Radio-Lemko.pl

На 43. Лемківской Ватрі в Ждыни, в хыжы была прелекция ведена през Варвару Янчарук і Аґнєшку Стопку, котры родом з Білой і Чорной Воды – селечок на західнім фалатку Лемковины. Сеса обшыр, што Роман Райнфус назвал Шляхтівском Русьом, одзначала ся не лем серед сусідніх польскых сел, але тіж другых части Лемковины. Ведучы стрічу оповіли о своім реґіоні, вказали знимкы і етноґрафічны материялы, ділили ся фалатками родинных історий, такой сьпіванками почутыма од старшого поколіня. В проґрамі годны будете почути тіж о соспільній діяльности ведучых, што має сохранити спадковину Русинів зо Шляхтівской Русі і пошыряти знаня о сесім реґіоні. Просиме на реляцию зо стрічы, котру зрыхтувал Ярослав Стремецкій.

Премієра проґраму в середу 13.08.2025 рока о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (16-17.08) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Na 43.Łemkowskiej Watrze w Zdyni, w chyży miała miejsce prelekcja prowadzona przez Barbarę Janczaruk i Agnieszkę Stopkę, pochodzące z Białej i Czarnej Wody – wiosek na zachodnim krańcu Łemkowyny. Obszar ten, mianowany przez Romana Rainfussa Rusią Szlachtowską wyróżniał się nie tylko na tle sąsiadujących wiosek polskich, ale również pozostałych części Łemkowszczyzny. Prowadzące spotkanie opowiedziały o swoim regionie, prezentując fotografie i materiały etnograficzne, dzieląc się fragmentami rodzinnych historii, a także pieśniami, zasłyszanymi od starszego pokolenia. W programie można usłyszeć również o działalności społecznej prowadzących, mającej na celu ocalenie spuścizny Rusinów z Rusi Szlachtowskiej i propagowanie wiedzy o tym regionie. Zapraszamy na relację z wydarzenia, przygotowaną przez Jarosława Stremeckiego.

Premiera programu w środę 13.08.2025 roku o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (16-17.08) o godz. 14:00.

Barbara Janczaruk i Agnieszka Stopka podczas spotkania (fot. Jarosław Stremecki)
Варвара Янчарук і Аґнєшка Стопка в часі стрічы (фот. Ярослав Стремецкій)

Członkowie ŁZPiT „Kyczera” w strojach z Jaworek, fotografia z książki „Krakowiacy, Lachy, Górale – stroje wsi małopolskiej. TOM X: ŁEMKOWIE SĄDECCY I GORLICCY, RUSINI SZLACHTOWSCY” (fot. Rafał Wyciszkiewicz)
Члены ЛАПіТ „Кычера” в облечыню з Явірок, знимка з книжкы „Краковякы, Ляхы, Ґуралі – облечыня малопольского села. ТОМ Х: ЛЕМКЫ САНДЕЦКЫ І ҐОРЛИЦКЫ, ШЛЯХТІВСКЫ РУСИНЫ” (фот. Рафал Выцішкєвіч)

Грицко просит Вас на бесіду з Калібрі Ґенґом – ґрупом з лабірской долины, котра творит в жанрі фольк-реп. Як выходит такій реп, чи треба в нім проклинати і як скоро выдумує ся реповий трек во спілпраці зо зьвіздом словацкой фольковой сцены – Андрийом Кандрачом? На кажде зьвіданя найдете одповід в бесіді з Іваном «Гектором» Гудаком і Кристияном «Трепбой Донателліс» Гнатом. Бесіда є прикрашена треками хлопчысків, зато мате змогу познати розмаітіст творчости Калібрі Ґенґу, од першых кавальчыків по альбум „Фолькреп 2”, котрий вышол до сьвіта на початку липця 2025 рока. Бесіда є прикрашена треками хлопчысків, зато мате змогу познати розмаітіст творчости Калібрі Ґенґу, од першых кавальчыків по альбум „Фолькреп 2”, котрий вышол до сьвіта на початку липця 2025 рока.

