Radio-Lemko.pl

Война несе зо собом жертвы вшелеякого рода, од тых найменше важных – материяльных – по страчене людскє жытя. Зазнали тото „добрвольці” примусово втілены до Червеной Арміі, де за свою і не свою свободу, тратили здоровя і жытя м.ін. на Дукляньскім Перевалі, Моравскій Остраві і іншых лениях фронту. О тых выдарінях споминали участникы бойовых дій, а авторы публикациі з 2011 рока – панове Адам Барна і Федор Ґоч – дополнили описом жытя на Лемковині в обставинах ІІ Сьвітовой Войны (книжка „Лемкы в борбі за свою і не свою свободу”). В другій части подаме історию польско-словацкой „зеленой границі”, німецкых репресий, тай контрнапертя Червеной Арміі. На тото оповіданя і спомины лемківскых рекрутів зо східньой і середньой Лемковины щыро просит Ярослав Стремецкій.

Премієра проґраму в середу 11 лютого 2026 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (14-15.02) о год. 14:00.

Першу част можете одслухати в нашім складі: За свою і не свою свободу, ч. 1

– – – – – – – – – – – – – – – –

Wojna niesie ze sobą ofiary, od tych najmniej ważnych – materialnych – po stracone ludzkie życie. Doświadczyli tego „ochotnicy” przymusowo wcieleni do Armii Czerwonej, gdzie za swoją i nie swoją wolność, tracili zdrowie i życie m.in. na Przełęczy Dukielskiej, w Morawskiej Ostrawie i innych liniach frontu. O tych wydarzeniach wspominali uczestnicy walk, a autorzy publikacji z 2011 roku – panowie Adam Barna i Teodor Gocz – dopełnili opisem życia na Łemkowynie w trakcie II Wojny Światowej (mowa o książce „Lemky v borbi za svoju i ne svoju svobodu”). W drugiej części przekażemy historię polsko-słowackiej „zielonej granicy”, niemieckich represji oraz kontrataku Armii Czerwonej. Na te opowiadania i wspomnienia łemkowskich rekrutów ze wschodniej i środkowej Łemkowyny serdecznie zaprasza Jarosław Stremecki.

Premiera programu w środę 11 lutego 2026 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (14-15.02) o godz. 14:00.

Część pierwszą można osłuchać w naszym archiwum: Za swoją i nie swoją wolność, cz. 1

Стороны фронтів, до котрых головні приділяли рекрутів з Лемковины.
Стороны напертя І Украіньского Фронту Червеной Арміі по 8.ІХ.1944 р., за порякдом: І. Операция дукляньско-пряшівска (Дукляньскій перевал) ІІ. Операция моравско-остравска (Моравска Острава) ІІІ. Операция празка,
джерело: „Лемкы в борбі за свою і не свою свободу” А.Барна, Ф.Ґоч, 2011.
– – – – – – – – – – – – – – – –
Kierunki frontów, do których głównie przydzielani byli zmobilizowani z terenów Łemkowszczyzny.
Kierunki natarcia I Ukraińskiego Frontu Armii Czerwonej po 8.IX.1944 r., kolejno: I. Operacja dukielsko-preszowska (Przełęcz Dukielska) II. Operacja morawsko-ostrawska (Ostrawa Morawska) III. Operacja praska,
źródło: „Lemky v borbi za svoju i ne svoju svobodu” A.Barna, T.Gocz, 2011.

Од 17 січня до 30 червця 2026 р. в Державным Етноґрафічным Музею в Варшаві буде ся вказувати выставa „Формы присутности. Штука Лемків/Карпатскых Русинів”. Так шырокой, медженародной выставы, што збере в єдным місци артистів з розмаітых куточків сьвіта, іщы не было. Серед прац зобраных на выставі буде мож видіти роботы такых лемківскых/русиньскых артистів як: Енді Ворхоль (Андрий Вархола), Никыфор (Епіфан Дровняк), Юрий Новосільскій, Миколай Федак, Григорий Пецух, Владислав Ревак і вельо інчых, котры были або дале сут звязаны з лемківском штуком. Данько Горощак стрітил ся з др. Михалом Шымком, думкодавцьом і куратором выставы, істориком штукы, котрий специялизує ся в баданях над русиньском творчістю. В проґрамі почуєте о выставі, давных і гнешніх творцях, не лем знаных, але і тых, котрых треба было одкрыти. Дознате ся такой о розмаітых діях, што будут товаришыти выставі. Буде і коментар до гнешнього стану лемківской штукы і бытя Лемків в соспільным просторі.

