Свята великомучениця Катрена / Święta wielka męczennica Katarzyna

7 grudnia Cerkiew liturgicznie wspomina pamięć św. wielkiej męczennicy Katarzyny Aleksandryjskiej (III-IV w.). Czczona jest zarówno na Wschodzie jak i na Zachodzie. Patronka inteligencji – nauczycieli, prawników czy filozofów. Przykład prawdziwej mądrości, czystości i odwagi w czasach prześladowań chrześcijan. Jej świadectwo wiary sprawiło, że wielu pogan uwierzyło w prawdziwego Boga. Zapraszamy na audycję, w której Natalia Ciołka przybliży drogę do świętości poganki królewskiego pochodzenia o imieniu Dorotea.

Na program premierowy zapraszamy w poniedziałek 7 grudnia o godzinie 20:00. Powtórki emitowane będą w sobotę i niedzielę (12-13.12) o godzinie 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

7 грудня Церков літурґічні споминат памят св. великомучениці Катрены Александрийской (III-IV в.). Оддают єй чест на Сході, як і на Заході. Покровителька інтеліґенциі – учытелів, правників ци филозофів. Приклад правдивой мудрости, чыстосты і одвагы в часах переслідувань християн. Єй сьвідоцтво віры довело до того, же вельо поган повірило в правдивого Бога. Просиме на авдицию, в котрій Наталия Цьолка приближыт дорогу до святости поганкы королівского походжыня о імени Доротея.

На премієровий проґрам просиме в понедільок 7 грудня о годині 20:00. Повторіня будеме пущати в суботу i недiлю (12-13.12) о годині 14:00.

Тропар
Добродітельми, яко лучами солнечными, просвітила єси невірныя мудрецы, і, якоже пресвітлая луна ходящим в нощи, невірия тьму отгнала єси і царицу увірила єси, вкупі же і мучителя обличила єси, богозванная невісто, блаженная Екатерино, желанієм востекла єси в Небесный чертог к прекрасному Жениху Христу, і от Него царским вінцем вінчалася єси: Ємуже, со Ангелы предстоящи, за ны молися, творящия пречестную память твою.

Кондак
Лик честный Божественні, мучениколюбцы, воздвигните ныні, почитающе всемудрую Єкатерину, сія бо в тризнищи Христа проповіда і змия попра, риторов разумы укротивши.

Як ся взмiцнити? / Jak się wzmocnić?

Остатньо з каждой страны чуєме о хворотах, а тема вiрусiв нас не опущат. Як бы-с ся не старал, нияк не iде о них забыти. Зато можеш справити, штобы твiй орґанiзм был барже одпорний. Чеснок, цибуля, мед – то лем пару домашнiх середкiв на взмiцнiня, о котрых часто забываме, а сiгаме за нима лем втовды, коли сме хворы. Час подумати о профiлактицi здоровя! Просиме на проґрам, в котрiм Наталия Цьолка оповiст о тiм, як ся взміцнити. Наша редакторка представит 6 цiнных рад. Забере вас медже iншыма до царства зiль, занурит ся з вами до ледуватой воды, а на конец поможе ся вам зрелаксувати.

Премієровий проґрам пустиме в віторок 1 грудня о годині 20:00. Повтаряме в суботу i недiлю (5-6.12) о годинi 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Ostatnimi czasy z każdej strony słyszy się o chorobach, a temat wirusów nas nie opuszcza. Jak byś się nie starał, nie sposób o nich zapomnieć. Możesz jednak sprawić, by twój organizm stał się bardziej odporny. Czosnek, cebula, miód – to zaledwie kilka domowych środków na wzmocnienie, o których często zapominamy, a sięgamy po nie dopiero wtedy, gdy jesteśmy chorzy. Czas, by pomyśleć o profilaktyce zdrowia! Zapraszamy na program, w którym Natalia Ciołka opowie o tym, jak się wzmocnić. Nasza redaktorka przedstawi 6 cennych rad. Zabierze was między innymi do królestwa ziół, zanurzy się z wami w lodowatej wodzie, a na koniec pomoże się Wam zrelaksować!

Premiera programu emitowana będzie we wtorek 1 grudnia o godzinie 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę (5-6.12) o godzinie 14:00.


