Новий сьвіт! / Nowy świat!

Сьвідків бунту остало лем троє, пришло нове поколіня. Вера, фарма ся розвинула, але чи зьвірята дашто з того мают? Чи жыє ся ліпше? Чи можна быти гордым з фармы? Якій буде конец нашой оповісти? В Радіо-Лемко остатній розділ „Звірячой фармы” Джорджа Орвела по лемківскы. Просиме першыраз, другіраз и третіраз!

Пригадуєме, же попередні части слуховиска можете найти в нашім складі авдиций!

Премієра проґраму в середу 30 жолтня о 20:00 годині. Повторіня в суботу и неділю (02-03.11) о 14:00 годині.

– – – – – – – – – – – – – –

Świadków buntu pozostało tylko troje, przyszło nowe pokolenie. I rzeczywiście, farma się rozwinęła, ale czy zwierzęta mają w tym jakikolwiek udział? Czy żyje im się lepiej? Czy mogą być dumne z farmy? Co przyniesie koniec naszej opowieści? W Radio-Lemko ostatni rozdział „Folwarku zwierzęcego” George’a Orwella – po łemkowsku! Prosimy raz, drugi i trzeci!

Przypominamy, że poprzednie części słuchowiska możecie znaleźć w naszym archiwum!

Premiera programu w środę 30 października o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (02-03.11) o godzinie 14:00.

Ювілейна 10. Потупайка в Кракові / Jubileuszowa 10. Potupajka w Krakowie

Парунадцет років тому молоды Лемкы з Кракова задумали зрыхтувати серед лемківской і украінской громады забаву для молодежы і не лем. Од років забава має місце в академіцкым клюбі Бакалаж, де мож было побавити ся до музикы м.ін. ансамлю Бурян. Протягом років студенты і абсольвенты, не лем краківского середовиска, але тіж з дальшых сторін, мали нагоду ся зыйти, погуляти і разом посьпівати. Хоц вынятком был час пандеміі, коли вшелеякы згромаджыня были заборонены. Того рока на ювілейну 10. Потупайку в Кракові організаторы задумали запросити нову на нашій музичній сцені групу Лемкус з Ярошівкы. О істориі і будучым подіі оповіли нам єдны з організаторів – Укач Ґыба і Алекс Мадзелян.

Премієра проґраму в середу 23 жолтня 2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – –
Paręnaście lat temu młodym Łemkom z Krakowa przyszło na myśl zorganizować wśród łemkowskiej i ukraińskiej społeczności zabawę taneczną dla młodzieży i nie tylko. Od lat impreza odbywa się w akademickim klubie Bakałarz, gdzie można było pobawić się do muzyki m.in. zespołu Burjan. Przez lata studenci i absolwenci, nіe tylko krakowskiego środowiska, ale również z dalszych stron, mieli okazję się spotkać, potańczyć i razem pośpiewać. Choć wyjątkiem był czas pandemii, kiedy to wszelkie zgromadzenia ludzi były zabronione. Tego roku na jubileuszową 10. Potupajkę w Krakowie organizatorzy zaprosili nowy na łemkowskiej scenie muzycznej Lemkus z Jaroszówki. O historii i przyszłości wydarzenia opowiedzieli nam jedni z organizatorów – Łukasz Gyba i Aleks Madzelan.

Premiera programu w środę 23 października 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedziele o godz. 14:00.

фот. Ярко Стремецкій / fot. Jarosław Stremecki

В 110. річницю завязаня Талергофа / W 110. rocznicę utworzenia Talerhofu

Концтабір в Талергофі завязаний през австро-мадярскє цисарство в 1914 році записал трагічну карту в істориі Лемків. В лаґрі, де найчастіжше безпідставні заперали люди з Ґаліциі за нибы вспілроботу з царском Росийом, вмерло през страчыня, заразливы хвороты і тяжкы обставины праві же 2 тисячы осіб. В чест памяти постраждалым Андрий Переґрим, Павло Ханас і Вогдан Ґоч завязали Талерговскій Комітет. В проґрамі упамятніня 110. річниці інтернуваня Лемків нашло ся паломництво до каплиці в Фельдкіршен баі Ґрац, де зложены сут кости померлых. На місци правити будут богослужыня, ведены през греколатолицкых і православных священиків. Вшытко буде 18-19 жолтня.

