Лемківскій Рай / Łemkowski Raj

„І гын, на веру, сме жыли як в Раю” – тоты слова оддают тугу за втраченом Лемковином. То наголовок документального фільму, зреалізуваного в 2019 през Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця КЫЧЕРА з Ліґниці. То його перше кінематоґрафічне діло, хоц юж передом ґрупа підняла ся получыня формы акторской з народным танцьом і сьпівом, коли зрыхтувала інсценізацию „Собітка”. Тым разом члены ансамблю, але і іншы запрошены особы, стали перед обєктивом камеры, штобы одтворити штоденне жытя Лемків на рідных землях. Премієрове вказаня фільму „І гын, на веру, сме жыли як в Раю” было в часі 25-літя ЛАПіТ КЫЧЕРА. Од премієры документ не был ниґде удоступнений, што дало можливіст зголосити го до престижового конкурсу 25. Загальнопольского Незалежного Фестівалю Документальных Форм NURT, де вказуют найліпшы польскы документы. Серед 170 зголошеных фільмів закваліфікували 42 продукциі, котры будут вказуваны в часі фестівалю в Кєльцах. На листі выбраных документів нашол ся тіж фільм ЛАПіТ КЫЧЕРА, будете могли го видіти 20.11.2019 о год. 13:00 на велькій сцені Кєлецкого Центру Культуры. А юж тепер в Радіо Лемко мате змогу почути бесіду з Оксаном Терефенко, сценаристком і режысерком „І гын, на веру, сме жыли як в Раю”, котра оповіст, як выглядало творіня фільму, што діяло ся перед і за обєктивом камеры.

Премієра проґраму в пятницю 15.11. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 18:00.

– – – – – – – – – – – – – –

„I tam naprawdę żyliśmy jak w Raju” – te słowa właściwie oddają tęsknotę za utraconą Łemkowszczyzną. To tytuł filmu dokumentalnego, zrealizowanego w 2019 roku przez Łemkowski Zespół Pieśni i Tańca KYCZERA z Legnicy. To jego pierwsze dzieło w dziedzinie kinematografii, choć już wcześniej grupa podejmowała się połączenia form aktorskich z tradycyjnym tańcem i śpiewem, kiedy przygotowała inscenizację „Sobótka”. Tym razem członkowie zespołu, ale również inne zaproszone osoby, stanęli przed obiektywem kamery, aby odtworzyć codzienne życie Łemków na rodzimej ziemi. Premierowy pokaz filmu „I tam naprawdę żyliśmy jak w Raju” miał miejsce podczas 25-lecia ŁZPiT KYCZERA. Od premiery dokument nie był nigdzie rozpowszechniany, co dało możliwość zgłoszenia go do prestiżowego konkursu 25. Ogólnopolskiego Niezależnego Festiwalu Form Dokumentalnych NURT, gdzie pokazywane są najlepsze polskie dokumenty. Wśród 170 zgłoszonych filmów zakwalifikowano 42 produkcje, które zaprezentowane będą w czasie festiwalu w Kielcach. Na liście wybranych dokumentów znalazł się również film ŁZPiT KYCZERA, będziecie mogli zobaczyć go 20.11.2019 o godz. 13:00 na dużej scenie Kieleckiego Centrum Kultury. A już teraz w Radio Lemko macie możliwość posłuchać wywiadu z Oksaną Terefenko, scenarzystką i reżyserką „I tam naprawdę żyliśmy jak w Raju”, która opowie, jak wyglądało tworzenie filmu, co działo się przed i poza obiektywem kamery.

Premiera programu w piątek 15.11 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 18:00.


на фільмовым пляні (знимкы Соня Гербут) / na planie filmowym (fot. Sonia Herbut)

Серце в Камюнці / Serce w Kamionce

В Радіо Лемко бесіда з Миколайом Ксеняком, русиньскым писательом, культурным діячом, учытельом. Вродили ся 4 грудня 1933 рока в Камюнці на Словациі, котра находит ся в окресі Стара Любовня, близко до границі з Польщом. И хоц доросле жытя завело іх до Ружомберку, в творчости сильно вміщене є рідне село, де ся выховали, його краєвиды и жытя люди. О тім є книжка „О камюньскых майстрах”, а найдеме в ній медже іншыма забытых русиньскых дротарів, місцьовы звыкы и обряды. Автор подає народну мудріст в подобі байок и приповідок, котры свобідні будує рымуваным словом. В проґрамі представиме біоґрафію и фраґмент твору автора, але и они сами оповідят о своім жытю, бывшій а и теперішній доли Русинів за полудньовом границьом.

