Kategoria: Upcoming broadcasts

42. Лемківска Ватра в Ждыни, яко же того рока была «На выпасі», тематичні назязувала до роботы пастырів. Єдна зо стріч орґанізуваных в лемківскій хыжи на ватровиску то «Таємниці дерева. О інструментах і єй творцях». Марек Тесьлюк, ремісник з працовні «Ґібонус» зо Ждыні оповіл о творіню пастырскых інструментів, такы як приміром фуяркы ци флетня. О творчий процес і історию інструментів ци музикы зьвідувал го модератор стрічы Михал Притула. По бесіді была переведена отверта дискусия на ведену тему, в котрій учащал наш редактор Ярко Стремецкій.

Просиме на релацию зо стрічы, премієра в середу 28.08.2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

42. Łemkowska Watra w Zdyni, jako że w tym roku była „Na wypasie”, nawiązywała tematycznie do pracy pasterzy. Jedno ze spotkań organizowancyh w łemkowskiej chyży na watrowisku to „Tajemnica drzewa. O instrumentach i ich twórcach”. Marek Teśluk, rzemieślnik z pracowni „Gibonus” ze Zdyni, opowiedział o tworzeniu pasterskich instrumentów, takich jak fujarki czy fletnie. O proces twórczy i historię instrumentów czy muzyki pytał go moderator spotkania Michał Prytuła. W drugiej części rozmowy była przeprowadzona otwarta dyskusja, w której uczestniczył nasz redaktor Jarek Stremecki.

Zapraszamy na relację z tego wydarzenia, premiera w środę 28.08.2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Марек Тесьлюк вказує пастырскы інструменты (фот. Ярослав Стремецкій)
Marek Teśluk prezentuje instrumenty pasterskie (fot. Jarosław Stremecki)

[LEM] В лемківскім середовиску все позераме з увагом на діяня молодых люди, адже то они сут надійом нашого народа. Декотрым легко приходит оцінити молодше поколіня, іх ініциятивы і вклад в розвиваня культуры. Чи роблят дост? Чи роблят так, як треба? Чи ідут добром стежком? А може вартат дати молодым простір до того, жебы сами творили культуру і робили тото, што підповідат ім серце, штобы годны были одповісти на потребы гнешнього сьвіта і знали однайти в нім місце для свойой тотожности. Кажде середовиско має свою специфіку, своі трудности і полеготу, ментальніст і пріоритеты. Чысто інакше будеме діяти в Польщы, як за границьом, де по перше сут іншы державны обставины, іншы можливости, а до того далеко єст до рідных гір. В найближшім проґрамі будеме бесідувати з Наталийом, Марком і Александром Лишиками, котры юж од парох років приходят на Лемковину і одвиджают вшыткы лемківскы ватры. Може бы так тото не чудувало, кєбы не факт, же родина Лишиків прилітує аж з Ню Джерзі і разом з камаратами творят орґанізацию Young Lemkos of America. Просиме послухати бесіду, штобы познати іх ближе!

Премієра проґраму в середу 21 серпня 2024 рока о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю (24-25.08) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

[PL] W łemkowskim środowisku zawsze patrzymy z uwagą na działania młodych ludzi, wszak to oni są nadzieją naszego narodu. Niektórym z łatwością przychodzi ocenianie młodszego pokolenia, ich inicjatyw i wkładu w rozwój kultury. Czy robią wystarczająco? Czy robią tak, jak należy? Czy podążają właściwą ścieżką? A może warto dać młodym przestrzeń do tego, by sami tworzyli kulturę i robili to, co podpowiada im serce, aby potrafili odpowiedzieć na potrzeby dzisiejszego świata oraz odnaleźć w nim miejsce dla swojej tożsamości. Każde środowisko ma swoją specyfikę, swoje trudności i ułatwienia, mentalność i priorytety. Zupełnie inaczej będziemy działać w Polsce, niż zagranicą, gdzie po pierwsze inne są okoliczności w państwie, inne możliwości, a do tego daleko do jest do rodzimych gór. W najbliższym programie będziemy rozmawiać z Natalią, Markiem i Aleksandrem Lyszykami, którzy od kilku lat przyjeżdżają na Łemkowszczyznę i odwiedzają wszystkie łemkowskie watry. Nie byłoby to tak zaskakujące, gdyby nie fakt, że rodzina Lyszyków przylatuje aż z New Jersey i wspólnie z przyjaciółmi tworzą organizację Young Lemkos of America. Zapraszamy do wysłuchania wywiadu, by poznać ich bliżej!

