Ластівка значыт надія / Jaskółka oznacza nadzieję

Єст такє невеликє містечко на Нижнім Шлеску, о котрім люде бесідуют „Пшемків столиця Лемків”. І знате што? Нияк тото не чудує, адже на пшемківскім подвірци діє активна лемківска громада, котра орґанізує розмаіты культурно-суспільны подіі. Діти мают змогу вчыти ся лемківского языка в школі і садку, учащати в лекциях закону Божого і парохіяльных ініциятивах при церквах, стрічати ся по сусідскы і заєдно мати лемківскій контекст. При Кружку Стоваришыня Лемків в Пшемкові діє дітячий ансамбль „Ластівчата” – то діточкы розмаітого віку, од маленькых до надцетлітніх, што учащают на артистичны занятя, де вчат ся лемківскых сьпіванок і танців. Чысто натуральне, же молоды ластівчатка роснут і з часом стают ся ластівочками, зато формує нам ся нова старша група „Ластівочка”, котра іде в сьлід за своіма попередниками, котры юж вылетіли з гнізда. Просиме на бесіду з Мартом Німаш, што перешла юж таку стежку і тепер сама стоіт о тото, жебы молодому поколіню подати лемківскы вартости. Побесідуєме о полній сполніня праці з дітми, а попри тім запрезентуєме Вам дебіютове цедечко ансамблю „Ластівчата”, котре появило ся того рока не лемківскім выдавничім рынку. Щыро просиме!

Премієра проґраму в середу 19.10.2022 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (22-23.10) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

Jest takie niewielkie miasteczko na Dolnym Śląsku, o którym ludzie mawiają „Przemków stolica Łemków”. Nie bez powodu, ponieważ na przemkowskim podwórku działa aktywna łemkowska społeczność, która organizuje różnorodne wydarzenia społeczno-kulturalne. Dzieci mają możliwość uczyć się języka łemkowskiego w szkole i przedszkolu, uczęszczać na zajęcia religii i inicjatywy parafialne przy cerkwiach, spotykać się po sąsiedzku i mieć jednocześnie łemkowski kontekst. Przy Kole Stowarzyszenia Łemków w Przemkowie działa dziecięcy zespół „Łastiwczata” – są to dzieci w różnym wieku, od maluchów po nastolatków, które uczestniczą w zajęciach artystycznych, gdzie uczą się łemkowskich pieśni i tańców. Całkowicie naturalną koleją rzeczy jest to, że jaskółeczki rosną i z czasem stają się jaskółkami, dlatego formuje nam się nowa starsza grupa „Łastiwoczka”, podążająca w ślad za swoimi poprzednikami, którzy już wylecieli z gniazda. Zapraszamy na wywiad z Martą Niemasz, jaka przebyła już tę drogę i teraz sama dba o to, aby młodemu pokoleniu przekazać łemkowskie wartości. Porozmawiamy o pełnej spełnienia pracy z dziećmi, a przy okazji zaprezentujemy Wam debiutancką płytę zespołu „Łastiwczata”, która ukazała się w tym roku na łemkowskim rynku wydawniczym. Serdecznie zapraszamy!

Premiera programu w środę 19.10.2022 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (22-23.10) o godz. 14:00.

Ластівочка і Ластівчата (fot. A. Kowalski)
Łastiwoczka i Łastiwczata (фот. А Ковальскій)

Марта Німаш з дівчатами з ансамблів Ластівочка і Ластівчата (fot. A. Kowalski)
Marta Niemasz z dziewczętami z zespołów Łastiwoczka i Łastiwczata (фот. А Ковальскій)

Мала істория велькой моды / Mała historia wielkiej mody

В найновшім проґрамі З Ґардеробы Мейк Ляйф Лемко почyєте жменю сьвітовых цєкавинок по лемківскы о революцийонерах дамской моды. Істория моды вказує нам заєдно суспільны зміны, то істория революцийных думок і вызначаня новых канонів красы, то сильны, певны себе жены і креативны, отворены на зміны мужове. Знате, кого інспірували хабіты монашок, а кого танцеркы фляменко? Хто освободил жены з ґорсету, а хто зас іх в нього втиснул? Тото і іщы веце дознате ся з радіового проґраму о малій істориі велькой моды, котрий зрыхтувала для Вас Міля Пыж з бльоґа Мейк Ляйф Лемко.