знимка з приватного архіву Наталиі Цьолкы / zdjęcie z prywatnego archiwum Natalii Ciołki

Воєнны цмонтері на Лемковині / Cmentarze wojenne na Łemkowszczyźnie

Листопадова аура, Вшыткых Святых и повільне рыхтуваня ся до Різдвяных Свят – вшытко тото прикликує спомины нашых близкых, котрых юж неє серед нас, зато частіжше ходиме на цмонтері. Одвиджаня місц вічного спочынку має для нас вымір духовий. Цмонтері сут посьлідньом стоянком земного шляху чловека. Ци не повинны быти для нам чымси більше? Адже цмонтері сут частьом загальной памяти і істориі. Ци можеме постерігати іх як артизм, кєд чудуют свойом артистичном формом? Щыро просиме послухати бесіду Маріі і Петра Вірхняньскых о цмонтерях Низкого Бескіду, особливо тых з І сьвітовой війны.

Премієра авдициі в середу 25.11. о годині 20:00, а повторіня в суботу і неділю 28-29.11 о годині 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – –

Listopadowa aura, Święto Zmarłych oraz powolne szykowanie się do Świąt Bożonarodzeniowych sprawiają, że myślimy o naszych bliskich, szczególnie o tych, których nie ma już wśród nas, dlatego też częściej chodzimy na cmentarze. Odwiedzanie miejsc wiecznego spoczynku ma dla nas wymiar duchowy, cmentarze są bowiem ostatnim przystankiem ziemskiej wędrówki człowieka. Czy nie powinny być dla nas czymś więcej? Przecież są one częścią zbiorowej pamięci i historii. Czy możemy postrzegać je w kontekście sztuki, skoro zaskakują swoistą formą artystyczną? Serdecznie zapraszamy do wysłuchania rozmowy Marii i Piotra Wirchniańskich o cmentarzach Beskidu Niskiego, szczególnie tych z czasu I wojny światowej.

Premiera audycji w środę 25.11. o godz. 20:00, a powtórki w sobotę i niedzielę (28-29.11) o godz. 14:00.

Воєнны цмонтері Ротунда (Реґєтів) і Пусткы (Лужна). Автор знимок Петро Вірхняньскій.
Cmentarze wojenne Rotunda (Regietów) i Pustki (Łużna). Autor zdjęć Piotr Wirchniański.

Грай або знай! / Graj albo znaj!

XIX-вічны Британці, кєд выдумували першы правила гры зближены до гнешньой версиі футболю, певно не думали, же уж по парудесятьох роках копана пилка буде першорядным спортом праві же в цілім сьвіті. Хоц гнеска можеме обзерати гру лем на екрані, часто робиме тото в векшым, родинным товаристві, а кєд придут ліпшы часы, разом станеме на публиці. Нич ся не трапте, тым менше обізнаным оповіме, о што в тім спорті іде. В проґрамі Ярко Стремецкій накреслит од воріт до воріт де, чым і за чым ся грат. Просиме не лем тых, што ся на пилці не знают, але і любителів того спорту – годны будете дознати ся іщы веце, адже крім правил в проґрамі тіж кус цєкавинок.

Премієра проґраму в середу 18.11. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

XIX-wieczni Brytyjczycy, opracowując pierwsze zasady gry zbliżone do współczesnej wersji futbolu, nie sądzili pewnie, że już po kilkudziesięciu latach piłka nożna stanie się sportem numer jeden prawie na całym świecie. Choć dziś możemy oglądać mecze tylko na ekranie, często robimy to w większym, rodzinnym gronie, a gdy nadejdą lepsze czasy, wspólnie staniemy na trybunach. Nie martwcie się, tym mniej zorientowanym opowiemy, o co w tej dyscyplinie sportu chodzi. W programie Jarosław Stremecki nakreśli od bramki do bramki, gdzie, czym i po co się gra. Zapraszamy nie tylko tych, którzy na piłce się nie znają, ale też miłośników tego sportu – będziecie mogli dowiedzieć się jeszcze więcej, bo w programie prócz samych przepisów również porcja ciekawostek.

Premiera programu w środę 18.11. o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Як озыват ся войводинска рівнина? / Jak rezonuje równina Wojwodiny?

Руснакы пришли до Войводины 260 років тому. Принесли свою бесіду, облечыня, віру і музику. А потім музика Руснаків стрінула ся з балканьском – і од товдыль не сьпівали юж (як то в лемківскым еверґріні) ни двома ни тьрома «голосами»! Войводина «голосів» має барз дуже – од народных і авторскых сьпіванок, без поп, рок, реп аж по електро – і то вшытко творят місцьовы Руснакы! На спільне познаваня музикы нашых братів з Войводины просит Вас Грицко.