Premiera programu w środę 21 sierpnia 2024 roku o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę (24-25.08) o godz. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

[ENG] In the Lemko community, we always look with attention at the activities of young people, because they are the hope of our nation. Some people find it easy to judge the younger generation, their initiatives and contribution to the development of the culture. Are they doing enough? Are they doing it right? Are they following the right path? Or maybe it is worth giving young people space to develop the culture themselves and do what their hearts tell them to do, so that they can respond to the needs of today’s world and find a place for their identity in it. Every community has its own peculiarities, its difficulties and facilities, mentality and priorities. We will operate completely different in Poland and abroad, where, first of all, the circumstances in the each country are different, the opportunities are different, and it is also far from our beloved mountains. In the upcoming program, we will talk to Natalie, Marko and Alexander Lyszyk, who have been coming to Lemkovyna for several years and visiting all the Lemko festivals called ‚vatra’. This would not be so surprising if it were not for the fact that the Lyszyk family flies all the way from New Jersey and together with their friends they create the Young Lemkos of America organization. We invite you to listen to the interview and get to know them better.

For our American listeners, we will broadcast the program twice a day, in accordance with the New Jersey time zone (GMT-4):
Wednesday, 21th August, 2pm & 8pm,
Saturday, 24th August, 8am & 2pm,
Sunday, 25th August, 8am & 2pm.

Alexander, Natalie & Marko Lyszyk

24 листопада 2024 рока в Народовім Форум Музикы iм. Вiтольда Лютославского во Вроцлаві буде перша в iсториi лемкiвска опера. На “Голос” в композициi Дариi Кузяк публика долго ждала і видит ся, же тото, што недавно было лем думком, гнеска стає ся реальне. Буде то оповiст о двох сестрах, якы розлучыла Доля. Туга барз хтiла, жебы ся зышли, а Памят справила, же получыли ся на вiкы. В Дарининій штуцi минувше сходит ся з теперішнiм – є то получыня, якого iщы не было: модерна музика і лемкiвскiй фолькльор в товариствi електроникы. На сценi почуєме два сольовы голосы, лемкiвску капелю i камеральну оркєстру. Просиме на проґрам, в котрiм Дария Кузяк оповicт в деталях о своій композициi. Представит люди влученых в дiло, выявит, кого взриме на сценi i якы iщы музичны елементы вызвучат в мурах НФМ. Познайте ближе тоту выняткову ініциятиву і підоприйте перше во сьвіті вказаня лемківской оперы – можете тото зробити за мотузком: https://zrzutka.pl/xwmc3w

Премiєра проґраму в середу о годинi 20:00. Повторiня в суботу i недiлю о годинi 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

