Мам я шумну заградочку / Mam ja szumnu zahradoczku

В кінци пришла! Яр то одроджыня, зелінь і сьвітло, котрого вшыткы потрібуєме і пребарз сме ждали. Весна то тіж час порядків, не лем в нашых жыжах, але і в обыстю. Жыєте на селі, в невелькім містечку, а може в місті? З найновшого проґраму Мілі Пыж дознате ся, як зачати свою пригоду з домашньом загорідком, аж і коли до єй створіня мате лем балькон. Якы корысти для нашого здоровля і домового буджету може принести нам плеканя рослин? Котры квіткы выбрати на балькон в тіни? Од чого зачати пригоду з садівництвом? Тото вшытко дознате ся в найближшу середу! Вшелеякы загорідковы рады на розмаіты потребы – по лемківскы з Мейк Ляйф Лемко.

Премієра проґраму в середу 22 марця 2023 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (25-26.03) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Nareszcie nadeszła! Wiosna to odrodzenie, zieleń i światło, którego wszyscy potrzebujemy i tak bardzo wyczekiwaliśmy. Wiosna to również czas porządków, nie tylko w naszych domach, ale i w obejściu. Mieszkacie na wsi, w niewielkim miasteczku, a może w mieście? Z najnowszego programu Emilii Pyrz dowiecie się, jak zacząć swoją przygodę z przydomowym ogródkiem, nawet jeśli dysponujecie jedynie balkonem. Jakie korzyści dla naszego zdrowia i domowego budżetu może przynieść nam hodowla roślin? Które kwiaty wybrać na zacieniony balkon? Od czego rozpocząć przygodę z sadownictwem? O tym wszystkim usłyszycie w najbliższą środę! Wszelkie ogrodnicze porady na różnorodne potrzeby – po łemkowsku z Make Life Lemko.

Premiera programu w środę 22 marca 2023 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (25-26.03) o godz. 14:00.


На грядах буде росло (фот. М. Пыж) / Na grządkach będzie rosło (fot. M. Pyrz)

Выстава різб Григорія Пецуха / Wystawa rzeźb Grzegorza Pecucha

Округовий Музей в Новім Санчи просит на выставу „Вертаня до себе”, посвячену творчости лемківского різбяря Григорія Пецуха.

В 2023 році будут 100. роковины народин і 15 років од смерти выдатного артисты Григорія Пецуха (1923-2008), вродженого во Фльоринці на Сандецкій Земли, помершого в Закомпанім. Выстава має припамятати особу і творчіст того выняткового різбяря, учытеля лемківского походжыня.

Як сам гварил, юж од дітячых років цєкавила го різба, а першы праці творили ся на пасвиску в часі пасіня коров. В 1950 році скінчыл Панствовий Ліцей Плястичных Технік в Закопанім. Пак студіювал на Выділі Різбы Академіі Красных Штук в Варшаві. Дипльом отримал в працовни проф. Маріяна Внука в 1956 році. По скінчыню вчыня принял роботу в артистичній школі в Закопанім. В тім часі директором школы был Антоні Кенар, а вчыли выдатны артисты, значыт Антоні Жонса, Тадеуш Бжозовскі чи Владислав Гасьор.

Наголовок выставы приводит слова Антонія Кенара, різбяря і выдатного учытеля, котрий нагварял своіх учеників вернути до себе в своій творчій праці. Заохочал высвободити ся з академіцкых схематів, змінити думаня в творчім процесі і в першім ряді найти свою лем дорогу. Приміром Григорій Пецух вернул до контакту з природом, котра была його творчым джерелом, а тіж фільозофійом жытя. Його улюбленым материялом было „дерево”. Пояснял, што не різбит в дровні, але все в дереві, жывім дереві. Його різбы […] родят ся передом, даґде в лісі, на вітрі і в сонци. Сила повітря, што жене, тепло і мороз, дают форму дереву, котре росне […]. То іщы не різба, але я юж ю виджу. Она є в тім дереві і жде моіх рук. Природа пробуджала його представу, а він черпал з ней схованы формы.