12 жолтня мали сме чест быти на першій части торжеств. Талергофскій Комітет во вспілпраці з лігницкым Музейом Міди, разом з Державном Музичном Школом ім. Фридерика Шопена в Лігници зорґанізувал прелекцию на тему «Табір в Талергоф. Репресиі для Лемків на тлі народньой політикы Австро-Мадяр в роках 1914-1918». Выклад перевюл проф. др габ. Петро Шлянта, історик родом з Лося к. Ґорлиц, працівник Варшавского Університету, директор віденьского одділу Польской Академіі Наук. Прелекцию окрасил выступ пришкільного, лемківского ансамблю «Квіточок».

На премієру реляциі з выдаріня просиме в Радіо Лемко уж в середу 16.10.2024 о год. 20:00. Повторіня будеме пущати в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Obóz koncentracyjny w Talerhofie zawiązany przez cesarstwo austro-węgierskie w 1914 roku zapisał tragiczną kartę w historii Łemków. W obozie, gdzie najczęściej bezpodstawnie zamykano ludzi z terenów Galicji za rzekomą współpracę z carską Rosją, zmarło w wyniku straceń, chorób zakaźnych czy złych warunków bytowych prawie 2 tysiące osób. Dla uczczenia pamięci tych ofiar oraz pokrzywdzonych Andrzej Peregrym, Paweł Chanas i Bohdan Gocz zawiązali Komitet Talerhofski. W programie obchodów 110. rocznicy internowania Łemków znalazła się pielgrzymka do miejsca spoczynku ofiar, złożonych w kaplicy w miejscowości Feldkirchen bei Graz oraz nabożeństwa prowadzone przez greckokatolickie i prawosławne duchowieństwo. Będą miały one miejsce w dniach 18-19 października.

12 października mieliśmy przyjemność uczestniczyć w pierwszej części obchodów. Komitet Talerhofski we współpracy z legnickim Muzeum Miedzi oraz Państwową Szkołą Muzyczną im. Fryderyka Chopina w Legnicy zorganizował prelekcję na temat „Obóz w Talerhof. Represje wobec Łemków na tle polityki narodowościowej Austro-Węgier w latach 1914-1918”. Wykład przeprowadził prof. dr hab. Piotr Szlanta, historyk rodem z Łosia k. Gorlic, pracownik Uniwersytetu Warszawskiego, a zarazem dyrektor placówki Polskiej Akademii Nauk w Wiedniu. Prelekcję okrasił występ przynależącego do szkoły muzycznej, łemkowskiego zespołu „Kwitoczok”.

Na premierę relacji z wydarzenia zapraszamy w Radia Lemko już w środę 16.10.2024 o godz. 20:00. Powtórki emitowane będą w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.






фотореляция Ярослава Стремецкого / fotorelacja Jarosława Stremeckiego

Лемківскы корені Меґ Раян / Łemkowskie korzenie Meg Ryan

Чи знате дакы голивудскы зьвізды о лемківскых коренях? Кед ніт, послухайте запис розмовы нашой редактор Мілі Стрілкы з Янушом Андрашом. Пан Андраш провадит бльоґа і подкаст о назві «Ґенеальоґічне Сьлідцтво», однашол медже іншыма предків Меґ Раян, котры выводят ся зо Ждыні. З бесіды довідате ся тіж, од чого зачати перегляд своіх корени, тай якы плюсы і мінусы несе зо собом гляданя родины за посередництвом ґенетичных бадань. В проґрамі почуєте тіж музику ансамблю Грайбери.

