Radio-Lemko.pl

Гостьом нашого найближшого проґраму буде Мирослав Боґонь – творец, котрого годны сте знати з розмаітых музичных проєктів, в тім лемківскых, м.ін. Серенча чи Ручай. Мірка просят до участи вшелеякы артисты, остатнім часом веце выступує з Юлийом Дошном, не лем в дуеті музичнім, але тіж на дошках театру в представлінях групы „Племя”, што діє в Устю Ґорлицкім. Артиста грат на розмаітых інструментах, але тіж компонує, мож сьміло повісти, же давным сьпіванкам, найденым в етноґрафічных записах, дал нове жытя і донюс іх шыршій публиці, вертают они до репетуару Лемків в Мірковій авторскій обробці. В проґрамі Радіо Лемко будеме бесідувати о ансабмлю ГОРЯНА, што приоблікат знаны нам народны пісні до джезового облечыня, дає шансу зас іх зінтерпретувати і высловити в іншім стилю. Група ГОРЯНА выступил на тогорічній Лемківскій Ватрі в Ждыни, де Оксана Грабан-Ліхтаньска зышла ся Мирославом і приняла несподіванку для нашых слухачів. Маме для Вас примірник іх першой плыты, котру годны будете выграти в конкурсі. Што треба зробити? Слухайте з увагом нашу бесіду, дайте позір на сьпіванкы, а на конец проґраму почуєте конкурсове зьвіданя. Хто перший пришле поправну одповід до нашой редакциі (мейльово на info@radio-lemko.pl або през Фейсбука), та отримат кружок ансамблю ГОРЯНА. Щыро просиме!

Премієра проґраму в середу 3 вересня 2025 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Gościem naszego najbliższego programu będzie Mirosław Bogoń – twórca, którego możecie znać z różnych muzycznych projektów, w tym łemkowskich, m.im. Serencza czy Ruczaj. Mirka zapraszają do współpracy liczni artyści, ostatnio częściej występuje z Julią Doszną, nie tylko w duecie muzycznym, ale też na deskach teatru w spektaklach grupy „Plemię”, działającej w Uściu Gorlickim. Artysta jest multiinstrumentalistą, ale również komponuje, można śmiało powiedzieć, że dawnym pieśniom, odnalezionym w zapisach etnograficznych, dał nowe życie i wyniósł je do szerszej publiki, powracają one do repertuaru Łemków w autorskiej aranżacji Mirka. W programie Radio Lemko będziemy rozmawiać o zespole HORYANA, który odziewa znane nam ludowe pieśni w jazzowy strój, daje szansę na ich ponowną interpretację i wyrażenie w zupełnie innym stylu. Grupa HORYANA wystąpiła na tegorocznej Łemkowskiej Watrze w Zdyni, gdzie Oksana Graban-Lichtańska spotkała się z Mirosławem i przyjęła niespodziankę dla naszych słuchaczy. Mamy dla Was egzemplarz debiutanckiej płyty zespołu, którą możecie wygrać w konkursie. Co należy zrobić? Słuchajcie uważnie rozmowy wywiadu, zwracajcie uwagę na piosenki, a na koniec programu usłyszycie pytanie konkursowe. Kto pierwszy przyśle do naszej redakcji poprawną odpowiedź (mailowo na info@radio-lemko.pl lub przez Facebooka), otrzyma krążek zespołu HORYANA. Serdecznie zapraszamy!

Premiera programu w środę 3 września 2025 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Окладка плыты ансамблю ГОРЯНА / Okładka płyty zespołu HORYANA

О декотрых справах ся просто не бесідує, часом лем спомне ся о них стишеным голосом. То істориі полны таємниц, од котрых мороз по плечах піде. О чім оповідали на Лемковині нашы дідове? Чого ся бояли, в што вірили, як годны были ся хоронити? В найновшім проґрамі Радіо Лемко наш редактор Данько Горощак побесідує з Оксаном Грабан-Ліхтаньском – добрі знаном Вам редакторком і творчыньом вельох авидий, котра тым разом в роли гостя нашла ся по другій страні мікрофона. Оксана здрадит дрібниці звязаны з єй артистичным проєктом „Вышептане”, котрий реализує як стипендистка Міністерства Культуры і Народной Спадковины. Юж гнет премієра авторскых оповідань о тім, о чім на Лемковині гварило ся шептом, о таємницях зо сьвіта лемківскых вірувань і традиций. Кєд любите мрачны істориі з давных років і гнешні кримінальны подкасты – тота розмова праві для Вас!