Премієра проґраму в пятницю 18 липця 2025 о год. 20:00. Повторіня в неділю о год. 21:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Hrycko zaprasza Was na rozmowę z Calibri Gang – grupą z okolic Medzilaborec, która tworzy w gatunku folk-rap. Jak powstaje taki rap, czy konieczne jest w nim przeklinanie i jak szybko wymyśla się raperski kawałek we współpracy z gwiazdą słowackiej folkowej sceny – Ondrejem Kandračem? Na każde z tych pytań znajdziecie odpowiedź w rozmowie z Iwanem „Hektorem” Hudakiem i Krystianem „Trapboy Donatellis” Hnatem. Rozmowa jest przepleciona z kawałkami Calibri Gang, więc macie możliwość poznać przekrój ich twórczości – od pierwszych kawałków do albumu „Folkrap 2”, który miał premierę na początku lipca 2025.

Premiera programu w piątek 18 lipca 2025 o godz. 20:00. Powtórki w niedzielę o godz. 21:00.

Таке іщы не было! Маме лемківску дружыну и то не дружбантів, а фаховых футболистів! Просиме на авдицию до Радіо Лемко, шак будеме бесідувати з Александром Лишыком, основательом и предсідательом Футбольного Клубу Лемковина – першой професийной, зареґіструваной ґрупы, котра возникла в Зъєднаных Штатах Гамерикы. Почуєте вшелеякы дрібности – як то наш гіст міг на таке прити, хто грат в тій дружыні, де буде мож обзерати мечы ФК Лемковины о трофеі и вельо веце, што може дати нам пізріти на лемківску культуру и тотожніст дакус шырше, же они можют жыти тако и поза сьпівом, гуляньом и языком.

Премієра в середу 16 липця 2025 о 20:00 годині, повторіня в неділю 20 липця тіж о 20:00 годині.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Takiego czegoś jeszcze nie było! Mamy pierwszą drużynę i to nie drużbantów, a profesjonalnych piłkarzy! Zapraszamy na audycję w Radio Lemko, gdyż porozmawiamy z Aleksandrem Lyszykiem, założycielem i prezesem FC Lemkovyna – pierwszej nieamatorskiej grupy, która powstała w USA. Usłyszycie różne związane z tym wydarzeniem detale – jak nasz gość coś takiego wymyślił, kto gra w tej drużynie, gdzie będzie można oglądać mecze FC Lemkovyna i dużo więcej, co może pozwolić nam spojrzeć na łemkowską kulturę i tożsamość nieco szerzej, że one mogą żyć również poza śpiewem, tańcem i językiem.

Premiera 16 lipca 2025 o godzinie 20:00, powtórka w niedzielę 20 lipca też o godzinie 20:00.

Мотузы / Odsyłacze:
ФК Лемковина / FC Lemkovyna – Facebook
The American Lemko

Перешло юж веце як 20 років, коли Стоваришыня Лемко Тавер зо Стшелец Краєньскых выдало книжкы з циклю „З лемківской скрині”. Перша і друга част містят спомины Лемків выселеных на терены гнешнього стшелецко-дрезденецкого повіту (любускє воєводство) – в околиці Лугів і Березы, де гнеска сут дві православны парохіі. „З лемківской скрині” то плід проєкту „Корінний дім”, в рамах котрого діти бесідували зо своіма дідами, родичами і сусідами. Сесы публикациі являт ся барз цінном памятком, адже поєдны люде, котрых бесіду записали товды до книжкы, не сут юж серед нас. Лишыли ся по них оповісти о давній Лемковині і новім домі на чуджыні. Гнеска юж ниґде не годно достати тоты книжкы, зато рішыли сме поділити ся з Вами фалатками з архівальных примірників. В найближшім проґрамі почуєте оповіст Мелиянны Яценик родом з Мохначкы. Авдиция по лемківскы, цитуваны фалаткы по польскы.

