Radio-Lemko.pl

Просиме на різдвяне слуховиско. Ґу тому причыном сут очевидно свята подля грегорияньского і новоюлияньского календаря, але тіж 98. річниця народин Теодора Кузяка – лемківского писателя, маляря, сосільного діяча, вродженого в Бортнім 25 грудня 1926 рока. Оповіданя „Велия” то єден з творів Кузяка, де подаваня культуровых вартости переплітат ся з історийом жытя головного героя. Митро іхат з чуджыны на Лемковину, штобы на рідній земли, з близкыма людми, радувати ся з Різдва Христового. Дорога през велькы сьнігы видит ся нияк нетяжка до того, што в жытю перешол. Познате історию Митра і почуєте о лемківскых традициях звязаных з рыхтуваньом до Велиі. Най сесе оповіданя введе Вас в святочний настрій і принесе рефлексию о давній Лемковині, спомнийме Теодора Кузяка, што оддал ій свою творчіст і серце. В часі проґраму почуєте премієрово коляду „Бог Предвічний” в авторскій обробці ансамблю Бурян.

Премієра проґраму в віторок 24 грудня 2024 o godz. 20:00, повторіня в суботу і неділю (28-29.12) о год. 16:00.

Вшыткым Лемкам і братям християнам, котры гнеска сядут до велийного стола, желаме прекрасных свят Різдва Христового! Най буде то час родинного тепла, переведений в здравлю, щестю і любови!

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy na bożonarodzeniowe słuchowisko. Okazją są oczywiście święta według kalendarza gregoriańskiego i nowojuliańskiego, ale również 98. rocznica urodzin Teodora Kuziaka – łemkowskiego pisarza, malarza, działacza społecznego, urodzonego 25 grudnia 1926 roku. Opowiadanie „Welyja” to jeden z utworów Kuziaka, gdzie przekaz wartości kulturowych przeplata się z historią życia głównego bohatera. Mytro jedzie z obczyzny na Łemkowszczyznę, aby na rodzimej ziemi, z bliskimi ludźmi, radować się z Bożego Narodzenia. Droga przez śnieżne zaspy wydaje się wcale nietrudna w porównaniu do tego, co przeszedł w życiu. Poznacie historię Mytra i usłyszycie o łemkowskich tradycjach związanych z przygotowaniami do Wigilii. Niech to opowiadanie wprowadzi Was w świąteczny nastrój i przyniesie refleksję o dawnej Łemkowynie, wspomnijmy Teodora Kuziaka, który oddał jej swoją twórczość i serce. W czasie programu usłyszycie premierowo kolędę „Boh Predwicznyj” w autorskiej aranżacji zespołu Burjan.

Premiera programu we wtorek 24 grudnia 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (28-29.12) o godz. 16:00.

Wszystkim Łemkom i braciom chrześcijanom, którzy dziś zasiądą do wigilijnego stołu, życzymy przepięknych świąt Bożego Narodzenia! Niech będzie to czas rodzinnego ciepła, spędzony w zdrowiu, szczęściu i miłości!

Колядникы, образ Теодора Кузяка з Бортного (Догасаюча ватра, выд. Наша Загорода 2001)
Kolędnicy, obraz Teodora Kuziaka z Bartnego (Dohasajucza watra, wyd. Nasza Zahoroda 2001)

Теодор Кузяк (фот. В. Грабан) / Teodor Kuziak (fot. W. Graban)

Рік 2024 є особливий для вірных Православной Церкви в Польщи. Сто років тому, 13 листопада 1924, рока Константинопольскій Патриярха підписали томос – документ, што є потверджыньом отриманя автокефалиі – то значыт, же од той хвилі Церков є незалежна. В найближшій авдициі почуєте голос о. протодиякона Лукы Лєонкєвіча, котры приближат контекст сесой подіі, чым є автокефалия і што дає Церкви. Не буде то лем оповіст о остатнім столітю, побесідуєме тіж дакус о істориі православной віры на польскых землях, тай на нашій Лемковині. Бесіду перевюл студент Духовной Семінариі в Варшаві, Фома Болех зо Ждыні.

