Православне поломничество на св. Гору Явір / Prawosławna pielgrzymka na św. Górę Jawor

В днях 10-12 липця буде ХХХІІ піше поломничество на св. Гору Явір, з благословліня владикы перемиского і ґорлицкого Паісія.

Дорога поломничества путьом св. Максима Ґорлицкого:

10.07. НЕДIЛЯ 25 км /Святкова Велика – Ґладышів/
Святкова Велика – год. 8.00 – Свята Лiтургiя в православнiй каплици (Розстайне), сьнiданя, прехід през Граб (молебен на мiсци каплицi, де в 1911 році православны літургіі служыл св. Максим Ґорлицкій), Долге, Чорне (молебен при памятнику з 1934 поставленого в чест св. Максима і жертв Талергофу), Ясюнка, Крива, перехiд до Гладышова – „Елеос” Правлославний Осередок Милосердя – вечырня в церкви Рождества св. Йоана Крестителя, вечеря, зьвiданя до священникiв, молитвы.

11.07 ПОНЕДIЛЬOК 15 км /Ґладышів – Ганчова/
Гладышiв – 7.00 Божеска Лiтургiя, сьнiданя, перехiд през Реґетiв до Ганчови
Ганчова – 17.00 Всенiчне Бдiня, вечеря, зьвiданя до священникiв, молитвы

12.07 ВIТОРОК 7 км /Ганчова – Св. Гора Явір/
Ганчова – 7.00 молебен, перехiд в страну Высови.
9.00 привитаня Владик, выхiд на Гору Явір
Гора Явiр – 10.00 Свята Лiтургiя, посвячыня креста Поломника

Орґанізаторы запевняют ідло, нічлігы і перевожыня баґажів.

Паломникы повинны забрати зо собом спальний мішок і карімату, одповіднє облечыня (хлопці долгы ногавкы, дівчата хусткы і спідниці), молитовник. Особы неполнолітні повинны мати згоду родичів. Обовязково треба мати одповідні лахы і черевікы, загортку на дойдж, подати нумер песель до убезпечыня. Каждий паломник вносит вписову оплату – 25 зл. Особовы даны перехованы бдут в документациі БПМ згідні з охороном особовых даных RODO.

Поломничество організує Брацтво Православной Молодежы перемиско-ґорлицкой єпархii.

Зголошыня участи в поломничестві мож складати до 7 липця до поданых нижше осiб:
Наталия Урда, tel. 608 707 538, nurda17@gmail.com
Фома Болех, tel. 507 480 678, tomek.lem.2@gmail.com
о. Юлиян Феленчак,(tel. 501 222 561), ksjfelenczak@gmail.com

– – – – – – – – – – – – – –

Z błogosławieństwa Jego Ekscelencji Najprzewielebniejszego Paisjusza, Arcybiskupa Przemyskiego i
Gorlickiego w dniach 10-12 lipca odbędzie się XXXII Prawosławna pielgrzymka na Świętą Górę Jawor.

TRASA PIELGRZYMKI szlakiem świętego Maksyma Gorlickiego:

10.07. NIEDZIELA (25 km) /Świątkowa Wielka-Gładyszów/
Świątkowa Wielka – godz. 8.00 Święta liturgia w kaplicy prawosławnej (Rozstajne – teren MPN), śniadanie, przejście przez Grab (Moleben w miejscu kaplicy, gdzie służył prawosławne Liturgie w 1911 r. św. Maksym Gorlicki), Długie, Czarne (Moleben na miejscu pomnika z 1934 r. postawionego
w cześć św. Maksyma i ofiar Talerhofu), Jasionka, Krzywa, przejście do Gładyszowa – „Eleos” Prawosławny Ośrodek Miłosierdzia, godz. 19.00 Wieczernia, kolacja, pytania do duchownych, modlitwy wieczorne.

11.07. PONIEDZIAŁEK (15 km) /Gładyszów – Hańczowa/
Gładyszów – 7.30 Święta liturgia w cerkwi Narodzenia św. Jana Chrzciciela, śniadanie, przejście przez
Regetów do Hańczowej.
Hańczowa- 17.00 Wseniczne Bdinja -Całonocne czuwanie. Kolacja, pytania do duchownych, modlitwy
wieczorne.

