Kategoria: Upcoming broadcasts

На фармі Джонса під пануваньом свинь жывина трудит ся і мозолит, а выслужены ждут на залужений одпочынок. Чи кін Боксер перший одыйде на пенсию? Чи встигне до того часу видіти скінчений вітрак? Щыро посиме на девятий, предостатній розділ „Звірячой фармы” Джорджа Орвела по лемківскы. Книжку выдало в 2017 році Выдавництво Лемко Тавер в рамах Ґолем Сериі, котру задумал Петро Криницкій, автор прекладу.

Пригадуєме, же попередні части слуховиска можете найти в нашім складі авдиций!

Премієра проґраму в середу 14 лютого о 20:00 годині. Повторіня в суботу и неділю (17-18.02) о 14:00 годині.

– – – – – – – – – – – – – –

Na farmie Jonesa pod panowaniem świń zwierzyna trudzi się i mozoli, a wysłużeni czekają na zasłużony odpoczynek. Czy koń Bokser jako pierwszy odejdzie na emeryturę? Czy zdąży do tego czasu zobaczyć ukończony wiatrak? Serdecznie zapraszamy na dziewiąty, przedostatni już rozdział „Folwarku zwierzęcego” George’a Orwella po łemkowsku. Książkę wydało w 2017 roku Wydawnictwo Lemko Tower w ramach Golem Serii, którą wymyślił Piotr Krynicki, autor tłumaczenia.

Przypominamy, że poprzednie części słuchowiska możecie znaleźć w naszym archiwum!

Premiera programu w środę 14 lutego o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (17-18.02) o godzinie 14:00.

Serdecznie zapraszamy na drugą część wywiadu z aktorem Kiryłem Pietruczukiem, który zadebiutował w głośnym serialu komediowym Netflixa „1670”. Kirył wcielił się w postać Macieja – chłopa z Litwy, pomocnika kowala, który przyjechał do Adamczychy w ramach wymiany chłopskiej Erasmus. Mieliście już okazję usłyszeć o tym, co łączy Kiryła z serialowym Maciejem. Poznać jego łemkowskie korzenie i przeszłość wśród cerkiewnych murów. Dowiedzieć się, co było dla niego ważne w budowaniu postaci. Jeśli nie mieliście możliwości odsłuchać pierwszej części programu, znajdziecie go w naszym archiwum audycji. W drugiej części wywiadu usłyszycie, jaka była atmosfera na planie filmowym i współpraca z aktorami, z kim Kirył złapał szczególne flow, co znalazło się w jego tajemniczym notesie i jak żyć, żeby sodówka nie uderzyła do głowy. Jeżeli ciekawi Was również, na czym polegał konflikt wewnętrzny Macieja, co tak naprawdę połączyło ich z Anielą i dlaczego pragnienia w życiu chłopa oznaczają kłopoty, zapraszamy na ciąg dalszy wywiadu Natalii Ciołki z Kiryłem Pietruczukiem. Rozmowa w języku polskim.

Premiera programu w środę 31 stycznia o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (3-4.02) o godzinie 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Щыро просиме на другу част бесiды з актором Кiрилом Пєтручуком, котрий заграл свiй дебиют в шумнiм комедийовiм сериялю Нетфликса „1670”. Кiрил втiлил ся в особу Мацєя – хлопа з Литвы, помiчника коваля, котрий приiхал до Адамчыхы з хлопской вымiны Erasmus. Годны сте были юж почути о тім, што єднат Кірила і серияльового Мацєя. Познати його лемківскє коріня і минуле серед церковных мурів. Дознати ся, што было для нього важне в будуваню богатыря. Кєд не мали сте нагоду чути сесий проґрам, найдете го в нашім складі авдиций. В другій части почуєте, як выглядала атмосфера на фiльмовiм плянi i спiлпраця з акторами, з кым Кiрил зiмал найвекше фльов, што нашло ся в його таємнiм зошытi i як жыти, жебы вода содова не вдарила до головы. Кєд цєкавит Вас iщы, о што іде во внутрiшнiм конфлiкті Мацєя, што направду зъєднало iх з Анєльом i чом прагнiня в жытю хлопа значат клопоты, та просиме на дальшу част бесiды Наталиі Цьолкы з Кірилом Пєтручуком. Бесіда буде по польскы.