Премієра авдициі в середу 14 січня 2026 р. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Od 17 stycznia do 30 czerwca 2026 r. w Państwowym Muzeum Etnograficznym w Warszawie prezentowana będzie wystawa pt. „Formy obecności. Sztuka Łemków/Rusinów Karpackich”. Tak obszernej, międzynarodowej wystawy, gromadzącej w jednym miejscu artystów z różnych zakątków świata, jeszcze nie było. Wśród dzieł zebranych na wystawie będzie można zobaczyć prace takich łemkowskich/rusińskich artystów jak: Andy Warhol (Andrew Warhola), Nikifor (Epifaniusz Drowniak), Jerzy Nowosielski, Mikołaj Fedak, Grzegorz Pecuch, Władysław Rewak i wielu innych, którzy byli bądź są związani z łemkowską sztuką. Daniel Horoszczak spotkał się z dr. Michałem Szymko, pomysłodawcą i kuratorem wystawy, historykiem sztuki, specjalizującym się w badaniach nad rusińską twórczością. W programie usłyszycie o wystawie, dawnych i współczesnych twórcach, nie tylko znanych, ale i tych, których twórcza praca nie była szeroko prezentowana. Dowiecie się również o różnorodnych inicjatywach, towarzyszących wystawie. Nie braknie komentarza do dzisiejszego stanu łemkowskiej sztuki i obecności Łemków w przestrzeni społecznej.

Premiera audycji w środę 14 stycznia 2026 r. o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Коли артиста творит, хоче розмаіте подати одберачам. Для єдного найважнійша буде естетика, другій хоче выкликати задуманя і емоцийне потрясіня, третій стоіт о вірніст культуровій спадковині і єй розвиваня, а четвертий має дяку творити для люди і дашто по собі лишыти. Видит ся, же Давида Здобыляка веде на творчій стежці тото вшытко, а певно і іщы веце, адже коли позераме котрисий юж раз на його образы, все находиме в них дашто нове, што сме передом не достерегли, гейбы мали в собі схованых кус загадок, таємниц і культуровых кодів, што не каждий годен одчытати. Але єдно знатя напевно – з Давидовых образів каждий годен взяти дашто для ся як з джерела, што ся не кінчыт. Просиме Вас на проґрам в Радіо Лемко, в котрім представиме Вам Давида Здобыляка і оповіме о його творчости – о тім, што сме ся дознали, тай што сами сме достерегли. При нагоді запросиме Вас на выставу, де годны будете видіти і Давидовы образы.

Просиме на премієру 31 грудня 2025 о год. 17:00. Повторіня в Новий Рік 1 січня 2026 о год. 20:00, такой традицийні в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Kiedy artysta tworzy, wiele rzeczy chce przekazać odbiorcom. Dla jednego najbardziej istotna będzie estetyka, drugi chce wywołać refleksję i poruszyć emocjonalnie, trzeciemu zależy na wierności spuściźnie kulturowej i jej rozwoju, a czwarty ma chęć tworzyć dla ludzi, by coś po sobie pozostawić. Zdaje się, że Dawida Zdobylaka prowadzą na twórczej ścieżce te wszystkie motywacje, a pewnie i jeszcze więcej, bo kiedy oglądamy jego prace kolejny już raz, zawsze znajdujemy coś nowego, czego sami wcześniej nie dostrzegaliśmy, jak gdyby zawierały w sobie zagadki, tajemnice i kod kulturowy, niedające się odczytać każdemu. Ale jedno jest pewne, że każdy może coś z obrazów Dawida dla siebie wziąć jak z niewyczerpanego źródła. Zapraszamy na program w Radio Lemko, w którym przedstawimy Wam Dawida Zdobylaka i opowiemy o jego twórczości – o tym, czego się dowiedzieliśmy, a także co sami dostrzegliśmy. Przy okazji zaprosimy Was na wystawę, gdzie zobaczyć będzie mogli m.in. obrazy Dawida.

