Radio-Lemko.pl

“Переселили нас мусово – Листи Лемкiв з рокiв 1947-1948” то выняткове выдавництво Лемкiвского Ансамблю Пicьнi i Танця „Кычера”, якє вышло спiд пера Юрка Стариньского. Листи то не лем iсторична вартiст i цiнне языкове джерело, але предо вшыткым крениця емоций i духового стану, якы товаришыли людям, котры пережыли найвекшу для себе трагедию. Листи то тiж цiнна памятка i одповiд на вельо зьвiдань для тых, в котрых поколiньова травма лишыла своi шлiды. То 300 iсторий, де кажда може быти основом для окремой повiсти.

Просиме на реляцию зо стрiчы 9 грудня 2024 рока, яка проходила в Народовiм Закладi iм. Оссолiньскых во Вроцлавю. Стрiчу вели проф. др габ. Ростислав Жерелик, гостьом были автор книжкы – Юрко Стариньскiй. В бесiдi взяли участ науковы працівникы Вроцлавского Унiверситету проф. Ярослав Сирник, др габ. Малґожата Мiсяк, др габ. Павло Коробчак i др Монiка Шевчык з Яґєльоньского Унiверситету, тай згромаджена публика.

Премієра проґраму в середу 11 грудня 2024 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

“Preselyly nas musowo – listy Łemków z lat 1947-1948” to unikatowe dwutomowe wydawnictwo Łemkowskiego Zespołu Pieśni i Tańca „Kyczera”, opracowane przez Jerzego Starzyńskiego. “Listy…” stanowią nie tylko wartość historyczną i cenne źródło językowe, ale przede wszystkim odzwierciedlają emocje oraz stan duszy, jakie towarzyszyły ludziom, którzy przeżyli największą dla siebie tragedię. Listy to również cenna pamiątka i odpowiedź na wiele pytań dla tych, w których pokoleniowa trauma odbiła swoje piętno. To 300 historii, z których każda może stanowić materiał na oddzielną powieść.

Zapraszamy na relację ze spotkania, które miało miejsce 9 grudnia 2024 roku w Zakładzie Narodowym im. Ossolińskich we Wrocławiu. Spotkanie poprowadził prof. dr hab. Rościsław Żerelik, gościem był autor opracowania Jerzy Starzyński. W rozmowie wzięli udział pracownicy naukowi Uniwersytetu Wrocławskiego prof. dr hab. Jarosław Syrnyk, dr hab. Małgorzata Misiak, dr hab. Paweł Korobczak oraz dr Monika Szewczyk z Uniwersytetu Jagiellońskiego, a także zgromadzona publika.

Premiera programu w środę 11 grudnia 2024 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

„Преселили нас мусово – листы Лемків з років 1947-1948”
„Preselyly nas musowo – listy Łemków z lat 1947-1948”

Хоц могло бы ся видіти, же на Лемковині не было дуже часу на творчіст, адже сельскє жытя вязало ся з тяжком роботом на ґаздівці, то єднак люде находили способніст, жебы створити своіма руками не лем тото, што має служыти, але і прикрашати. Приміром сут прекрасны елементы лемківского облечыня, старостливі вышываны ручникы або біжутерия. Команицка кривулька до гнеска своім богацтвом знат выкликати захопліня і жажду носити ю на параду. Лем як такє чудо створити? Кєд трапите ся, же не годны сте сами поскладати пацюркы до такой завилой формы, маме для Вас потішыня – знаме пребарз здібны особы, в них можете си таку кривульку або іншу прикрасу замовити. Гостьом нашого проґраму буде Наталия Лабовска, знана як ЛемНунес, котра оповіст о своій творчости. Спід єй рук выходят не лем кривулькы, але і вшелеяка біжутерия з пацюрків і суташу. Буде то бесіда не лем о прикрасах, але тіж о родительстві, о гляданю часу і місця для себе, о шансах і можливостях родичів діти з неполносправністю.

Премієра авдициі в середу 4 грудня 2024 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 14:00.