Премієра авдициі в середу 27 серпня 2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

O niektórych sprawach otwarcie się nie mówi, czasem tylko wspomni się o nich ściszonym głosem. To historie pełne tajemnic, od których dreszcz przechodzi po plecach. O czym opowiadali na Łemkowszczyźnie nasi dziadkowie? Czego się bano, w co wierzono, w jaki sposób można było się chronić? W najnowszym programie Radio Lemko nasz redaktor Dańko Horoszczak porozmawia z Oksaną Graban-Lichtańską – dobrze znaną Wam redaktorką i twórczynią wielu audycji, która tym razem w roli gościa znalazła się po drugiej stronie mikrofonu. Oksana zdradzi szczegóły związane z jej artystycznym projektem „Wyszeptane”, który realizuje jako stypendystka Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego. Już niebawem premiera autorskich opowiadań o tym, o czym na Łemkowszczyźnie mówiło się szeptem, o tajemnicach ze świata łemkowskich wierzeń i tradycji. Jeśli lubicie mroczne historie z dawnych lat i współczesne podcasty kryminalne – ta rozmowa jest właśnie dla Was!

Premiera audycji w środę 27 sierpnia 2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

На 43. Лемківской Ватрі в Ждыни, в хыжы была прелекция ведена през Варвару Янчарук і Аґнєшку Стопку, котры родом з Білой і Чорной Воды – селечок на західнім фалатку Лемковины. Сеса обшыр, што Роман Райнфус назвал Шляхтівском Русьом, одзначала ся не лем серед сусідніх польскых сел, але тіж другых части Лемковины. Ведучы стрічу оповіли о своім реґіоні, вказали знимкы і етноґрафічны материялы, ділили ся фалатками родинных історий, такой сьпіванками почутыма од старшого поколіня. В проґрамі годны будете почути тіж о соспільній діяльности ведучых, што має сохранити спадковину Русинів зо Шляхтівской Русі і пошыряти знаня о сесім реґіоні. Просиме на реляцию зо стрічы, котру зрыхтувал Ярослав Стремецкій.

Премієра проґраму в середу 13.08.2025 рока о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (16-17.08) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Na 43.Łemkowskiej Watrze w Zdyni, w chyży miała miejsce prelekcja prowadzona przez Barbarę Janczaruk i Agnieszkę Stopkę, pochodzące z Białej i Czarnej Wody – wiosek na zachodnim krańcu Łemkowyny. Obszar ten, mianowany przez Romana Rainfussa Rusią Szlachtowską wyróżniał się nie tylko na tle sąsiadujących wiosek polskich, ale również pozostałych części Łemkowszczyzny. Prowadzące spotkanie opowiedziały o swoim regionie, prezentując fotografie i materiały etnograficzne, dzieląc się fragmentami rodzinnych historii, a także pieśniami, zasłyszanymi od starszego pokolenia. W programie można usłyszeć również o działalności społecznej prowadzących, mającej na celu ocalenie spuścizny Rusinów z Rusi Szlachtowskiej i propagowanie wiedzy o tym regionie. Zapraszamy na relację z wydarzenia, przygotowaną przez Jarosława Stremeckiego.

Premiera programu w środę 13.08.2025 roku o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (16-17.08) o godz. 14:00.