На премієру просиме в середу 13.11 о годині 20:00. Повторіня в суботу і неділю o год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – –

W Radio Lemko wywiad z Mikołajem Kseniakiem, rusińskim pisarzem, działaczem kulturalnym, nauczycielem. Urodził się w 4 grudnia 1933 roku w Kamionce na Słowacji, która znajduje się w okresie Stará Ľubovňa, niedaleko granicy z Polską. Mimo że dorosłe życie zaprowadziło go do Rużomberku, szczególne miejsce w jego twórczości ma rodzima wieś, gdzie się wychował, jej krajobrazy i życie mieszkańców. Temu poświęcona jest książka „О камюньскых майстрах”. Odnajdziemy w niej zapomnianych rusińskich druciarzy, miejscowe zwyczaje i obrzędy. Autor przekazuje ludową mądrość w formie bajek i opowiadań, które z lekkością buduje rymowanym słowem. W programie przestawimy biografię i fragment utworu pisarza, ale również on sam opowie o swoim życiu, minionych i obecnych losach Rusinów mieszkających za południową granicą.

Zapraszamy na audycję w środę 13.11 o godzinie 20:00. Powtórka w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.


Миколай Ксеняк зо женом / Mikołaj Kseniak z żoną (fot. Radio Lemko)

Свята Параскєва Пятниця / Święta Paraskiewa Piatenka

Тропар:

Премудрая i всехвальная Христова мучениця Параскєва, мужескую крiпость приiмши, женскую же немощь отвергши, дiавола побiди і мучителя посрами, вопiющи i глаголющи: приiдите, тiло моє мечем ссеците и огнем сожгите, аз бо, радующися, iду ко Христу, Жениху моєму. Тоя молитвами, Христе Боже, спаси души наша.

Кондак:

Всесвятоє i непорочноє мученiє принесши, яко вiно пречестноє, безсмертному Жениху Христу, Ангельскоє ликостоянiє возвеселила єси i побiдила єси демонскiє козни. Сего ради тя честно вiрою чтим, мученице Параскєво многострадальная.

10 листопада Церков споминат літурґічну памят великомучениці Параскєвы Пятниці (III в.). Кількіст церков збудуваных в єй чест сьвідчыт о велькій любови до святой. В чысленных лемківскых селах, такых як Чырна, Дальова, Новиця мож найти деревяны церковці під єй покровом. В 2018 році в православній вроцлавско-щецінскій єпархіі освятили новий храм з єй святым іменом. Чым прославила ся свята Параскєва, же нашла так вельку пошану серед вірных, як выглядала єй дорога до святости і о што молят ся до ней люде? Почуєте о тім в Радіо Лемко.

Просиме на авдицию в неділю (10.11) о годині 20:00. Повторіня в наступну суботу і неділю (16-17.11) о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

10 listopada Cerkiew wspomina liturgiczną pamięć wielkiej męczennicy Paraskiewy Piatenki (III w.). Ilość cerkwi zbudowanych w jej cześć świadczy o wielkiej miłości narodu do świętej. W wielu łemkowskich wsiach, takich jak Czarna, Daliowa, Nowica można znaleźć drewniane cerkiewki pod jej wezwaniem. W 2018 roku w prawosławnej diecezji wrocławsko-szczecińskiej konsekrowano nową świątynię z jej świętym imieniem. Czym zasłynęła św. Paraskiewa, że zyskała tak głęboki szacunek wśród wiernych? Jak wyglądała jej droga do świętości i o co modlą się do niej ludzie? Usłyszycie o tym w Radio Lemko.

Zapraszamy na audycję w niedzielę (10.11) o godzinie 20:00. Powtórka w kolejną sobotę i niedzielę (16-17.11) o godz. 14:00.

Од Акселя до Демая / Od Axela do Demaja

В найближшым поґрамі почуєте історию, як недяка до інструменту перемінила ся в пасию. Просиме на авдицию посвячену лемківскому ансамбльови ДЕМАЙ з Ґромадкы. Члены ансамблю – Генрик Демай, Катерина Демай і Ґжеґож Соловскі – заберут нас в подорож в часі. Нашы гості оповідят, як ґрупа розвияла ся протягом років, як стежкы жытя переплітали ся з дольом ансамблю і як любов до музикы і сценічний фах переказаний был малолітній Касі. Все усьміхнена сьпівачка ДЕМАЯ веселит нас на чысленных весілях, забавах і фестівалях. В проґрамі не бракне цєкавых і веселых анеґдот, тай доброй музикы, так з теперішнього і старого репертуару ґрупы. Будете могли почути тіж ахівальны награня з 90. років, доступны лем на маґнетофоновых касетах.