Щыро просиме Вас на проґрам і заохочаме зазріти до Наталькіных конт в соспільных медіях: https://www.facebook.com/lemNunes, https://www.instagram.com/lem_nunes/.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Choć mogłoby się wydawać, że na Łemkowszczyźnie nie było dużo czasu na twórczość, gdyż życie wiejskie wiązało się z ciężką pracą na gospodarstwie, to jednak znajdywano możliwość, by własnymi rękami stworzyć nie tylko to, co ma służyć, ale i zdobić. Przykładem są przepiękne elementy łemkowskiego stroju, starannie wyszywane ręczniki czy biżuteria. Komańczańska krywulka do dziś swoim bogactwem potrafi wywołać zachwyt i pragnienie noszenia jej na wyjątkowe okazje. Tylko jak takie cudo stworzyć? Jeśli martwicie się, że nie jesteście w stanie samodzielnie złożyć koralików w tak wymagającą formę, mamy dla Was pocieszenie – znamy niezwykle zdolne osoby, u nich możecie zamówić krywulkę lub inną ozdobę. Gościem naszego programu będzie Natalia Łabowska, znana wielu jako LemNunes, która opowie o swojej twórczości. Spod jej rąk wychodzą nie tylko krywulki, ale i wszelka biżuteria z koralików i sutaszu. Będzie to rozmowa nie tylko o ozdobach, ale też o rodzicielstwie, o poszukiwaniu czasu i miejsca dla siebie, o szansach i możliwościach rodziców dzieci z niepełnosprawnością.

Premiera audycji w środę 4 grudnia 2024 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Serdecznie zapraszamy Was na program i zachęcamy do odwiedzenia kont Natalii w mediach społecznościowych: https://www.facebook.com/lemNunes, https://www.instagram.com/lem_nunes/.

В Радіо Лемко будеме подавати авдицию о чуді двоязычных люди, котрий од віків занимат бадачів. Што за тоты рокы збадали? Яку перевагу мают двоязычны? Чи хованя ся во двох культурах и языках може поліпшыти жытя чловека чи піти на шкоду? Як можеме помочы новій лемківскій ґенерациі набрати свого? Хоц не вшытко люде познали, спрібуєме на сесе дакус одповісти з помочом науковых публикаций, шак тема важна для лемківской громады.

Просиме на премієру проґраму в середу 20 листопада 2024 о 20:00 годині, повторіня в суботу і неділю о 14:00.

W Radio Lemko będziemy nadawać audycję o cudzie dwujęzycznych ludzi, który od wieków interesuje badaczy. Co przez ten czas udało im się ustalić? Jaką przewagę mają dwujęzyczni? Czy wychowywanie się w dwóch kulturach i językach może polepszyć życie człowieka czy mu zaszkodzić? Jak możemy pomóc nowemu łemkowskiemu pokoleniu poznać spuściznę przodków? Choć nie wszystko wiadomo, spróbujemy na te pytania odpowiedzieć z pomocą publikacji naukowych, dlatego że temat jest istotny dla łemkowskiej społeczności.

Prosimy na premierę programu w środę 20 listopada 2024 o godzinie 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o 14:00.

Просиме на проґрам, што заповідати буде Маланку в Лігници. І то не буд-яку Маланку, адже реклямує ся она під наголовками #Маланка_на_чудо!, #Маланка_на_люксус! #Фест_Маланка! – значыт, рыхтує ся чудова забава. Што в ній такє выняткове? Заграют аж два знаны лемківскы ансамблі – НАДІЯ і ДЕМАЙ! А то лем початок атракций… Орґанізаторы переконуют, же на такій забаві сте іщы не были, а веце оповідят о ній в проґрамі Радіо Лемко. Данько Горощак побесідує з Катреном Демай і Андрийои Кайфашом, вытягне з них дакус секретів, котры іщы не оголосили, хоц певно і кус несподіванок лишат в таємници аж до січня. Мы юж перебераме ногами, а і Вам раіме рыхтувати ся до танця. Правда, єст іщы кус часу, але дішла до нас вістка, же листкы розходят ся раз-два і гнет може іх бракнути. Хто іщы ся не надумал, най конечні послухат сесу авдицию. Бесіда буде тіж нагодом до вспоминів о давных Маланках, як ся зміняли протягом років і што ся нам веселого запамятало.