Barbara Janczaruk i Agnieszka Stopka podczas spotkania (fot. Jarosław Stremecki)
Варвара Янчарук і Аґнєшка Стопка в часі стрічы (фот. Ярослав Стремецкій)

Członkowie ŁZPiT „Kyczera” w strojach z Jaworek, fotografia z książki „Krakowiacy, Lachy, Górale – stroje wsi małopolskiej. TOM X: ŁEMKOWIE SĄDECCY I GORLICCY, RUSINI SZLACHTOWSCY” (fot. Rafał Wyciszkiewicz)
Члены ЛАПіТ „Кычера” в облечыню з Явірок, знимка з книжкы „Краковякы, Ляхы, Ґуралі – облечыня малопольского села. ТОМ Х: ЛЕМКЫ САНДЕЦКЫ І ҐОРЛИЦКЫ, ШЛЯХТІВСКЫ РУСИНЫ” (фот. Рафал Выцішкєвіч)

Грицко просит Вас на бесіду з Калібрі Ґенґом – ґрупом з лабірской долины, котра творит в жанрі фольк-реп. Як выходит такій реп, чи треба в нім проклинати і як скоро выдумує ся реповий трек во спілпраці зо зьвіздом словацкой фольковой сцены – Андрийом Кандрачом? На кажде зьвіданя найдете одповід в бесіді з Іваном «Гектором» Гудаком і Кристияном «Трепбой Донателліс» Гнатом. Бесіда є прикрашена треками хлопчысків, зато мате змогу познати розмаітіст творчости Калібрі Ґенґу, од першых кавальчыків по альбум „Фолькреп 2”, котрий вышол до сьвіта на початку липця 2025 рока. Бесіда є прикрашена треками хлопчысків, зато мате змогу познати розмаітіст творчости Калібрі Ґенґу, од першых кавальчыків по альбум „Фолькреп 2”, котрий вышол до сьвіта на початку липця 2025 рока.

Премієра проґраму в пятницю 18 липця 2025 о год. 20:00. Повторіня в неділю о год. 21:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Hrycko zaprasza Was na rozmowę z Calibri Gang – grupą z okolic Medzilaborec, która tworzy w gatunku folk-rap. Jak powstaje taki rap, czy konieczne jest w nim przeklinanie i jak szybko wymyśla się raperski kawałek we współpracy z gwiazdą słowackiej folkowej sceny – Ondrejem Kandračem? Na każde z tych pytań znajdziecie odpowiedź w rozmowie z Iwanem „Hektorem” Hudakiem i Krystianem „Trapboy Donatellis” Hnatem. Rozmowa jest przepleciona z kawałkami Calibri Gang, więc macie możliwość poznać przekrój ich twórczości – od pierwszych kawałków do albumu „Folkrap 2”, który miał premierę na początku lipca 2025.

Premiera programu w piątek 18 lipca 2025 o godz. 20:00. Powtórki w niedzielę o godz. 21:00.

Таке іщы не было! Маме лемківску дружыну и то не дружбантів, а фаховых футболистів! Просиме на авдицию до Радіо Лемко, шак будеме бесідувати з Александром Лишыком, основательом и предсідательом Футбольного Клубу Лемковина – першой професийной, зареґіструваной ґрупы, котра возникла в Зъєднаных Штатах Гамерикы. Почуєте вшелеякы дрібности – як то наш гіст міг на таке прити, хто грат в тій дружыні, де буде мож обзерати мечы ФК Лемковины о трофеі и вельо веце, што може дати нам пізріти на лемківску культуру и тотожніст дакус шырше, же они можют жыти тако и поза сьпівом, гуляньом и языком.

Премієра в середу 16 липця 2025 о 20:00 годині, повторіня в неділю 20 липця тіж о 20:00 годині.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Takiego czegoś jeszcze nie było! Mamy pierwszą drużynę i to nie drużbantów, a profesjonalnych piłkarzy! Zapraszamy na audycję w Radio Lemko, gdyż porozmawiamy z Aleksandrem Lyszykiem, założycielem i prezesem FC Lemkovyna – pierwszej nieamatorskiej grupy, która powstała w USA. Usłyszycie różne związane z tym wydarzeniem detale – jak nasz gość coś takiego wymyślił, kto gra w tej drużynie, gdzie będzie można oglądać mecze FC Lemkovyna i dużo więcej, co może pozwolić nam spojrzeć na łemkowską kulturę i tożsamość nieco szerzej, że one mogą żyć również poza śpiewem, tańcem i językiem.

