ґрац, де зложены сут кости померлых. На місци правити будут богослужыня, ведены през греколатолицкых і православных священиків. Вшытко буде 18-19 жолтня.

12 жолтня мали сме чест быти на першій части торжеств. Талергофскій Комітет во вспілпраці з лігницкым Музейом Міди, разом з Державном Музичном Школом ім. Фридерика Шопена в Лігници зорґанізувал прелекцию на тему «Табір в Талергоф. Репресиі для Лемків на тлі народньой політикы Австро-Мадяр в роках 1914-1918». Выклад перевюл проф. др габ. Петро Шлянта, історик родом з Лося к. Ґорлиц, працівник Варшавского Університету, директор віденьского одділу Польской Академіі Наук. Прелекцию окрасил выступ пришкільного, лемківского ансамблю «Квіточок».

На премієру реляциі з выдаріня просиме в Радіо Лемко уж в середу 16.10.2024 о год. 20:00. Повторіня будеме пущати в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Obóz koncentracyjny w Talerhofie zawiązany przez cesarstwo austro-węgierskie w 1914 roku zapisał tragiczną kartę w historii Łemków. W obozie, gdzie najczęściej bezpodstawnie zamykano ludzi z terenów Galicji za rzekomą współpracę z carską Rosją, zmarło w wyniku straceń, chorób zakaźnych czy złych warunków bytowych prawie 2 tysiące osób. Dla uczczenia pamięci tych ofiar oraz pokrzywdzonych Andrzej Peregrym, Paweł Chanas i Bohdan Gocz zawiązali Komitet Talerhofski. W programie obchodów 110. rocznicy internowania Łemków znalazła się pielgrzymka do miejsca spoczynku ofiar, złożonych w kaplicy w miejscowości Feldkirchen bei Graz oraz nabożeństwa prowadzone przez greckokatolickie i prawosławne duchowieństwo. Będą miały one miejsce w dniach 18-19 października.

12 października mieliśmy przyjemność uczestniczyć w pierwszej części obchodów. Komitet Talerhofski we współpracy z legnickim Muzeum Miedzi oraz Państwową Szkołą Muzyczną im. Fryderyka Chopina w Legnicy zorganizował prelekcję na temat „Obóz w Talerhof. Represje wobec Łemków na tle polityki narodowościowej Austro-Węgier w latach 1914-1918”. Wykład przeprowadził prof. dr hab. Piotr Szlanta, historyk rodem z Łosia k. Gorlic, pracownik Uniwersytetu Warszawskiego, a zarazem dyrektor placówki Polskiej Akademii Nauk w Wiedniu. Prelekcję okrasił występ przynależącego do szkoły muzycznej, łemkowskiego zespołu „Kwitoczok”.

Na premierę relacji z wydarzenia zapraszamy w Radia Lemko już w środę 16.10.2024 o godz. 20:00. Powtórki emitowane będą w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

фотореляция Ярослава Стремецкого / fotorelacja Jarosława Stremeckiego

Чи знате дакы голивудскы зьвізды о лемківскых коренях? Кед ніт, послухайте запис розмовы нашой редактор Мілі Стрілкы з Янушом Андрашом. Пан Андраш провадит бльоґа і подкаст о назві «Ґенеальоґічне Сьлідцтво», однашол медже іншыма предків Меґ Раян, котры выводят ся зо Ждыні. З бесіды довідате ся тіж, од чого зачати перегляд своіх корени, тай якы плюсы і мінусы несе зо собом гляданя родины за посередництвом ґенетичных бадань. В проґрамі почуєте тіж музику ансамблю Грайбери.

Будте з нами в середу 9.10.2024 о год. 20:00, повторіня будеме пущати в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Czy znacie jakieś hollywoodzkie gwiazdy o łemkowskich korzeniach? Jeśli nie, posłuchajcie zapisu rozmowy naszej redaktor Emilii Striłki z Januszem Andraszem. Pan Andrasz prowadzi bloga i podcast o nazwie „Genealogiczne Śledztwo”, odnalazł między innymi przodków Meg Ryan, którzy pochodzą ze Zdyni. Z rozmowy dowiecie się również, od czego zacząć sprawdzanie swoich korzeni oraz jakie plusy i minusy niesie ze sobą poszukiwanie rodziny za pośrednictwem badań genetycznych. W programie usłyszycie również muzykę zespołu Hraybery.