Премієра проґраму в середу 31 сiчня о годинi 20:00. Повторiня в суботу i недiлю (3-4.02) о годинi 14:00.

Кірил Пєтручук в роли Мацєя в сериялю Нетфликса „1670” (фот. Р. Палка)
Kirył Pietruczuk w roli Macieja w serialu Netflixa „1670” (fot. R. Pałka)

Щыро просиме на першу част бесiды з актором Кiрилом Пєтручуком, котрий заграл свiй дебиют в шумнім комедийовім сериялю Нетфликса „1670”. Кiрил втiлил ся в особу Мацєя – хлопа з Литвы, помічника коваля, котрий приiхал до Адамчыхы з хлопской вымiны Erasmus. „Свій хлоп” – пишеме не без причыны, адже він не лем честний і порядний, але тіж плыне в нім лемківска кров. В бесiдi з Наталийом Цьолком оповiст о своiх коренях, гляданях, яку дорогу перешол, закля дішол до серияльового села Адамчыха. Кiрил забере нас за кулiсы, подiлит ся своiма споминами з фiльмового пляну i выявит, як творил особу Мацєя, котрого так барз полюбили обзерачы. Бесіда буде по польскы.

Премієра проґраму в середу 24.01.2024 р. о годині 20:00. Повторiня в суботу і неділю (27-28.01) о годині 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Serdecznie zapraszamy na pierwszą część wywiadu z aktorem Kiryłem Pietruczukiem, który zadebiutował w głośnym serialu komediowym Netflixa „1670”. Kirył wcielił się w postać Macieja – chłopa z Litwy, pomocnika kowala, który przyjechał do Adamczychy w ramach wymiany chłopskiej Erasmus. „Swój chłop” – piszemy nie bez przyczyny, wszak nie tylko cechuje się chwalebnymi przymiotami, ale też płynie w nim łemkowska krew. W rozmowie z Natalią Ciołką opowie o swoim pochodzeniu, poszukiwaniach, o drodze, jaką przebył, zanim trafił do serialowej wsi Adamczycha. Kirył zabierze nas za kulisy, podzieli się swoimi wspomnieniami z planu filmowego oraz uchyli rąbka tajemnicy, jak budował postać Macieja, którego tak bardzo pokochali widzowie. Wywiad w języku polskim.

Premiera programu w środę 24.01.2024 r. o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (27-28.01) o godzinie 14:00.

Кірил Пєтручук в роли Мацєя в сериялю Нетфликса „1670” (фот. Р. Палка)
Kirył Pietruczuk w roli Macieja w serialu Netflixa „1670” (fot. R. Pałka)

17 грудня в Пшемкові проходил І Лемківскій Вертеп. В часі того выдаріня ґазда вечера АПіТ Ластівочка запрезентувал традицийне різдвяне представліня. До спільного колядуваня Ластівочка попросила тіж камеральний ансамбль Нобіс, Ярошівчан і Файну Ферайну. Выслухайте проґрам переполнений колядами і споминками, адже поділят ся нима нашы гості Марта Німаш і Наталия Сінковска, котры давно ходили з колядом од хыжы до хыжы, а днес подают своє знаня молодшому поколіню. Оповідят o колядуваню, творіню вертепу, ведіню творчой групы і корысти, яку дає участ в “жытю” ансамблю. Настройовий проґрам, котрий буде пущаний в святочным часі, зрыхтувал наш редакцийний камарат Данько Горощак.