Премієра проґраму в неділю 22 грудня 2024 о 20:00 годині0, повторіня в суботу і неділю 28 і 29 грудня о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Rok 2024 jest szczególnym rokiem dla wiernych Cerkwi Prawosławnej w Polsce. Sto lat temu, 13 listopada 1924 roku, Patriarcha Konstantynopola podpisał tomos – dokument, będący potwierdzeniem otrzymania Autokefalii – to znaczy, że od tej chwili Cerkiew jest niezależna! W najbliższej audycji usłyszycie głos o. protodiakona Łukasza Leonkiewicza, który przybliży kontekst tego wydarzenia, czym jest autokefalia i co daje Cerkwi. Nie będzie to jedynie opowieść o ostatnim stuleciu, porozmawiamy nieco o historii prawosławia na polskich ziemiach, również na naszej Łemkowynie. Wywiad przeprowadził student Prawosławnego Seminarium Duchownego w Warszawie, Tomasz Bolech ze Zdyni.

Premiera programu w niedzielę 22 grudnia 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę 28 i 29 grudnia o godz. 14:00.

Што спільне мают зо собом ґеополитична дезъінформация и рекомендациі на Netflix? Може ся видіти, же нич такє, але чи так істинно є? В проґрамі оповіме о чімси, што по анґлицкы коротко звеме Ей Ай. Што оно є? Чи помагат зменшати сполочны нерівности и розвиват медицину, а може кварит розвиток нашых діти и лем повекшат обшыри злочынства? Приближыме кус проблематику днешньой технольоґічной революциі, котра тыкат нас вшытктых, чи нам ся таке любит, чи ніт.

Премієра проґраму в середу 18.12.2024 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

Cóż wspólnego mają ze sobą geopolityczna dezinformacja i polecajki na Netflix? Mogłoby się wydawać, że zupełnie nic, ale czy w rzeczywistości tak jest? W programie opowiemy o czymś, co po angielsku w skrócie nazywamy AI. Co to takiego? Czy pomaga zmniejszać społeczne nierówności i rozwija medycynę, a może psuje rozwój naszych dzieci i tylko poszerza obszary przestępstw. Przybliżymy nieco problematykę współczesnej rewolucji technologicznej, która dotyka nas wszystkich, czy nam się to podoba, czy nie.

Premiera programu w środę 18.12.2024 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

“Переселили нас мусово – Листи Лемкiв з рокiв 1947-1948” то выняткове выдавництво Лемкiвского Ансамблю Пicьнi i Танця „Кычера”, якє вышло спiд пера Юрка Стариньского. Листи то не лем iсторична вартiст i цiнне языкове джерело, але предо вшыткым крениця емоций i духового стану, якы товаришыли людям, котры пережыли найвекшу для себе трагедию. Листи то тiж цiнна памятка i одповiд на вельо зьвiдань для тых, в котрых поколiньова травма лишыла своi шлiды. То 300 iсторий, де кажда може быти основом для окремой повiсти.

Просиме на реляцию зо стрiчы 9 грудня 2024 рока, яка проходила в Народовiм Закладi iм. Оссолiньскых во Вроцлавю. Стрiчу вели проф. др габ. Ростислав Жерелик, гостьом были автор книжкы – Юрко Стариньскiй. В бесiдi взяли участ науковы працівникы Вроцлавского Унiверситету проф. Ярослав Сирник, др габ. Малґожата Мiсяк, др габ. Павло Коробчак i др Монiка Шевчык з Яґєльоньского Унiверситету, тай згромаджена публика.

Премієра проґраму в середу 11 грудня 2024 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

“Preselyly nas musowo – listy Łemków z lat 1947-1948” to unikatowe dwutomowe wydawnictwo Łemkowskiego Zespołu Pieśni i Tańca „Kyczera”, opracowane przez Jerzego Starzyńskiego. “Listy…” stanowią nie tylko wartość historyczną i cenne źródło językowe, ale przede wszystkim odzwierciedlają emocje oraz stan duszy, jakie towarzyszyły ludziom, którzy przeżyli największą dla siebie tragedię. Listy to również cenna pamiątka i odpowiedź na wiele pytań dla tych, w których pokoleniowa trauma odbiła swoje piętno. To 300 historii, z których każda może stanowić materiał na oddzielną powieść.

