Лемковина в объєктиві Максима Васулі / Łemkowszczyzna w obiektywie Maksyma Wasuli

Сут такы люде, котрых цінну роботу часто не видиме, а доціняме ю найбарже по роках. Видит ся, же так годно повісти о м.ін. фотоґрафах, што документуют жытя люди, праздникы, торжества, яскравы моменты, але тіж тот насущний ден, на котрий по роках позераме з теплом в серци. Пан Максим Васуля (1925-1997) были сельскым фотоґрафом зо Ждыні, близко 50 років заперали оком объєктиву образ давной Лемковины. Коли поробили на ґаздівці і находили вільний час, ходили з апаратом по своім селі, але заходили тіж до сусідніх і дальшых, м.ін. Конечной, Ґладышова, Смереківця, Бортного, Ганчовы і де іх ногы понесли або люде запросили, бо Максим Васуля часто фотоґрафували родинны стрічы – весіля, похороны ци кстины. Гнеска іх знимкы сут певно в неєднім родиннім альбумі, декотры одбиткы ся не сохранили, але вдякы проєктови Фундациі Мемо можеме тоты образы обзерати онляйн на страні Цифрового Соспільного Архіву Ґміны Устя Ґорлицкє. Петро Васуля, Максимів сын, подали част вітцівскых неґативів до консерваторской роботы – очыщыня, скануваня, диґітализациі і описаня. В тім остатнім помогли сме мы, участникы стрічы в Новици під конец серпня, де обзерали сме знимкы, тай ідентифікували люди, місця і торжества. Просиме Вас на проґрам посвячений тому проєктови, почуєте фалаткы реляциі зо стрічы, такой бесіду з Петром Васульом, што оповіли о няньовім фотоґрафуваню.

Премієра проґраму в середу 14 жолтня 2026 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (17-18.10) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Są tacy ludzie, których cennej pracy często nie widzimy, a doceniamy ją najbardziej po latach. Zdaje się, że tak możemy powiedzieć m.in. o fotografach, dokumentujących życie ludzi, święta, uroczystości, jaskrawe momenty, ale też zwykły dzień, na który po latach patrzymy z ciepłem w sercu. Pan Maksym Wasula (1925-1997) był wiejskim fotografem ze Zdyni, przez blisko 50 lat uwieczniał obiektywem obraz dawnej Łemkowszczyzny. Kiedy uporał się z pracą na gospodarstwie, przechadzał się z aparatem po swojej wsi, ale odwiedzał też sąsiednie i dalsze, m.in. Konieczną, Gładyszów, Smerekowiec, Bartne czy Hańczową oraz gdzie nogi go poniosły bądź ludzie zaprosili, gdyż Maksym Wasula fotografował często rodzinne spotkania – wesela, pogrzeby czy chrzciny. Dzisiaj jego zdjęcia są prawdopodobnie w niejednym rodzinnym albumie, niektóre odbitki nie ocalały, ale dzięki projektowi Fundacji Memo możemy te obrazy oglądać na stronie Cyfrowego Archiwum Społecznego Gminy Uście Gorlickie. Piotr Wasula, syn Pana Maksyma, przekazał część negatywów ojca do prac konserwatorskich – oczyszczenia, skanowania, digitalizacji i opisania. W tym ostatnim pomogliśmy my, uczestnicy spotkania w Nowicy pod koniec sierpnia, gdzie oglądaliśmy zdjęcia, identyfikując ludzi, miejsca i uroczystości. Zapraszamy Was na program poświęcony temu projektowi, usłyszycie fragmenty relacji ze spotkania oraz wywiad z Piotrem Wasulą, który opowiedział o fotografowaniu taty.

Premiera programu w środę 14 października 2026 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (17-18.10) o godz. 14:00.