Просиме на премієру авдициі в четвер 28 грудня о год. 20:00. Повторіня пустиме в суботу і неділю 30-31 грудня о год. 15:00.
– – – – – – – – – – – – – –

17 grudnia w Przemkowie odbył się I Łemkowski Wertep. Podczas wydarzenia gospodarz wieczoru ZPiT Łastiwoczka zaprezentował tradycyjne bożonarodzeniowe przedstawienie. Łastiwoczka do wspólnego kolędowania zaprosiła również zespół kameralny Nobis, Jaroszowian oraz Fajną Ferajnę. Wysłuchajcie program przepełniony kolędami i wspomnieniami,gdyż podzielą się nimi nasi goście Marta Niemasz i Natalia Sinkowska, które kiedyś chodziły z kolędą na ustach od domu do domu, a dziś przekazują swoją wiedzę młodszemu pokoleniu. Opowiedzą o kolędowaniu, tworzeniu Wertepu, prowadzeniu twórczej grupy oraz korzyści, jakie daje uczestnictwo w “życiu” zespołu. Nastrojowy program, który zostanie wyemitowany w świątecznym czasie, przygotował nasz redakcyjny kolega Dańko Horoszczak.

Zapraszamy na premierę programu w czwartek 28 grudnia o godz. 20:00. Powtórki wyemitujemy w sobotę i niedzielę 30-31 grudnia o godz. 15:00.

фот. Андрий Ковальскій / fot. Andrzej Kowalski

Зачал ся нам різдвяний час – час подарунків, смачного ідла, радости, тепла і стріч в крузі родины і знаємых. Єдны сідают за тяжкій од доброты стіл, медже яличком і дідухом, і чекают тых другых – якы ходят од хыжы до хыжы, штобы принести людям радіст з воплочыня Божого Сына. Кому мало, тот піде колядувати до храму в часі і по богослужынях. Не гіршом думком тіж єст взяти зо собом дашто зо святочного стола і піти гостити ся і разом веселити до сусідів чи знаємых. О такых-ріжных-вшелеякых способах на святкуваня Різдва оповіст в святочнім проґрамі Грицко Суханич. Почуєте, як концертуют в Хмельові чи ходят по хыжах в Креници і Видрани. Просиме Вас на святочний проґрам на Радіо Лемко!

Просиме на премієру програму в віторок 26 грудня о год. 20:00. Повторіня пустиме в суботу і неділю 31-31 грудня о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Rozpoczął się okres świąteczny – czas prezentów, smacznego jedzenia, radości, ciepła i spotkań w gronie rodziny i znajomych. Jedni zasiadają za uginający się stół, pomiędzy choinkę i diducha, i oczekują innych – którzy chodzą od domu do domu, by nieść pozostałym radość z narodzenia Bożego Syna. Komu mało – ten idzie kolędować do świątyni w czasie i po nabożeństwach. Niezłym pomysłem jest też wzięcie ze sobą co nieco ze świątecznego stołu i spędzenie czasu z sąsiadami czy znajomymi. O takich różnych sposobach świętowania Bożego Narodzenia opowie Wam w świątecznym programie Hrycko Suchanycz. Usłyszycie o tym, jak kolędują we wsi Chmeľova czy chodzą po domach w Krynicy i Vydrani. Zapraszamy na program świąteczny w Radio Lemko!

Zapraszamy na premierę programu we wtorek 26 grudnia o godz. 20:00. Powtórki wyemitujemy w sobotę i niedzielę 30-31 grudnia o godz. 14:00.

Бетлеємці зо села Цигелька / Betlejemci ze wsi Cigeľka

Таку лемківску приповідку навчыли сме ся од пані Мілі. Бесіда зо старшым поколіньом Лемків єст неоціненым джерелом знаня о нашім языку, культурі і істориі. Емілия Ґарбера з дому Щыпчык, роджены в Теличы в 1927 році, одтворили для слухачів Радіо Лемко фалаткы образу свого рідного села, што годны сте были почути во вчерашнім проґрамі. В другій части дознате ся о лемківскых традициях, звязаных зо святами церковныма, м.ін. Різдвом і Великодньом. Але буде тіж о вечырках, віруванях, забобонах, босорках і гроках. Зазриме тіж до давной лемківской кухні, де пані Міля оповідят, як варили на штоден і в свята. Чи мож привернути смак того, што іло ся давно на Лемковині, іщы перед виселіньом? Переконате ся!