Премієра проґраму в середу 2.07.2025 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Minęły już ponad dwie dekady od czasu, kiedy Stowarzyszenie Lemko Tower ze Strzelec Krajeńskich wydało książki z cyklu „Z łemkowskiej skrzyni”. Pierwsza i druga część zawiera wspomnienia Łemków wysiedlonych na tereny dzisiejszego powiatu strzelecko-drezdeneckiego (woj. lubuskie) – w okolice Ługów i Brzozy, gdzie dziś istnieją dwie parafie prawosławne. „Z łemkowskiej skrzyni” to owoc projektu „Korzenny dom”, w ramach którego dzieci przeprowadziły rozmowy ze swoimi dziadkami, rodzicami i sąsiadami. Publikacje te okazują się niezwykle cenną pamiątką, gdyż niektóre osoby, których wspomnienia nagrano wtedy do książki, nie są już wśród nas. Pozostały po nich opowieści o dawnej Łemkowszczyźnie i nowym domu na obczyźnie. Dzisiaj już nie sposób znaleźć tych książek, dlatego postanowiliśmy podzielić się z Wami fragmentami z archiwalnych egzemplarzy. W najbliższym programie usłyszycie opowieść Melanii Jacenik rodem z Mochnaczki. Audycja po łemkowsku, cytowane fragmenty w języku polskim.

Premiera programu w środę 2.07.2025 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Z łemkowskiej skrzyni, wydawnictwo: Stowarzyszenie Lemko Tower

Од Лібану по Лемковину – подорож через традицию і теольоґію!
Як думате? Православна традиция Лемків має спільне коріня з арабскым християньскым сьвітом? Як выглядат жытя православной Сербкы і Полькы, котра студиювала теольоґію так в Польщы, як і в Лібані? Данько Горощак просит на проґрам з Домініком Ковачевіць-Юнеc — авторком бльоґів „По што істи, кєд мож постити” та „Аллах в церкви”, єдином в Польщы православном теольоґыньом, котра так глубоко познала арабскій православний сьвіт.
В проґрамі одкрыєме неочевидны повязаня медже Сходом а Заходом. Домініка поділит ся своіма спостережынями в обшыри православной традициі на Близкім Сході та єй повязаня з лемківском культуром. Будеме бесідувати о нашій вірі, традициі, жытю, тай о тім, як розмаіты формы духовости лучат ся в єдній особі. В проґрамі почуєте ориґінальны арабскы християньскы сьпівы, якы Домініка записала, кєд была в Лібані.

Просиме на премієру проґраму в середу 18.06.2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (21-22 червця) о год. 14:00.

Мотузкы до бльоґів Домінікы:
Аллах в церкви
По што істи, кєд мож постити

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Od Libanu po Łemkowszczyznę – podróż przez tradycję i teologię!
Czy prawosławna tradycja Łemków ma wspólne korzenie z arabskim światem chrześcijańskim? Jak wygląda życie prawosławnej Serbki i Polki, która studiowała teologię zarówno w Polsce, jak i w Libanie? Daniel Horoszczak zaprasza na niezwykle ciekawą rozmowę z Dominiką Kovačević-Younes, autorką blogów „Po co jeść, skoro można pościć” i „Allah w cerkwi”, jedyną w Polsce prawosławną teolożką, która tak dogłębnie poznała arabski prawosławny świat.
Podczas audycji odkryjemy nieoczywiste połączenia między Wschodem a Zachodem. Dominika podzieli się swoimi obserwacjami, dotyczącymi prawosławnej tradycji na Bliskim Wschodzie oraz jej powiązaniami z łemkowską kulturą. Porozmawiamy o teologii, kulturze, codzienności oraz o tym, jak różne formy duchowości splatają się w jednym człowieku. W programie usłyszycie oryginalne arabskie chrześcijańskie śpiewy zarejestrowane przez Dominikę podczas pobytu w Libanie.