Zapraszamy na premierę 31 grudnia 2025 roku o godz. 17:00. Powtórki w Nowy Rok 1 stycznia 2026 o godz. 20:00, a także tradycyjnie w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

образ Давида Здобыляка „Кед мі пришла карта нароковац”, олій на полотні, 42×48цм, 2024
obraz Dawida Zdobylaka „Ked mi pryszła karta narokowac”, olej na płótnie, 42x48cm, 2024

Зачал ся нам різдвяний час, коли част Лемків, што святкує за новоюлияньскым календарьом, привитала Новорожденного Христа, а другы Лемкы рыхтуют ся до празднуваня подля юлияньского календаря і сядут до велийного стола 6 січня. То найліпший момент, штобы сьпівати і слухати коляды! На лемківскім музичнім подвірю являт ся новы выдавництва, а найсьвіжше містит в собі аж 11 коляд і різдвяных присьпівок. Наталия Цьолка зо Станіславом Марінченком записали кружок „Ідеме до Вас з колядом”, до котрого долучена єст книжечка з текстами, штобы сте могли разом з музиками высьпівати радіст з Рождества Ісуса. Данько Горощак зышол ся з Наталийом побесідувати о сесім цедечку, оповісти о збераню коляд на стежці свого жытя од розмаітых люди. Поспоминали давны часы, коли разом з приятелями ходили по коляді і несли радістну новину Лемкам на Нижнім Шлеску. В проґрамі годны будете премієрово послухати творы з альбуму Наталиі і Стаса, а при нагоді запросиме Вас на іх концерт во Вроцлаві.

Премієра авдициі в пятницю 26 грудня 2025 р. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Rozpoczął się bożonarodzeniowy czas, kiedy część Łemków, świętujących zgodnie z nowojuliańskim kalendarzem, przywitała Nowonarodzonego Chrystusa, a pozostali Łemkowie przygotowują się do świętowania według kalendarza juliańskiego i zasiądą do wigilijnego stołu 6 stycznia. To najlepszy moment na śpiewanie i słuchanie kolęd! Na łemkowskim muzycznym podwórku pojawiają się nowe wydawnictwa, a najświeższe mieści aż 11 kolęd i przyśpiewek bożonarodzeniowych. Natalia Ciołka ze Stanisław Marinczenką nagrali krążek „Idziemy do Was z kolędą”, do którego dołączona jest książeczka z tekstami, byście mogli razem z muzykami wyśpiewać radość z Narodzenia Jezusa. Daniel Horoszczak spotkał się z Natalią, aby porozmawiać o płycie oraz opowiedzieć o zbieraniu kolęd na życiowej ścieżce od różnych ludzi. Powspominali dawne czasy, kiedy wspólnie z przyjaciółmi chodzili po kolędzie i nieśli radosną nowinę Łemkom na Dolnym Śląsku. W programie będziecie mogli premierowo usłyszeć utwory z albumu Natalii i Stasa, a przy okazji zaprosimy Was na ich koncert we Wrocławiu.

Premiera audycji w piątek 26 grudnia 2025 r. o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Просиме Вас на проґрам з Анном Марийом Зиґмунт – проєктантком моды, яка в чудовий спосіб вертат голос культурі Карпатскых Русинів: Лемкам, Замішанцям, Русинам Шляхтівскым і Венґрінам. Колєкция «Русинка» то істориі сплетены з памяти і традициі. Головным мотивом «Русинкы» є ручні роблена коронка, котру створила мама артисткы і інчы жены з родины. Колєкция опертa на лемківскых взорах, не є лем модовым проєктом, а мож ю тіж чытати як чест і шану для богатой культуры погранича – місця, з якого выводит ся Анна Мария Зиґмунт.