12.07. WTOREK (7 km) /Hańczowa – Św. Góra Jawor/
Hańczowa- 7.00 Moleben, przejście w kierunku Wysowej- Zdroju. Godz. 9.00 Przywitanie
Arcypasterzy przy cerkwi św. Archanioła Michała w Wysowej- Zdroju, wyjście na Górę Jawor,
Góra Jawor- 10.00 Święta liturgia, poświęcenie krzyża Pielgrzyma.

Zapewniamy wyżywienie, noclegi i przewóz bagaży.

Pielgrzymi powinni zabrać ze sobą śpiwór i karimatę, odpowiedni ubiór (chłopcy długie spodnie,
dziewczęta chustki i spódnice), książeczkę do nabożeństw, osoby niepełnoletnie powinny posiadać
zgodę rodziców. Obowiązkowo należy mieć odpowiednie ubranie i buty, płaszcz przeciwdeszczowy,
podać pesel do ubezpieczenia. Każdy pielgrzym wnosi opłatę wpisową – 25 zł. Dane osobowe są
przechowywane w dokumentacji BMP zgodnie z ochroną danych osobowych RODO.

Prosimy o zgłoszenia udziału w pielgrzymce do 7 lipca u poniższych osób:
Natalia Urda, tel. 608 707 538, email: nurda17@gmail.com
Tomasz Bolech, tel. 507 480 674, email: tomek.lem.2@gmail.com
o. Julian Felenczak, tel. 501 222 561 lub e-mail: ksjfelenczak@gmail.com

ЕФІР в ефiрi / EFIR w eterze

ЕФІР то вроцлавскiй фольк роковий ансамбль, оснований пiд конец 2021 рока. Його члены то молоды люде з лемкiвскыма, украiньскыма i польскыма коренями. З музиком мают контакт од наймолодшых рокiв, а в своiм репертуарi помiстили пiсьнi, котры сьпiвало ся в iх родинных хыжах. По долгых прирыхтуванях рiшыли подiлити ся з лемкiвском публиком овочами свойой працi i войти на музичну сцену. Гості Лемківской Ватры в Лугах будут мати того рока змогу познати тот новий ансамбль, адже в проґрамі фестівалю єст іх концерт. Не мусите ждати до ватры, музику ЕФІРу почуєте юж тепер в Радіо Лемко. Просиме на авдицию, в котрiй Михал Буковскій – єден з основателiв групы ЕФІР – в бесiдi з Наталийом Цьолком оповiст медже iншыма о початках формуваня ся групы i представит його членiв. В програмі годны будете познати іх репертуар, знаны сьпiванкы в новых, авторскых аранжациях.

Емicия проґраму в середу 29 червця 2022 о годинi 20:00. Потворiня в суботу i недiлю о 14:00.

– – – – – – – – – – –

EFIR to wrocławski folk rockowy zespół muzyczny, założony pod koniec 2021 roku. Jego członkowie to głównie młodzi ludzie łemkowskiego, ukraińskiego i polskiego pochodzenia. Z muzyką mają do czynienia od lat najmłodszych, a w swoim repertuarze zamieścili pieśni, śpiewane w ich rodzinnych domach. Po długim czasie przygotowań postanowili podzielić się z łemkowską publicznością owocami swojej pracy i wejść na scenę muzyczną. Goście Łemkowskiej Watry w Ługach będą mieli w tym roku możliwość poznać ten młody zespół, ponieważ koncert zaplanowany jest w programie festiwalu. Nie musicie czekać do watry, bo muzykę EFIRu usłyszycie już teraz w Radio Lemko. Zapraszamy na audycję, w której Michał Bukowski – jeden z założycieli zepołu – w rozmowie z Natalią Ciołką opowie między innymi o początkach formowania się zespołu i przedstawi jego członków. W programie będziecie mogli poznać ich repertuar, znane pieśni w nowych, autorskich aranżacjach.

Emisja programu odbędzie się w środę 29 czerwca 2022 o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 14:00.

Лемківскій весільний порадник / Łemkowski poradnik weselny

Як выглядают гнешні лемківскы весіля? Чым занимают ся на них староста, дружбове і свашкы? Одкаль берут ся весільны присьпівкы? А може юж ся тых традиций не плекат? Того вшыткого довідате ся з нашой авдициі в весільнім кліматі. Редактор Міля Пыж просит на свою бесіду з Аґатом Колодійчык – орґанізаторком весіль з Маластова. Аґата попри молодого віку має юж за собом десяткы весіль, де была не лем гостьом, але і мала почесну ролю свашкы, што як сама гварит, все єст для ней чудовом забавом. Оповіла нам не лем о своіх обовязках і роботі плянеркы весіль, але подала тіж жменю добрых рад для молодят, котры плянуют свій велькій ден.