Процесия на цмонтери в Ждыни (фот. Максим Васуля) / Procesja na cmentarzu w Zdyni (fot. Maksym Wasula)


Хыжа в Ждыни (фот. Максим Васуля) / Dom w Zdyni (fot. Maksym Wasula)


Жена жене коровы (фот. Максим Васуля) / Kobieta pędząca krowy (fot. Maksym Wasula)


Весільна капеля (фот. Максим Васуля) / Kapela weselna (fot. Maksym Wasula)

Веце знимок на страні casgug.pl / Więcej zdjęć na stronie casgug.pl

Recepta na 100 lat? / Рецепка на 100 рокiв?

Ци Лемкы мали рецепку на долгє жытя? В чiм крыє ся тайна «кіньского здоровля» нашых предків? Гнеска поличкы в склепах погынают ся од розмаiтых продуктів «фіт», суперфудів, суплементiв і высокобілкового iдла. Рахуєме кальориi, ограничаме цукєр, прiбуєме запоряд дієты і задумуєме ся, што так по правдi треба нам істи, жебы жыти долго і в добрiм здравлю. А нашы предкы не мали ани апликаций, ани дієтетичных порадників. Iли головні тото, што сами выховали, зобрали і зрыхтували на зиму. Дуже робили, были цілый час в русі і жыли в мирi з ритмом природы. Ци направду были од нас здорівшы? А може лем жыли iнакше? В найновшій авдициі зьвiдаме, што iли давны Лемкы і котры елементы іх кухні находят потверджыня в гнешній дiєтетицi. Побесiдуєме о продуктах, котры мiстила давна лемківска кухня. Справдиме тіж, ци популярны гнеска перериваны посты мают штоси єднакє з давныма часами посту і недостатку. Але iдло то преця не вшытко. Што іщы могло причынити долгых рокiв нашым предкам i ци можеме гнеска черпати з iх способу жытя без ідеализуваня минулого? О тiм вшыткім, і не лем, Наталия Цьолка побесiдувала з клиничном дієтетичком і Лемкыньом – Камiльом Зарувном (з дому Єдинак), котра на звязаны з iдлом традициі своiх предків cмотрит єднако з перспективы особистого зазнаня i гнешнього знаня о здоровлю. Послухайте авдицию «Рецепка на 100 рокiв?»! Може ся вкаже, што одповiд на зьвiданя, як жыти долго і здорово, нияк не крыє ся в найновшій модній дієті, але… в памяти о тiм, як жыли нашы діды і прадіды на Лемковинi.

Премієра проґраму в середу 23 вересня 2026 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (26-27.09) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Czy Łemkowie znali przepis na długie życie? W czym kryje się sekret „końskiego zdrowia” naszych przodków? Dziś półki sklepowe uginają się od produktów „fit”, superfoods, suplementów i żywności wysokobiałkowej. Liczymy kalorie, ograniczamy cukier, testujemy kolejne diety i zastanawiamy się, co właściwie powinniśmy jeść, żeby żyć długo i zdrowo. Tymczasem nasi przodkowie nie mieli aplikacji ani dietetycznych poradników. Jedli przede wszystkim to, co sami wyhodowali, zebrali i przygotowali na zimę. Dużo pracowali, byli w ruchu i żyli zgodnie z rytmem natury. Czy naprawdę byli zdrowsi od nas? A może po prostu żyli inaczej? W najnowszej audycji zapytamy, co jadali dawni Łemkowie i które elementy ich kuchni mają dziś potwierdzenie w wiedzy dietetycznej. Porozmawiamy o produktach, które zawierała dawna kuchnia łemkowska. Sprawdzimy też, czy modne dziś posty przerywane mają coś wspólnego z dawnymi okresami postu i niedostatku. Ale jedzenie to przecież nie wszystko. Co więc jeszcze wpływało na długowieczność naszych przodków i czy możemy dziś czerpać z ich stylu życia, nie idealizując przeszłości? O tym wszystkim, i nie tylko, Natalia Ciołka porozmawiała z dietetyczką kliniczną i Łemkinią – Kamilą Zarówną (z domu Jedynak), która na tradycje żywieniowe swoich przodków patrzy jednocześnie z perspektywy osobistego doświadczenia i współczesnej wiedzy o zdrowiu. Posłuchajcie audycji „Recepta na 100 lat?” w Radio-Lemko. Może okaże się, że odpowiedź na pytanie o zdrowe i długie życie wcale nie kryje się w najnowszej modnej diecie, lecz… w pamięci o tym, jak żyli nasi dziadkowie i pradziadkowie na Łemkowszczyźnie.