На выставі вказаны будут праці, котры походят з розмаітых періодів творчости артисты, м.ін. особливы зьвірята о синтетичных формах, з проникливыма очами і выглядом мудреців, абстракцийны формы, што бесідуют о жытю і його силі, выповідают його лемківскє походжыня, а тіж різба-талізман, котра вела го през жытя. Годно буде тіж увидіти важны для него рысункы Никыфора і краєвид родинного села Фльоринка. Выбраны на выставу праці походят зо збіркы приватной і Округового Музею в Новім Санчи.

отвертя выставы 17 марця 2023 (пятниця), год. 17:00, Dom Gotycki, ul. Lwowska 3, Nowy Sącz (выстава отворена до 27 мая 2023)

(текст походит з материялів музею, переведений през нас до лемківского языка)

– – – – – – – – – – – – –

Muzeum Okręgowe w Nowym Sączu zaprasza na wystawę „Powrót do siebie”, poświęconą twórczości łemkowskiego rzeźbiarza Grzegorza Pecucha.

W 2023 roku przypada 100. rocznica urodzin i 15. rocznica śmierci wybitnego artysty Grzegorza Pecucha (1923-2008), urodzonego we Florynce na Sądecczyźnie, zmarłego w Zakopanem. Wystawa ma na celu przypomnienie postaci oraz twórczości tego wyjątkowego rzeźbiarza, pedagoga łemkowskiego pochodzenia.

Jak sam mówił, już od najmłodszych lat interesowała go rzeźba, a pierwsze prace powstawały na pastwisku podczas pasienia krów. W 1950 roku ukończył Państwowe Liceum Technik Plastycznych w Zakopanem. Następnie studiował na Wydziale Rzeźby Akademii Sztuk Pięknych w Warszawie. Dyplom uzyskał w pracowni prof. Mariana Wnuka w 1956 roku. Po ukończeniu studiów przyjął ofertę pracy w szkole artystycznej w Zakopanem. W tym czasie dyrektorem szkoły był Antoni Kenar, a uczyli znakomici artyści, tj. Antoni Rząsa, Tadeusz Brzozowski czy Władysław Hasior.

Tytuł wystawy jest przywołaniem słów Antoniego Kenara, rzeźbiarza i wybitnego pedagoga, który przekonywał swoich uczniów do powrotu do siebie w swojej pracy twórczej. Zachęcał do wyzwolenia się z akademickich schematów, zmiany myślenia w procesie tworzenia i przede wszystkim odnalezienia własnej drogi. W przypadku Grzegorza Pecucha był to powrót do kontaktu z naturą, która stanowiła jego twórczą inspirację, a także filozofię życia. Jego ulubionym materiałem było „drzewo”. Tłumaczył, że nie rzeźbi w drewnie, ale zawsze w drzewie, żywym drzewie. Jego rzeźby […] rodzą się wcześniej, gdzieś w lesie, na wietrze i słońcu. Siła pędzącego powietrza, ciepło i mróz nadają kształt rosnącemu drzewu […]. To jeszcze nie jest rzeźba, ale ja już ją widzę. Ona jest w tym drewnie i czeka na moje ręce. Przyroda pobudzała jego wyobraźnię, a on wydobywał z niej ukryte kształty.

Na wystawie zostaną zaprezentowane prace pochodzące z różnych okresów twórczości artysty, m.in. charakterystyczne zwierzęta o syntetycznych kształtach, z przenikliwymi oczami i wyglądem mędrców, abstrakcyjne formy mówiące o życiu i jego energii, komentujące jego łemkowskie pochodzenie, a także rzeźba-talizman, która prowadziła go przez życie. Będzie można zobaczyć też ważne dla niego rysunki Nikifora i pejzaż z rodzinnej wsi Florynka. Prace wybrane na wystawę pochodzą z kolekcji prywatnej oraz ze zbiorów własnych Muzeum Okręgowego w Nowym Sączu.

otwarcie wystawy 17 marca 2023 (piątek), godz. 17:00, Dom Gotycki, ul. Lwowska 3, Nowy Sącz (wystawa czynna do 27 maja 2023)

(tekst pochodzi z materiałów promocyjnych muzeum, przetłumaczony został przez nas na język łemkowski)


Григорій Пецух в працовни 1970 (фот. Владислав Вернер)
Grzegorz Pecuch w pracowni 1970 (fot. Władysław Werner)

Для діти по лемківскы! / Dla dzieci po łemkowsku!