Чуєме ся в середу 22.06.2022 о год. 20:00, повторіня проґраму в суботу і неділю (25-26.06) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

Jak wyglądają współczesne łemkowskie wesela? Czym zajmują się na nich starosta, drużbowie i swaszki? Skąd biorą się weselne przyśpiewki? A może już się tych tradycji nie kultywuje? Tego wszystkiego dowiecie się z naszej audycji w klimacie weselnym. Redaktor Emilia Pyrz zaprasza na swój wywiad z Agatą Kołodziejczyk – organizatorką wesel z Małastowa. Agata pomimo młodego wieku ma za sobą już dziesiątki wesel, będąc nie tylko gościem, ale również pełniąc zaszczytną rolę swaszki, co jak sama mówi, zawsze jest dla niej wspaniałą zabawą. Opowiedziała nam nie tylko o swoich obowiązkach i pracy wedding plannerki, ale przekazała też garść dobrych rad dla młodych, którzy planują swój wielki dzień.

Słyszymy się w środę 22.06.2022 o godz. 20:00, powtórki programu w sobotę i niedzielę (25-26.06) o godz. 14:00.

Свашкы чеплят молодицю (фот. Адам Яремко)
Swaszki czepią pannę młodą (fot. Adam Jaremko)

Як спомяну рідну землю / Jak wspomnę rodzimą ziemię

75 рокiв тому зачала ся трагiчна акция „Вiсла” – операция, котра мала за задачу розшмарити і знищыти наш лемкiвскій нарiд. Нашы предкы мали 2 годины, жебы опустити свою рiдну Лемковину. Нашли ся на вiбчій земли, в оддаленых од себе селах, штобы не мож было ся стрiчати. Мало нас не быти, але сме сут! При нагоді рiчницi того трагічного выдаріня Ґмiнний Осередок Культуры в Усьтю Рускім зорґанiзувал стрiчу вспомин посвячену выселiню. Зышли ся люде старшого, середнього і наймолодшого поколіня, розмаітой народности і віросповіданя, што памятают выселіня і вродили на чуджыні, внукы выселеных і тых, што пришли по них, адже то наша спільна істория. Щыро просиме на перший проґрам Фомы Болеха зо Ждыні, нашого нового редакцийного камарата. Почуєте бесіду з директорком ҐОК-у, Моніком Бабульом, і реляцию зо стрічы переполненой споминами минулого. Запрезентуваний в проґрамі материял єст головні в польскім языку.

Премієра проґраму в середу 15.06.2022 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (18-19.06) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – –

75 lat temu rozpoczęła się tragiczna akcja „Wisła” – operacja, która miała na celu rozproszenie i zniszczenie naszego łemkowskiego narodu. Nasi przodkowie mieli 2 godziny, by opuścić rodzimą Łemkowszczyznę. Znaleźli się na obcej ziemi, w oddalonych od siebie wioskach, aby nie można było się spotykać. Miało nas nie być, ale jesteśmy! Przy okazji rocznicy tego tragicznego wydarzenia Gminny Ośrodek Kultury w Uściu Gorlickim zorganizował spotkanie wspomnieniowe poświęcone wysiedleniu. Zgromadzili się ludzie starszego, średniego i najmłodszego pokolenia, różnych narodowości i wyznań, pamiętający wysiedlenie i narodzeni na obczyźnie, wnukowie wysiedlonych i tych, co przybyli po nich, przecież to nasza wspólna historia. Serdecznie zapraszamy na pierwszy program Tomasza Bolecha ze Zdyni, naszego nowego redakcyjnego kolegi. Usłyszycie wywiad z panią dyrektor GOK-u, Moniką Babulą, oraz relację ze spotkania przepełnionego wspomnieniami przeszłości. Materiał zaprezentowany w programie jest w przeważającej mierze w języku polskim.

Premiera programu w środę 15.06.2022 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (18-19.06) o godz. 14:00.