Premiera 16 lipca 2025 o godzinie 20:00, powtórka w niedzielę 20 lipca też o godzinie 20:00.

Мотузы / Odsyłacze:
ФК Лемковина / FC Lemkovyna – Facebook
The American Lemko

Перешло юж веце як 20 років, коли Стоваришыня Лемко Тавер зо Стшелец Краєньскых выдало книжкы з циклю „З лемківской скрині”. Перша і друга част містят спомины Лемків выселеных на терены гнешнього стшелецко-дрезденецкого повіту (любускє воєводство) – в околиці Лугів і Березы, де гнеска сут дві православны парохіі. „З лемківской скрині” то плід проєкту „Корінний дім”, в рамах котрого діти бесідували зо своіма дідами, родичами і сусідами. Сесы публикациі являт ся барз цінном памятком, адже поєдны люде, котрых бесіду записали товды до книжкы, не сут юж серед нас. Лишыли ся по них оповісти о давній Лемковині і новім домі на чуджыні. Гнеска юж ниґде не годно достати тоты книжкы, зато рішыли сме поділити ся з Вами фалатками з архівальных примірників. В найближшім проґрамі почуєте оповіст Мелиянны Яценик родом з Мохначкы. Авдиция по лемківскы, цитуваны фалаткы по польскы.

Премієра проґраму в середу 2.07.2025 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Minęły już ponad dwie dekady od czasu, kiedy Stowarzyszenie Lemko Tower ze Strzelec Krajeńskich wydało książki z cyklu „Z łemkowskiej skrzyni”. Pierwsza i druga część zawiera wspomnienia Łemków wysiedlonych na tereny dzisiejszego powiatu strzelecko-drezdeneckiego (woj. lubuskie) – w okolice Ługów i Brzozy, gdzie dziś istnieją dwie parafie prawosławne. „Z łemkowskiej skrzyni” to owoc projektu „Korzenny dom”, w ramach którego dzieci przeprowadziły rozmowy ze swoimi dziadkami, rodzicami i sąsiadami. Publikacje te okazują się niezwykle cenną pamiątką, gdyż niektóre osoby, których wspomnienia nagrano wtedy do książki, nie są już wśród nas. Pozostały po nich opowieści o dawnej Łemkowszczyźnie i nowym domu na obczyźnie. Dzisiaj już nie sposób znaleźć tych książek, dlatego postanowiliśmy podzielić się z Wami fragmentami z archiwalnych egzemplarzy. W najbliższym programie usłyszycie opowieść Melanii Jacenik rodem z Mochnaczki. Audycja po łemkowsku, cytowane fragmenty w języku polskim.

Premiera programu w środę 2.07.2025 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Z łemkowskiej skrzyni, wydawnictwo: Stowarzyszenie Lemko Tower

Од Лібану по Лемковину – подорож через традицию і теольоґію!
Як думате? Православна традиция Лемків має спільне коріня з арабскым християньскым сьвітом? Як выглядат жытя православной Сербкы і Полькы, котра студиювала теольоґію так в Польщы, як і в Лібані? Данько Горощак просит на проґрам з Домініком Ковачевіць-Юнеc — авторком бльоґів „По што істи, кєд мож постити” та „Аллах в церкви”, єдином в Польщы православном теольоґыньом, котра так глубоко познала арабскій православний сьвіт.
В проґрамі одкрыєме неочевидны повязаня медже Сходом а Заходом. Домініка поділит ся своіма спостережынями в обшыри православной традициі на Близкім Сході та єй повязаня з лемківском культуром. Будеме бесідувати о нашій вірі, традициі, жытю, тай о тім, як розмаіты формы духовости лучат ся в єдній особі. В проґрамі почуєте ориґінальны арабскы християньскы сьпівы, якы Домініка записала, кєд была в Лібані.

Просиме на премієру проґраму в середу 18.06.2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (21-22 червця) о год. 14:00.