Zapraszamy na premierę programu w środę 18.06. 2025 r. o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (21-22 czerwca) o godz. 14:00.

Linki do blogów Dominiki:
Allah w cerkwi
Po co jeść, skoro można pościć

Знимка 1. од ліва: Яміл Юнес, Домініка Ковачевіць-Юнеc і Данько Горощак. Знимка 2. домашній іконостас Домінікы.
Zdjęcie 1. od lewej: Jamil Younes, Dominika Kovačević-Younes i Daniel Horoszczak. Zdjęcie 2. domowy ikonostas Dominiki.
Фот. Данько Горощак / Fot. Daniel Horoszczak

Виділо бы ся, же чорне, може барже бронзове, а кєд ся призриме, буде і кус рджаве, жолтаве… Правду речы, барва залежыт од того, якє дерево схіснувало ся до його продукциі. Іде о дехет, котрого вытваряньом занимали ся Білянчане. То продукт сухой дестиляциі дерева, выкорыстуваний до смаруваня і клиіня, забезпечаня дерева, скор і полотен, лічыня ґаздівскых зьвірят, тай нашол своє місце в народній медицині. Што знаме гнеска о дехтю, а што іщы можеме одкрыти? Одкаль ся взяло сесе занятя на Лемковині? І чи лем в Білянці і Лоси продукували дехет? На сесе і інше прібуют найти одповід гості нашого наступного проґраму – Ганя Чухта і Пьотр Ясьон зо стоваришыня Сівітас Ностра. Оповідят Вам о своім проєкті, посвяченім дехтю і дехтярям, заповідят, што для Вас рыхтуют і в чім будете годны взяти участ того літа. Мают они велику надію, же серед Вас найдут ся люде, котры рады до того проєкту долучат і поділят ся своім знаньом не лем о білянчаьнскім фасі, але о самій Білянці. Кєд Ваша родина або сусіды чи знаємы походят з того села на Лемковині, дайте ся чути. Пиште до нас на info@radio-lemko.pl або до стоваришыня majsterniakarpat@gmail.com.

Просиме на проґрам в середу 11.06.2025 о годині 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Zdawałoby się czarne, może bardziej brązowe, a jeśli się przyjrzymy, będzie i nieco rdzawe, żółtawe… A tak naprawdę, barwa zależy od tego, jakie drewno wykorzystano do jego produkcji. Mowa o dziegciu, którego pozyskiwaniem zajmowali się bielanczanie. To produkt suchej destylacji drewna, wykorzystywany do smarowania i klejenia, zabezpieczania drewna, skór i płócien, leczenia zwierząt gospodarskich, a także znalazł on swoje miejsce w ludowej medycynie. Co wiemy dziś o dziegciu, a co wciąż możemy odkryć? Skąd wzięło się to zajęcie na Łemkowszczyźnie? I czy tylko w Bielance i Łosiu produkowano dziegieć? Na te i inne pytania próbują znaleźć odpowiedź goście naszego kolejnego programu – Hania Czuchta i Piotr Jasion ze stowarzyszenia Civitas Nostra. Opowiedzą Wam o swoim projekcie, poświęconym dziegciu i dziegciarzom, zapowiedzą, co szykują dla Was i w czym będziecie mogli wziąć udział nadchodzącego lata. Mają oni wielką nadzieję, że wśród Was znajdą się osoby, które chętnie dołączą do tego projektu i podzielą się swoją wiedzą nie tylko o bielanczańskim fachu, ale o samej Bielance. Jeśli Wasza rodzina bądź znajomi czy sąsiedzi pochodzą z tej wsi na Łemkowynie, dajcie o sobie znać. Piszcie do nas na info@radio-lemko.pl lub do stowarzyszenia majsterniakarpat@gmail.com.