Premiera programu w środę 23 września 2026 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (26-27.09) o godz. 14:00.


Наталия Цьолка і Каміля Зарувна / Natalia Ciołka i Kamila Zarówna


Каміля Зарувна / Kamila Zarówna https://manufakturadiety.pl/

Кілко сьпіванок Лемко може знати? / Ile piosenek może znać Łemko?

Ниґда за дуже! Просиме на бесіду з Петром Гербутом, автором сьпівника зоз интернетовой страны zaspiwaj.me, в котрім то проґрамі почуєте, што зробити, кед хочете справити си весільний сьпівник або як припамятати сой сьпіванку, кед неє интернету и кого зьвідати. Думаш, же то не для Тебе, бо знаш купету засьпівати дораз, без долгого думаня? Та хоц бы-с знал плывати в превеликім мори лемківскых сьпіванок гей рекін, неєдно Тя іщы зачудує, шак сут сьпіванкы, што найдеш іх лем на zaspiwaj.me и сила инчых, котры ся роками зберали до Петровой библьотекы. Іщы сме Тя не преконали? Петро, гейбы несперта сила, иде дале до переду и праві тепер выпустил ноты – єдна думка зоз бесіды встигла ся за тот час юж зъістити. Просиме гарді!

Премієра проґраму в середу 16 вересня 2026 о 20:00 годині, повторіня в суботу і неділю (19-20 вересня) о 14:00 годині.

– – – – – – – – – – – – – – – – –

Nigdy za wiele! Zapraszamy na wywiad z Piotrem Herbutem, autorem śpiewnika ze strony internetowej zaspiwaj.me. Z programu dowiecie się, co zrobić, gdy chcecie mieć swój śpiewnik weselny albo jak przypomnieć sobie piosenkę, gdy nie ma dostępu do internetu ani nikogo obok, kogo można by było zapytać. Uważasz, że to nie dla Ciebie, bo potrafisz z marszu zaśpiewać całą masę łemkowskich piosenek? Mógłbyś pływać w przeogromnym morzu łemkowskich piosenek jak rekin, ale niejedno Cię jeszcze zaskoczy, ponieważ są piosenki, które znajdziesz wyłącznie na zaspiwaj.me i mnóstwo innych, które Piotr latami zbierał do swojej biblioteki. Jeszcze Cię nie przekonaliśmy? Piotr, niczym niepowstrzymana siła, idzie dalej naprzód i właśnie dodał nuty – jedna myśl z wywiadu zdążyła się przez ten czas spełnić. Pięknie zapraszamy!

Premiera programu w środę 16 września 2026 o godzinie 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (19-20 września) o godzinie 14:00.


Інтернетова страна zaspiwaj.me
Strona internetowa zaspiwaj.me

Лемкы в Кампаніі Вересня / Łemkowie w Kampanii Wrześniowej

Початок ІІ сьвітовой війны был результатом политичных, економічных і соспільных выдарінь з меджевоєнных часів. Розвиваня тоталитаризму і імперияльных поглядів розогнало зброіня ІІІ Райху, котрий выкорыстал пасивніст заходу, тай барз скоро ся взміцнял. ІІ Річпосполита, што вернула на мапы Европы по 123 роках заборів, была перешкодом для плянів Адольфа Гітлера. 23 серпня 1939 рока підписаний медже Німцями а Радяньскым Союзом пакт Рібентроп-Молотов підтвердил збройны діяня. Коли 1 вересня 1939 рока першы бомбы впали на Тчев і Вєлюнь, а Вестерплятте остріляли панцерником Шлезвик-Гольштейн, до обороны державы карты отримували рекруты з цілой Полщы, в тім і Лемковины. Молоды Лемкы въєдно з Поляками боронили державу на розмаітых сторонах фронтовых діянь.