Премієра проґраму в середу 11.10.2022 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (15-16.10) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – –

W najnowszym programie Z Garderoby Make Life Lemko usłyszycie garstkę światowych ciekawostek po łemkowsku o rewolucjonerach damskiej mody. Historia mody ukazuje nam jednocześnie zmiany społeczne, to historia rewolucyjnych pomysłów i wyznaczania nowych kanonów piękna, to silne, pewne siebie kobiety i kreatywni, otwarci na zmiany mężczyźni. Wiecie, kogo inspirowały habity mniszek, a kogo tancerki flamenco? Kto wyswobodził kobiety z gorsetu, a kto znów je w niego wcisnął? Tego i jeszcze więcej dowiecie się z radiowego programu o małej historii wielkiej mody, który przygotowała dla Was Emilia Pyrz z bloga Make Life Lemko.

Premiera programu w środę 11.10.2022 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (15-16.10) o godz. 14:00.

Памят як камін вічна / Pamięć jak kamień wieczna

Щыро просиме до реляциі зо стрічы з Шымоном Моджеєвскым, веденой през Святослава Ґаля, яка одбыла ся на тогорічній Лемківскій Ватрі в Ждыни в рамах „Простору слова”. Шымон є по фаху каменярьом, а до того ведучым Стоваришыня Маґурич, о котрого діяльности могли сте уж в Радіо Лемко почути. Бесіда з Шымоном ишла през тему теметовів, іх реновацию, звязаний з нима закон, підхід чловека, памят о вмершых і етику. През рокы свойой роботы гіст гідні зазнал і вдякы тому годен был сильныма анеґдотами ясно вказати розмаіты проблемы, што товаришат реновацийным роботам.

Премієра проґраму в середу 28 вересня 2022 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Serdecznie prosimy na relację ze spotkania z Szymonem Modrzejewskim, prowadzonego przez Światosława Gala, które odbyło się na tegorocznej Łemkowskiej Watrze w Zdyni w ramach „Przestrzeni słowa”. Szymon jest kamieniarzem i przewodniczącym Stowarzyszenia Magurycz, a o działalności grupy mogliście już usłyszeć w Radio Lemko. Rozmowa z Szymonem dotyczyła tematu cmentarzy, ich renowacji, związanego z nimi prawa, ludzkiego podejścia, pamięci o zmarłych i etyki. W czasie wielu lat swojej pracy kamieniarz wiele doświadczył i dzięki temu mógł dobitnymi anegdotami rzucić światło na problemy, towarzyszące pracom renowacyjnym.

Premiera programu w środę 28 września 2022 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Цмонтір в Лабові / Cmentarz w Łabowej

Бескиды дітячыма очами / Beskidy oczami dziecka

Жыли сме в Бескидах, на Лемковині, а прото же было то для нас близкє, нияк не виділо ся дачым вынятковым. Треба нам было дороснути і выіхати з рідных гір, штобы нам ся зоцло і хтіло фурт вертати. Тепер діточкы і іх родиче з розмаітых куточків Польщы, а може і дальшых сторін, зачытуют ся книжками Мариі Стшелецкой, котры переносят іх праві там – до Низкого Бескида. Чытачы оваришат Терці в єй пригодах і вандрівках, познают природу, історию і культуру тых теренів, радуют очы прекрасныма ілюстрациями книжкы „Бескід без кіту”. Гості тогорічной Лемківской Ватры в Ждыни мали нагоду стрітити авторку сесой книжкы, а кєбы того было мало, годны были тіж видіти представліня Меджепоколіньовой Групы Племя на основі змісту. Кєд сте не могли учащати в тых подіях, нич ся не трапте, адже в найближшым проґрамі Оксаны Грабан-Ліхтаньской перенесете ся на ватровиско. В реляциі почуєте бесіду Катрены Ковальской-Креміньской з Марийом Стшелецком і фраґменты представліня, а юж недолго годны будете тіж дакус увидіти… але о тім ся гнет дознате. Сеса авдиция вынятково буде по польскы.