Мотузкы до бльоґів Домінікы:
Аллах в церкви
По што істи, кєд мож постити

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Od Libanu po Łemkowszczyznę – podróż przez tradycję i teologię!
Czy prawosławna tradycja Łemków ma wspólne korzenie z arabskim światem chrześcijańskim? Jak wygląda życie prawosławnej Serbki i Polki, która studiowała teologię zarówno w Polsce, jak i w Libanie? Daniel Horoszczak zaprasza na niezwykle ciekawą rozmowę z Dominiką Kovačević-Younes, autorką blogów „Po co jeść, skoro można pościć” i „Allah w cerkwi”, jedyną w Polsce prawosławną teolożką, która tak dogłębnie poznała arabski prawosławny świat.
Podczas audycji odkryjemy nieoczywiste połączenia między Wschodem a Zachodem. Dominika podzieli się swoimi obserwacjami, dotyczącymi prawosławnej tradycji na Bliskim Wschodzie oraz jej powiązaniami z łemkowską kulturą. Porozmawiamy o teologii, kulturze, codzienności oraz o tym, jak różne formy duchowości splatają się w jednym człowieku. W programie usłyszycie oryginalne arabskie chrześcijańskie śpiewy zarejestrowane przez Dominikę podczas pobytu w Libanie.

Zapraszamy na premierę programu w środę 18.06. 2025 r. o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (21-22 czerwca) o godz. 14:00.

Linki do blogów Dominiki:
Allah w cerkwi
Po co jeść, skoro można pościć

Знимка 1. од ліва: Яміл Юнес, Домініка Ковачевіць-Юнеc і Данько Горощак. Знимка 2. домашній іконостас Домінікы.
Zdjęcie 1. od lewej: Jamil Younes, Dominika Kovačević-Younes i Daniel Horoszczak. Zdjęcie 2. domowy ikonostas Dominiki.
Фот. Данько Горощак / Fot. Daniel Horoszczak

Виділо бы ся, же чорне, може барже бронзове, а кєд ся призриме, буде і кус рджаве, жолтаве… Правду речы, барва залежыт од того, якє дерево схіснувало ся до його продукциі. Іде о дехет, котрого вытваряньом занимали ся Білянчане. То продукт сухой дестиляциі дерева, выкорыстуваний до смаруваня і клиіня, забезпечаня дерева, скор і полотен, лічыня ґаздівскых зьвірят, тай нашол своє місце в народній медицині. Што знаме гнеска о дехтю, а што іщы можеме одкрыти? Одкаль ся взяло сесе занятя на Лемковині? І чи лем в Білянці і Лоси продукували дехет? На сесе і інше прібуют найти одповід гості нашого наступного проґраму – Ганя Чухта і Пьотр Ясьон зо стоваришыня Сівітас Ностра. Оповідят Вам о своім проєкті, посвяченім дехтю і дехтярям, заповідят, што для Вас рыхтуют і в чім будете годны взяти участ того літа. Мают они велику надію, же серед Вас найдут ся люде, котры рады до того проєкту долучат і поділят ся своім знаньом не лем о білянчаьнскім фасі, але о самій Білянці. Кєд Ваша родина або сусіды чи знаємы походят з того села на Лемковині, дайте ся чути. Пиште до нас на info@radio-lemko.pl або до стоваришыня majsterniakarpat@gmail.com.

Просиме на проґрам в середу 11.06.2025 о годині 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Zdawałoby się czarne, może bardziej brązowe, a jeśli się przyjrzymy, będzie i nieco rdzawe, żółtawe… A tak naprawdę, barwa zależy od tego, jakie drewno wykorzystano do jego produkcji. Mowa o dziegciu, którego pozyskiwaniem zajmowali się bielanczanie. To produkt suchej destylacji drewna, wykorzystywany do smarowania i klejenia, zabezpieczania drewna, skór i płócien, leczenia zwierząt gospodarskich, a także znalazł on swoje miejsce w ludowej medycynie. Co wiemy dziś o dziegciu, a co wciąż możemy odkryć? Skąd wzięło się to zajęcie na Łemkowszczyźnie? I czy tylko w Bielance i Łosiu produkowano dziegieć? Na te i inne pytania próbują znaleźć odpowiedź goście naszego kolejnego programu – Hania Czuchta i Piotr Jasion ze stowarzyszenia Civitas Nostra. Opowiedzą Wam o swoim projekcie, poświęconym dziegciu i dziegciarzom, zapowiedzą, co szykują dla Was i w czym będziecie mogli wziąć udział nadchodzącego lata. Mają oni wielką nadzieję, że wśród Was znajdą się osoby, które chętnie dołączą do tego projektu i podzielą się swoją wiedzą nie tylko o bielanczańskim fachu, ale o samej Bielance. Jeśli Wasza rodzina bądź znajomi czy sąsiedzi pochodzą z tej wsi na Łemkowynie, dajcie o sobie znać. Piszcie do nas na info@radio-lemko.pl lub do stowarzyszenia majsterniakarpat@gmail.com.