Просиме на премієру проґраму в середу 6 листопада 2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

Кєд хочете піти на Маланку до Лігниці, подаєме дрібниці:
Kоли: 11 січня 2025 р.
Де: Лігниця, Кришталова Саля в Копчы
Ціна запрошыня:
– до 01.12.2024 – 300 PLN/особу
– од 02.12.2024 до 08.01.2025 – 330 PLN/особу
Резервация в Катрены: 696240229
Мотузок до выдаріня на Фейсбуці: https://facebook.com/events/s/ma%C5%82anka-2025-w-legnicy-nadija-/3961324927524274/

– – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy na program, będący zapowiedzią Małanki w Legnicy. I to nie byle jakiej Małanki, bo promuje się ona hasłami #Małanka_na_czudo!, #Małanka_na_luksus!, #Fest_ Małanka! – to znaczy, że szykuje się wspaniała zabawa. Co w niej takiego wyjątkowego? Zagrają aż dwa znane łemkowskie zespoły – NADIJA i DEMAJ! A to dopiero początek atrakcji… Organizatorzy przekonują, że na takiej jeszcze nie byliście, a więcej opowiedzą o niej w programie Radio Lemko. Daniel Horoszczak porozmawia z Katarzyną Demaj i Andrzejem Kajfaszem, a może wyciągnie z nich kilka sekretów, których jeszcze nie ogłosili, choć pewnie część niespodzianek zachowają aż do stycznia. My już przebieramy nogami, a i Wam radzimy szykować się do tańca. Prawda, jest jeszcze trochę czasu, ale doszły nas słuchy, że bilety szybko się rozchodzą i wkrótce może ich zabraknąć. Kto jeszcze się nie namyślił, niech koniecznie posłucha tej audycji. Rozmowa będzie okazją do wspomnień o dawnych Małankach, jak się zmieniały z biegiem lat i co wesołego utkwiło nam w pamięci.

Zapraszamy na premierę programu w środę 6 listopada 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Jeśli chcecie wybrać się na Małankę do Legnicy, podajemy szczegóły:
Kiedy: 11 stycznia 2025
Gdzie: Legnica, Sala Kryształowa u Kopczy
Cena zaproszenia:
– do 01.12.2024 – 300 PLN/osobę
– od 02.12.2024 do 08.01.2025 – 330 PLN/osobę
Rezerwacja u Katarzyny: 696240229
Link do wydarzenia na Facebooku: https://facebook.com/events/s/ma%C5%82anka-2025-w-legnicy-nadija-/3961324927524274/

Сьвідків бунту остало лем троє, пришло нове поколіня. Вера, фарма ся розвинула, але чи зьвірята дашто з того мают? Чи жыє ся ліпше? Чи можна быти гордым з фармы? Якій буде конец нашой оповісти? В Радіо-Лемко остатній розділ „Звірячой фармы” Джорджа Орвела по лемківскы. Просиме першыраз, другіраз и третіраз!

Пригадуєме, же попередні части слуховиска можете найти в нашім складі авдиций!

Премієра проґраму в середу 30 жолтня о 20:00 годині. Повторіня в суботу и неділю (02-03.11) о 14:00 годині.

– – – – – – – – – – – – – –

Świadków buntu pozostało tylko troje, przyszło nowe pokolenie. I rzeczywiście, farma się rozwinęła, ale czy zwierzęta mają w tym jakikolwiek udział? Czy żyje im się lepiej? Czy mogą być dumne z farmy? Co przyniesie koniec naszej opowieści? W Radio-Lemko ostatni rozdział „Folwarku zwierzęcego” George’a Orwella – po łemkowsku! Prosimy raz, drugi i trzeci!

Przypominamy, że poprzednie części słuchowiska możecie znaleźć w naszym archiwum!

Premiera programu w środę 30 października o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (02-03.11) o godzinie 14:00.