Ярослав Стремецкій щыро просит на проґрам посвячений тым выдаріням. Представит контекст воєнных боів і оповіданя лемківскых рекрутів, што походят з книжок Адама Барны і Федора Ґоча „Лемкы в борбі за свою і не свою свободу”, тай Кірила Бреяна „Моя долга Друга Світова Война 1939-1948”.

Премієра проґраму в середу 9 вересня 2026 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (12-13 вересня) о год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – –

Wybuch II wojny światowej był rezultatem wydarzeń politycznych, ekonomicznych i społecznych z okresu międzywojennego. Rozwój totalitaryzmu i imperialnych zapędów, napędził machinę zbrojeń III Rzeszy, która przy bierności zachodu rosła w siłę w bardzo szybki tempie. II Rzeczypospolita wracająca na mapy po 123 latach niewoli, stała się przeszkodą na mapie dla planów Adolfa Hitlera. Gwoździem do trumny okazał się podpisany de facto „pakt rozbiorowy” zawiązany 23 sierpnia 1939 roku przez Niemców z Rosją Radziecką, zwany paktem Ribbentrop-Mołotow. Kiedy 1 września 1939 roku pierwsze bomby spadały na Tczew i Wieluń a Westerplatte zostało ostrzelane przez pancernik Schleswig-Holstein do obrony Państwa powoływano rekrutów z całej Rzeczypospolitej w tym Łemkowszczyzny, skąd młodzi Łemkowie ramię w ramię z Polakami, walczyli w obronie kraju.

Jarosław Stremecki serdecznie zaprasza na program poświęcony tym wydarzeniom. Zaprezentuje kontekst działań wojennych oraz opowieści łemkowskich rekrutów, pochodzących z książek Adama Barny i Fedora Gocza „Lemky w borbi za swoju i ne swoju swobodu” oraz Karola Brejana „Moja długa Druga Wojna światowa 1939-1948”.

Premiera programu w środę 9 września 2026 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (12-13 września) o godz. 16:00.


Кірил Бреян в мундурі Польскых Сил Обороны на Заході з Памятным Крестом Монте Кассіно
Karol Brejan w mundurze Polskich Sił Zbrojnych na Zachodzie z Krzyżem Pamiątkowym Monte Cassino

Што днес чути в заградочці? / Co słychać dziś w ogrodzie?

Лемківскы корені все звязаны были зо земльом, лісами і садами. Дале чуєме тото получыня? Гнеска вшытко можеме кипити в склепі, а де не пізриш, видиш лем реклямы на шклячых екранах. А коли мали сме шансу натішыти ся плодами праці нашых рук? Клявдия Каштелян задумала ся, як долгы сут тоты корені і як міцно сме до них привязаны, чи знаме черпати радіст з жытя на Земли і быти гев направду. Для Лемків земля то жытя, то матір, што все нас кормила. Може вартат до ней вернути? Гостиньом Клявдиі буде єй мама Ірена Бреян, котра оповіст о праці в загорідці і підповіст, як створити свій малий, зелений куточок, де мож збудувати міст медже модерным а тым, што в нашых ґенах. Поділит ся радами, котры сама отримала од старшого поколіня, тай заохотит до експериментуваня з рослинами не з місцьового подвірця.

Просиме на премієру в неділю 6 вересня 2026 о год. 20:00. Повторіня на другу суботу і неділю (12-13.09) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Łemkowskie korzenie zawsze związane były z ziemią, lasami i sadami. Nadal czujemy to połączenie? Dziś wszystko możemy kupić w sklepie, a gdzie nie spojrzysz, widzisz tylko reklamy na błyszczących ekranach. A kiedy mieliśmy szansę nacieszyć się owocami pracy naszych rąk? Klaudia Kasztelan zastanowiła się, jak długie są te korzenie i jak mocno jesteśmy do nich przywiązani, czy potrafimy czerpać z życia na Ziemi i być tutaj naprawdę. Dla Łemków ziemia to życie, to matka, która zawsze nas karmiła. Może warto do niej wrócić? Gościnią Klaudii będzie jej mama Irena Brejan, która opowie o pracy w ogrodzie i podpowie, jak stworzyć swój mały, zielony zakątek, gdzie można zbudować pomost między nowoczesnym a tym, co w naszych genach. Podzieli się z nami poradami, które sama otrzymała od starszego pokolenia, zachęcając też do eksperymentowania z roślinami spoza lokalnego podwórka.