Премієра проґраму в середу 14 вересня 2022 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (17-18.09) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Mieszkaliśmy w Beskidach, na Łemkowszczyźnie, a że było to miejsce bliskie, w ogóle nie wydawało się wyjątkowym. Musieliśmy dorosnąć i wyjechać z rodzimych gór, żeby zatęsknić i wciąż powracać. Teraz dzieci i ich rodzice z różnych zakątków Polski, a może i dalszych stron, zaczytują się w książkach Marii Strzeleckiej, które przenoszą ich właśnie tam – w Beskid Niski. Czytelnicy towarzyszą Terce w jej przygodach i wędrówkach, poznają przyrodę, historię i kulturę tych terenów, cieszą oczy przepięknymi ilustracjami książki „Beskid bez kitu”. Goście tegorocznej Łemkowskiej Watry w Zdyni mieli okazję spotkać autorkę, a gdyby tego było mało, mogli również obejrzeć spektakl Międzypokoleniowej Grupy Plemię na podstawie treści. Jeśli nie mieliście szansy uczestniczyć w tych wydarzeniach, nie martwcie, gdyż w najbliższym programie Oksany Graban-Lichtańskiej przeniesiecie się na watrowisko. W relacji usłyszycie rozmowę Katarzyny Kowalskiej-Krzemińskiej z Marią Strzelecką oraz fragmenty spektaklu, a już niebawem co nieco zobaczycie… ale o tym wkrótce się dowiecie. Audycja wyjątkowo będzie w języku polskim.

Premiera programu w środę 14 września 2022 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (17-18.09) o godz. 14:00.


https://www.mariastrzelecka.pl/

св. Максим Ґорлицкій / św. Maksym Gorlicki

6 вересня православна церков вспоминат священномученика Максима Ґорлицкого, котрого Лемкы мают за особливі близкого собі покровителя. Рiд св. Максима, значыт Сандовичы, походит з лемківского села Ждыня. Максим был священником, патрiотом нашого лемкiвского народа. Про тото же был православным духовным i Руснаком, австрийска влада в Галичыні пiдозрівала Го о москвофiльство, тaк i про тото стратил своє молоде жытя. 6 вересня 1914 рока без выроку суду был розстрiляний, а Його посьлiдніма словами было „Най жыє Святе Православя i Свята Рyсь!”. З проґраму Фомы Болеха зо Ждыні дознате ся веце о жытю св. Максима і Його дорозі до святости, почуєте тіж о гнешніх часах, як вірны оддают шану памяти мученика на нашій земли і на чуджыні, де пришло ім будувати духове жытя по выселіню.

Премієра проґраму в віторок 6 вересня 2022 о год. 20:00. Повторіня проґраму в суботу і неділю (10-11.09) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

6 września cerkiew prawosławna wspomina świętego męczennika Maksyma Gorlickiego, którego Łemkowie uważają za szczególnie bliskiego sobie opiekuna. Ród św. Maksyma, Sandowiczowie, pochodzi z łemkowskiej wsi Zdynia. Maksym był księdzem, patriotą naszego łemkowskiego narodu. Ponieważ był prawosławnym duchownym і Rusinem, władza austriacka w Galicji podejrzewała Go o moskalofilstwo, dlatego też utracił swoje młode życie. 6 września 1914 roku bez wyroku sądu został rozstrzelany, a jego ostatnimi słowami było „Niech żyje Święte Prawosławie i Święta Ruś!”. Z programu Tomasza Bolecha ze Zdyni dowiecie się więcej o życiu św. Maksyma i Jego drodze do świętości, usłyszycie również o dzisiejszych czasach, jak to wierni oddają cześć pamięci męczennika na naszej ziemi i na obczyźnie, gdzie przyszło im budować duchowe życie po wysiedleniu.

Premiera programu we wtorek 6 września 2022 o godz. 20:00. Powtórki programu w sobotę i niedzielę (10-11.09) o godz. 14:00.