Данько Горощак стрітил ся з Анном Марийом Зиґмунт при нагоді выдаріня „Лемкы в Центрум”, котре зорґанізувало Центрум Творчых Діянь в Любіні. В бесіді артистка повідат о своіх коренях, о тім, як традиция інспірує моду і о тім… ци треба мати «документа», штобы быти Лемком. Послухайте тоту бесіду!

Премієра авдициі в середу 3 грудня 2025 р. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy Was na program z Anną Marią Zygmunt – projektantką mody, która w piękny sposób przywraca głos kulturze Rusinów Karpackich: Łemków, Zamieszańców, Rusinów Szlachtowskich i Wengrinów. Kolekcja „Rusynka” to historie utkane z pamięci i tradycji. Motywem przewodnim „Rusynki” jest ręcznie wykonana koronka, którą stworzyła mama projektantki, kobiety z jej rodziny. Kolekcja oparta na łemkowskich wzorach, nie jest tylko modowym projektem, ale można ją też czytać jako wyrażenie szacunku dla bogatej kultury pogranicza – miejsca, z którego pochodzi Anna Maria Zygmunt.

Dańko Horoszczak spotkał się z Anną Marią Zygmunt przy okazji wydarzenia „Łemkowie w Centrum”, które zorganizowało Centrum Działań Twórczych w Lubinie. W rozmowie artystka opowiada o swoich korzeniach, o tym, jak tradycja inspiruje modę oraz… czy trzeba mieć „paszport”, żeby być Łemkiem. Posłuchajcie tej rozmowy!

Premiera audycji w środę 3 grudnia 2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Фот. архів Анна Мария Зиґмунт / fot. archiwum – Anna Maria Zygmunt

Фот. Михал МАССА Монсіор / fot. Michał MASSA Mąsior

Війна несе за собом жертвы вшелеякого рода, од тых наийменше важных – матеріяльных, по страчене людскє жытя, ци то в своій хыжи, ци на лениі фронту. Не інакше было, коли 1 вересня 1939 року ІІІ Райх наіхал на Польщу, в тім і на Лемковину, де в Польскім Войску служыли лемківскы рекруты. Медже іншыма о выдарінях з першых дни війны і о німецкій окупациі на Лемковині оповідают Панове Адам Барна і Федор Ґоч в своій публикациі з 2011 рока. Книжка „Лемкы в борбі за свою і не свою свободу” єст не лем історичным компендіюм, але головні списом памяти і спомин „добровольців”, што служыли початково в польскім шорі, а на конец війны, найчастіжше примусово, в Червеній Арміі. Ярко Стремецкій просит на авдицию посвячену рекрутам з сел західньой Лемковины, в котрій можете почути о істориі не лем тій з підручників, але од безпосередніх сьвідків з лениі фронту.

Премієра проґраму в середу 19 листопада 2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Wojna niesie ze sobą ofiary, od tych najmniej ważnych – materialnych, po stracone ludzkie życie, czy to w swoim domowym zaciszu, czy na pierwszej linii frontu. Nie inaczej było, kiedy 1 września 1939 roku III Rzesza najechała na Polskę, w tym i na Łemkowynę, gdzie w Wojsku Polskim służyli łemkowscy rekruci. Między innymi o wydarzeniach z pierwszych dni wojny, a także o niemieckiej okupacji na Łemkowynie opowiadają Panowie Adam Barna i Fedor Gocz w swojej publikacji z 2011 roku. Książka „Łemkowie w walce o swoją i nie swoją wolność” jest nie tylko historycznym kompendium, ale przede wszystkim spisem pamięci i wspomnień „ochotników”, służących początkowo w polskich szeregach, a na koniec wojny, najczęściej przymusowo, w Armii Czerwonej. Jarosław Stremecki zaprasza na audycję poświęconą rekrutom z wiosek zachodniej Łemkowyny, w której usłyszycie o historii nie tylko tej z podręczników, ale też przekazanej od bezpośrednich świadków z linii frontu.