Zapraszamy na premierę w niedzielę 6 września 2026 o godz. 20:00. Powtórki w przyszłą sobotę i niedzielę (12-13.09) o godz. 14:00.


Ірена Бреян з своім огороді / Irena Brejan w swoim ogrodzie

Łemkowski nie tylko w szkole / Лемківскій не лем в школі

Чи лемківского языка мож вчыти ся лем дома або в школі? Не каждий мал шансу вынести бесіду з родинного гнізда, такой в дорослости глядат можливости навчыти ся го на розмаіты способы. Підпертьом для Лемків сут розмаіты едукацийны проєкты, котры помагают присвоіти азбуку, словництво, ґраматику, ідіом, вымову і іншы аспекты языка. Бо вчыти ся го мож не лем з підручників і словників, але з жывого контакту з культуром і другым чловеком, публицистичныма і літерацкыма текстами, в формі писаній і чытаній. „Вчыня ся языка то дорога, котра николи ся не кінчыт” – повідат Оксана Грабан-Ліхтаньска, лемківска соспільно-культурна діячка, едукаторка, перекладачка, журналистка і лекторка.

Просиме Вас на реляцию з Михалова, де на 46. Лемківской Ватрі на Чужыні была стріча з Оксаном, ведена Ольгом Стариньском. Перенесеме ся до Шатра Бесід, в котрім бесідували о розмаітых проєктах посвяченых плеканю лемківского языка. Дознате ся о тереновых баданях над лемківскыма віруванями до авторскых оповідань Оксаны під наголовком „Вышептане”, створеных в рамах літерацкой стипендиі. Почуєте выімкы лемківского перекладу єдной з найбарже знаных во сьвіті книжок для діти – „Піпі Поньчошкані” Астрид Ліндґрен. Оксана запросит Вас на курс лемківского языка онляйн, што рушат на осін, на котрий гнет мож буде ся зголашати. Познате тіж тогорічны новинкы, котры юж появили ся і будут появляти в найближшых місяцях в рамах проєкту Фай по свому, што пропаґує і підперат вчыня лемківского языка в соспільных медиях. Гідні ся діє, та най Вас нич не омине!

Премієра авдициі в середу 26 серпня 2026 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – –

Czy języka łemkowskiego można uczyć się tylko w domu lub w szkole? Nie każdy miał szansę wynieść język z rodzinnego gniazda, więc w dorosłości szuka możliwości nauczyć się go na różne sposoby. Wsparciem dla Łemków są różnorodne projekty edukacyjne, które pomagają przyswoić alfabet, słownictwo, gramatykę, idiom, wymowę i inne aspekty języka. Bo można się go uczyć nie tylko z podręczników i słowników, ale z żywego kontaktu z kulturą i drugim człowiekiem, tekstami publicystycznymi i literackimi, w formie pisanej i czytanej. „Nauka języka to droga, która nigdy się nie kończy” – mówi Oksana Graban-Lichtańska, łemkowska działaczka społeczno-kulturalna, edukatorka, tłumaczka, dziennikarka i lektorka.

Zapraszamy Was na relację z Michałowa, gdzie na 46. Łemkowskiej Watrze na Obczyźnie odbyło się spotkanie z Oksaną, poprowadzone przez Olgę Starzyńską. Dowiecie się o badaniach terenowych nad łemkowskimi wierzeniami do autorskich opowiadań Oksany pod tytułem „Wyszeptane”, stworzonych w ramach stypendium literackiego. Usłyszycie fragmenty łemkowskiego przekładu jednej z najbardziej znanych na świecie książek dla dzieci – „Pippi Långstrump” Astrid Lindgren. Oksana zaprosi Was na kurs języka łemkowskiego online, ruszający jesienią, na który będzie można się niebawem zgłaszać. Poznacie tegoroczne nowinki, które pojawiły się i pojawią w najbliższych miesiącach w ramach projektu Faj po swomu, popularyzującego i wspierającego naukę języka łemkowskiego w mediach społecznościowych. Sporo się dzieje, niech Was nic nie ominie!