ікона св. Максима зо сценами з жытя, авторскій взір лемківского іконоґрафа Мирослава Трохановского
ikona św. Maksyma ze scenami z życia, autorski wzór łemkowskiego ikonografa Mirosława Trochanowskiego
(https://mandylion.pl/)

Одышли Михал Вархіл / Odszedł Michał Warchił

З превеликым жальом приняли сме вістку од родины лемківского артисты Михала Вархіла. Одышли од нас несподівані 30 серпня 2022 рока, лишаючы в нашых серцях порожнє місце і величезний біль. Пан Михал походили з Крампной, де вродили ся в 1941 році, за дітины про акцию „Вісла” выселены были з родином на чуджыну, в околиці Ґожова Велькопольского. Своє родинне жытя будували в Ліґници, де през долгы рокы в вільнім часі діяли артистичні, творили моделі церков з Лемковины, Бойківщыны, Гуцульщыны і Словациі, а крім того тіж поєдны мініятуры лемківскых хыж. Свому залюбуваню посвятили праві же 50 років, в тім часі створили парудесят моделів святынь і іншых будинків, серед них і тоты, котрых юж неє, на основі знимок і описів. Вдякы помочы свого сына, Петра Вархіла, котрий згідні зо своім фахом конструктора был способний добрі поміряти і розрысувати пляны церков, пан Михал сумлінні одтваряли іх в мініятуровій версиі, представляли іх на выставах в розмаітых куточках Польщы. Пана Михала і іх історию познали сме ліпше, коли нагрывали сме з нима бесіду і вказували сме іх праці в фільмі „Церкви Михала Вархіла” на каналі Lemko TV. Пребарз сме вдячны, же годны сме были познати так выняткового чловека, здібного артисту і Лемка переполненого любовю до рідной землі, што през долгы годины маленькыма ґонтиками будували охаблены в горах церковці. Заєдно барз нам прикро і тяжко нам ся з нима пращати. Выславляме великій жаль і єднаме ся в болю з родином покійного Михала Вархіла. Вічная Памят!

– – – – – – – – – – – – – –

Z wielkim żalem przyjęliśmy wiadomość od rodziny łemkowskiego artysty Michała Warchiła. Odszedł od nas niespodziewanie 30 sierpnia 2022 roku, pozostawiając w naszych sercach pustkę i ból. Pan Michał pochodził z Krempnej, gdzie urodził się w 1941 roku, w dzieciństwie wysiedlony z rodziną w czasie akcji „Wisła” na obczyznę, w okolice Gorzowa Wielkopolskiego. Swoje rodzinne życie budował w Legnicy, gdzie przez długie lata w wolnym czasie oddawał się działalności artystycznej, tworzył modele cerkwi z Łemkowszczyzny, Bojkowszczyzny, Huculszczyzny i Słowacji, a ponadto pojedyncze miniatury łemkowskich domów. Swojej pasji poświęcił niemal 50 lat, w tym czasie stworzył kilkadziesiąt modeli świątyń i innych budynków, wśród nich i te, które już nie istnieją, na podstawie zdjęć i opisów. Dzięki pomocy swego syna, Piotra Warchiła, który zgodnie ze swoją profesją konstruktora był w stanie odpowiednio pomierzyć i rozrysować plany cerkwi, pan Michał sumiennie odtwarzał je w miniaturowej wersji, prezentując je na wystawach w różnych zakątkach Polski. Pana Michała i jego historię poznaliśmy lepiej, kiedy nagrywaliśmy z nim wywiad i pokazywaliśmy jego prace w filmie „Cerkwie Michała Warchiła” na kanale Lemko TV. Jesteśmy niezwykle wdzięczni, że dane nam było poznać tak wyjątkowego człowieka, zdolnego artystę i Łemka przepełnionego miłością do rodzimej ziemi, który przez długie godziny maleńkimi gontami budował pozostawione w górach cerkiewki. Jednocześnie jest nam bardzo przykro i trudno nam się z nim pożegnać. Wyrażamy wielki żal i jednoczymy się w bólu z rodziną zmarłego Michała Warchiła. Wicznaja Pamiat!