Premiera programu w środę 19 listopada 2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Даяк так все выходит, же на осін нашы редакторы Оксана Грабан-Ліхтаньска і Данько Горощак мают наогду ся зыйти, а кєд на конец рока зберают ся розмаіты передуманя, та рішыли ся нима з Вами поділити. Оповідят Вам о проєкті „Лемкы – оповіст в фалатках”, з котрым презентували лемківску культуру, історию, язык і Лемковину в велькых містах Польщы – в Любліні, Білымстоці і Вроцлавю. Оксана і Данько побесідуют тіж о гнешнім промуваню Лемків, чудовій роботі молодого поколіня, котре творит разом з Дарийом Кузяк оперу „Голос” і вказує лемківску культуру в публичных медиях. Чи культурны діяня дают ся Лемкам выповісти? Чи мож заєдно промувати і едукувати? До чого хцеме дійти, а што нам непотрібне? Чи сучасна штука є способом высловліня гнешніх Лемків? Якы маме шансы вчыти ся лемківского языка? Кєд мате дяку быти з Оксаном і Даньком в осінний вечер і послухати о лемківскых справах, просиме Вас на проґрам в Радіо Лемко!

Премієра авдициі в середу 5 листопада 2025 р. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Jakoś tak się zawsze składa, że jesienią nasi redaktorzy Oksana Graban-Lichtańska i Daniel Horoszczak mają okazję się spotkać, a skoro pod koniec roku gromadzą się różne przemyślenia, zdecydowali się nimi z Wami podzielić. Opowiedzą Wam o projekcie „Łemkowie – opowieść w skrakach”, w ramach którego prezentowali łemkowską kulturę, historię, język i Łemkowszczyznę w wielkich miastach Polski – w Lublinie, Białymstoku i Wrocławiu. Oksana i Daniel porozmawiają również o dzisiejszym promowaniu Łemków, wspaniałej pracy młodego pokolenia, które tworzy wspólnie z Darią Kuziak operę „Hołos” oraz pokazuje łemkowską kulturę w publicznych mediach. Czy działania kulturalne pozwalają się Łemkom wypowiedzieć? Czy można jednocześnie promować i edukować? Do czego dążymy, a co jest nam niepotrzebne? Czy współczesna sztuka jest sposobem wyrażania dzisiejszych Łemków? Jakie mamy szanse na naukę języka łemkowskiego? Jeśli macie chęć spędzić z Oksaną i Danielem jesienny wieczór i posłuchać o łemkowskich sprawach, zapraszamy Was na program w Radio Lemko!

Premiera audycji w środę 5 listopada 2025 r. o godz. 20.00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14.00.

Стріча „Лемкы – оповіст в фалатках” в Любліні (фот. ДДК Броновиці)
Spotkanie „Łemkowie – opowieść w skrawkach” w Lublinie (fot. DDK Bronowice)

Знате Татяну Сандович? Ні? Просиме на стрічу в Радіо Лемко, жебы сте могли ю познати! Татяна выводит ся з роду Сандовичів, котры записали ся на картах істориі Лемків і Православной Церкви. Єст правнучком Св. Максима Ґорлицкого, котры за віру был без суду розстриляны на пляцу ґорлицкой вязниці. Єй дідо, тіж Максим Сандович, вродили ся в обозі Талергоф в Австриі, де страждали і гынули Лемкы – недалеко того місця мешкат гнеска Татяна, а о недоли вязнів табору оповідал спектакль, в котрім в дітиньстві грала. Єй отец, Михал Сандович, одкрыли своі лемківскы корені в дорослім жытю, тай сотворили орґанізацию Рутеника, штобы підперти Лемків соспільныма і едукацийныма ініциятивами – за часів іх роботы наша громада розквитала. На жаль згынули про выпадок на дорозі, коли Татяна была немовлятом. Як дорастати, кєд отримуєш од жытя такій баґаж? Як пояснити ровесникам в школі, же прадідо сут святым? Як плекати в собі памят о предках і любов до них, коли можеш лем зберати фалаткы оповісти? Хоц Татяна жыє в іншій державі, все находит дорогу на Лемковину, штобы з вірныма Православной Церкви вознести молитвы до Св. Максима Ґорлицкого. Праві при тій нагоді стрітила ся з Фомом Болехом і поділила свойом оповістю.