Zapraszamy na relację ze spotkania, które miało miejsce 9 grudnia 2024 roku w Zakładzie Narodowym im. Ossolińskich we Wrocławiu. Spotkanie poprowadził prof. dr hab. Rościsław Żerelik, gościem był autor opracowania Jerzy Starzyński. W rozmowie wzięli udział pracownicy naukowi Uniwersytetu Wrocławskiego prof. dr hab. Jarosław Syrnyk, dr hab. Małgorzata Misiak, dr hab. Paweł Korobczak oraz dr Monika Szewczyk z Uniwersytetu Jagiellońskiego, a także zgromadzona publika.

Premiera programu w środę 11 grudnia 2024 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

„Преселили нас мусово – листы Лемків з років 1947-1948”
„Preselyly nas musowo – listy Łemków z lat 1947-1948”

Хоц могло бы ся видіти, же на Лемковині не было дуже часу на творчіст, адже сельскє жытя вязало ся з тяжком роботом на ґаздівці, то єднак люде находили способніст, жебы створити своіма руками не лем тото, што має служыти, але і прикрашати. Приміром сут прекрасны елементы лемківского облечыня, старостливі вышываны ручникы або біжутерия. Команицка кривулька до гнеска своім богацтвом знат выкликати захопліня і жажду носити ю на параду. Лем як такє чудо створити? Кєд трапите ся, же не годны сте сами поскладати пацюркы до такой завилой формы, маме для Вас потішыня – знаме пребарз здібны особы, в них можете си таку кривульку або іншу прикрасу замовити. Гостьом нашого проґраму буде Наталия Лабовска, знана як ЛемНунес, котра оповіст о своій творчости. Спід єй рук выходят не лем кривулькы, але і вшелеяка біжутерия з пацюрків і суташу. Буде то бесіда не лем о прикрасах, але тіж о родительстві, о гляданю часу і місця для себе, о шансах і можливостях родичів діти з неполносправністю.

Премієра авдициі в середу 4 грудня 2024 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 14:00.

Щыро просиме Вас на проґрам і заохочаме зазріти до Наталькіных конт в соспільных медіях: https://www.facebook.com/lemNunes, https://www.instagram.com/lem_nunes/.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Choć mogłoby się wydawać, że na Łemkowszczyźnie nie było dużo czasu na twórczość, gdyż życie wiejskie wiązało się z ciężką pracą na gospodarstwie, to jednak znajdywano możliwość, by własnymi rękami stworzyć nie tylko to, co ma służyć, ale i zdobić. Przykładem są przepiękne elementy łemkowskiego stroju, starannie wyszywane ręczniki czy biżuteria. Komańczańska krywulka do dziś swoim bogactwem potrafi wywołać zachwyt i pragnienie noszenia jej na wyjątkowe okazje. Tylko jak takie cudo stworzyć? Jeśli martwicie się, że nie jesteście w stanie samodzielnie złożyć koralików w tak wymagającą formę, mamy dla Was pocieszenie – znamy niezwykle zdolne osoby, u nich możecie zamówić krywulkę lub inną ozdobę. Gościem naszego programu będzie Natalia Łabowska, znana wielu jako LemNunes, która opowie o swojej twórczości. Spod jej rąk wychodzą nie tylko krywulki, ale i wszelka biżuteria z koralików i sutaszu. Będzie to rozmowa nie tylko o ozdobach, ale też o rodzicielstwie, o poszukiwaniu czasu i miejsca dla siebie, o szansach i możliwościach rodziców dzieci z niepełnosprawnością.

Premiera audycji w środę 4 grudnia 2024 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Serdecznie zapraszamy Was na program i zachęcamy do odwiedzenia kont Natalii w mediach społecznościowych: https://www.facebook.com/lemNunes, https://www.instagram.com/lem_nunes/.