Заграй мі… / Zahraj mi…

На неєдній забаві і весілю в рідных Горах дало ся чути: „чардаш грайте!”, „не жалуйте смыка!”, „заграйте гушелькы і басы!” То універсальны окрикы, спосіб комунікуваня з гудаками. Під конец 2021 рока зобрали ся солістка і група музикантів, якы ани не потрібували такого покрикуваня, штобы створити вынятковий диск. По місяцях тяжкой праці гнеска можеме юж слухати нове цедечко Маріянны Железной під наголовком „Заграй мі…”. О тім, як велика мрія приняла фізичну форму диску, чом награна музика є кус неортодоксийна і якы были початкы артистичной карієры оповіст сама Маріянна Железна в бесіді з Грицком Суханичом. Мате тіж змогу выграти два дискы з автоґрафом – треба лем написати в коментарю на ґамбокнижці, яку нашу сьпіванку найбарже любите і чом праві тоту. Выбереме дві найцєкавшы одповіди. Хто знає, може інспірацийом будут для Вас тоты сьпіванки з цедечка „Заграй мі…”, котры почуєте в нашім проґрамі?

Премієра проґраму в середу 31 серпня 2022 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (3-4.09) о год. 14:00.

– – – – – – – –

Na niejednej zabawie czy weselu na Łemkowszczyźnie słyszało się: „czardasz grajcie!”, „nie żałować smyka!”, „zagrajcie skrzypki i basy!” To uniwersalne okrzyki, sposób komunikacji z muzykami. Pod koniec 2021 roku razem spotkali się solistka i grupa muzyków, którzy nie potrzebowali takiego pokrzykiwania. by stworzyć wyjątkowy album. Po miesiącach ciężkiej pracy dziś możemy już słuchać nowej płyty Marianny Železnej o tytule „Zahraj mi…”. O tym jak wielkie marzenie stało się faktem, czemu nagrana muzyka jest trochę nieortodoksyjna i jakie były początki artystycznej kariery opowie sama Marianna Železná w rozmowie z Grzegorzem Suchaniczem. Będziecie też mieli okazję wygrać dwie płyty z autografem. Wystarczy napisać w komentarzu na Facebooku, jaka łemkowska pieśń jest Waszą ulubioną i dlaczego właśnie ta. Wybierzemy dwie najciekawsze odpowiedzi. Któż wie, może zainspirują Was utwory z płyty „Zahraj mi…” które usłyszycie w naszym programie?

Premiera programu w środę 31 sierpnia 2022 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (3-4.09) o godz. 14:00.

Лемківскє літо в Чмельові / Łemkowskie lato w Trzmielowe

На початку вересня маме іщы нагоду почути кус вакацийной атмосферы, адже годны будеме ся зыйти в Чмельові на Нижнім Шлеску, де Православна Парохія св. Тройці в Любіні орґанізує Лемківскє Літо. В проґрамі сут концерты, выступы, варштаты і конкурсы для діти, спортовы змаганя, ватра і лемківска кухня. В імени ґаздів щыро просиме 3 вересня 2022 в год. 14:00-22:00.
– – – – – – – – – – –
Na początku września mamy wciąż okazję zaznać jeszcze nieco wakacyjnej atmosfery, gdyż możemy spotkać się w Trzmielowie na Dolnym Śląsku, gdzie Prawosławna Parafia Świętej Trójcy w Lubinie organizuje Łemkowskie Lato. W programie przewidziane są koncerty, występy, warsztaty i konkursy dziecięce, zmagania sportowe, ognisko oraz łemkowska kuchnia. W imieniu gospodarzy serdecznie zapraszamy 3 września 2022 w godz. 14:00-22:00.

Пришол час на молоде поколіня / Nadszedł czas na młode pokolenie

На вечерній сцені 40. Лемківской Ватры в Ждыни мали сме нагоду послухати вельо ансамблів, котры грали під ногу фест і годны сме были ся порядні выбавити. Были там тіж Вороны, лем не тоты што крячут, а тоты, што веселят нас свойом музиком і сьпівом. Зараз по выступі побесідували сме з членами групы – Укачом Сороканичом і Андрийом Хомяком, котры оповіли нам, чом разом з дівчатами, Наталийом Бонєвич і Дарийом Кузяк, рішыли грати на забавах і весілях. Треба підкреслити, же хоц склад ансамблю єст молодий, то заєдно барз досьвідчений, артисты од дітячых років выступуют з розмаітыма лемківскыма ансамблями. В репертуарі лем што створеной забавово-весільной капели мают цілий ряд давных лемківскых сьпіванок, котры юж нам слухачам кус ся призабыли, а для молодого поколіня певно нияк не сут знаны. Просиме на проґрам, в котрім крім бесіды почуєте фалаткы концерту Ворон на дошках ждыньской ватры. Не може Вас бракнути!