Парунадцет років тому молоды Лемкы з Кракова задумали зрыхтувати серед лемківской і украінской громады забаву для молодежы і не лем. Од років забава має місце в академіцкым клюбі Бакалаж, де мож было побавити ся до музикы м.ін. ансамлю Бурян. Протягом років студенты і абсольвенты, не лем краківского середовиска, але тіж з дальшых сторін, мали нагоду ся зыйти, погуляти і разом посьпівати. Хоц вынятком был час пандеміі, коли вшелеякы згромаджыня были заборонены. Того рока на ювілейну 10. Потупайку в Кракові організаторы задумали запросити нову на нашій музичній сцені групу Лемкус з Ярошівкы. О істориі і будучым подіі оповіли нам єдны з організаторів – Укач Ґыба і Алекс Мадзелян.

Премієра проґраму в середу 23 жолтня 2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – –
Paręnaście lat temu młodym Łemkom z Krakowa przyszło na myśl zorganizować wśród łemkowskiej i ukraińskiej społeczności zabawę taneczną dla młodzieży i nie tylko. Od lat impreza odbywa się w akademickim klubie Bakałarz, gdzie można było pobawić się do muzyki m.in. zespołu Burjan. Przez lata studenci i absolwenci, nіe tylko krakowskiego środowiska, ale również z dalszych stron, mieli okazję się spotkać, potańczyć i razem pośpiewać. Choć wyjątkiem był czas pandemii, kiedy to wszelkie zgromadzenia ludzi były zabronione. Tego roku na jubileuszową 10. Potupajkę w Krakowie organizatorzy zaprosili nowy na łemkowskiej scenie muzycznej Lemkus z Jaroszówki. O historii i przyszłości wydarzenia opowiedzieli nam jedni z organizatorów – Łukasz Gyba i Aleks Madzelan.

Premiera programu w środę 23 października 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedziele o godz. 14:00.

фот. Ярко Стремецкій / fot. Jarosław Stremecki

Концтабір в Талергофі завязаний през австро-мадярскє цисарство в 1914 році записал трагічну карту в істориі Лемків. В лаґрі, де найчастіжше безпідставні заперали люди з Ґаліциі за нибы вспілроботу з царском Росийом, вмерло през страчыня, заразливы хвороты і тяжкы обставины праві же 2 тисячы осіб. В чест памяти постраждалым Андрий Переґрим, Павло Ханас і Вогдан Ґоч завязали Талерговскій Комітет. В проґрамі упамятніня 110. річниці інтернуваня Лемків нашло ся паломництво до каплиці в Фельдкіршен баі Ґрац, де зложены сут кости померлых. На місци правити будут богослужыня, ведены през греколатолицкых і православных священиків. Вшытко буде 18-19 жолтня.

12 жолтня мали сме чест быти на першій части торжеств. Талергофскій Комітет во вспілпраці з лігницкым Музейом Міди, разом з Державном Музичном Школом ім. Фридерика Шопена в Лігници зорґанізувал прелекцию на тему «Табір в Талергоф. Репресиі для Лемків на тлі народньой політикы Австро-Мадяр в роках 1914-1918». Выклад перевюл проф. др габ. Петро Шлянта, історик родом з Лося к. Ґорлиц, працівник Варшавского Університету, директор віденьского одділу Польской Академіі Наук. Прелекцию окрасил выступ пришкільного, лемківского ансамблю «Квіточок».

На премієру реляциі з выдаріня просиме в Радіо Лемко уж в середу 16.10.2024 о год. 20:00. Повторіня будеме пущати в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Obóz koncentracyjny w Talerhofie zawiązany przez cesarstwo austro-węgierskie w 1914 roku zapisał tragiczną kartę w historii Łemków. W obozie, gdzie najczęściej bezpodstawnie zamykano ludzi z terenów Galicji za rzekomą współpracę z carską Rosją, zmarło w wyniku straceń, chorób zakaźnych czy złych warunków bytowych prawie 2 tysiące osób. Dla uczczenia pamięci tych ofiar oraz pokrzywdzonych Andrzej Peregrym, Paweł Chanas i Bohdan Gocz zawiązali Komitet Talerhofski. W programie obchodów 110. rocznicy internowania Łemków znalazła się pielgrzymka do miejsca spoczynku ofiar, złożonych w kaplicy w miejscowości Feldkirchen bei Graz oraz nabożeństwa prowadzone przez greckokatolickie i prawosławne duchowieństwo. Będą miały one miejsce w dniach 18-19 października.