Лемкы в Ґладышові, знимка з приватной збіркы Фомы Болеха
Łemkowie w Gładyszowie, zdjęcie z prywatnego archiwum Tomasza Bolecha

25. Сьвіт під Кычером / 25. Świat pod Kyczerą

Лемківскій Ансамбль Пісьні і Танця КЫЧЕРА просит на свій фестіваль „Сьвіт під Кычером”. Гістми 25. едициі будут артисты з Мексику, Сербіі, Чіле, Непалю, Турциі, Украіны, Колюмбіі, Бурунді, Панамы і Польщы. Детальна інформация і проґрам найдете ниже.
– – – – – – – – – – – –
Łemkowski Zespół Pieśni i Tańca KYCZERA zaprasza na swój festiwal „Świat pod Kyczerą”. Gośćmi 25. edycji będą artyści z Meksyku, Serbii, Chile, Nepalu, Turcji, Ukrainy, Kolumbii, Burundi, Panamy i Polski. Szczegółowe informacje i program znajdziecie poniżej.


Літат пташок попід дашок / Lata ptaszek pod daszek

Задумували сте ся даколи над тым, што роблят птахы, як проводят час або якы мают звыкы? А може нераз сте до ся повіли: як назвати того птаха по нашому? В проґрамі представиме детальні сім птахів, котры на Лемковині ся стрічают. Нияк не буде тото нудна лекция природы, адже нароком выбрали сме для Вас такы, котры найвеце „чудуют” и мож о них оповісти вшелеякы цєкавинкы. Подаме лемківскы назвы, повіме о выгляді, штоденнім жытю и звыках нашых богатырів. Серед того вшыткого найде ся и карпацка леґенда, котрій веце як 100 років! Щыро просиме!

Премієра проґраму в четвер 09.06.2022 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (11-12.06) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – –

Czy kiedykolwiek zastanawialiście się nad tym, co robią ptaki, jak spędzają czas albo jakie mają zwyczaje? A może nieraz pod nosem zapytaliście samych siebie: jak się nazywa ten ptak po łemkowsku? W programie szczegółowo przestawiamy siedem ptaków, które występują na Łemkowszczyźnie. Bynajmniej nie będzie to nudna lekcja przyrody, ponieważ celowo wybraliśmy dla Was takie, które najwięcej „wydziwiają” i można opowiedzieć o nich rozmaite ciekawostki. Podamy łemkowskie nazwy, powiemy o wyglądzie, codziennym życiu i zwyczajach naszych bohaterów. Pośród tego znajdzie się też karpacka legenda, która ma ponad 100 lat! Serdecznie zapraszamy!

Premiera programu w czwartek 09.06.2022 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (11-12.06) o godz. 14:00.

75 років в єдній книжці / 75 lat w jednej książce

Нова книжка Івана Чіжмаря, юж десята в ряді іх цінных авторскых публикаций, зъявила ся на початку мая 2022 рока. „Народны співанкы Русинів, котры єм позберав, грав і співав” то правдиве „опус маґнум”, книжка, котра містит в собі 75 років етноґрафічной і етномузикольоґічной праці автора. Адже треба Вам знати, же Іван Чіжмар то не обычний чловек, але єден з найбарже прислуженых, што од долгых років діют для русиньской культуры і громады. На 744 странах публикациі годен найти соткы пісень, фотографій і нот. На торжественных хрестинах новой книжкы был і наш редактор Гриц Суханич. В проґрамі почуєте урывкы з концерту і бесіду з автором о плоді іх долголітньой праці.

Премієра проґраму в середу 1.06.2022 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (4-5.06) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

Nowa książka Ivana Čižmara, już dziesiąta w szeregu jego cennych autorskich publikacji, zjawiła się na początku maja 2022 roku. „Ludowe pieśni Rusinów, które zebrałem, grałem i śpiewałem” to swoiste „opus magnum”, książka, która mieści w sobie 75 lat etnograficznych i etnomuzykologicznych badań autora. Musicie bowiem wiedzieć, że Ivan Čižmar to człowiek nadzwyczajny, jeden z najbardziej zasłużonych, działających od wielu lat dla rusińskiej kultury i społeczności. Na 744 stronach publikacji można znaleźć setki pieśni, fotografii i nutowych zapisów. Na uroczystym chrzcie książki gościł również nasz redaktor Grzegorz Suchanicz. W programie usłyszycie fragmenty koncertu i wywiad z autorem o owocach jego wieloletniej pracy.