Zapraszamy na program w środę 11.06.2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Ученик дехтяря, Фома Дошна, рыхтує смолівкы до выпаляня дехтю (фот. Ганя Чухта)
Uczeń dziegciarza, Tomasz Doszna, przygotowuje szczapy do wypalania dziegciu (fot. Hania Czuchta)

Коли пару років тому акторка, Моніка Бабуля, приіхала жыти до Низкого Бескида, знала, де пришла. Знала нелегку історию тых земель і єй мешканців, котры выгнаны в ’47 році в рамах акциі „Вісла” мусіли лишыти своі хыжы і тот найближший серци краєвид гір і лісів. Не знала, же познат ту чловека, з котрым буде барз добрі ся розуміти і взаємні збогачати в творчім просторі. Музик, Мірко Боґонь, внук Лемкыні, котра з маленьком дівочком мусіла выіхати з Лемковины, во вшелеякых музичных проєктах вертат до корени, не лем плекат, але тіж творит лемківску культуру. Разом з Моніком, котрой дідове были новыма осадниками на Лемковині, рішыли высловити своі передуманя і емоциі в найліпшій для ся формі – артистичній. З помочом сценаристкы, Малґожаты Пілаціньской, тай режысера, Маріюша Лясковского, повело ім ся створити театральний спектакль „Зберачы Кости”, котрий недавно мал свою премієру. Юж в червци зас буде змога го увидіти (дрібниці гев). Просиме на бесіду з Моніком Бабульом о нелегкым процесі творіня спектаклю, што дотыкат минулого Лемковины, оповідат о ній як о домі тых, што были выгнаны, але тіж тых, што пришли на іх місце.

Премієра проґраму в середу 4 червця 2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (7-8 червця) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

Kiedy kilka lat temu aktorka, Monika Babula, przyjechała w Beskid Niski, wiedziała, dokąd przybyła. Znała niełatwą historię tych ziem i jej mieszkańców, którzy wygnani w ’47 roku w ramach akcji „Wisła” musieli opuścić swoje domy oraz porzucić najbliższy sercu krajobraz gór i lasów. Nie wiedziała, że pozna tu człowieka, z którym będzie bardzo dobrze się rozumieć i wzajemnie wzbogacać w przestrzeni twórczej. Muzyk, Mirek Bogoń, wnuk Łemkini, która z malutką córeczką musiała wyjechać z Łemkowszczyzny, w przeróżnych projektach artystycznych powraca do korzeni, nie tylko odwołuje się do łemkowskiej kultury, ale również ją tworzy. Wspólnie z Moniką, której dziadkowie byli nowymi osadnikami na Łemkowynie, postanowili wyrazić swoje przemyślenia i emocje w najlepszej dla siebie formie – artystycznej. Z pomocą scenarzystki, Małgorzaty Piłacińskiej, a także reżysera, Mariusza Laskowskiego, udało im się stworzyć spektakl teatralny „Zbieracze Kości”, który niedawno miał swoją premierę. Już w czerwcu znów będzie możliwość go zobaczyć (szczegóły tutaj). Zapraszamy na wywiad z Moniką Babulą o niełatwym procesie tworzenia spektaklu, dotykającego przeszłości Łemkowyny, opowiadającego o niej jak o domu tych, którzy zostali wygnani, a także tych, którzy przyszli na ich miejsce.

Premiera programu w środę 4 czerwca 2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (7-8 czerwca) o godz. 14:00.