Будте з нами в середу 9.10.2024 о год. 20:00, повторіня будеме пущати в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Czy znacie jakieś hollywoodzkie gwiazdy o łemkowskich korzeniach? Jeśli nie, posłuchajcie zapisu rozmowy naszej redaktor Emilii Striłki z Januszem Andraszem. Pan Andrasz prowadzi bloga i podcast o nazwie „Genealogiczne Śledztwo”, odnalazł między innymi przodków Meg Ryan, którzy pochodzą ze Zdyni. Z rozmowy dowiecie się również, od czego zacząć sprawdzanie swoich korzeni oraz jakie plusy i minusy niesie ze sobą poszukiwanie rodziny za pośrednictwem badań genetycznych. W programie usłyszycie również muzykę zespołu Hraybery.

Bądźcie z nami w środę 9.10.2024 o godz. 20:00, powtórki emitować będziemy w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.


Сцена з фільму „Sleepless in Seattle” (1993)
Kadr z filmu „Bezsenność w Seattle” (1993)

Нове облечыня зо старой лады / Nowe stroje ze starej skrzyni

Перешло 20 років, як діти і внукы Лемків, примусово выселеных в 1947 році в часі акциі „Вісла”, створили в Пшемкові на Нижнім Шлеску групу, што дбат о звыкы і традициі своіх предків. Протягом років свойой діяльности Ластівочка єднала діти і дорослых, лучыла зо собом поколіня в праці для плеканя лемківской культуры. Ансамбль часто выгрывал на реґіональных конкурсах традициі і державных фолькльорных фестівалях, концертувал в Польщы і за границьом. В 2023 році за неоцінены заслугы для народной культуры отримал почесну і найстаршу в Польщы грамоту: Нагороду ім. Оскара Кольберґа. В репертуар Ластівочкы входят сьпіванкы і танці, выконуваны през вельопоколіньову групу, в опертю о подаваны устні традициі од найстаршых членів соспільности. В найближшім проґрамі почуєте Йоганію Габуру, котра оповіст о новім облечыню для Ансамблю Пісні і Танця Ластівочка. Облечыня створили вдякы дотациі Міністерства Культуры і Народной Спадковины в рамках проєкту ЕтноПольска 2024. Дознате ся, як выглядат процес творіня народного облечыня, што в Лемків было особливе, яку перевагу мали давны лахы над гнешніма і як о них дбати. Просиме на бесіду Данька Горощака з Йоганійом Габуром!

Премієра проґраму в середу 2 жовтня 2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – –

Przeszło 20 lat, jak potomkowie Łemków, przymusowo wysiedlonych w 1947 roku w ramach akcji „Wisła”, stworzyli w Przemkowie na Dolnym Śląsku grupę dbającą o zwyczaje i tradycje swoich przodków. Przez lata swojej działalności Łastiwoczka jednoczyła dzieci i dorosłych, łącząc ze sobą pokolenia w pracy na rzecz kultywowania łemkowskiej kultury. Zespół wielokrotnie był laureatem regionalnych konkursów tradycji oraz krajowych festiwali folklorystycznych, koncertował w Polsce i zagranicą. W 2023 roku w uznaniu za szczególne zasługi dla kultury ludowej został uhonorowany najstarszym wyróżnieniem w Polsce – Nagrodą im. Oskara Kolberga. Na repertuar Łastiwoczki składają się pieśni oraz tańce wykonywane przez wielopokoleniową grupę w oparciu o ustny przekaz tradycji od najstarszych członków społeczności. W najbliższym programie usłyszycie Joannę Haburę, która opowie o nowych strojach dla Zespołu Pieśni i Tańca Łastiwoczka. Stroje stworzono dzięki dotacji Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego w ramach programu Narodowego Centrum Kultury EtnoPolska – Edycja 2024. Dowiecie się, jak wygląda proces tworzenia stroju ludowego, co u Łemków było szczególnego, jaką przewagę miały ubrania szyte dawniej od tych współczesnych i jak o nie dbać. Zapraszamy na wywiad Daniela Horoszczaka z Joanną Haburą!

Premiera programu w środę 2 października 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.