12 października mieliśmy przyjemność uczestniczyć w pierwszej części obchodów. Komitet Talerhofski we współpracy z legnickim Muzeum Miedzi oraz Państwową Szkołą Muzyczną im. Fryderyka Chopina w Legnicy zorganizował prelekcję na temat „Obóz w Talerhof. Represje wobec Łemków na tle polityki narodowościowej Austro-Węgier w latach 1914-1918”. Wykład przeprowadził prof. dr hab. Piotr Szlanta, historyk rodem z Łosia k. Gorlic, pracownik Uniwersytetu Warszawskiego, a zarazem dyrektor placówki Polskiej Akademii Nauk w Wiedniu. Prelekcję okrasił występ przynależącego do szkoły muzycznej, łemkowskiego zespołu „Kwitoczok”.

Na premierę relacji z wydarzenia zapraszamy w Radia Lemko już w środę 16.10.2024 o godz. 20:00. Powtórki emitowane będą w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

фотореляция Ярослава Стремецкого / fotorelacja Jarosława Stremeckiego

Чи знате дакы голивудскы зьвізды о лемківскых коренях? Кед ніт, послухайте запис розмовы нашой редактор Мілі Стрілкы з Янушом Андрашом. Пан Андраш провадит бльоґа і подкаст о назві «Ґенеальоґічне Сьлідцтво», однашол медже іншыма предків Меґ Раян, котры выводят ся зо Ждыні. З бесіды довідате ся тіж, од чого зачати перегляд своіх корени, тай якы плюсы і мінусы несе зо собом гляданя родины за посередництвом ґенетичных бадань. В проґрамі почуєте тіж музику ансамблю Грайбери.

Будте з нами в середу 9.10.2024 о год. 20:00, повторіня будеме пущати в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Czy znacie jakieś hollywoodzkie gwiazdy o łemkowskich korzeniach? Jeśli nie, posłuchajcie zapisu rozmowy naszej redaktor Emilii Striłki z Januszem Andraszem. Pan Andrasz prowadzi bloga i podcast o nazwie „Genealogiczne Śledztwo”, odnalazł między innymi przodków Meg Ryan, którzy pochodzą ze Zdyni. Z rozmowy dowiecie się również, od czego zacząć sprawdzanie swoich korzeni oraz jakie plusy i minusy niesie ze sobą poszukiwanie rodziny za pośrednictwem badań genetycznych. W programie usłyszycie również muzykę zespołu Hraybery.

Bądźcie z nami w środę 9.10.2024 o godz. 20:00, powtórki emitować będziemy w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Сцена з фільму „Sleepless in Seattle” (1993)
Kadr z filmu „Bezsenność w Seattle” (1993)

Перешло 20 років, як діти і внукы Лемків, примусово выселеных в 1947 році в часі акциі „Вісла”, створили в Пшемкові на Нижнім Шлеску групу, што дбат о звыкы і традициі своіх предків. Протягом років свойой діяльности Ластівочка єднала діти і дорослых, лучыла зо собом поколіня в праці для плеканя лемківской культуры. Ансамбль часто выгрывал на реґіональных конкурсах традициі і державных фолькльорных фестівалях, концертувал в Польщы і за границьом. В 2023 році за неоцінены заслугы для народной культуры отримал почесну і найстаршу в Польщы грамоту: Нагороду ім. Оскара Кольберґа. В репертуар Ластівочкы входят сьпіванкы і танці, выконуваны през вельопоколіньову групу, в опертю о подаваны устні традициі од найстаршых членів соспільности. В найближшім проґрамі почуєте Йоганію Габуру, котра оповіст о новім облечыню для Ансамблю Пісні і Танця Ластівочка. Облечыня створили вдякы дотациі Міністерства Культуры і Народной Спадковины в рамках проєкту ЕтноПольска 2024. Дознате ся, як выглядат процес творіня народного облечыня, што в Лемків было особливе, яку перевагу мали давны лахы над гнешніма і як о них дбати. Просиме на бесіду Данька Горощака з Йоганійом Габуром!