Премієра проґраму в пятницю (8.11) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о 18:00.

– – – – – – – – – – – – –

W najbliższym programie usłyszycie historię, jak niechęć do instrumentu przerodziła się w pasję. Zapraszamy na audycję poświęconą łemkowskiemu zespołowi DEMAJ z Gromadki. Członkowie zespołu – Henryk Demaj, Katarzyna Demaj i Grzegorz Sołowski – zabiorą nas w podróż w czasie. Nasi goście opowiedzą, jak grupa ewoluowała na przestrzeni lat, jak życiowe ścieżki splatały się z losami zespołu oraz jak miłość do muzyki i sceniczny fach przekazany został nastoletniej Kasi. Zawsze uśmiechnięta wokalistka DEMAJa raduje nas śpiewem na licznych weselach, zabawach i festiwalach. W programie nie zabraknie ciekawych i zabawnych anegdot, a także dobrej muzyki, zarówno z obecnego, jak i starego repertuaru grupy. Będziecie mogli usłyszeć również archiwalne nagrania z lat 90., dostępne tylko na kasetach magnetofonowych.

Premiera programu w piątek (8.11) o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o 18:00.



Ансамбль ДЕМАЙ (знимка з архіву ґрупы) / Zespół DEMAJ (fot. z archiwum grupy)

Ищы мене повивали, а юж мі тя обіцяли / Jeszcze mnie powijali, a już mi cię obiecali

Кермеш, кермеш, Бог тя створил
Я ся на тя давно строіл,
ищы мене повивали,
а юж мі тя обіцяли

Так за словами лемківского поеты Якова Дудры сьпівали Лемкы в кермешовий час. На
Рождество Богородиці до Дудрового села приіхали гості не лем з рідных гір. Было як давно,
бо лосянам зацло ся за торжественныма кермешами. Што при нагоді церковного праздника
одсвяткували в Лоси? Якых сьпівів іщы не чула лосяньска церков? Чи лосяне старали ся о
кермешовых гости? Одповіди не лем на тоты зьвіданя почуєте в нашім проґрамі!

На премієру просиме в середу 6.11 о годині 20:00. Повторіня в суботу і неділю o год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Kermesz, kermesz, Bóg cię stworzył,
Ja się na cię dawno stroił,
jeszcze mnie powijali,
a już mi cię obiecali

Tak według słów łemkowskiego poety Jakowa Dudry śpiewali Łemkowie w czasie „kermeszu” –
święta patronalnego miejscowej cerkwi. Na święto Narodzenia NMP do Dudrowej wsi przyjechali
goście nie tylko z gór. Było tak jak kiedyś, bo mieszkańcy Łosia długo marzyli o zorganizowaniu
„kermeszu” tak uroczystego, jak zwykli robić to dawniej. Co przy okazji święta cerkiewnego
również celebrowano? Jakich śpiewów jeszcze nie słyszała miejscowa świątynia? Czy gospodarze kermeszu
dobrze ugościli przybyłych? Odpowiedzi na te i wiele innych pytań usłyszycie w naszym programie!

Na premierę zapraszamy w środę 6.11 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.


Церков Рождества Богородиці в Лоси / Cerkiew Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Łosiu (fot. Lemko TV)

Лемколянд на добраніч / Lemkoland na dobranoc

В четвер на вечер просиме Вас на наступний проґрам з циклю Лемколянд на добраніч. Тым разом малы і велькы діти будут могли почути дві русиньскы байкы. В обох головным богатырьом є Циґан. В єдній байці буде він мудріжший як чорт, котрому не даст забрати овец. В другій поможе бідному хлопу остати при жытю. А як тото вшытко му ся поведе? Почуєте в четвер (31.10.) о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю (2-3.11.) о год. 19:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – –

W czwartkowy wieczór zapraszamy Was na kolejny program z cyklu Lemkoland na dobranoc. Tym razem małe i duże dzieci będą mogły posłuchać dwóch rusińskich bajek. W obu głównym bohaterem jest Cygan. W jednej bajce będzie mądrzejszy od czarta, któremu nie pozwoli zabrać owcy. W drugiej pomoże biednemu chłopu pozostać przy życiu. A jak to wszystko mu się uda? Usłyszycie w czwartek (31.10.) o godz. 20.00. Powtórki w weekend (2-3.11) o godz. 19.00

Пальцьом по мапі – Лемковина 100 років тому / Palcem po mapie – Łemkowszczyzna 100 lat temu

Думаш часом, як змінила ся мапа Лемковины протягом остатнього столітя? Де были такы села як приміром Білична, Радоцина, Долины ци Незнайова и чом гнеска іх юж неє? Што до того мают ґеодезия и катроґрафія? А но мают, и то дуже! Оповіст о тім Аня Шмайда з Конечной, тогорічня абсольвентка Гірничо-Гутничой Академіі в Кракові. Аня оборонила інжынєрску працю, в котрій на підставі даных з повселюдного спису з 20. років ХХ столітя створила мапу вказуючу, як залюднена была товды Лемковина. В проґрамі буде не лем о істориі, але тіж дoзнате ся дакус о ґеодезиі.