24 listopada 2024 roku w Narodowym Forum Muzyki im. Witolda Lutosławskiego we Wrocławiu odbędzie się pierwsza w historii łemkowska opera. Na “Hołos” w kompozycji Darii Kuziak publiczność długo czekała i wygląda na to, że to, co niedawno było zaledwie pomysłem, dziś staje się realne. Będzie to opowieść o dwóch siostrach, które rozdzielił Los. Tęsknota uparcie dążyła do ich spotkania, a Pamięć sprawiła, że zostały połączone na wieki. W sztuce Darii przeszłość łączy się z teraźniejszością – jest to synteza, jakiej dotychczas nie było: muzyka współczesna i łemkowski folklor w towarzystwie elektroniki. Na scenie usłyszymy dwa głosy solowe, łemkowską kapelę i orkiestrę kameralną. Zapraszamy na program, w którym Daria Kuziak opowie szczegółowo o swojej kompozycji. Przedstawi grono osób zaangażowanych w projekt, zdradzi, kogo zobaczymy na scenie, jakie jeszcze elementy muzyczne wybrzmią w murach NFM-u. Poznajcie bliżej tę wyjątkową inicjatywę i wesprzyjcie pierwsze na świecie wystawienie łemkowskiej opery – możecie to zrobić pod linkiem: https://zrzutka.pl/xwmc3w

Premiera programu w środę o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godzinie 14:00.

Дария Кузяк перед Народовым Форум Музикы / Daria Kuziak przed Narodowym Forum Muzyki

„(…) бы заорати
   рідну ниву
и засьпівати
свою пісьню
на своім подвірю”
/Павло Стефановскі/

Вертаня – сесий мотив чути в вершах лемківскых творців. Він черчыт, дзеленчыт і дуднит, не дає спокою. Нияк тото не чудує, адже доля лемківского народа написала трагічний сценар. Веде пером нашых писателів, котры вроджены на Лемковині і чуджыні, вшыткы вертают до рідного краю – не лем фізичні до гірского краєвиду з деревяном хыжом, але тіж духово до давных років і забытых оповісти. В нелегкых, повоєнных і повыселенчых часах поворот на Лемковину был героічным актом, вымагал силы і сприятливых вітрів. Хоц декотрым повело ся вернути, не годно было одтворити до чыста тот сьвіт, што запамятал ся перед депортацийом. Павло Стефановскі, лемківскій творец, етноґраф, публициста і культурно-соспільний діяч, вшелеякыма способами прібувал вернути до того, што втратил він і його нарід, Його діяльніст на розмаітых нивах давала шансу на одбудуваня лемківской громады і спадковины єй предків. В Радіо Лемко представиме жытя і творчіст того заслуженого Лемка, котрий своє жытя посвятил лемківскій справі.

Премієра проґраму в середу 17 липця 2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

„(…) by ziemię
    zaorać
    na wzgórzu
i znów
    zaśpiewać
swoją pieśń
na swoim podwórzu”
/Paweł Stefanowski/

Powroty – motyw ten wybrzmiewa w wierszach łemkowskich twórców. On szemrze, dzwoni i dudni, nie daje wytchnienia. Nie dziwi to wcale, wszak los łemkowskiego narodu napisał tragiczny scenariusz. Wiedzie piórem naszych pisarzy, którzy urodzeni na Łemkowszczyźnie i obczyźnie, wszyscy powracają do rodzimego kraju – nie tylko fizycznie do górskiego krajobrazu z drewnianą chatą, ale też duchowo do dawnych lat i zapomnianych opowieści. W niełatwych, powojennych i powysiedleńczych czasach powrót na Łemkowszczyznę był aktem heroizmu, wymagał siły i sprzyjających wiatrów. Choć niektórym udało się powrócić, nie sposób było w całości odtworzyć świat zapamiętany przed deportacją. Paweł Stefanowski, łemkowski twórca, etnograf, publicysta i działacz kulturalno-społeczny, wszelkimi sposobami próbować wrócić do tego, co utracił on i jego naród. Jego działalność na różnorodnych polach dawała szansę na odbudowanie łemkowskiej społeczności i spuścizny jej przodków. W Radio Lemko zaprezentujemy biografię i twórczość tego zasłużonego Łemka, który swoje życie poświęcił łemkowskiej sprawie.