Zapraszamy na program w środę 11.06.2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Ученик дехтяря, Фома Дошна, рыхтує смолівкы до выпаляня дехтю (фот. Ганя Чухта)
Uczeń dziegciarza, Tomasz Doszna, przygotowuje szczapy do wypalania dziegciu (fot. Hania Czuchta)

Projekt „Dziegciarstwo – żywe dziedzictwo Łemkowszczyzny”, o którym mowa w programie, dofinansowano ze środków Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego, pochodzących z Funduszu Promocji Kultury” ramach programu „Kultura ludowa i tradycyjna 2025”.

Коли пару років тому акторка, Моніка Бабуля, приіхала жыти до Низкого Бескида, знала, де пришла. Знала нелегку історию тых земель і єй мешканців, котры выгнаны в ’47 році в рамах акциі „Вісла” мусіли лишыти своі хыжы і тот найближший серци краєвид гір і лісів. Не знала, же познат ту чловека, з котрым буде барз добрі ся розуміти і взаємні збогачати в творчім просторі. Музик, Мірко Боґонь, внук Лемкыні, котра з маленьком дівочком мусіла выіхати з Лемковины, во вшелеякых музичных проєктах вертат до корени, не лем плекат, але тіж творит лемківску культуру. Разом з Моніком, котрой дідове были новыма осадниками на Лемковині, рішыли высловити своі передуманя і емоциі в найліпшій для ся формі – артистичній. З помочом сценаристкы, Малґожаты Пілаціньской, тай режысера, Маріюша Лясковского, повело ім ся створити театральний спектакль „Зберачы Кости”, котрий недавно мал свою премієру. Юж в червци зас буде змога го увидіти (дрібниці гев). Просиме на бесіду з Моніком Бабульом о нелегкым процесі творіня спектаклю, што дотыкат минулого Лемковины, оповідат о ній як о домі тых, што были выгнаны, але тіж тых, што пришли на іх місце.

Премієра проґраму в середу 4 червця 2025 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (7-8 червця) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

Kiedy kilka lat temu aktorka, Monika Babula, przyjechała w Beskid Niski, wiedziała, dokąd przybyła. Znała niełatwą historię tych ziem i jej mieszkańców, którzy wygnani w ’47 roku w ramach akcji „Wisła” musieli opuścić swoje domy oraz porzucić najbliższy sercu krajobraz gór i lasów. Nie wiedziała, że pozna tu człowieka, z którym będzie bardzo dobrze się rozumieć i wzajemnie wzbogacać w przestrzeni twórczej. Muzyk, Mirek Bogoń, wnuk Łemkini, która z malutką córeczką musiała wyjechać z Łemkowszczyzny, w przeróżnych projektach artystycznych powraca do korzeni, nie tylko odwołuje się do łemkowskiej kultury, ale również ją tworzy. Wspólnie z Moniką, której dziadkowie byli nowymi osadnikami na Łemkowynie, postanowili wyrazić swoje przemyślenia i emocje w najlepszej dla siebie formie – artystycznej. Z pomocą scenarzystki, Małgorzaty Piłacińskiej, a także reżysera, Mariusza Laskowskiego, udało im się stworzyć spektakl teatralny „Zbieracze Kości”, który niedawno miał swoją premierę. Już w czerwcu znów będzie możliwość go zobaczyć (szczegóły tutaj). Zapraszamy na wywiad z Moniką Babulą o niełatwym procesie tworzenia spektaklu, dotykającego przeszłości Łemkowyny, opowiadającego o niej jak o domu tych, którzy zostali wygnani, a także tych, którzy przyszli na ich miejsce.