На премієру просиме в понедільок 28.10 о годині 20:00, а повторіня буде в суботу и в неділю o 14:00.

– – – – – – – – – – – –

Zastanawiasz się czasem, jak pod względem geograficznym zmieniała się Łemkowszczyzna przez ostatnie stulecie? Gdzie znajdowały się takie miejscowości jak Bieliczna, Radocyna, Dolyny czy Nieznajowa i dlaczego dzisiaj już ich nie ma? Jak ma się do tego geodezja i kartografia? Owszem, ma i to całkiem sporo! Opowie o tym Ania Szmajda z Koniecznej, tegoroczna absolwentka studiów inżynierskich Akademii Górniczo-Hutniczej w Krakowie. Ania obroniła pracę dyplomową, w której na bazie danych z powszechnego spisu ludności przeprowadzonego w latach 20. XX w. stworzyła mapę, która obrazuje, jak wyglądała wówczas gęstość zaludnienia Łemkowszczyzny. W programie będzie nie tylko o historii, ale także o nauce jaką jest geodezja.

Na premierę zapraszamy w poniedziałek 28.10 o godz. 20:00, a powtórka emisji zaplanowana jest na sobotę i niedzielę o 14:00.

Кличут ня „Лемек” / Mówią na mnie „Łemek”

Нашых слухачів просиме на бесіду з Андрийом Дзямбом, вокалистом і автором текстів сьпіванок ансамблю СЕКЦИЯ з Пшемкова. Ґрупа сама о собі пише, же мішат ріжны роды музикы, а рап гарді тото вшытко єднат. Іх сьпіванкы творят жывы інструменты, котры складают ся на цєкавий музичний проєкт. До єдного хлопчыска запросили професийональны гушляркы – Сестры Бочнєвич – а не треба было далеко глядати, бо дівчата тіж сут з іх родинного, пшемківского подвірця. З той спілпраці зродила ся сьпіванка ЛЕМЕК, до котрой артисты хочут награти відео. „Чом Лемек, а не Лемко?” – певно зьвідате – одповід почуєте в нашім проґрамі. Не бракне в ним доброго рапу і міцного рока, котрий мож найти на новым альбумі СЕКЦИІ. УВАГА! Маме для Вас конкурс, в котрым можете выграти тот кружок. Треба лем одповісти на зьвіданя: Де познали ся члены ґрупы? Одповід перешлийте до нашой редакциі на адрыс info@radio-lemko.pl (ждеме до неділі 27.10, год. 21:00).

Емісия проґраму в пятницю 25.10. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 18:00.

Kєд рады сте підперати творчы справы молодых люди, горячо заохочаме Вас помочы хлопчыскам в награню відео до сьпіванкы. Можете тото зробити за мотузком: https://zrzutka.pl/ghpnyy.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Naszych słuchaczy zapraszamy na rozmowę z Andrzejem Dziambą, wokalistą i autorem tekstów utworów zespołu SEKCJA z Przemkowa. Grupa sama o sobie pisze, że miesza różne gatunki muzyczne, a rap świetnie to wszystko łączy. Ich utwory tworzą żywe instrumenty, które składają się na ciekawy muzyczny projekt. Do jednego chłopaki zaprosili profesjonalne skrzypaczki – Sestry Boczniewicz – a nie trzeba było daleko szukać, bo dziewczyny też są z ich rodzinnego, przemkowskiego podwórka. Z tej współpracy narodziła się piosenka ŁEMEK, której artyści chcą nagrać klip. „Dlaczego Łemek, a nie Łemko?” – zapytacie pewnie – odpowiedź usłyszycie w naszym programie. Nie zabraknie w nim dobrego rapu i mocnego rocka, który można znaleźć na nowym albumie SEKCJI. UWAGA! Mamy dla Was konkurs, w którym możecie wygrać tę płytę. Należy tylko odpowiedzieć na pytanie: Gdzie poznali się członkowie grupy? Odpowiedź prześlijcie do naszej redakcji na adres info@radio-lemko.pl (czekamy do niedzieli 27.10. godz. 21:00).