Премієра проґраму в середу 15 жолтня 2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (18-19.10) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Znacie Tatianę Sandowicz? Nie? Zapraszamy na spotkanie w Radio Lemko, byście mogli ją poznać! Tatiana wywodzi się z rodu Sandowiczów, który zapisał się na kartach historii Łemków i Cerkwi Prawosławnej. Jest prawnuczką Św. Maksyma Gorlickiego, który za wiarę był rozstrzelany bez procesu sądowego na dziedzińcu gorlickiego więzienia. Jej dziadek, również Maksym Sandowicz, urodził się w obozie Talerhof w Austrii, gdzie cierpieli i ginęli Łemkowie – niedaleko tego miejsca mieszka dziś Tatiana, a o niedoli więźniów obozu opowiadał spektakl, w którym w dzieciństwie grała. Jej ojciec, Michał Sandowicz, odkrył swoje korzenie w dorosłym życiu, po czym stworzył organizację Rutenika, aby wesprzeć Łemków społecznymi i edukacyjnymi inicjatywami – za czasów jego pracy nasza wspólnota rozkwitała. Niestety zginął w wypadku samochodowym, gdy Tatiana była niemowlęciem. Jak dorastać, gdy otrzymujesz od życia taki bagaż? Jak wyjaśnić rówieśnikom w szkole, że pradziadek jest świętym? Jak pielęgnować pamięć o przodkach i miłość do nich, jeśli możesz jedynie zbierać urywki opowieści? Choć Tatiana mieszka w innym kraju, zawsze odnajduje drogę na Łemkowszczyznę, by z wiernymi Cerkwi Prawosławnej wznieść modlitwy do Św. Maksyma Gorlickiego. Właśnie przy tej okazji spotkała się z Tomaszem Bolechem i podzieliła swoją opowieścią.

Premiera programu w środę 15 października 2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (18-19.10) o godz. 14:00.

Татяна дружком на лемківскім весілю / Tatiana w roli drużki na łemkowskim weselu

Свята Гора Явiр, што возносит ся на высоту 723 м н.р.м, находить ся недалеко руснацкых сел по польскій і словацкій страні гранциі. То наша духова остоя, місце до котрого все вертаме, чи з недалекых сел і міст на Лемковині, чи з далекой чуджыны, де пришло Лемкам жыти на выгнаню. Того рока выполнит ся 100-літя од явліня Пресвятой Богородиці, котре освятило тоту землю, дало надію і взміцнило нашых люди в вірі в нелегкых часах. Рік до рока Лемкы – православны і грекокатоликы – приходят громадні з поломничествами, штобы вознести своі молитвы, але тіж самітні, в тишы, задуманю черпати воду і спокій з того чудового місця, просити Матір Божу о ласку. Просиме на проґрам з нагоды ювілею, о чудах Святой Горы Явір, єй вчерашнім і днешнім оповіст Фома Болех.

Премієра авдициі в середу 17 вересня 2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – –

Święta Góra Jawor, wznosząca się na wysokość 723 m n.p.m., znajduje się niedaleko rusińskich wiosek po polskiej i słowackiej stronie granicy. To nasza duchowa ostoja, miejsce do którego powracamy, czy z niedalekich wsi i miast na Łemkowszczyźnie, czy z dalekiej obczyzny, gdzie przyszło Łemkom żyć na wygnaniu. W tym roku wypełnia się 100-lecie od objawienia Przenajświętszej Bogarodzicy, które poświęciło tę ziemię, dało nadzieję i wzmocniło naszych rodaków w wierze w niełatwych czasach. Rokrocznie Łemkowie – prawosławni i grekokatolicy – przybywają gromadnie z pielgrzymkami, aby wznieść swoje modlitwy, ale też samotnie, w ciszy, zadumie czerpać wodę i spokój z tego cudownego miejsca, prosić Matkę Boską o łaskę. Zapraszamy na program z okazji jubileuszu, o cudach Świętej Góry Jawor, jej wczoraj i dziś opowie Tomasz Bolech.