Якы лемківскы сьпіванкы вчыли сте ся в дітиньстві? Была то може пісня о нещестливій любови? А може о тім, як молодого хлопчыска зрукували до арміі? Певно знате тоту, де Ганця пасла павы, мама купили корову, а поле ся оре і сіє. Народны сьпіванкы, котры знаме і сьпіваме сут прекрасны і мают превелику культурову вартіст, але чи сут актуальны і зрозумілы для гнешніх діти?

Не одгваряме ся од традициі, але нагваряме, жебы до того дати дітям нову вартіст, дашто сьвіже, што одповідат тому, як выглядат гнешній сьвіт Лемків. Таку ціль мали авторы публикациі „Сьпіваночкы про діточкы”, котры думали о розвитку наймолодшых діти на каждім рівни творіня – языковім, музичнім і плястичнім. Оксана і Бартломєй Ліхтаньскы написали тескты 10 сьпіванок по лемківскы, Малґожата і Марко Туткы скомпонували музику в розмаітых стилях, а Каміля Трохановска малюнками перенесла на папір тото, о чім діточкы почуют в сьпіванках.

А то не конец, адже творці плянуют розвинути проєкт, зато запросили до спілпраці іншых артистів, котры збогатят выдуманы композициі. Думают тіж о концертах на жыво в формі музичных спектаклів, котры будут влучати діти до забавы. Хтіли бы сте такє мати в дітиньстві? Можете дати тото своім дітям. Зазрийте гев https://zrzutka.pl/cug4da і поможте розвинути проєкт „Сьпіваночкы про діточкы”! В подякуваню за поміч можете достати лемківскы публикациі.

Хцете дознати ся веце? Просиме на проґрам в Радіо Лемко, в котрім авторы оповідят о творчій праці над проєктом і своіх плянах звязаных з сесым выданьом.

Премієра проґраму в середу 8 марця 2023 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

Фалаткы сьпіванок можеш почути гев: https://youtu.be/p1M8TtdBpvo

– – – – – – – – – – – – – – –

Jakich łemkowskich piosenek uczyliście się w dzieciństwie? Była to pieśń o nieszczęśliwej miłości? A może o tym, jak młody chłopak werbowany był do armii? Pewnie znacie tę, gdzie Hancia pasіе pawie, mama kupiła krowę, а pole się orze i obsiewa? Tradycyjne piosenki, które znamy i śpiewamy są przepiękne i niosą wielką wartość kulturową, ale czy są aktualne i zrozumiałe dla współczesnych dzieci?

Nie rezygnujemy z tradycji, ale zachęcamy, by poza tym dać dzieciom nową wartość, coś świeżego, co będzie odpowiadać temu, jak wygląda dzisiejszy świat Łemków. Taki cel mieli autorzy publikacji „Śpiwanoczky pro ditoczky”, którzy myśleli o rozwoju dzieci na każdym poziomie tworzenia – językowym, muzycznym i plastycznym. Oksana i Bartłomiej Lichtańscy napisali teksty 10 piosenek po łemkowsku, Małgorzata i Marek Tutkowie skomponowali do nich muzykę w różnorodnych stylach, a Kamila Trochanowska ilustracjami przeniosła na papier to, o czym dzieci usłyszą w piosenkach.

A to nie koniec, gdyż twórcy planują rozwinięcie projektu, dlatego zaprosili do współpracy innych artystów, którzy wzbogacą wymyślone kompozycje. Myślą również o koncertach na żywo w formie spektakli muzycznych, angażujących dzieci do wspólnej zabawy. Chcielibyście mieć coś takiego w dzieciństwie? Możecie dać to swoim dzieciom. Zajrzyjcie tutaj https://zrzutka.pl/cug4da i pomóżcie rozwinąć projekt „Śpiwanoczky pro ditoczky”!

Jeśli chcecie dowiedzieć się więcej, zapraszamy na program w Radio Lemko, w którym autorzy opowiedzą o twórczej pracy nad projektem i planach związanych z niniejszym wydaniem.

Premiera programu w środę 8 marca 2023 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Fragmenty piosenek możesz usłyszeć tutaj: https://youtu.be/p1M8TtdBpvo


фалаток ілюстрациі з книжкы „Сьпіваночкы про діточкы”
fragment ilustracji z książki „Śpiwanoczky pro ditoczky”