Emisja programu w piątek 25.10. o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 18:00.

Jeśli chcecie wesprzeć twórcze projekty młodych ludzi, gorąco zachęcamy Was, aby pomóc chłopakom w nagraniu klipu. Możecie to zrobić pod linkiem: https://zrzutka.pl/ghpnyy.

знимка з архіву ґрупы / fot. z archiwum zespołu

Цне ся мі за тобом мій… лабірский краю! / Tesknię za tobą mój… labirski kraju!

Такы слова почуєте в єдній сьпіванці з нового кружка Лабірскых Бетярів «Уж є вам реґруты, уж є вам час». Лемківска пісня, почута не раз од «Лемковины» з Білянкы чи пані Юлиі Дошны, на цедечку молодых хлопчысків з Лабірской долины? Такых несподіванок найдеме веце! Грицко просит Вас на проґрам, в котрым будете публиком на торжественнім концерті з нагоды хрещыня нового кружка, высповідате тіж Лабірскых Бетярів з іхніх плянів і успіхів. Буде нагода послухати сьпіванкы з нового альбому, а кєд тота музика буде Вам на дяку, можете выграти цедечко з підписами артистів, треба лем з увагом слухати і одповісти на зьвіданя – якы сьпіванкы найдеме на третім (плянуванім) диску Лабірскых Бетярів? Штобы взяти участ в конкурсі, треба добру одповід переслати до нашой редакциі на адрыс info@radio-lemko.pl

Премієра проґраму в середу 23.10 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 16:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Takie słowa usłyszycie w jednej pieśni z nowego albumu Labirskych Beťariw „Už je vam regruty, už je vam čas”. Łemkowska piosenka, wykonywana nie raz przez „Łemkowynę” z Bielanki i panią Julię Dosznę na płycie młodych artystów z Medzilaborec? To nie jedyna niespodzianka! Hrycko zaprasza Was na program, w którym staniecie się publicznością na uroczystym koncercie z okazji chrztu nowej płyty, wyspowiadacie też Labirskych Beťariw z ich planów i sukcesów. Będzie okazja, by posłuchać pieśni z nowej płyty, a jeśli muzyka ta przypadnie Wam do gustu, możecie wygrać album z podpisami artystów, wystarczy uważnie słuchać audycji i odpowiedzieć na pytanie – jakie pieśni znajdziemy na trzeciej (planowanej) płycie zespołu Labirsky Beťare? Aby wziąć udział w konkursie, należy poprawną odpowiedź przesłać do naszej redakcji na adres info@radio-lemko.pl

Premiera w środę 23.10 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 16:00.


Лабірскы Бетярe, фот. Укач Медвідь / Labirsky Beťare, fot. Lukáš Medviď

Фраірю, фраірю, я тобі не вірю / Frairju, frairju, ja tobi ne wirju

Як жыти? То зьвіданя, котре раз на час каждий собі ставлят. Напевно можеме одречы „треба жыти згідні зо собом”. А як єднако добрі жыти зо свойом половинком, то юж інша справа. Доєден чловек має своі звыкы, од котрых тяжко ся одгварити, але часом вартат пізріти на них з боку і подумати, чи друга особа годна з нами вытримати. Прото зрыхтували сме проґрам о тім, што мерзит нашы дівчата. Дорогы хлопці, кєд ся тото дознате і возмете до серця, буде нам вшыткым в жытю лекше ;) Як не злостити свою фраірку і чом фраіре сут, якы сут, почуєте гнеска в Ґардеробі Мейк Ляфй Лемко.

Премієра в понедільок 21.10 о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – –

Jak żyć? To pytanie, które raz na jakiś czas każdy sobie zadaje. Z pewnością możemy odpowiedzieć „należy żyć w zgodzie ze sobą”. A jak jednocześnie żyć dobrze ze swoją drugą połówką, to już inna bajka. Każdy człowiek ma swoje przyzwyczajenia, z których ciężko zrezygnować, ale czasem warto spojrzeć na nie z boku i zastanowić się, czy druga osoba jest w stanie z nami wytrzymać. Dlatego przygotowaliśmy program o tym, co drażni nasze dziewczęta. Drodzy chłopcy, kiedy się o tym dowiecie i weźmiecie to sobie do serca, będzie nam wszystkim w życiu łatwiej ;) Jak nie grać na nerwach swojej dziewczynie i dlaczego chłopcy są, jacy są, usłyszycie dzisiaj w Garderobie Make Life Lemko.

Premiera w poniedziałek 21.10 o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.