Премієра проґраму в середу 2 жовтня 2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – –

Przeszło 20 lat, jak potomkowie Łemków, przymusowo wysiedlonych w 1947 roku w ramach akcji „Wisła”, stworzyli w Przemkowie na Dolnym Śląsku grupę dbającą o zwyczaje i tradycje swoich przodków. Przez lata swojej działalności Łastiwoczka jednoczyła dzieci i dorosłych, łącząc ze sobą pokolenia w pracy na rzecz kultywowania łemkowskiej kultury. Zespół wielokrotnie był laureatem regionalnych konkursów tradycji oraz krajowych festiwali folklorystycznych, koncertował w Polsce i zagranicą. W 2023 roku w uznaniu za szczególne zasługi dla kultury ludowej został uhonorowany najstarszym wyróżnieniem w Polsce – Nagrodą im. Oskara Kolberga. Na repertuar Łastiwoczki składają się pieśni oraz tańce wykonywane przez wielopokoleniową grupę w oparciu o ustny przekaz tradycji od najstarszych członków społeczności. W najbliższym programie usłyszycie Joannę Haburę, która opowie o nowych strojach dla Zespołu Pieśni i Tańca Łastiwoczka. Stroje stworzono dzięki dotacji Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego w ramach programu Narodowego Centrum Kultury EtnoPolska – Edycja 2024. Dowiecie się, jak wygląda proces tworzenia stroju ludowego, co u Łemków było szczególnego, jaką przewagę miały ubrania szyte dawniej od tych współczesnych i jak o nie dbać. Zapraszamy na wywiad Daniela Horoszczaka z Joanną Haburą!

Premiera programu w środę 2 października 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Лемкы і вшыткы люде гір жыли в згоді з природом, она бо рішала, што і коли чловек годен робити, а тых, што поважали натуралньий ритм, обдаровувала плодами піль і лісів. Нелегко было ґаздувати з горах, адже звозисты горбкы не давали ся управляти. В такы місця, де чловекови тяжко, там уцю пошле. Тот волняний больван ховат пребарз шмыткє зьвіря, котре годно влізти буд-де. Повідат ся, же розвинену культуру пастырску привели зо собом Волохы парусот років тому – мали бы о тім сьвідчыти спільны слова з пастырского словника в Лемків і ґуралів. А як пастырство тримат ся гнеска? Можеме речы, же сесий фах є під загрозом? О штоденности бачів і югасів оповіл на Лемківскій Ватрі в Ждыни Марцін Врубель, котрий в часі своіх бадань засмакувал пастырского жытя. Просиме на реляцию зо стрічы – проґрам ведений по лемківскы, а сам выклад в польскім языку.

Премієра авдициі в середу 25.09.2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Łemkowie i wszyscy ludzie gór żyli w zgodzie z przyrodą, ona bowiem decydowała, co i kiedy człowiek jest w stanie robić, a tych, którzy szanowali naturalny rytm, nagradzała płodami pól i lasów. Niełatwo było gospodarzyć w górach, gdyż strome pagórki nie dawały się pod uprawę. W takie miejsca, gdzie człowiekowi trudno, tam owcę pośle. Ta wełniana kulka ukrywa w sobie niezwykle zwinne zwierzę, które potrafi wleźć gdzie bądź. Mówi się, że rozwiniętą kulturę pasterską przywiedli z sobą Wołosi kilkaset lat temu – miały by o tym świadczyć wspólne słowa z pasterskiej terminologii u Łemków i górali. A jak pasterstwo radzi sobie dzisiaj? Możemy orzec, że to zajęcie jest zagrożone? O codzienności baców i juhasów opowiedział na Łemkowskiej Watrze w Zdyni Marcin Wróbel, który w czasie swoich badań zasmakował pasterskiego życia. Zapraszamy na relację ze spotkania – program prowadzony po łemkowsku, a sam wykład w języku polskim.

Premiera audycji w środę 25.09.2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.