Памят як камін вічна / Pamięć jak kamień wieczna

Щыро просиме до реляциі зо стрічы з Шымоном Моджеєвскым, веденой през Святослава Ґаля, яка одбыла ся на тогорічній Лемківскій Ватрі в Ждыни в рамах „Простору слова”. Шымон є по фаху каменярьом, а до того ведучым Стоваришыня Маґурич, о котрого діяльности могли сте уж в Радіо Лемко почути. Бесіда з Шымоном ишла през тему теметовів, іх реновацию, звязаний з нима закон, підхід чловека, памят о вмершых і етику. През рокы свойой роботы гіст гідні зазнал і вдякы тому годен был сильныма анеґдотами ясно вказати розмаіты проблемы, што товаришат реновацийным роботам.

Премієра проґраму в середу 28 вересня 2022 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Serdecznie prosimy na relację ze spotkania z Szymonem Modrzejewskim, prowadzonego przez Światosława Gala, które odbyło się na tegorocznej Łemkowskiej Watrze w Zdyni w ramach „Przestrzeni słowa”. Szymon jest kamieniarzem i przewodniczącym Stowarzyszenia Magurycz, a o działalności grupy mogliście już usłyszeć w Radio Lemko. Rozmowa z Szymonem dotyczyła tematu cmentarzy, ich renowacji, związanego z nimi prawa, ludzkiego podejścia, pamięci o zmarłych i etyki. W czasie wielu lat swojej pracy kamieniarz wiele doświadczył i dzięki temu mógł dobitnymi anegdotami rzucić światło na problemy, towarzyszące pracom renowacyjnym.

Premiera programu w środę 28 września 2022 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Цмонтір в Лабові / Cmentarz w Łabowej

Бескиды дітячыма очами / Beskidy oczami dziecka

Жыли сме в Бескидах, на Лемковині, а прото же было то для нас близкє, нияк не виділо ся дачым вынятковым. Треба нам было дороснути і выіхати з рідных гір, штобы нам ся зоцло і хтіло фурт вертати. Тепер діточкы і іх родиче з розмаітых куточків Польщы, а може і дальшых сторін, зачытуют ся книжками Мариі Стшелецкой, котры переносят іх праві там – до Низкого Бескида. Чытачы оваришат Терці в єй пригодах і вандрівках, познают природу, історию і культуру тых теренів, радуют очы прекрасныма ілюстрациями книжкы „Бескід без кіту”. Гості тогорічной Лемківской Ватры в Ждыни мали нагоду стрітити авторку сесой книжкы, а кєбы того было мало, годны были тіж видіти представліня Меджепоколіньовой Групы Племя на основі змісту. Кєд сте не могли учащати в тых подіях, нич ся не трапте, адже в найближшым проґрамі Оксаны Грабан-Ліхтаньской перенесете ся на ватровиско. В реляциі почуєте бесіду Катрены Ковальской-Креміньской з Марийом Стшелецком і фраґменты представліня, а юж недолго годны будете тіж дакус увидіти… але о тім ся гнет дознате. Сеса авдиция вынятково буде по польскы.

Премієра проґраму в середу 14 вересня 2022 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (17-18.09) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Mieszkaliśmy w Beskidach, na Łemkowszczyźnie, a że było to miejsce bliskie, w ogóle nie wydawało się wyjątkowym. Musieliśmy dorosnąć i wyjechać z rodzimych gór, żeby zatęsknić i wciąż powracać. Teraz dzieci i ich rodzice z różnych zakątków Polski, a może i dalszych stron, zaczytują się w książkach Marii Strzeleckiej, które przenoszą ich właśnie tam – w Beskid Niski. Czytelnicy towarzyszą Terce w jej przygodach i wędrówkach, poznają przyrodę, historię i kulturę tych terenów, cieszą oczy przepięknymi ilustracjami książki „Beskid bez kitu”. Goście tegorocznej Łemkowskiej Watry w Zdyni mieli okazję spotkać autorkę, a gdyby tego było mało, mogli również obejrzeć spektakl Międzypokoleniowej Grupy Plemię na podstawie treści. Jeśli nie mieliście szansy uczestniczyć w tych wydarzeniach, nie martwcie, gdyż w najbliższym programie Oksany Graban-Lichtańskiej przeniesiecie się na watrowisko. W relacji usłyszycie rozmowę Katarzyny Kowalskiej-Krzemińskiej z Marią Strzelecką oraz fragmenty spektaklu, a już niebawem co nieco zobaczycie… ale o tym wkrótce się dowiecie. Audycja wyjątkowo będzie w języku polskim.

Premiera programu w środę 14 września 2022 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (17-18.09) o godz. 14:00.


https://www.mariastrzelecka.pl/

св. Максим Ґорлицкій / św. Maksym Gorlicki

6 вересня православна церков вспоминат священномученика Максима Ґорлицкого, котрого Лемкы мают за особливі близкого собі покровителя. Рiд св. Максима, значыт Сандовичы, походит з лемківского села Ждыня. Максим был священником, патрiотом нашого лемкiвского народа. Про тото же был православным духовным i Руснаком, австрийска влада в Галичыні пiдозрівала Го о москвофiльство, тaк i про тото стратил своє молоде жытя. 6 вересня 1914 рока без выроку суду был розстрiляний, а Його посьлiдніма словами было „Най жыє Святе Православя i Свята Рyсь!”. З проґраму Фомы Болеха зо Ждыні дознате ся веце о жытю св. Максима і Його дорозі до святости, почуєте тіж о гнешніх часах, як вірны оддают шану памяти мученика на нашій земли і на чуджыні, де пришло ім будувати духове жытя по выселіню.

Премієра проґраму в віторок 6 вересня 2022 о год. 20:00. Повторіня проґраму в суботу і неділю (10-11.09) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

6 września cerkiew prawosławna wspomina świętego męczennika Maksyma Gorlickiego, którego Łemkowie uważają za szczególnie bliskiego sobie opiekuna. Ród św. Maksyma, Sandowiczowie, pochodzi z łemkowskiej wsi Zdynia. Maksym był księdzem, patriotą naszego łemkowskiego narodu. Ponieważ był prawosławnym duchownym і Rusinem, władza austriacka w Galicji podejrzewała Go o moskalofilstwo, dlatego też utracił swoje młode życie. 6 września 1914 roku bez wyroku sądu został rozstrzelany, a jego ostatnimi słowami było „Niech żyje Święte Prawosławie i Święta Ruś!”. Z programu Tomasza Bolecha ze Zdyni dowiecie się więcej o życiu św. Maksyma i Jego drodze do świętości, usłyszycie również o dzisiejszych czasach, jak to wierni oddają cześć pamięci męczennika na naszej ziemi i na obczyźnie, gdzie przyszło im budować duchowe życie po wysiedleniu.

Premiera programu we wtorek 6 września 2022 o godz. 20:00. Powtórki programu w sobotę i niedzielę (10-11.09) o godz. 14:00.


ікона св. Максима зо сценами з жытя, авторскій взір лемківского іконоґрафа Мирослава Трохановского
ikona św. Maksyma ze scenami z życia, autorski wzór łemkowskiego ikonografa Mirosława Trochanowskiego
(https://mandylion.pl/)