Творці спектаклю „Зберачы Кости” (archiwum prywatne) / Twórcy spektaklu „Zbieracze Kości” (приватний архів)

Чым єст памят? Певно для каждого чловека памят буде мати кус іншу міру, адже быват она благословліньом, але тіж проклятьом. Єднако може ховати в собі дашто боляче, што хтіли бы сме вышмарити, але тіж найвекшы скарбы, котры способны жыти лем в памяти. То лада, до котрой мож вшытко вштурити, але не годно нич з ней достати. Артисты оддают голос своій памяти, дозваляют ій выйти на верха і приоблікают ю до такых барв, слів і форм, штобы была не лем на параду, але і для розбуджыня емоций. Для лемківскых артистів і тых, што черпают з Лемковины памят єст сильно споєна з простором, дольом і недольом нашой землі. Чи молоде поколіня може чути біль і порожыну? Чи старше поколіня годне радіти і чути спокій? Чи для каждого артисты і його творів нашло ся місце в нашій памяти? В проґрамі Радіо Лемко почуєте реляцию з выступліня історика штукы, Михала Шымко, котрого специяльністю єст лемківска штука – то ій посвячат свою докторску роботу на Університеті Маріі Кюрі-Склодовской в Любліні. Михал Шымко то тіж куратор выставы „Простір зовнішній і внутрішній. Образы Лемковины в гнешній штуці”. В проґрамі перенесеме ся на Лемковину, де при нагоді 35. Кермешу в Вільхівци оповіл о роли памяти в творчости гнешніх артистів лемківского походжыня. Приближыл історию і творы знаных артистів, але головні тых, котры не діждали ся передом векшой увагы. Выступліня в польскім языку.

Премієра проґраму в середу 28 мая 2025 рока о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (31.05-01.06) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Czym jest pamięć? Pewnie dla każdego człowieka pamięć będzie miała nieco inny wymiar, gdyż bywa ona błogosławieństwem, ale też przekleństwem. Jednocześnie możemy chować w niej coś bolesnego, co chętnie byśmy odrzucili, a także największe skarby, które tylko w pamięci są w stanie nadal żyć. To skrzynia, do której można włożyć wszystko, ale niczego nie sposób z niej wyciągnąć. Artyści oddają pamięci głos, pozwalają jej wydostać się na wierzch, ubierają ją w takie barwy, słowa i formę, by była nie tylko na pokaz, ale rozbudzała emocje. Dla łemkowskich artystów i tych, którzy czerpią z Łemkowszczyzny, pamięć jest mocno spojona z przestrzenią, dolą i niedolą naszej ziemi. Czy młode pokolenie może odczuwać ból i pustkę? Czy starsze pokolenie może się radować i czuć spokój? Czy dla każdego artysty i jego dzieł znalazło się miejsce w naszej pamięci? W programie Radio Lemko usłyszycie relację z wystąpienia historyka sztuki, Michała Szymko, który specjalizuje się w łemkowskiej sztuce – to jej poświęca swoją doktorską pracę na Uniwersytecie Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie. Michał Szymko to kurator wystawy „Przestrzeń zewnętrzna i wewnętrzna. Obrazy Łemkowszczyzny w sztuce współczesnej”. W programie przeniesiemy się na Łemkowynę, gdzie przy okazji 35. Kermeszu w Olchowcu opowiedział o roli pamięci w twórczości współczesnych artystów łemkowskiego pochodzenia. Przybliżył historie i dzieła znanych artystów, ale przede wszystkim tych, którzy nie doczekali się wcześniej większej uwagi. Wystąpienie w języku polskim.

Premiera programu w środę 28 maja 2025 roku o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (31.05-01.06) o godz. 14:00.

Михал Шымко (фот. Домініка Копаньска) / Michał Szymko (fot. Dominika Kopańska)

Сесы слова нашого гостя почуєте в найближшым проґрамі. Коли реєстрували сме выклад проф. др. габ. Петра Шлянты на тему концтабору в Талергофі, задумали сме вернути до особы Пана професора і передставити Вам заслуженого чловека родом з лемківского середовиска. Гнешній директор Науковой Стациі Польской Академіі Наук в Відню мают долголітній стаж праці і шырокє знаня, котре здобывали в Польщы і за границьом. Подана на „папери” під видом вельох статій і книжок, посвяченых історичній тематиці, серед них можеме выокремити тогорічну публикацию „Ґорлиці – Тарнів 1915”. Професор Петро Шлянта сут тіж спілавтором підручників до вчыня істориі для середніх шкіл. В бесіді з Ярославом Стремецкым оповідят о своіх осягнінях, лемківскых коренях з Лосі, молодых роках і звекшаючім ся зацєкавліню історийом, котра вказала ся іх великом пасийом.