Премієра проґраму в середу 24.08.2022 о год. 20:00, повторіня проґраму в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – –

Na wieczornej scenie 40. Łemkowskiej Watry w Zdyni mieliśmy okazję posłuchać wielu artystów, którzy grali do tańca tak, że można było się porządnie wybawić. Były tam również Vorony, ale nie te, co kraczą, lecz te radujące nas swoją muzyką i śpiewem. Zaraz po występie mieliśmy okazję porozmawiać z członkami grupy – Łukaszem Sorokanyczem i Andrzejem Chomiakiem, którzy opowiedzieli nam, dlaczego razem z koleżankami, Natalią Boczniewicz i Darią Kuziak, postanowili występować na zabawach i weselach. Trzeba zaznaczyć, że choć skład zespołu jest młody, to jednocześnie bardzo doświadczony, artyści od najmłodszych lat występują z różnymi łemkowskimi zespołami. W repertuarze nowo powstałej kapeli zabawowo-weselnej mają cały szereg starych łemkowskich pieśni, które już nam słuchaczom nieco umknęły z pamięci, a dla młodszego pokolenia być może w ogóle nie są znane. Zapraszamy na program, w którym poza rozmową usłyszycie fragmenty koncertu Voron na deskach zdyńskiej watry. Nie może Was zabraknąć!

Premiera programu w środę 24.08.2022 o godz. 20:00, powtórki programu w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.


концерт ансамблю Вороны / koncert zespołu Vorony

Голос ватрян / Głos watrowiczów

За нами прекрасний час лемківскых ватр в Ждыни, Лугах і Михалові – чудовых сценічных выступів, радістного гуляня, голосного сьпіваня і зворушаючых стріч з приятелями. Ватряний сезон то великє лемківскє свято, на котре ждеме цілий рік, жебы зас ся зыйти. Того рока Лемківска Ватра в Ждыни празднувала свій ювілей, была то 40. едиция фестівалю. З той нагоды в нашы рідны горы приіхали люде з ближшых і дальшых куточків Польщи, з сусідзкых держав, але тіж з далекой Гамерикы, были то ватряне з долголітнім досьвідчыньом і тоты, што першыраз мали змогу учащати в тім выдаріню. В найближшім проґрамі почуєте голос гости ватры, котры одповіли на зьвіданя з нашой сонды. Не хыбит фраґментів выступів на сцені, але тіж сьпівів поза ньом. Авдиция перенесе Вас на ждыньскє ватровиско!

На реляцию з 40. Лемківской Ватры в Ждыни просиме в середу 17.08.2022 о год. 20:00. Повторіня проґраму в суботу і неділю (20-21.08) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Za nami przepiękny czas łemkowskich watr w Zdyni, Ługach i Michałowie – wspaniałych scenicznych występów, radosnych tańców, głośnych śpiewów i wzruszających spotkań z przyjaciółmi. Watrowy sezon to wielkie łemkowskie święto, na które czekamy cały rok, aby znów się spotkać. W tym roku Łemkowska Watra w Zdyni obchodziła swój jubileusz, była to 40. edycja festiwalu. Z tej okazji w nasze rodzime góry przybyli ludzie z bliższych i dalszych stron Polski, z sąsiadujących państw, ale też z dalekiej Ameryki, byli to watrowicze z wieloletnim doświadczeniem i uczęszczający w tym wydarzeniu po raz pierwszy. W najbliższym programie usłyszycie głos gości watry, którzy odpowiedzieli na pytania z naszej sondy. Nie zabraknie fragmentów występów na scenie, ale też śpiewów poza nią. Audycja przeniesie Was na zdyńskie watrowisko!

Na relację z 40. Łemkowskiej Watry w Zdyni zapraszamy w środę 17.08.2022 o godz. 20:00. Powtórki programu w sobotę i niedzielę (20-21.08) o godz. 14:00.

Пиблика на концерті Маріянны Железной і групы Фоґаш на 40. Лемківскій Ватрі в Ждыни
Publika na koncercie Marianny Železnej i grupy Fogaš na 40. Łemkowskiej Watrze w Zdyni