Premiera audycji w środę 26 sierpnia 2026 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Ольга Стариньска і Оксана Грабан-Ліхтаньска (фот. Укач Олесьнєвич) / Olga Starzyńska i Oksana Graban-Lichtańska (fot. Łukasz Oleśniewicz)


Listy Łemków na Łemkowskiej Watrze / Листы Лемків на Лемківскій Ватрі

W dniach 31 lipca–2 sierpnia 2026 roku odbyła się 46. edycja Łemkowskiej Watry na Obczyźnie. Do Michałowa, niewielkiej miejscowości na Dolnym Śląsku, niedaleko Lubina, przyjechali Łemkowie oraz miłośnicy łemkowskiej kultury z całej Polski i zagranicy. Tegoroczna Watra, obok licznych występów scenicznych, oferowała także wiele atrakcji dla dzieci i dorosłych – warsztaty, nowe strefy tematyczne oraz prelekcje poświęcone historii i kulturze Łemków. Jednym z zaproszonych prelegentów był Jerzy Starzyński – historyk, działacz społeczno-kulturalny, założyciel Łemkowskiego Zespołu Pieśni i Tańca „Kyczera”, organizator Międzynarodowego Festiwalu Folklorystycznego „Świat pod Kyczerą” oraz autor licznych publikacji.

Podczas spotkania wokół trzytomowego wydania „Preselyly nas musowo. Listy Łemków z lat 1947–1948” Jerzy Starzyński opowiedział o pracy nad tym wyjątkowym cyklem, który stanowi niezwykle cenne świadectwo tragicznych losów społeczności łemkowskiej w czasie akcji „Wisła”. Publikacja ukazuje wydarzenia z perspektywy samych przesiedleńców. Zebrana w tomach korespondencja pozwala spojrzeć na wysiedlenia oczami osób, które go doświadczyły – na ich codzienność, emocje, tęsknotę za rodzinnymi stronami oraz próby odnalezienia się w nowej rzeczywistości. Prywatne listy tworzą żywy obraz historii, który wykracza poza oficjalne dokumenty i opracowania. Spotkanie, będące okazją do poznania kulisów powstania publikacji oraz rozmowy o pamięci, historii i dziedzictwie Łemków, poprowadził Jan Rubicz z Łosia k. Gorlic.

Premiera programu w środę 19 sierpnia 2026 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę 22-23 sierpnia o godz. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

В днях 31 липця – 2 серпня 2026 рока была 46. едиция Лемківской Ватры на Чужыні. До Михалова, невелькой місцевости на Нижнім Шлеску, недалеко Любіна, приіхали Лемкы тай любителі лемківской культуры з цілой Польщы і заграниці. Тогорічна Ватра, обік сценічных выступів, пропонувала тіж вельо атракций для діти і дорослых – варштаты, новы тематичны зоны і прелекциі посвячены істориі і культурі Лемків. Єдным з запрошеных бесідників были Юрій Стариньскій – історик, соспільно-культурний діяч, основатель Лемківского Ансамблю Пісні і Танця “Кычера”, орґанізатор Медженародного Фолькльорного Фестівалю “Сьвіт під Кычером”, тай автор вельох публикаций.

В часі стрічы звязаной з тритомовым выданьом “Преселили нас мусово. Листы Лемків з років 1947-1948” Юрій Стариньскій оповіли о праці над тым вынятковым цикльом, котрий є на чудо цінным сьвідоцтвом трагічной долі лемківской соспільности в часі акциі “Вісла”. Публикация вказує діі з погляду самых выселеных. Зобраны в томах листы дают пізріти на выселіня очами люди, котры го зазнали – на іх штоденніст, емоциі, тугу за рідном земьлом тай пробы однайти ся в новій реальности. Приватны листы творят жывий образ істориі, котрий выходит поза офіцийны документы і опрацуваня. Стрічу, што была нагодом познати тло вказаня ся публикаций і побесідивати о памяти, істориі, спадковині Лемків, вюл Іван Рубич з Лосі к. Ґорлиц.