Просиме на премієру проґраму в середу 21.05.2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (24-25 мая) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Te słowa naszego gościa usłyszycie w najbliższym programie. Kiedy rejestrowaliśmy wykład prof. dr. hab. Piotra Szlanty na temat obozu koncentracyjnego w Talerhofie, mieliśmy już w głowie zamysł, by wrócić do osoby Pana profesora i przedstawić Wam zasłużoną postać, wywodzącą się z łemkowskiego środowiska. Obecny dyrektor Stacji Naukowej Polskiej Akademii Nauk w Wiedniu ma na swoim koncie wieloletnie doświadczenie i obszerną wiedzę, zdobytą w Polsce oraz za granicą. Przelana została ona na „papier” pod postacią licznych artykułów i książek, poświęconych tematyce historycznej, wśród nich możemy wyróżnić tegoroczną publikację „Gorlice – Tarnów 1915”. Profesor Piotr Szlanta jest również współautorem podręczników do nauki historii dla szkół średnich. W rozmowie z Jarosławem Stremeckim opowie o swoich dokonaniach, łemkowskich korzeniach z Łosia, czasach młodości i rosnącego zainteresowania historią, która okazała się jego wielką pasją.

Zapraszamy na premierę programu w środę 21.05.2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (24-25 maja) o godz. 14:00.

проф. Петро Шлянта (знимка з приватного архіву) / prof. Piotr Szlanta (zdjęcie z prywatnego archiwum)

Час на кус поезиі в Радіо Лемко, а є ґу тому і нагода, адже выдатний лемківскій поета і діяч Володислав Грабан празднуют свій ювілей 70 уродин. То добра нагода припамятати, особливо молодшому поколіню, творчіст Пана Володислава Грабана. Не без причыны повідат ся, же Грабан малює словом Лемковину, рідны горы – тоты давны і гнешні, што памятают великы лемківскы громады, плекают жменьку тых, што вернули, тай серцьом зеленого дзвона прикликуют нарід розшмарений по куточках сьвіта. Просиме на проґрам, в котрім будеме оповідати о жытю артисты і запрезентуєме його вершы, тай не бракне особистых рефлексий автора проґраму – Данька Горощака. То тіж прекрасна нагода до того, штобы подати Володиславови Грабанови жычыня На Мгогая і Благая Літа! Дорогій ювіляте, жыйте нам долго і в здоровлю, з усьміхом і натхніньом до дальшой творчой праці. Ждеме Вашых наступных творів!

Володислав Грабан – лемківскій поета, культурний діяч, фотоґраф і перекладач. Вродил ся 15.05.1955 р. в Костомлотах к. Вроцлавя, де його родину депортували в часі акциі „Вісла”. Повело ся ім вернути на рідну Лемковину, котрій Володислав присвятил свою творчу і суспільну працю. Был думкодавцьом і ініциятором Лемківкскых Ватр і Лемківскых Творчых Осени, служыл на благо Музею Лемківской Культуры в Зиндранові і Православной Церкви св. Володимира Великого в Креници. Основатель і в роках 1994-1996 редактор часопису „Загорода”. Занимал ся тіж выдавничом діяльністю, вдякы ньому вышли друком книжкы Теодора Кузяка, Семана Мадзеляна, Івана Фуджака і Володимира Барны; переложыл вершы Б. І. Антонича на польскій язык. Выдал 7 збірок поезиі: “Твар серед тіни”, “На колпаку гір”, “Розшмарены пейзажы”, “Іконостас болю”, “Віра зеленых трав”, “Найти рівновагу душы”, “З землі до неба”, його творы публикували тіж в антольоґіях (в лемківскім, польскім, украіньскім, анґлицкім, італийскім, ческім і французкім языку). Член Національной Спілкы Писменників Украіны, нагороджали го в Польщы і в Украіні, м.ін одзначыли го Президент Речипосполитой Срібным Крестом Заслугы, Міністер Культуры і Штукы гонором Заслужений Діяч Культуры, Бурмістр Крениці Золотым Гербом Крениці-Здрою. Володислава Грабана в його праці підперала жена Олена, а іх діти активні передолжают культурну діяльніст для лемківской громады.