В Радіо Лемко будеме подавати авдицию о чуді двоязычных люди, котрий од віків занимат бадачів. Што за тоты рокы збадали? Яку перевагу мают двоязычны? Чи хованя ся во двох культурах и языках може поліпшыти жытя чловека чи піти на шкоду? Як можеме помочы новій лемківскій ґенерациі набрати свого? Хоц не вшытко люде познали, спрібуєме на сесе дакус одповісти з помочом науковых публикаций, шак тема важна для лемківской громады.

Просиме на премієру проґраму в середу 20 листопада 2024 о 20:00 годині, повторіня в суботу і неділю о 14:00.

W Radio Lemko będziemy nadawać audycję o cudzie dwujęzycznych ludzi, który od wieków interesuje badaczy. Co przez ten czas udało im się ustalić? Jaką przewagę mają dwujęzyczni? Czy wychowywanie się w dwóch kulturach i językach może polepszyć życie człowieka czy mu zaszkodzić? Jak możemy pomóc nowemu łemkowskiemu pokoleniu poznać spuściznę przodków? Choć nie wszystko wiadomo, spróbujemy na te pytania odpowiedzieć z pomocą publikacji naukowych, dlatego że temat jest istotny dla łemkowskiej społeczności.

Prosimy na premierę programu w środę 20 listopada 2024 o godzinie 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o 14:00.

Просиме на проґрам, што заповідати буде Маланку в Лігници. І то не буд-яку Маланку, адже реклямує ся она під наголовками #Маланка_на_чудо!, #Маланка_на_люксус! #Фест_Маланка! – значыт, рыхтує ся чудова забава. Што в ній такє выняткове? Заграют аж два знаны лемківскы ансамблі – НАДІЯ і ДЕМАЙ! А то лем початок атракций… Орґанізаторы переконуют, же на такій забаві сте іщы не были, а веце оповідят о ній в проґрамі Радіо Лемко. Данько Горощак побесідує з Катреном Демай і Андрийои Кайфашом, вытягне з них дакус секретів, котры іщы не оголосили, хоц певно і кус несподіванок лишат в таємници аж до січня. Мы юж перебераме ногами, а і Вам раіме рыхтувати ся до танця. Правда, єст іщы кус часу, але дішла до нас вістка, же листкы розходят ся раз-два і гнет може іх бракнути. Хто іщы ся не надумал, най конечні послухат сесу авдицию. Бесіда буде тіж нагодом до вспоминів о давных Маланках, як ся зміняли протягом років і што ся нам веселого запамятало.

Просиме на премієру проґраму в середу 6 листопада 2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

Кєд хочете піти на Маланку до Лігниці, подаєме дрібниці:
Kоли: 11 січня 2025 р.
Де: Лігниця, Кришталова Саля в Копчы
Ціна запрошыня:
– до 01.12.2024 – 300 PLN/особу
– од 02.12.2024 до 08.01.2025 – 330 PLN/особу
Резервация в Катрены: 696240229
Мотузок до выдаріня на Фейсбуці: https://facebook.com/events/s/ma%C5%82anka-2025-w-legnicy-nadija-/3961324927524274/

– – – – – – – – – – – – – – –

Zapraszamy na program, będący zapowiedzią Małanki w Legnicy. I to nie byle jakiej Małanki, bo promuje się ona hasłami #Małanka_na_czudo!, #Małanka_na_luksus!, #Fest_ Małanka! – to znaczy, że szykuje się wspaniała zabawa. Co w niej takiego wyjątkowego? Zagrają aż dwa znane łemkowskie zespoły – NADIJA i DEMAJ! A to dopiero początek atrakcji… Organizatorzy przekonują, że na takiej jeszcze nie byliście, a więcej opowiedzą o niej w programie Radio Lemko. Daniel Horoszczak porozmawia z Katarzyną Demaj i Andrzejem Kajfaszem, a może wyciągnie z nich kilka sekretów, których jeszcze nie ogłosili, choć pewnie część niespodzianek zachowają aż do stycznia. My już przebieramy nogami, a i Wam radzimy szykować się do tańca. Prawda, jest jeszcze trochę czasu, ale doszły nas słuchy, że bilety szybko się rozchodzą i wkrótce może ich zabraknąć. Kto jeszcze się nie namyślił, niech koniecznie posłucha tej audycji. Rozmowa będzie okazją do wspomnień o dawnych Małankach, jak się zmieniały z biegiem lat i co wesołego utkwiło nam w pamięci.