Премієра проґраму буде 11 листопада о год. 20:00, а повторіня будеме пущати в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Rusini przybyli do Wojwodiny 260 lat temu. Przynieśli ze sobą swój język, strój, wiarę i muzykę. A potem ta muzyka spotkała się z bałkańską – i od tego momentu nie śpiewano już (jako rzecze łemkowski evergreen) ani dwoma, ani trzema „głosami”! Wojwodina „głosów” ma mnóstwo – od ludowych i autorskich pieśni, przez pop, rock, rap aż do muzyki elektronicznej – wszystko autorstwa miejscowych Rusnaków. Na wspólne poznawanie ich muzyki zaprasza Was Hrycko.

Premierowego programu będzie można wysłuchać 11 listopada o godzinie 20:00, a powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Як спати, жебы ся выспати? / Jak spać, żeby się wyspać?

Хвиля за вікном не барзкы… скоро робит ся темно… но нич, лем лячы і спати! А кєд хочете добрі одпочати, раіме послухати проґрам, в котрім наш редактор Данько Горощак подаст Вам пару справдженых способів як спати, жебы ся выспати! Ци тото важне? А як! Адже пересыпляме 1/3 свого жытя, то чом не робити тото як треба? Пущаме до Вас око, але в тій переполненій жартом авдициі почуєте дуже рад вынесеных з науковых досьліджынь. Вказує ся, же на якіст нашого спаня вплыват барз дуже і маме гев для Вас добру вістку – гідні залежыт од Вас. Послухайте проґрам і возте спаня в своі рукы!

Премієра проґраму буде в середу 4 листопада о год. 20:00., а повторіня будеме пущати в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Pogoda za oknem nie bardzo… szybko robi się ciemno… no nic, tylko położyć się i spać! A jeśli chcecie wypocząć, posłuchajcie programu, w którym nasz redaktor Daniel Horoszczak przekaże Wam kilka sprawdzonych sposobów jak spać, żeby się wyspać! Czy to ważne? A jakże! Przecież przesypiamy 1/3 swojego życia, to czemu nie robić tego jak należy? Puszczamy do Was oko, ale w tej przepełnionej żartem audycji usłyszycie wiele porad wyniesionych z badań naukowych. Okazuje się, że na jakość naszego snu wpływa bardzo dużo i mamy tu dla Was dobrą wiadomość – sporo zależy od Was. Posłuchajcie programu i weźcie spanie w swoje ręce!

Premierowego programu będzie można wysłuchać w środę 4 listopada o godzinie 20:00., a powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

ГОЛОС – лемківска опера / GŁOS – opera łemkowska

Тото знатя не од гнеска, же без музикы Лемкы не годны представити собі своє жытя. Не пропустят нияку забаву, за якій інструмент бы ся не зімали, чути іх аж на другє село, а гармонізувати знают од наймолодшых років. Своіма талантами ділят ся зо сьвітом, сьпіваючы і граючы в ансамблях, діючы на хосен лемківской культуры. Декотры не сперают ся лем на тым, а ідут дальше і творят штоси нове на основі музичной традициі, котру лишыли ім іх предкы. В Радіо Лемко будеме гостити Дарию Кузяк, гудачку ансамблів Кычера і н’лем фольк. В бесіді з Наталийом Цьолком оповіст о новій композициі, котра недавно вышла спід єй пера – артистка написала двуактову камеральну оперу, котрой акция діє ся на Лемковині. О чым є твір, што в ним новаторскє і коли мож ся сподівати премієры?

О тым вшыткым дознате ся, слухаючы нас в середу 28.10 о годині 20:00. Повторіня будеме пущати в суботу і неділю о годині 14:00.

– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Nie od dziś wiadomo, że bez muzyki Łemkowie życia sobie nie wyobrażają. Nie ominie ich żadna potańcówka, jakiego instrumentu by się nie chwycili, słychać ich aż w drugiej wsi, a harmonizować potrafią już od lat najmłodszych. Swoimi talentami dzielą się ze światem, śpiewając i grając w zespołach, działając na rzecz łemkowskiej kultury. Niektórzy na tym nie poprzestają, a idą dalej i tworzą coś nowego na podstawie muzycznej tradycji, przekazanej im przez ich przodków. W Radio Lemko będziemy gościć Darię Kuziak, instrumentalistkę zespołów Kyczera i н’лем folk. W rozmowie z Natalią Ciołką opowie o nowej kompozycji, która niedawno wyszła spod jej pióra – artystka napisała dwuaktową operę kameralną, której akcja toczy się na Łemkowszczyźnie. O czym jest utwór, co w nim nowatorskiego i kiedy można spodziewać się premiery?