Premiera programu w środę 17 lipca 2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Ярослав Поляньскі, Никифор (Епіфаній Дровняк), Марія і Павло Стефановскы, Крениця 1960
– – – – – – – – – – –
Jarosław Polański, Nikifor (Epifaniusz Drowniak), Maria i Paweł Stefanowscy, Krynica-Zdrój 1960

Павло Стефановскі (фот. Петро Басалыґа) / Paweł Stefanowski (fot. Piotr Basałyga)

Знимкы походят з родинного архіву Стефановскых.
Zdjęcia pochodzą z rodzinnego archiwum Stefanowskich.

Такыма словами нагварят чытачів до прібуваня смаків Лемковины Ґражыня Бетлей-Фурман – авторка книжкы о лемківскій кухни з Ріпок. Публикация выдавництва Лібра, з котрой вызерают смаковиты для очів кадры, містит парудесят переписів на стравы, што были хлібом насущым Лемків перед выселіньом і по поворотах на рідну землю. Найдете гын тіж оповіст о саді Петра Свиста, Лемківскій Ватрі, велийнім і великоднім празднуваню. З авторком книжкы зышли сме ся в Ріпках, де в своім ґаздівстві Свистовий Сад зорґанізувала презентацию і смакуваня страв. Побесідували сме о Ріпках з давных років і споминах дітиньства, смаках вынесеных з родинной хыжы, страв вареных на жывім огни. Дозволиме сой перемінити лемківскє прошыня до стола, тай речеме… Та влучте, та послухайте, та не дайте ся просити!

Премієра проґраму в середу 10 липця 2024 рока о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Takimi słowami nakłania czytelników do próbowania smaków Łemkowyny Grażyna Betlej-Furman – autorka książki o łemkowskiej kuchni z Ropek. Publikacja wydawnictwa Libra, z której wyglądają smakowite dla oczu kadry, zawiera kilkadziesiąt przepisów na potrawy, będące chlebem powszednim Łemków przed wysiedleniem i po powrotach na rodzimą ziemię. Znajdziecie również opowieść o sadzie Petra Swysta, Łemkowskiej Watrze, wigilijnym i wielkanocnym świętowaniu. Z autorką książki spotkaliśmy się w Ropkach, gdzie w swoim gospodarstwie agroturystycznym Swystowy Sad zorganizowała prezentację i degustację potraw. Porozmawialiśmy o Ropkach z dawnych lat i wspomnieniach dzieciństwa, smakach wyniesionych z rodzinnego domu, potraw przyrządzanych na żywym ogniu. Pozwolimy sobie sparafrazować słowa łemkowskiego zaproszenia do stołu… Włączcie, posłuchajcie, nie dajcie się prosić!

Premiera programu w środę 10 lipca 2024 roku o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Презентация книжкы Ґражыны Бетлей-Фурман „Честуйте ся! Кухня лемківска з Ріпок” (фот. Володислав Грабан)
– – – – – – – – – – –
Prezentacja książki Grażyny Betlej-Furman „Częstujcie się! Kuchnia łemkowska z Ropek” (fot. Władysław Graban)

Aнсамбль Coolбаба то динамічна мішанина розмаітых особовости, музичных полюблінь, богатого досьвідчыня на сцені і етнічных інспіраций. Група творит сьпіванкы авторскы і традицийны в чысто новім, міцнім, роковім выданю. В репертуарі годны сме почути кавальчыкы в лемківскім, украіньскім і польскім языку. В тім році Coolбаба выдала новий альбум «Слова», а наш редакцийний камрат, Данько Горощак, рішыл стрітити ся з Оксаном Терефенко-Горощак і Адамом Горощаком, штобы побесідувати з нима о тім, як выглядал процес творіня нового кружка, якы мают пляны на будуче і ци плянуют концерты. Очевидно крім бесіды почуєте выбраны кавальці з нового альбуму ансамблю, котры будут мати свою премієру в Радіо Лемко, а кєд музикы буде Вам за мало, то цілий кружок найдете під мотузком.