Премієра проґраму в середу 19 серпня 2026 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю 22-23 серпня о год. 14:00.





знимкы: два томы книжок „Преселили нас мусово. Листы Лемків з років 1947-1948” выд. ЛАПіТ „Кычера”, такой дві архівальны фотоґрафіі з 30. років ХХ віку, што публикуваны сут в ІІ томі – на першій Свято Йордан в Новівси к. Крениці, на другій корчма Гумецкых в Устю Рускім

zdjęcia: dwa tomy książek „Preselyly nas musowo. Listy Łemków z lat 1947-1948” wyd. ŁZPiT „Kyczera”, a także dwie fotografie archiwalne z lat 30. XX wieku, opublikowane w II tomie – na pierwszej Święto Jordan w Nowej Wsi k. Krynicy, na drugiej karczma Humeckich w Uściu Ruskim

100 рокiв Панi Юлиянны / 100 lat Pani Julianny

Просиме на бесіду з Паньом Юлиянном Ґоґоц (з дому Гавран), што вродили ся 25 сiчня 1926 рока. В акциi “Вiсла” были выселены зо села Мохначка Нижня, гнеска жыют в Самбори. 100 рокiв то вынятковий ювілей, то гарде сьвiдоцтво долгого, богатого споминами жытя. То час задумы над перешлыма роками, полныма тяжкой роботы, жертвы, дбаня о родину i преказуваня вартости, якы формували наступны поколiня. Просиме на проґрам посвячений 100. рiчницi народин єдной з найстаршых Лемкынь в Польщы. Панi Юлиянна забере нас на Лемковину, верне споминами до часiв II Сьвiтовой Вiйны i подiй акциi “Вiсла”. Бесіду з Паньом Юлиянном перевела Наталия Цьолка.

Проґрам будеме пущати в неділю 2 серпня 2026 о год. 14:00, 16:00 і 18:00.

– – – – – – – –

Zapraszamy na wywiad z Panią Julianną Gogoc (z domu Hawran) urodzoną 25 stycznia 1926 r. W ramach akcji “Wisła” wysiedlona została ze wsi Mochnaczka Niżna, obecnie mieszka w miejscowości Samborz. 100 lat to wyjątkowy jubileusz, to piękne świadectwo długiego, bogatego we wspomnienia życia. To czas refleksji nad minionymi latami, pełnymi ciężkiej pracy, poświęcenia, troski o rodzinę oraz przekazywania wartości, które kształtowały następne pokolenia. Zapraszamy na program poświęcony 100. rocznicy urodzin jednej z najstarszych Łemkiń w Polsce. Pani Julianna zabierze nas na Łemkowszczyznę, sięgnie wspomnieniami do czasów II Wojny Światowej oraz wydarzeń związanych z akcją “Wisła”. Wywiad z Panią Julianną przeprowadziła Natalia Ciołka.

Program emitowany będzie w niedzielę 2 sierpnia 2026 o godz. 14:00, 16:00 i 18:00.



Знимкы з родинного архіву Пані Юлиянны
Zdjęcia z archiwum rodzinnego Pani Julianny

Як помагати дітям познавати сьвіт / Jak wspierać dzieci w poznawaniu świata

5. Містецкє Передшколя в Ґорлицях має од рока нового кєрівника, а є ним Рафал Фудаля – знаний вельом людям лемківского середовиска яко гудак фолькового ансамблю Бурян, але в першім ряді то долголітній педагог вчасношкільных груп. Муж учытельом в садку то нечасте, шак статистикы вказуют, же в тім фаху роблят головні жены, але най Вас тото не зведе! Рафал Фудаля то пребарз креативний чловек, што до роботы з дітми підходит зо серцьом і фурт лем выдумує для них штоси нове. На Ден Дітины того рока малы ґорличане отримали книжку його авторства на основі локальных легенд. Гіст нашого проґраму в бесіді з Ярославом Стремецкым оповіст о тім, як малы діти вчат ся сьвіта і як ім в тім помагати, поділит ся вказівками з молодыма родичами. Почуєте тіж о академіцкій роботі Рафала зо студентами педагогічных студиів.