Premiera programu w środę 4 czerwca 2025 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (7-8 czerwca) o godz. 14:00.


Творці спектаклю „Зберачы Кости” (archiwum prywatne) / Twórcy spektaklu „Zbieracze Kości” (приватний архів)

Чым єст памят? Певно для каждого чловека памят буде мати кус іншу міру, адже быват она благословліньом, але тіж проклятьом. Єднако може ховати в собі дашто боляче, што хтіли бы сме вышмарити, але тіж найвекшы скарбы, котры способны жыти лем в памяти. То лада, до котрой мож вшытко вштурити, але не годно нич з ней достати. Артисты оддают голос своій памяти, дозваляют ій выйти на верха і приоблікают ю до такых барв, слів і форм, штобы была не лем на параду, але і для розбуджыня емоций. Для лемківскых артистів і тых, што черпают з Лемковины памят єст сильно споєна з простором, дольом і недольом нашой землі. Чи молоде поколіня може чути біль і порожыну? Чи старше поколіня годне радіти і чути спокій? Чи для каждого артисты і його творів нашло ся місце в нашій памяти? В проґрамі Радіо Лемко почуєте реляцию з выступліня історика штукы, Михала Шымко, котрого специяльністю єст лемківска штука – то ій посвячат свою докторску роботу на Університеті Маріі Кюрі-Склодовской в Любліні. Михал Шымко то тіж куратор выставы „Простір зовнішній і внутрішній. Образы Лемковины в гнешній штуці”. В проґрамі перенесеме ся на Лемковину, де при нагоді 35. Кермешу в Вільхівци оповіл о роли памяти в творчости гнешніх артистів лемківского походжыня. Приближыл історию і творы знаных артистів, але головні тых, котры не діждали ся передом векшой увагы. Выступліня в польскім языку.

Премієра проґраму в середу 28 мая 2025 рока о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (31.05-01.06) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Czym jest pamięć? Pewnie dla każdego człowieka pamięć będzie miała nieco inny wymiar, gdyż bywa ona błogosławieństwem, ale też przekleństwem. Jednocześnie możemy chować w niej coś bolesnego, co chętnie byśmy odrzucili, a także największe skarby, które tylko w pamięci są w stanie nadal żyć. To skrzynia, do której można włożyć wszystko, ale niczego nie sposób z niej wyciągnąć. Artyści oddają pamięci głos, pozwalają jej wydostać się na wierzch, ubierają ją w takie barwy, słowa i formę, by była nie tylko na pokaz, ale rozbudzała emocje. Dla łemkowskich artystów i tych, którzy czerpią z Łemkowszczyzny, pamięć jest mocno spojona z przestrzenią, dolą i niedolą naszej ziemi. Czy młode pokolenie może odczuwać ból i pustkę? Czy starsze pokolenie może się radować i czuć spokój? Czy dla każdego artysty i jego dzieł znalazło się miejsce w naszej pamięci? W programie Radio Lemko usłyszycie relację z wystąpienia historyka sztuki, Michała Szymko, który specjalizuje się w łemkowskiej sztuce – to jej poświęca swoją doktorską pracę na Uniwersytecie Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie. Michał Szymko to kurator wystawy „Przestrzeń zewnętrzna i wewnętrzna. Obrazy Łemkowszczyzny w sztuce współczesnej”. W programie przeniesiemy się na Łemkowynę, gdzie przy okazji 35. Kermeszu w Olchowcu opowiedział o roli pamięci w twórczości współczesnych artystów łemkowskiego pochodzenia. Przybliżył historie i dzieła znanych artystów, ale przede wszystkim tych, którzy nie doczekali się wcześniej większej uwagi. Wystąpienie w języku polskim.

Premiera programu w środę 28 maja 2025 roku o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (31.05-01.06) o godz. 14:00.

Михал Шымко (фот. Домініка Копаньска) / Michał Szymko (fot. Dominika Kopańska)