Bądźcie z nami w środę 9.10.2024 o godz. 20:00, powtórki emitować będziemy w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Сцена з фільму „Sleepless in Seattle” (1993)
Kadr z filmu „Bezsenność w Seattle” (1993)

Перешло 20 років, як діти і внукы Лемків, примусово выселеных в 1947 році в часі акциі „Вісла”, створили в Пшемкові на Нижнім Шлеску групу, што дбат о звыкы і традициі своіх предків. Протягом років свойой діяльности Ластівочка єднала діти і дорослых, лучыла зо собом поколіня в праці для плеканя лемківской культуры. Ансамбль часто выгрывал на реґіональных конкурсах традициі і державных фолькльорных фестівалях, концертувал в Польщы і за границьом. В 2023 році за неоцінены заслугы для народной культуры отримал почесну і найстаршу в Польщы грамоту: Нагороду ім. Оскара Кольберґа. В репертуар Ластівочкы входят сьпіванкы і танці, выконуваны през вельопоколіньову групу, в опертю о подаваны устні традициі од найстаршых членів соспільности. В найближшім проґрамі почуєте Йоганію Габуру, котра оповіст о новім облечыню для Ансамблю Пісні і Танця Ластівочка. Облечыня створили вдякы дотациі Міністерства Культуры і Народной Спадковины в рамках проєкту ЕтноПольска 2024. Дознате ся, як выглядат процес творіня народного облечыня, што в Лемків было особливе, яку перевагу мали давны лахы над гнешніма і як о них дбати. Просиме на бесіду Данька Горощака з Йоганійом Габуром!

Премієра проґраму в середу 2 жовтня 2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – –

Przeszło 20 lat, jak potomkowie Łemków, przymusowo wysiedlonych w 1947 roku w ramach akcji „Wisła”, stworzyli w Przemkowie na Dolnym Śląsku grupę dbającą o zwyczaje i tradycje swoich przodków. Przez lata swojej działalności Łastiwoczka jednoczyła dzieci i dorosłych, łącząc ze sobą pokolenia w pracy na rzecz kultywowania łemkowskiej kultury. Zespół wielokrotnie był laureatem regionalnych konkursów tradycji oraz krajowych festiwali folklorystycznych, koncertował w Polsce i zagranicą. W 2023 roku w uznaniu za szczególne zasługi dla kultury ludowej został uhonorowany najstarszym wyróżnieniem w Polsce – Nagrodą im. Oskara Kolberga. Na repertuar Łastiwoczki składają się pieśni oraz tańce wykonywane przez wielopokoleniową grupę w oparciu o ustny przekaz tradycji od najstarszych członków społeczności. W najbliższym programie usłyszycie Joannę Haburę, która opowie o nowych strojach dla Zespołu Pieśni i Tańca Łastiwoczka. Stroje stworzono dzięki dotacji Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego w ramach programu Narodowego Centrum Kultury EtnoPolska – Edycja 2024. Dowiecie się, jak wygląda proces tworzenia stroju ludowego, co u Łemków było szczególnego, jaką przewagę miały ubrania szyte dawniej od tych współczesnych i jak o nie dbać. Zapraszamy na wywiad Daniela Horoszczaka z Joanną Haburą!

Premiera programu w środę 2 października 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Лемкы і вшыткы люде гір жыли в згоді з природом, она бо рішала, што і коли чловек годен робити, а тых, што поважали натуралньий ритм, обдаровувала плодами піль і лісів. Нелегко было ґаздувати з горах, адже звозисты горбкы не давали ся управляти. В такы місця, де чловекови тяжко, там уцю пошле. Тот волняний больван ховат пребарз шмыткє зьвіря, котре годно влізти буд-де. Повідат ся, же розвинену культуру пастырску привели зо собом Волохы парусот років тому – мали бы о тім сьвідчыти спільны слова з пастырского словника в Лемків і ґуралів. А як пастырство тримат ся гнеска? Можеме речы, же сесий фах є під загрозом? О штоденности бачів і югасів оповіл на Лемківскій Ватрі в Ждыни Марцін Врубель, котрий в часі своіх бадань засмакувал пастырского жытя. Просиме на реляцию зо стрічы – проґрам ведений по лемківскы, а сам выклад в польскім языку.