Zapraszamy na premierę programu w środę 6 listopada 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Jeśli chcecie wybrać się na Małankę do Legnicy, podajemy szczegóły:
Kiedy: 11 stycznia 2025
Gdzie: Legnica, Sala Kryształowa u Kopczy
Cena zaproszenia:
– do 01.12.2024 – 300 PLN/osobę
– od 02.12.2024 do 08.01.2025 – 330 PLN/osobę
Rezerwacja u Katarzyny: 696240229
Link do wydarzenia na Facebooku: https://facebook.com/events/s/ma%C5%82anka-2025-w-legnicy-nadija-/3961324927524274/

Сьвідків бунту остало лем троє, пришло нове поколіня. Вера, фарма ся розвинула, але чи зьвірята дашто з того мают? Чи жыє ся ліпше? Чи можна быти гордым з фармы? Якій буде конец нашой оповісти? В Радіо-Лемко остатній розділ „Звірячой фармы” Джорджа Орвела по лемківскы. Просиме першыраз, другіраз и третіраз!

Пригадуєме, же попередні части слуховиска можете найти в нашім складі авдиций!

Премієра проґраму в середу 30 жолтня о 20:00 годині. Повторіня в суботу и неділю (02-03.11) о 14:00 годині.

– – – – – – – – – – – – – –

Świadków buntu pozostało tylko troje, przyszło nowe pokolenie. I rzeczywiście, farma się rozwinęła, ale czy zwierzęta mają w tym jakikolwiek udział? Czy żyje im się lepiej? Czy mogą być dumne z farmy? Co przyniesie koniec naszej opowieści? W Radio-Lemko ostatni rozdział „Folwarku zwierzęcego” George’a Orwella – po łemkowsku! Prosimy raz, drugi i trzeci!

Przypominamy, że poprzednie części słuchowiska możecie znaleźć w naszym archiwum!

Premiera programu w środę 30 października o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (02-03.11) o godzinie 14:00.

Парунадцет років тому молоды Лемкы з Кракова задумали зрыхтувати серед лемківской і украінской громады забаву для молодежы і не лем. Од років забава має місце в академіцкым клюбі Бакалаж, де мож было побавити ся до музикы м.ін. ансамлю Бурян. Протягом років студенты і абсольвенты, не лем краківского середовиска, але тіж з дальшых сторін, мали нагоду ся зыйти, погуляти і разом посьпівати. Хоц вынятком был час пандеміі, коли вшелеякы згромаджыня были заборонены. Того рока на ювілейну 10. Потупайку в Кракові організаторы задумали запросити нову на нашій музичній сцені групу Лемкус з Ярошівкы. О істориі і будучым подіі оповіли нам єдны з організаторів – Укач Ґыба і Алекс Мадзелян.

Премієра проґраму в середу 23 жолтня 2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – –
Paręnaście lat temu młodym Łemkom z Krakowa przyszło na myśl zorganizować wśród łemkowskiej i ukraińskiej społeczności zabawę taneczną dla młodzieży i nie tylko. Od lat impreza odbywa się w akademickim klubie Bakałarz, gdzie można było pobawić się do muzyki m.in. zespołu Burjan. Przez lata studenci i absolwenci, nіe tylko krakowskiego środowiska, ale również z dalszych stron, mieli okazję się spotkać, potańczyć i razem pośpiewać. Choć wyjątkiem był czas pandemii, kiedy to wszelkie zgromadzenia ludzi były zabronione. Tego roku na jubileuszową 10. Potupajkę w Krakowie organizatorzy zaprosili nowy na łemkowskiej scenie muzycznej Lemkus z Jaroszówki. O historii i przyszłości wydarzenia opowiedzieli nam jedni z organizatorów – Łukasz Gyba i Aleks Madzelan.