Премієра проґраму в середу 07.05.2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – –

Zespół Coolbaba to dynamiczna mieszanka różnych osobowości, gustów muzycznych, bogatego scenicznego doświadczenia i etnicznych inspiracji. Grupa tworzy utwory autorskie oraz tradycyjne w zupełnie nowym, mocnym, rockowym wydaniu. W repertuarze możemy usłyszeć kawałki w języku łemkowskim, ukraińskim i polskim. W tym roku Coolbaba wydała nowy album „Słowa” a nasz redakcyjny kolega, Dańko Horoszczak, postanowił spotkać się z Oksaną Terefenko-Horoszczak i Adamem Horoszczakiem, żeby porozmawiać z nimi o tym, jak wyglądał proces tworzenia nowego krążka, jakie mają plany na przyszłość i czy planują koncerty. Oczywiście oprócz rozmowy będziecie mogli wysłuchać wybranych kawałków z nowego albumu zespołu, które będą miały swoją premierę w Radio Lemko, a jeśli muzyki będzie wam za mało, to cała płyta znajdziecie pod linkiem

Premiera programu w środę 07.05.2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Ансамбль Coolбаба (фот. Соня Гербут), проєкт окладкы SQ studio kreatywne, Матеуш Бжезьняк / Zespół Coolbaba (fot. Sonia Herbut), projekt okładki SQ studio kreatywne, Mateusz Brzeźniak

Перед нами Велькій Тыжден, час задуманя, вытишыня і рыхтуваня – в першім ряді того духового, котре взміцнят наше пережываня радости з Господнього Воскресіня, а тіж чысто приземного. Разом з близкыма пишеме писанкы, печеме святочны паскы, прикрашаме великодний кошык, жебы згідні з традицийом сісти родинні до стола і накормити тіло свяченом стравом. Час свят то нагода, жебы припамятати звыкы нашых дідів принесены з Лемковины. Што до гнеска робиме як нашы предкы? Чи святкуєме так само? Просиме на рефлексийну бесіду Янкы Ґрич з Анном Олесьнєвич, котры в тім передвеликоднім часі пригадали сой празднуваня з давных років. А може і в Вашій родині сут традициі, котры вартат привернути?

Проґрам будеме пущати двараз в неділю 28 квітня о год. 14:00 і год. 20:00. Просиме!

– – – – – – – – – – – – – –

Przed nami Wielki Tydzień, czas zadumy, wyciszenia i przygotowań – przede wszystkim duchowych, które wzmacniają nasze przeżywanie radości ze Zmartwychwstania Pańskiego, ale też całkiem przyziemnych. Wspólnie z bliskimi piszemy pisanki, pieczemy świąteczne paski, ozdabiamy wielkanocny koszyk, by zgodnie z tradycją zasiąść rodzinnie do stołu i nakarmić ciało święconą strawą. Czas świąt to okazja do tego, by przypomnieć zwyczaje naszych dziadków, przyniesione przez z nich z Łemkowyny. Co do dzisiaj robimy jak nasi przodkowie? Czy świętujemy tak samo? Zapraszamy na refleksyjną rozmowę Janiny Grycz z Anną Oleśniewicz, które w tym w przedwielkanocnym czasie przypomniały świętowanie z dawnych lat. A może i w Waszej rodzinie są tradycje, które warto przywrócić?

Program będzie emitowany dwukrotnie w niedzielę 28 kwietnia o godz. 14:00 i godz. 20:00. Zapraszamy!