Премієра авдициі в середу 25.09.2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Łemkowie i wszyscy ludzie gór żyli w zgodzie z przyrodą, ona bowiem decydowała, co i kiedy człowiek jest w stanie robić, a tych, którzy szanowali naturalny rytm, nagradzała płodami pól i lasów. Niełatwo było gospodarzyć w górach, gdyż strome pagórki nie dawały się pod uprawę. W takie miejsca, gdzie człowiekowi trudno, tam owcę pośle. Ta wełniana kulka ukrywa w sobie niezwykle zwinne zwierzę, które potrafi wleźć gdzie bądź. Mówi się, że rozwiniętą kulturę pasterską przywiedli z sobą Wołosi kilkaset lat temu – miały by o tym świadczyć wspólne słowa z pasterskiej terminologii u Łemków i górali. A jak pasterstwo radzi sobie dzisiaj? Możemy orzec, że to zajęcie jest zagrożone? O codzienności baców i juhasów opowiedział na Łemkowskiej Watrze w Zdyni Marcin Wróbel, który w czasie swoich badań zasmakował pasterskiego życia. Zapraszamy na relację ze spotkania – program prowadzony po łemkowsku, a sam wykład w języku polskim.

Premiera audycji w środę 25.09.2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Лемківскы сьпіванкы грают в серци неєдного Лемка – на Лемковині і чуджыні, на гостинах, в велькы свята, тай в чысто звычайний ден, коли душа ся радує або плаче – в них бо записана єст близка нам доля і недоля. Декотры з них вшыткы добрі знаме і громадні сьпіваме, але сут тіж такы, котры тихнут, несьпіваны зьбіліют в памяти, одходят зо старшым поколіньом. Праві зато Василь Баволяк хтіли сохранити сесы сьпіванкы, што ся сьпівали в його селі – Святкові. Радіо Лемко на тогорічній Лемківскій Ватрі в Ждыни записало для Вас реляцию, штобы тоты, што не могли приіхати і зайти до Хыжкы на ватрянім поли, мали змогу одтворити фалаток фестівалю. Просиме на бесіду Маріяны Кріль з автором книжкы “Лемківскы співанкы зо Святковы Великой. Співник” Васильом Баволяком, редактором і перекладачом Фомом Квоком, тай выдавцями Уршульом і Вєславом Жызновскыма.

Премієра проґраму в середу 18.09.2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Łemkowskie pieśni grają w sercu niejednego Łemka – na Łemkowynie i obczyźnie, podczas uroczystości, świąt czy w zupełnie zwyczajne dni, kiedy dusza się raduje lub płacze – w nich bowiem zapisana jest bliska nam dola i niedola. Niektóre z nich wszyscy dobrze znamy i gromadnie śpiewamy, ale są też takie, które cichną, nieśpiewane blakną w pamięci, odchodzą ze starszym pokoleniem. Właśnie dlatego Wasyl Bawolak chciał ocalić pieśni ze swojej wsi – Świątkowej Wielkiej. Radio Lemko na tegorocznej Łemkowskiej Watrze w Zdyni zarejestrowało dla Was relacje, by ci, którzy nie mogli przyjechać i zasiąść w Chyży na watrowisku, mieli możliwość odtworzenia fragmentu festiwalu. Zapraszamy na rozmowę Mariany Kril z autorem książki “Łemkowskie piosenki ze Świątkowej Wielkiej. Śpiewnik” Wasylem Bawolakiem, redaktorem i tłumaczem Tomaszem Kwoką, a także wydawcami Urszulą i Wiesławem Żyznowskimi.

Premiera programu w środę 18.09.2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

“Лемківскы сьпіванкы зо Святковы Великой” і іншы книжкы Василя Баволяка, посвячены лемківскій тематиці, найдете в выдавництві Жызновскі. Ґрафічны материялы походят зо страы выдавця https://zyznowski.pl/

“Łemkowskie piosenki ze Świątkowej Wielkiej” oraz inne książki Wasyla Bawolaka, poświęcone łemkowskiej tematyce, znajdziecie w wydawnictwie Żyznowski. Materiały graficzne pochodzą ze strony wydawcy: https://zyznowski.pl/

Сьпівате колысанкы? Трафлят ся Вам пущати ix до сну? А може сьпівате своім дітам? Радіо Лемко просит на проґрам, в якім призриме ся кус барже сьпіванкам, якы звеме колысанками. Дознате ся, од коли і хто іх сьпіват, што єднат колысанкы з розмаітых куточків сьвіта і што доказали вчены. Як все, не буде бракувати цєкавинок і рефлексий нашого редакцийного камарата Данька Горощака. Авдицию раіме пущати си перед сном, бо помедже бесідом почуєте вынятковы творы, котры поможут Вам ся вытишыти і легко потім вснути. Желаме Вам приємного вечернього слуханя і доброй ночы :)