Premiera programu w środę 1.06.2022 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (4-5.06) o godz. 14:00.


Іван Чіжмар і його гості на премієрі книжкы / Ivan Čižmar i jego goście na premierze książki

Уродины в Никыфора / Urodziny u Nikifora

Грекокатолицка парохія церкви Святых Апостолів Петра і Павла в Креници просит на „Уродины в Никыфора” в ден 127 річниці народин лемківского артисты, Епіфана Дровняка. В проґрамі выставы ікон, театральне представліня і музичний концерт. Веце о ініциятиві оповідают о. Іван Піпка в фільмі Lemko TV: https://youtu.be/2Y5UYhc7DmI

Parafia greckokatolicka cerkwi Świętych Apostołów Piotra i Pawła w Krynicy-Zdroju zaprasza na „Urodziny u Nikifora” w dzień 127. rocznicy narodzin łemkowskiego artysty, Epifaniusza Drowniaka. W programie wystawy ikon, spektakl teatralny oraz koncert muzyczny. Więcej o inicjatywie opowiada ks. Jan Pipka w filmie Lemko TV: https://youtu.be/2Y5UYhc7DmI

Кыівска Русь – джерело східьославяньскых народів / Ruś Kijowska – źródło wschodniosłowiańskich narodów

Вчасны середні вікы, на пути медже Фіньском Затоком а Чорным Морьом, были часом завязуваня ся племен, котры піддаваны были варескым і царгородскым вплывам. Тоты першы за справом прибылой династиі Руриків дали підвалины до зъєднаня вшыткых суспільных груп в єдну вельку державу, названу през істориків Кыівском Русьом. Велькє князівство, як кожна європейска держава, пережывало в своій істориі розмаіты подіі, котры зміняли внутрішню і зовнішню політику. Не без значыня для творіня ся тотожности на Руси было легендарне хрещыня в підкыівскім Дніпрі. Наш проґрам як короткій історичний перегляд вкаже Вам, слухачам, джерела заснуваня східньоєвропейскых народів, якы гнеска знаме. В дорогу до минувшости заведе Вас Ярослав Стремецкій.

Премієра програму в середу 11.05.2022 о год 20:00, повторіня в суботу і неділю (14-15.05) о год. 14:00. Щыро просиме!

– – – – – – – – – – – – –

Wczesne średniowiecze, na handlowym szlaku pomiędzy Zatoką Fińską a Morzem Czarnym, były momentem w nowożytnej historii, kiedy zawiązywały się plemiona znajdujące się na ścieżce wareskich i bizantyjskich wpływów. Te pierwsze za sprawą przyjezdnych Ruryków dały podstawy do zjednoczenia ruskich społeczeństw w jedno wielkie państwo, nazwane przez historyków Rusią Kijowską. Wielkie księstwo, jak każdy europejski kraj, doświadczało w swej historii różnych wydarzeń, które oddziaływały na wewnętrzną i zewnętrzną politykę. Nie bez znaczenia na kształtowanie tożsamości na Rusi był legendarny chrzest w podkijowskim Dnieprze. Nasz program jako krótkie historyczne streszczenie pokaże Wam, słuchaczom, źródła powstania wschodnioeuropejskich narodów, jakie dzisiaj znamy. W wędrówkę do przeszłości zabierze Was Jarosław Stremecki.

Premiera programu w środę 11.05.2022 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (14-15.05) o godz. 14:00. Serdecznie zapraszamy!

Хрещыня Руси на розписі в церкви Успіня Пресвятой Богородиці в Лігници
Chrzest Rusi na polichromii w cerkwi pw. Zaśnięcia Najświętszej Maryi Panny w Legnicy

legnica.cerkiew.net.pl

Дорогы Лемкы і Приятелі,
желаме Вам, штобы тот великодній час засіял в душах спокій, а радіст з Христового Воскресіня розбудила віру і надію. Родинных свят!
– – – – – – – – – – – – – – –
Drodzy Łemkowie i Przyjaciele,
życzymy Wam, aby ten wielkanocny czas zasiał w duszach spokój, a radość ze Zmartwychwstania Pańskiego rozbudziła wiarę i nadzieję. Rodzinnych świąt!


автор образу: Теодор Кузяк / autor obrazu: Teodor Kuziak