Просиме не премієру проґраму в суботу 23 грудня о год. 20:00. Повторіня пустиме в неділю 24 грудня о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Takiego łemkowskiego powiedzenia nauczyliśmy się od pani Mili. Rozmowa ze starszym pokoleniem Łemków jest nieocenionym źródłem wiedzy o naszym języku, kulturze i historii. Emilia Garbera z domu Szczypczyk, urodzona w Tyliczu w 1927 roku, odtworzyła dla słuchaczy Radio Lemko fragmenty obrazu swojej rodzimej wsi, o czym mogliście usłyszeć we wczorajszym programie. W drugiej części dowiecie się o łemkowskich tradycjach, związanych ze świętami cerkiewnymi, m.in. Bożym Narodzeniem i Wielkanocą. Ale będzie też o weczyrkach, wierzeniach, zabobonach, bosorkach i urokach. Zajrzymy również do łemkowskiej kuchni, gdzie pani Mila opowie, jak gotowali na co dzień i od święta. Czy da się przywrócić smak tego, co jadano na Łemkowynie, jeszcze przez wysiedleniem? Przekonacie się!

Zapraszamy na premierę programu w sobotę 23 grudnia o godz. 20:00. Powtórkę wyemitujemy w niedzielę 24 grudnia o godz. 14:00.

Такыма словами прерывала свою оповіст пані Емілия Ґарбера з Бродовиц, хоц по поравді то з Телича на Лемковині, адже там вродили ся в 1927 році. Родина пані Мілі як єдна з невельох не поіхала на радяньску Украіну, але не лишыли ся на долго в ріднім селі, в 1947 выгнали іх на західні землі Польщы в часі акциі „Вісла”. Телич, што в своій істориі званий был раз селом, раз містечком, сусідує з Креницьом і словацком державом, жыли в нім разом Лемкы, Полякы, Жыди і Циґане. Од пані Мілі позберали сме кус фалатків телицкого образу, котрыма ся в Вами поділиме. Буде тот образ тлом до бесіды о справах духовых і маґічных, о котрых почуєте в другій части проґраму.

На премієру авдициі просиме в пятницю 22 грудня 2023 рока о год. 20:00. Повторіня в суботу 23 грудня о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Takimi słowami przerywała swoją opowieść pani Emilia Garbera z Brodowic, choć po prawdzie to z Tylicza na Łemkowszczyźnie, gdyż tam urodziła się w 1927 roku i przeżyła lata młodości. Rodzina pani Mili jako jedna z niewielu nie pojechała do radzieckiej Ukrainy, ale nie udało im się pozostać w rodzimej wsi, gdyż w 1947 roku wygnano ich na zachodnie ziemie Polski podczas akcji „Wisła”. Tylicz, zwany w swojej historii raz wsią, raz miastem, sąsiaduje z Krynicą-Zdrój i Słowacją, mieszkali w nim razem Łemkowie, Polacy, Żydzi i Cyganie. Od pani Mili zebraliśmy fragmenty tylickiego obrazu, którymi się z Wami podzielimy. Będzie ten obraz tłem do rozmowy o sprawach duchowych i magicznych, o których usłyszycie w drugiej części programu.

Na premierę audycji zapraszamy w piątek 22 grudnia 2023 roku o godz. 20:00. Powtórka w sobotę 23 grudnia o godz. 14:00.