Премієра проґраму в середу 4.09.2024 рока о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (7-8.09) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Śpiewacie kołysanki? Zdarza się Wam puszczać je do snu? A może śpiewacie swoim dzieciom? Radio Lemko zaprasza na program, w którym przyglądamy się bardziej piosenkom, jakie nazywamy kołysankami. Dowiecie się, od kiedy i kto je śpiewa, co łączy kołysanki z różnych zakątków świata i co udowodnili naukowcy. Jak zawsze, nie zabraknie ciekawostek i refleksji naszego redakcyjnego kolegi Dańka Horoszczaka. Audycję polecamy wysłuchiwać przed snem, gdyż pomiędzy rozmową usłyszycie wyjątkowe utwory, które pomogą Wam się wyciszyć i z łatwością potem zasnąć. Życzymy Wam przyjemnego wieczornego słuchania i dobrej nocy :)

Premiera programu w środę 04.09. 2024 roku o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (7-9.08) o godz. 14:00.

42. Лемківска Ватра в Ждыни, яко же того рока была «На выпасі», тематичні назязувала до роботы пастырів. Єдна зо стріч орґанізуваных в лемківскій хыжи на ватровиску то «Таємниці дерева. О інструментах і єй творцях». Марек Тесьлюк, ремісник з працовні «Ґібонус» зо Ждыні оповіл о творіню пастырскых інструментів, такы як приміром фуяркы ци флетня. О творчий процес і історию інструментів ци музикы зьвідувал го модератор стрічы Михал Притула. По бесіді была переведена отверта дискусия на ведену тему, в котрій учащал наш редактор Ярко Стремецкій.

Просиме на релацию зо стрічы, премієра в середу 28.08.2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

42. Łemkowska Watra w Zdyni, jako że w tym roku była „Na wypasie”, nawiązywała tematycznie do pracy pasterzy. Jedno ze spotkań organizowancyh w łemkowskiej chyży na watrowisku to „Tajemnica drzewa. O instrumentach i ich twórcach”. Marek Teśluk, rzemieślnik z pracowni „Gibonus” ze Zdyni, opowiedział o tworzeniu pasterskich instrumentów, takich jak fujarki czy fletnie. O proces twórczy i historię instrumentów czy muzyki pytał go moderator spotkania Michał Prytuła. W drugiej części rozmowy była przeprowadzona otwarta dyskusja, w której uczestniczył nasz redaktor Jarek Stremecki.

Zapraszamy na relację z tego wydarzenia, premiera w środę 28.08.2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Марек Тесьлюк вказує пастырскы інструменты (фот. Ярослав Стремецкій)
Marek Teśluk prezentuje instrumenty pasterskie (fot. Jarosław Stremecki)

[LEM] В лемківскім середовиску все позераме з увагом на діяня молодых люди, адже то они сут надійом нашого народа. Декотрым легко приходит оцінити молодше поколіня, іх ініциятивы і вклад в розвиваня культуры. Чи роблят дост? Чи роблят так, як треба? Чи ідут добром стежком? А може вартат дати молодым простір до того, жебы сами творили культуру і робили тото, што підповідат ім серце, штобы годны были одповісти на потребы гнешнього сьвіта і знали однайти в нім місце для свойой тотожности. Кажде середовиско має свою специфіку, своі трудности і полеготу, ментальніст і пріоритеты. Чысто інакше будеме діяти в Польщы, як за границьом, де по перше сут іншы державны обставины, іншы можливости, а до того далеко єст до рідных гір. В найближшім проґрамі будеме бесідувати з Наталийом, Марком і Александром Лишиками, котры юж од парох років приходят на Лемковину і одвиджают вшыткы лемківскы ватры. Може бы так тото не чудувало, кєбы не факт, же родина Лишиків прилітує аж з Ню Джерзі і разом з камаратами творят орґанізацию Young Lemkos of America. Просиме послухати бесіду, штобы познати іх ближе!