Анна Олесьнєвич (перша з ліва) з членами лемківского ансамблю Розтока
Anna Oleśniewicz (pierwsza z lewej) z członkami łemkowskiego zespołu Roztoka

Ансамбль н’лем фольк по выданю плыты «Подорож» в 2022 задумал створити проєкт, што получыл дотеперішню творчіст ансамблю з модерныма нотами. Головном темом єст Акция «Вісла» записана листами Лемків, поміщеныма в книжці пана Юрия Стариньского «Выселили нас мусово». «Мало не быти» лучыт авторску, і не лем, творчіст ансамблю з рецитацийом фалатків повыселенчых листів. До свого проєкту група запросила знаємых гудаків з Кычеры і оперову сьпівачку, Александру Міхнєвич. Сесы вельоголосовы, оніричны аранжы, втігают слухача в оповіст минувшости, то поєднаня гнешніх Лемків і іх модерной музикы з голосом предків. Част зрыхтуваных награнь можете послухати на каналі ансамблю в Ютубі і Спотіфай. О проєкті «Мало не быти» оповідят Дария Кузяк і Югаска Кохович.

Премієра проґраму в середу 13.03.2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – –

Zespół n’lem folk po wydaniu płyty „Podoroż” w 2022 rozpoczął pracę nad projektem, łączącym dotychczasową twórczość zespołu z nowoczesnymi brzmieniami. Głównym tematem jest Akcja „Wisła” pod postacią listów Łemków, które zamieszczone zostały w książce Jerzego Starzyńskiego pt. „Wyselyly nas musowo”. „Mało ne byty” łączy autorską, i nie tylko, twórczość n’lem folku z recytacją fragmentów powysiedleńczej korespondencji. Do swego projektu grupa zaprosiła znajomych muzyków z Kyczery oraz śpiewaczkę operową, Aleksandrę Michniewicz. Te wielogłosowe, oniryczne aranżacje, wciągają słuchacza w opowieść minionego, to pojednanie dzisiejszych Łemków i ich współczesnej muzyki z głosami przodków. Część przygotowanych nagrań możecie posłuchać na kanale zespołu na platformie YouTube i Spotify. O projekcie „Mało ne byty” opowiedzą Daria Kuziak i Joanna Kochowicz.

Premiera programu w środę 13.03.2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Ансамбль н’лем фольк (фот. Якуб Самоґраніцкі) / Zespół n’lem folk (fot. Jakub Samogranicki)

А кєбы так вернути ся до давных років і одкрывати сьвіт на ново? А кєбы мати шансу зас увидіти люди, котрых юж з нами неє? Почути іх голос і взріти усьміхнены очы? А кєбы так зас розбудити в собі дітяче зацєкавліня сьвітом? Просиме Вас на літерацкій вечер в Радіо Лемко, перенесеме ся в часі з Оксаном Грабан-Ліхтаньском, авторком оповіданя „Сон о вертаню”, нагородженом в 50. Загальнопольскім Конкурсі ім. Яна Поцка. Підеме разом стежками села Воловец, будеме волочы ся по полях і лісах, взриме бабину хыжу, почуєме тепло кафльового пеца і посмакуєме лемківскых палят. Слухачы познают не лем фалаткы особистой істориі, але тіж минуле лемківского народа, котре по выселіню на рокы записало ся в краєвиді Лемковины. Найдеме на пути здичілы сады, одкрыєме ямы камянных певниц, поклониме ся трираменным крестам. Оддаме голос лемківскым ґаздам, Теклі і Теодорови.

Премієра проґраму в середу 6 марця 2024 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00. Проґрам по лемківскы, оповіданя по польскы.