Церков св. Космы і Даміяна в Теличы (фот. Петро Басалыґа) / Cerkiew św. Kosmy i Damiana w Tyliczu (fot. Piotr Basałyga)

Уж сте почули дакус од пана Муколая Кусайлы о тім, як то заходили ся Руснакы зо Словациі і Польщы, але на тім не конец. В сесій авдициі почуєте історию з сусіднього подвірця при граници, з Нижньой Полянкы. Фома Болех перевюл бесіду з найстаршом мешканком того села, Анном Гудаковом, родженом в 1930 році во Вышній Полянці. Оповіли, як іх родина і сусіды пережыли І і ІІ Сьвітову Войну, тай выізды до Радяньской Украіны. Почуєте о выселіню Лемків з Радоцины з перспективы надцетлітньой товды Анны. Часы были тяжкы, але творят они твердых люди. Пані Анна все тримали ся свого і так вчыли своі діти, николи не встыдали ся віры і походжыня. Проґрам має величезну вартіст не лем історичну, але тіж языкову, годны будете порівнати, што в нашых бесідах спільне, а што далекє.

Премієра проґраму 13 грудня 2023 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Usłyszeliście już nieco od pana Mikuláša Kusajly o tym, jak to spotykali się Rusini ze Słowacji i Polski, ale na tym nie koniec. W niniejszej audycji usłyszycie historię z sąsiedniego podwórka przy granicy, z Nižnej Polianki. Tomasz Bolech przeprowadził rozmowę z najstarszą mieszkanką tej wsi, Anną Hudakovą, urodzoną w 1930 roku w Vyšnej Poliance. Opowiedziała, jak to jej rodzina i sąsiedzi przeżyli I i II Wojnę Światową, a także wyjazdy do USSR. Usłyszycie o wysiedleniu Łemków z Radocyny z perspektywy nastoletniej wtedy Anny. Czasy były trudne, ale tworzą one silnych ludzi. Pani Anna zawsze dbała o rodzime wartości i tego uczyła swoje dzieci, nigdy nie wstydziła się wiary i pochodzenia. Program jest niezwykle cenny nie tylko w kontekście historycznym, ale również lingwistycznym, będziecie mogli porównać, co w naszych językach jest wspólne, a co dalekie.

Premiera programu 13 grudnia 2023 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Нижня Полянка / Nižná Polianka (https://obecniznapolianka.sk/)

Ци задумували сте ся даколи, як выглядало жытя Руснаків зо Словациі в давных часах? Ци заходили ся з Лемками, котры сусідували з нима од польской страны? О тім оповіли пан Миколай Кусайла, родом з Вышньой Полянкы, што при самій граници. Пан Миколай жыют разом зо женом Марийом в своім ріднім селі, де ґаздуют і трудят ся для свойой громады, през рокы были рыхтарьом. Сут церковным дяком, долгллітнім весільным старостом, тай основательом групы гудаків. Сьпіванка все грала ім в серци і вела през жытя, выславляла радіст і одганяла старункы. Пан Миколай поділили ся з Фомом Болехом не лем своіма споминами з молодых років, але тіж оповістками своіх родичів і дідів, зато годны будете познати історию села іщы з часів І і ІІ сьвітовой войны. Кєд будете слухати, імайте слова, котры можут ся Вам видіти вібчы, хоц памятайте, же може і в нас были хоснуваны! Щыро просиме до сусіднього подвірця, по словацкій страні.

Премієра проґраму в середу 6 грудня 2023 рока о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (9-10.12) о год. 14:00.