Премієра проґраму в середу 21 серпня 2024 рока о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (24-25.08) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

[PL] W łemkowskim środowisku zawsze patrzymy z uwagą na działania młodych ludzi, wszak to oni są nadzieją naszego narodu. Niektórym z łatwością przychodzi ocenianie młodszego pokolenia, ich inicjatyw i wkładu w rozwój kultury. Czy robią wystarczająco? Czy robią tak, jak należy? Czy podążają właściwą ścieżką? A może warto dać młodym przestrzeń do tego, by sami tworzyli kulturę i robili to, co podpowiada im serce, aby potrafili odpowiedzieć na potrzeby dzisiejszego świata oraz odnaleźć w nim miejsce dla swojej tożsamości. Każde środowisko ma swoją specyfikę, swoje trudności i ułatwienia, mentalność i priorytety. Zupełnie inaczej będziemy działać w Polsce, niż zagranicą, gdzie po pierwsze inne są okoliczności w państwie, inne możliwości, a do tego daleko do jest do rodzimych gór. W najbliższym programie będziemy rozmawiać z Natalią, Markiem i Aleksandrem Lyszykami, którzy od kilku lat przyjeżdżają na Łemkowszczyznę i odwiedzają wszystkie łemkowskie watry. Nie byłoby to tak zaskakujące, gdyby nie fakt, że rodzina Lyszyków przylatuje aż z New Jersey i wspólnie z przyjaciółmi tworzą organizację Young Lemkos of America. Zapraszamy do wysłuchania wywiadu, by poznać ich bliżej!

Premiera programu w środę 21 sierpnia 2024 roku o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (24-25.08) o godz. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

[ENG] In the Lemko community, we always look with attention at the activities of young people, because they are the hope of our nation. Some people find it easy to judge the younger generation, their initiatives and contribution to the development of the culture. Are they doing enough? Are they doing it right? Are they following the right path? Or maybe it is worth giving young people space to develop the culture themselves and do what their hearts tell them to do, so that they can respond to the needs of today’s world and find a place for their identity in it. Every community has its own peculiarities, its difficulties and facilities, mentality and priorities. We will operate completely different in Poland and abroad, where, first of all, the circumstances in the each country are different, the opportunities are different, and it is also far from our beloved mountains. In the upcoming program, we will talk to Natalie, Marko and Alexander Lyszyk, who have been coming to Lemkovyna for several years and visiting all the Lemko festivals called ‚vatra’. This would not be so surprising if it were not for the fact that the Lyszyk family flies all the way from New Jersey and together with their friends they create the Young Lemkos of America organization. We invite you to listen to the interview and get to know them better.

For our American listeners, we will broadcast the program twice a day, in accordance with the New Jersey time zone (GMT-4):
Wednesday, 21th August, 2pm & 8pm,
Saturday, 24th August, 8am & 2pm,
Sunday, 25th August, 8am & 2pm.

Alexander, Natalie & Marko Lyszyk

24 листопада 2024 рока в Народовім Форум Музикы iм. Вiтольда Лютославского во Вроцлаві буде перша в iсториi лемкiвска опера. На “Голос” в композициi Дариi Кузяк публика долго ждала і видит ся, же тото, што недавно было лем думком, гнеска стає ся реальне. Буде то оповiст о двох сестрах, якы розлучыла Доля. Туга барз хтiла, жебы ся зышли, а Памят справила, же получыли ся на вiкы. В Дарининій штуцi минувше сходит ся з теперішнiм – є то получыня, якого iщы не было: модерна музика і лемкiвскiй фолькльор в товариствi електроникы. На сценi почуєме два сольовы голосы, лемкiвску капелю i камеральну оркєстру. Просиме на проґрам, в котрiм Дария Кузяк оповicт в деталях о своій композициi. Представит люди влученых в дiло, выявит, кого взриме на сценi i якы iщы музичны елементы вызвучат в мурах НФМ. Познайте ближе тоту выняткову ініциятиву і підоприйте перше во сьвіті вказаня лемківской оперы – можете тото зробити за мотузком: https://zrzutka.pl/xwmc3w

Премiєра проґраму в середу о годинi 20:00. Повторiня в суботу i недiлю о годинi 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