Премієра проґраму в четвер 15.05.2025 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Czas na porcję poezji w Radio Lemko, a jest ku temu powód, gdyż wybitny łemkowski poeta i działacz Władysław Graban obchodzi jubileusz 70. urodzin. To dobra okazja do przypomnienia, zwłaszcza młodszemu pokoleniu, twórczości Pana Władysława Grabana. Nie bez powodu mówi się, że Graban maluje słowem Łemkowynę, rodzime góry – te dawne i dzisiejsze, które pamiętają wielkie łemkowskie społeczności, karmiące garstkę tych, którzy powrócili, a sercem zielonego dzwonu przywołują naród rozrzucony po zakątkach świata. Zapraszamy na program, w którym będziemy opowiadać o życiu artysty oraz zaprezentujemy jego wiersze, nie zabraknie też osobistych refleksji autora programu – Dańka Horoszczaka. To też wspaniała okazja do tego, by przekazać Władysławowi Grabanowi życzenia wielu dobrych lat! Wiwat jubilat! Niech nam żyje długo i w zdrowiu, z uśmiechem i natchnieniem do dalszej pracy twórczej. Czekamy na Pana kolejne utwory!

Władysław Graban – łemkowski poeta, działacz kulturalny, fotograf i tłumacz. Urodził się 15.05.1955 r. w Kostomłotach k. Wrocławia, dokąd jego rodzinę deportowano w ramach akcji „Wisła”. Udało im się powrócić na rodzimą Łemkowszczyznę, której Władysław poświęcił swoją twórczą i społeczną pracę. Był pomysłodawcą i inicjatorem Łemkowskich Watr i Łemkowskich Jesieni Twórczych, znaczący wkład wniósł w działalność Muzeum Kultury Łemkowskiej w Zyndranowej i Prawosławnej Parafii św. Włodzimierza Wielkiego w Krynicy-Zdroju, założyciel i redaktor czasopisma „Zahoroda” w latach 1994-1996. Zajmował się również działalnością wydawniczą, dzięki niemu drukiem pojawiły się książki Teodora Kuziaka, Semana Madzelna, Iwana Fudżaka i Wołodymyra Barny; przetłumaczył wiersze B. I. Antonycza na język polski. Wydał 7 tomików wierszy: “Twarz pośród cieni”, “Na kołpaku gór”, “Rozsypane pejzaże”, “Ikonostas bolu”, “Wira zelenych traw”, “Znaleźć równowagę duszy”, “Z ziemi do nieba”, jego utwory publikowane były również w antologiach (w języku łemkowskim, polskim, ukraińskim, angielskim, włoskim, czeskim i francuskim). Członek Narodowego Związku Pisarzy Ukrainy, nagradzany w Polsce i Ukrainie, m.in. został uhonorowany przez Prezydenta Rzeczpospolitej Polskiej Srebrnym Krzyżem Zasługi, przez Ministra Kultury i Sztuki odznaczeniem Zasłużony Działacz Kultury oraz przez Burmistrza Krynicy-Zdroju Złotym Herbem Krynicy-Zdroju. Władysława Grabana w jego pracy wspierała żona Olena, a ich dzieci prowadzą aktywną działalność dla łemkowskiej społeczności.

Premiera programu w czwartek 15.05.2025 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Володислав Грабан, фот. Наталия Грабан / Władysław Graban, fot. Natalia Graban