Premiera programu w środę 23 października 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedziele o godz. 14:00.

фот. Ярко Стремецкій / fot. Jarosław Stremecki

Концтабір в Талергофі завязаний през австро-мадярскє цисарство в 1914 році записал трагічну карту в істориі Лемків. В лаґрі, де найчастіжше безпідставні заперали люди з Ґаліциі за нибы вспілроботу з царском Росийом, вмерло през страчыня, заразливы хвороты і тяжкы обставины праві же 2 тисячы осіб. В чест памяти постраждалым Андрий Переґрим, Павло Ханас і Вогдан Ґоч завязали Талерговскій Комітет. В проґрамі упамятніня 110. річниці інтернуваня Лемків нашло ся паломництво до каплиці в Фельдкіршен баі Ґрац, де зложены сут кости померлых. На місци правити будут богослужыня, ведены през греколатолицкых і православных священиків. Вшытко буде 18-19 жолтня.

12 жолтня мали сме чест быти на першій части торжеств. Талергофскій Комітет во вспілпраці з лігницкым Музейом Міди, разом з Державном Музичном Школом ім. Фридерика Шопена в Лігници зорґанізувал прелекцию на тему «Табір в Талергоф. Репресиі для Лемків на тлі народньой політикы Австро-Мадяр в роках 1914-1918». Выклад перевюл проф. др габ. Петро Шлянта, історик родом з Лося к. Ґорлиц, працівник Варшавского Університету, директор віденьского одділу Польской Академіі Наук. Прелекцию окрасил выступ пришкільного, лемківского ансамблю «Квіточок».

На премієру реляциі з выдаріня просиме в Радіо Лемко уж в середу 16.10.2024 о год. 20:00. Повторіня будеме пущати в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Obóz koncentracyjny w Talerhofie zawiązany przez cesarstwo austro-węgierskie w 1914 roku zapisał tragiczną kartę w historii Łemków. W obozie, gdzie najczęściej bezpodstawnie zamykano ludzi z terenów Galicji za rzekomą współpracę z carską Rosją, zmarło w wyniku straceń, chorób zakaźnych czy złych warunków bytowych prawie 2 tysiące osób. Dla uczczenia pamięci tych ofiar oraz pokrzywdzonych Andrzej Peregrym, Paweł Chanas i Bohdan Gocz zawiązali Komitet Talerhofski. W programie obchodów 110. rocznicy internowania Łemków znalazła się pielgrzymka do miejsca spoczynku ofiar, złożonych w kaplicy w miejscowości Feldkirchen bei Graz oraz nabożeństwa prowadzone przez greckokatolickie i prawosławne duchowieństwo. Będą miały one miejsce w dniach 18-19 października.

12 października mieliśmy przyjemność uczestniczyć w pierwszej części obchodów. Komitet Talerhofski we współpracy z legnickim Muzeum Miedzi oraz Państwową Szkołą Muzyczną im. Fryderyka Chopina w Legnicy zorganizował prelekcję na temat „Obóz w Talerhof. Represje wobec Łemków na tle polityki narodowościowej Austro-Węgier w latach 1914-1918”. Wykład przeprowadził prof. dr hab. Piotr Szlanta, historyk rodem z Łosia k. Gorlic, pracownik Uniwersytetu Warszawskiego, a zarazem dyrektor placówki Polskiej Akademii Nauk w Wiedniu. Prelekcję okrasił występ przynależącego do szkoły muzycznej, łemkowskiego zespołu „Kwitoczok”.

Na premierę relacji z wydarzenia zapraszamy w Radia Lemko już w środę 16.10.2024 o godz. 20:00. Powtórki emitowane będą w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

фотореляция Ярослава Стремецкого / fotorelacja Jarosława Stremeckiego