А уж о тыжден зазриме до Нижньой Полянкы, але о тім оповіме на другій раз…

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

Czy zastanawialiście się kiedyś, jak wyglądało życie Rusinów ze Słowacji przed laty? Czy spotykali się z Łemkami, którzy sąsiadowali z nimi od polskiej strony? O tym opowiedział pan Mikuláš Kusajla, pochodzący ze wsi Vyšná Polianka przy samej granicy. Pan Mikołaj razem z żoną Marią mieszka w swojej rodzimej wiosce, gdzie gospodarzy, i trudzi się dla dobra lokalnej społeczności, przez wiele lat pełnił funkcję wójta. Jest cerkiewnym diakiem, wieloletnim starostą weselnym, a także założycielem grupy muzyków. Pieśń zawsze grała mu w sercu i wiodła przez życie, wyrażając radość i odganiając zmartwienia. Pan Mikołaj podzielił się z Tomaszem Bolechem nie tylko swoimi wspomnieniami młodości, ale również opowieściami swoich rodziców i dziadków, dzięki czemu będziecie mogli poznać historię jego wsi jeszcze z czasów I i II wojny światowej. Podczas słuchania koniecznie wyłapujcie słowa, które mogą wydawać się Wam obce, aczkolwiek pamiętajcie, że i u nas mogły być one wykorzystywane! Serdecznie zapraszamy do sąsiedniego podwórka, po słowackiej stronie.

Premiera programu w środę 6 grudnia 2023 roku o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (9-10.12) o godz. 14:00.

A już za tydzień zajrzymy do wsi Nižná Polianka, ale o tym jeszcze opowiemy…

Вышня Полянка / Vyšná Polianka (https://www.vysnapolianka.sk)

Тяжкы часы акциі „Вісла”, котра до гнеска явит ся яко мартирологія лемківского народа, лишыла сьлід в головах Лемків, мусово переселеных на західні і пілнічны землі Польщы. Вшытко, што іх стрітило, описували в листах до своіх близкых за вельком водом. На писмах до урядників глядали рятунок в польскій, комуністычній владі. До такых уникальных джерел выкарало ся дійти пану Юркови Стариньскому, ведучому ЛАПіТ „Кычера”. Листы Лемків зобрали ся до книжкы «Выселили нас мусово», котра вкаже ся в двох частях. То шанса познати історию, котру не годны сме найти в документах або історичных книжках, адже єст то переполнена емоциями особиста оповіст. То вшануваня памяти і одданя голосу выселеным Лемкам, котрых серед нас юж неє. То невыречены істориі, котры лишыли ся лем на пожолклых фалатках паперя. Просиме на бесіду Ярка Стремецкого з Юрийом Стариньскым о спомненім выдавництві, плянах на наступны і пліднім році ансамблю.

Премієра проґраму 29 листопада 2023 рока о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (2-3.12) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Trudne czasy akcji „Wisła”, która do dzisiaj jawi się jako martyrologia łemkowskiego narodu, odcisnęła piętno w umysłach Łemków, przymusowo deportowanych na zachodnie i północne ziemie Rzeczpospolitej. Wszystko to, co ich spotkało, opisywali w listach do swoich bliskich w Ameryce. Szukali też ratunku u ówczesnej polskiej, komunistycznej władzy, kierując pisma do urzędników. Do takich unikalnych źródeł udało się dotrzeć panu Jerzemu Starzyńskiemu, kierownikowi ŁZPiT „Kyczera”. Listy Łemków złożyły się na książkę „Wyselyly nas musowo”, która ukaże się w dwóch częściach. To szansa na poznanie historii, której nie znajdziemy w dokumentach czy w książkach historycznych, gdyż składa się z przepełnionych emocjami osobistych narracji. To uszanowanie pamięci i oddanie głosu wysiedlonym Łemkom, których wśród nas już nie ma. To niewypowiedziane historie, które pozostały na pożółkłych skrawkach papieru. Zapraszamy na rozmowę Jarosława Stremeckiego z Jerzym Starzyńskim o wspomnianym wydawnictwie, planach na kolejne i owocnym roku zespołu.

Premiera programu 29 listopada 2023 roku o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (2-3.12) o godz. 14:00.

Югаска Дзюбиньска з дітми, з Верхомлі Великой (зо збіркы Кычеры)
Joanna Dziubińska z dziećmi, z Wierhomli Wielkiej (ze zbiorów Kyczery)