Премієра проґраму в середу 22 липця 2026 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Miejskie Przedszkole nr 5 w Gorlicach ma od roku nowego kierownika, a jest nim Rafał Fudala – znany w łemkowskim środowisku jako muzyk folkowego zespołu Burjan, ale to przede wszystkim długoletni pedagog grup wczesnoszkolnych. Mężczyzna będący nauczycielem w przedszkolu to zjawisko nieczęste, statystyki pokazują, że w tym zawodzie pracują głównie kobiety, ale niech Was to nie zwiedzie! Rafał Fudala to niezwykle kreatywny człowiek, podchodzący z sercem do pracy z dziećmi, wciąż wymyślający dla nich coś nowego. Na Dzień Dziecka tego roku mali gorliczanie otrzymali książkę jego autorstwa stworzoną na podstawie lokalnych legend. Gość naszego programu w rozmowie z Jarosławem Stremeckim opowie o tym, jak małe dzieci uczą się świata i jak je w tym wspierać, podzieli się wskazówkami z młodymi rodzicami. Usłyszycie również o pracy akademickiej Rafała ze studentami studiów pedagogicznych.

Premiera programu w środę 22 lipca 2026 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Лекция в природі діти з ґорлицкой „пяткы” (знимка з архіву садку)
Lekcja w przyrodzie dzieci z gorlickiej „piątki” (zdjęcie z archiwum przedszkola)


Рафал Фудаля на выступі з ансамбльом Бурян (Lemko TV)
Rafał Fudala podczas występu z łemkowskim zespołem Burjan (Lemko TV)

Што нове на Ватрі в Михалові? / Co nowego na Watrze w Michałowie?

Як каждого рока, подля традициi, Лемкы торжественні розпалят ватру на Нижнім Шлеску. 46. Лемкiвска Ватра на Чужынi буде на зламі липця і серпня в селі Михалів. В тiм роцi ватрян жде гідні нового! Стоваришыня Лемків, што орґанізатором подіі, рiшылo зъєднати ся з молодым поколiньом, тай дати фестівальови сьвіжого духа. Гостьом нашого радия буде Оксана Терефенко-Горощак – реализаторка розмаiтых культурных проєктiв, акторка, вокалистка ансамблю Сооlбаба i режысерка тогорiчной ватры в Михалові, котра оповiст о орґанiзацийных плянах подii. Пленерове кiно, простiр для одпочынку ци фрай потемкы – то лем пару атракций, котрых мож ся сподiвати. Буде тіж устанавляня рекорду сьвіта! Сте зацєкавлены? Веце дознате ся з проґраму Наталиі Цьолкы.

Премієра авдициі в середу 15 липця 2026 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – –

Jak co roku, tradycyjnie, Łemkowie uroczyście rozpalą watrę na Dolnym Śląsku. 46. Łemkowska Watra na Obczyźnie odbędzie się na przełomie lipca i sierpnia we wsi Michałów. W tym roku na watrowiczów czeka sporo nowości! Stowarzyszenie Łemków, będące organizatorem wydarzenia, postanowiło połączyć siły z młodym pokoleniem, dając festiwalowi powiew świeżości. Gościem naszego radia będzie Oksana Terefenko-Horoszczak – realizatorka różnorodnych projektów kulturalnych, aktorka, wokalistka zespołu Coolбаба i reżyserka tegorocznej watry w Michałowie, która opowie o planach związanych z organizacją wydarzenia. Kino plenerowe, strefa relaksu czy randka w ciemno – to tylko niektóre atrakcje, których można się spodziewać. Będzie też bicie rekordu świata! Jesteście ciekawi? Więcej dowiecie się z programu Natalii Ciołki.

Premiera audycji w środę 15 lipca 2026 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.