24 listopada 2024 roku w Narodowym Forum Muzyki im. Witolda Lutosławskiego we Wrocławiu odbędzie się pierwsza w historii łemkowska opera. Na “Hołos” w kompozycji Darii Kuziak publiczność długo czekała i wygląda na to, że to, co niedawno było zaledwie pomysłem, dziś staje się realne. Będzie to opowieść o dwóch siostrach, które rozdzielił Los. Tęsknota uparcie dążyła do ich spotkania, a Pamięć sprawiła, że zostały połączone na wieki. W sztuce Darii przeszłość łączy się z teraźniejszością – jest to synteza, jakiej dotychczas nie było: muzyka współczesna i łemkowski folklor w towarzystwie elektroniki. Na scenie usłyszymy dwa głosy solowe, łemkowską kapelę i orkiestrę kameralną. Zapraszamy na program, w którym Daria Kuziak opowie szczegółowo o swojej kompozycji. Przedstawi grono osób zaangażowanych w projekt, zdradzi, kogo zobaczymy na scenie, jakie jeszcze elementy muzyczne wybrzmią w murach NFM-u. Poznajcie bliżej tę wyjątkową inicjatywę i wesprzyjcie pierwsze na świecie wystawienie łemkowskiej opery – możecie to zrobić pod linkiem: https://zrzutka.pl/xwmc3w

Premiera programu w środę o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godzinie 14:00.

Дария Кузяк перед Народовым Форум Музикы / Daria Kuziak przed Narodowym Forum Muzyki

„(…) бы заорати
   рідну ниву
и засьпівати
свою пісьню
на своім подвірю”
/Павло Стефановскі/

Вертаня – сесий мотив чути в вершах лемківскых творців. Він черчыт, дзеленчыт і дуднит, не дає спокою. Нияк тото не чудує, адже доля лемківского народа написала трагічний сценар. Веде пером нашых писателів, котры вроджены на Лемковині і чуджыні, вшыткы вертают до рідного краю – не лем фізичні до гірского краєвиду з деревяном хыжом, але тіж духово до давных років і забытых оповісти. В нелегкых, повоєнных і повыселенчых часах поворот на Лемковину был героічным актом, вымагал силы і сприятливых вітрів. Хоц декотрым повело ся вернути, не годно было одтворити до чыста тот сьвіт, што запамятал ся перед депортацийом. Павло Стефановскі, лемківскій творец, етноґраф, публициста і культурно-соспільний діяч, вшелеякыма способами прібувал вернути до того, што втратил він і його нарід, Його діяльніст на розмаітых нивах давала шансу на одбудуваня лемківской громады і спадковины єй предків. В Радіо Лемко представиме жытя і творчіст того заслуженого Лемка, котрий своє жытя посвятил лемківскій справі.

Премієра проґраму в середу 17 липця 2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

„(…) by ziemię
    zaorać
    na wzgórzu
i znów
    zaśpiewać
swoją pieśń
na swoim podwórzu”
/Paweł Stefanowski/

Powroty – motyw ten wybrzmiewa w wierszach łemkowskich twórców. On szemrze, dzwoni i dudni, nie daje wytchnienia. Nie dziwi to wcale, wszak los łemkowskiego narodu napisał tragiczny scenariusz. Wiedzie piórem naszych pisarzy, którzy urodzeni na Łemkowszczyźnie i obczyźnie, wszyscy powracają do rodzimego kraju – nie tylko fizycznie do górskiego krajobrazu z drewnianą chatą, ale też duchowo do dawnych lat i zapomnianych opowieści. W niełatwych, powojennych i powysiedleńczych czasach powrót na Łemkowszczyznę był aktem heroizmu, wymagał siły i sprzyjających wiatrów. Choć niektórym udało się powrócić, nie sposób było w całości odtworzyć świat zapamiętany przed deportacją. Paweł Stefanowski, łemkowski twórca, etnograf, publicysta i działacz kulturalno-społeczny, wszelkimi sposobami próbować wrócić do tego, co utracił on i jego naród. Jego działalność na różnorodnych polach dawała szansę na odbudowanie łemkowskiej społeczności i spuścizny jej przodków. W Radio Lemko zaprezentujemy biografię i twórczość tego zasłużonego Łemka, który swoje życie poświęcił łemkowskiej sprawie.

Premiera programu w środę 17 lipca 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Ярослав Поляньскі, Никифор (Епіфаній Дровняк), Марія і Павло Стефановскы, Крениця 1960
– – – – – – – – – – –
Jarosław Polański, Nikifor (Epifaniusz Drowniak), Maria i Paweł Stefanowscy, Krynica-Zdrój 1960

Павло Стефановскі (фот. Петро Басалыґа) / Paweł Stefanowski (fot. Piotr Basałyga)

Знимкы походят з родинного архіву Стефановскых.
Zdjęcia pochodzą z rodzinnego archiwum Stefanowskich.