– – – – – – – – – – – – – – –

A gdyby tak powrócić do minionych lat i odkrywać świat na nowo? A gdyby mieć szansę znów zobaczyć ludzi, których już z nami nie ma? Usłyszeć ich głos i ujrzeć roześmiane oczy? A gdyby tak znów rozbudzić w sobie dziecięcą ciekawość świata? Zapraszamy Was na literacki wieczór w Radio Lemko, przeniesiemy się w czasie z Oksaną Graban-Lichtańską, autorką opowiadania „Sen o powrocie”, nagrodzoną w 50. Ogólnopolskim Konkursie im. Jana Pocka. Wyruszymy razem ścieżkami wsi Wołowiec, będziemy włóczyć się po polach i lasach, ujrzymy babciną chatę, poczujemy ciepło kaflowego pieca i posmakujemy łemkowskich placków pasterskich, zwanych palatami. Słuchacze poznają nie tylko urywki osobistej historii, ale też przeszłość narodu łemkowskiego, która po wysiedleniu na lata zapisała się w krajobrazie Łemkowszczyzny. Napotkamy na drodze zdziczałe sady, odkryjemy jamy kamiennych piwnic, pokłonimy się przed trzyramiennymi krzyżami. Oddamy głos łemkowskim gospodarzom, Tekli i Teodorowi.

Premiera programu w środę 6 marca 2024 roku o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00. Program w języku łemkowskim, opowiadanie w języku polskim.

фот. Бартломєй Ліхтаньскі / fot. Bartłomiej Lichtański

Мали сте нагоду почути о жытю Руснаків зо словацкой стороны в проґрамах „Дві Полянкы – єдна істория”. Фома Болех зо Ждыні загостил в мешканців приграничных сел – Анны Гудаковой в Нижній Полянці і Миколая Кусайлы в Выжній Полянці. Бесідували о історичных подіях, доли і недоли, реляциях з недалекыма лемківскыма селами Ожынна, Граб ци Радоцина. Кажде місце має свою історию, быват, же ся она переплітат з сусідніма, але єст штоси, што спільне для вельох місц і не змінят тото нияка границя – то культурова спадковина. З каждой бесіды Томка зобрали сме непущаны фалаткы о традициях і звыках, котры сут або были присутны в жывоті Русинів. В третій части почуєте, як празднували свята Різдвяны і Великодны, як выглядали весільны обряды і што ся на них сьпівало. Буде тіж гідні о віруванях звязаных зо смертьом – о віщых, што виділи будуче і знали, коли підут з того сьвіта, што мож было робити при гмерлым, а што нияк ніт, як мож было помочы душы перейти на другу страну і дуже веце. Што плекало ся давно в нашых селах? А што остало до гнеска? Послухайте і переконайте ся!

Премієра проґраму в середу 28.02.2024 о год. 20:00, повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Mieliście okazję usłyszeć o życiu Rusinów ze słowackiej strony w programach „Dwie Polanki – jedna historia”, które obecnie możecie znaleźć w naszym archiwum. Tomasz Bolech ze Zdyni zagościł u mieszkańców przygranicznych wiosek – Anny Hudakovej w Nižnej Poliance i Mikuláša Kusajly w Vyšnej Poliance. Rozmawiali o wydarzeniach historycznych, doli i niedoli, relacjach z niedalekimi łemkowskimi wioskami Ożynna, Grab czy Radocyna. Każde miejsce ma swoją historię, bywa, że się ona przeplata z sąsiadującymi, ale jest coś, co wspólne dla wielu miejsc i nie zmieni tego żadna granica – to spuścizna kulturowa. Z każdego wywiadu Tomka zebraliśmy niewyemitowane fragmenty o tradycjach i zwyczajach, które są lub były obecne w życiu Rusinów. W trzeciej części usłyszycie, jak obchodzono Boże Narodzenie i Wielkanoc, jak wyglądały obrzędy weselne i co się na nich śpiewało. Będzie też sporo o wierzeniach związanych ze śmiercią – o proroczych, którzy wiedzieli, kiedy opuszczą ziemski padół, co można, a czego nie wolno było robić przy zmarłym, jak można było pomóc duszy przejść na drugą stronę i wiele więcej. Co kultywowano dawniej w naszych wioskach? A co zachowało się do dzisiaj? Posłuchajcie i przekonajcie się!

Premiera programu w środę 28.02.2024 o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

церков в Нижній Полянці, пізріня з горы / cerkiew w Nižnej Poliance z lotu ptaka
(https://obecniznapolianka.sk/)