Premiera audycji w środę 17 września o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Поломничество на Святій Горі Явір, 2005 рік, авотр Петро Басалыґа
Pielgrzymka na Świętej Górze Jawor, 2005 rok, autor Piotr Basałyga

Гостьом нашого найближшого проґраму буде Мирослав Боґонь – творец, котрого годны сте знати з розмаітых музичных проєктів, в тім лемківскых, м.ін. Серенча чи Ручай. Мірка просят до участи вшелеякы артисты, остатнім часом веце выступує з Юлийом Дошном, не лем в дуеті музичнім, але тіж на дошках театру в представлінях групы „Племя”, што діє в Устю Ґорлицкім. Артиста грат на розмаітых інструментах, але тіж компонує, мож сьміло повісти, же давным сьпіванкам, найденым в етноґрафічных записах, дал нове жытя і донюс іх шыршій публиці, вертают они до репетуару Лемків в Мірковій авторскій обробці. В проґрамі Радіо Лемко будеме бесідувати о ансабмлю ГОРЯНА, што приоблікат знаны нам народны пісні до джезового облечыня, дає шансу зас іх зінтерпретувати і высловити в іншім стилю. Група ГОРЯНА выступил на тогорічній Лемківскій Ватрі в Ждыни, де Оксана Грабан-Ліхтаньска зышла ся Мирославом і приняла несподіванку для нашых слухачів. Маме для Вас примірник іх першой плыты, котру годны будете выграти в конкурсі. Што треба зробити? Слухайте з увагом нашу бесіду, дайте позір на сьпіванкы, а на конец проґраму почуєте конкурсове зьвіданя. Хто перший пришле поправну одповід до нашой редакциі (мейльово на info@radio-lemko.pl або през Фейсбука), та отримат кружок ансамблю ГОРЯНА. Щыро просиме!

Премієра проґраму в середу 3 вересня 2025 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Gościem naszego najbliższego programu będzie Mirosław Bogoń – twórca, którego możecie znać z różnych muzycznych projektów, w tym łemkowskich, m.im. Serencza czy Ruczaj. Mirka zapraszają do współpracy liczni artyści, ostatnio częściej występuje z Julią Doszną, nie tylko w duecie muzycznym, ale też na deskach teatru w spektaklach grupy „Plemię”, działającej w Uściu Gorlickim. Artysta jest multiinstrumentalistą, ale również komponuje, można śmiało powiedzieć, że dawnym pieśniom, odnalezionym w zapisach etnograficznych, dał nowe życie i wyniósł je do szerszej publiki, powracają one do repertuaru Łemków w autorskiej aranżacji Mirka. W programie Radio Lemko będziemy rozmawiać o zespole HORYANA, który odziewa znane nam ludowe pieśni w jazzowy strój, daje szansę na ich ponowną interpretację i wyrażenie w zupełnie innym stylu. Grupa HORYANA wystąpiła na tegorocznej Łemkowskiej Watrze w Zdyni, gdzie Oksana Graban-Lichtańska spotkała się z Mirosławem i przyjęła niespodziankę dla naszych słuchaczy. Mamy dla Was egzemplarz debiutanckiej płyty zespołu, którą możecie wygrać w konkursie. Co należy zrobić? Słuchajcie uważnie rozmowy wywiadu, zwracajcie uwagę na piosenki, a na koniec programu usłyszycie pytanie konkursowe. Kto pierwszy przyśle do naszej redakcji poprawną odpowiedź (mailowo na info@radio-lemko.pl lub przez Facebooka), otrzyma krążek zespołu HORYANA. Serdecznie zapraszamy!

Premiera programu w środę 3 września 2025 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Окладка плыты ансамблю ГОРЯНА / Okładka płyty zespołu HORYANA