O tym wszystkim dowiecie się, słuchając nas w środę 28.10 o godzinie 20:00. Powtórki programu emitować będziemy w sobotę i niedzielę o godzinie 14:00.

Лемко в Афрыці / Łemko w Afryce

Давно Руснакы ішли в далеку дорогу – на шыфах, за велику млаку – до Гамерикы, Канады,
Арґентины. Там зарабляли хліба і вертали ся домів, в рідны Карпаты. Было і так, же декотры
лишыли ся в чужім краю і тепер іх діти і внукы будуют гын своє щестя. Гнеска можеме
всядиль літати з «Люфтганзом» або «Льотом», не лем за роботом. Наш гіст, Роман Сокач,
рішыл полетіти на край сьвіта – до Уґанды. Потім подарило ся му щестливо вернути домів і тепер може поділити ся з Вами своіма досьвідами. Послухайте о лемківскых вояжах по Афрыці!

Премієра в четвер 22.10 о 20:00 годині, повторіня в суботу и неділю о 14:00 годині.

– – – – – – – – – – – – – – – – –

Dawniej Rusnacy wyruszali w daleką drogę – na statkach, za wielką wodę – czyli do Ameryki, Kanady,
Argentyny. Tam zarabiali na chleb i wracali do domu, w rodzime Karpaty. Czasem bywało i tak,
że niektórzy zostawali na obczyźnie i teraz ich potomkowie budują tam swoje szczęście. Dziś
możemy wszędzie polecieć z Lufthansą czy LOTem, nie tylko w celach zarobkowych. Nasz gość,
Roman Sokacz, postanowił odwiedzić jeden z końców świata – Ugandę. Udało mu się szczęśliwie wrócić i teraz może podzielić się z Wami swoim doświadczeniem. Posłuchajcie o łemkowskich wojażach po Afryce!

Premiera w czwartek 22.10 o godzinie 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o 14:00.


Знимка зо збіркы Романа Сокача / Fotografia ze zbiorów Romana Sokacza

Сьпівы нашого роду II / Śpiewy naszego rodu II

Щыро просиме на оціну альбуму „Сьпівы нашого роду II” – музичного кружка, котрий створили молоды Руснакы з Польщы и Словациі. Реалізацийом того медженародного проєкту заняли ся досьвідчены гудакы і сьпівакы, што стоят о своє рідне, а нияка границя не годна іх сперти. Шак то не перша, а може і не посьлідня така ініциятива. Про наголовок можете ся додумувати, же сеса плыта є предолжыньом выданя з 2018 рока, котре мало свою премієру в Радіо Лемко (під мотузком найдете рецензию першой части: http://www.radio-lemko.pl/archive/id/49/?lang=lem). Хоц оба кружкы мают зо собом дуже спільного, належыт ся ім окрема рецензия. В проґрамі не лем почуєте сьпіванкы з другой части, але тіж дознате ся, што нового несе зо собом тот прекрасний проєкт молодых люди, котры рішыли сягнути до корени. Зрыхтували сме тіж для Вас конкурс, в котрім будете могли выграти „Сьпівы нашого роду II”. О деталях повіме в авдициі. На Вашы зголошыня ждеме до кінце тыжня (18.10.2020).

Премієра в пятницю 16.10 о 20:00 годині, повторіня в суботу и неділю о 14:00 годині.

– – – – – – – – – – – – – – – –

Serdecznie zapraszamy na recenzję albumu „Śpiewy naszego rodu ІІ” – płyty stworzonej przez młodych Rusinów z Polski i Słowacji. Realizacją tego międzynarodowego projektu zajęli się doświadczeni instrumentaliści i wokaliści, którzy troszczą się o spuściznę przodków, a żadna granica nie jest w stanie zatrzymać. Ponieważ to nie jest pierwsza, a może i nie ostatnia taka inicjatywa. Tytuł może Wam sugerować, że ta płyta jest kontynuacją wydania z 2018 roku, które w Radio Lemko miało swoja premierę (pod linkiem znajdziecie recenzję pierwszej części: http://www.radio-lemko.pl/archive/id/49/?lang=pol). Chociaż obie płyty mają ze sobą wiele wspólnego, należy im się osobna recenzja. W programie nie tylko usłyszycie utwory z drugiej części, ale również dowiecie się, co nowego niesie z sobą ten projekt młodych ludzi, którzy zdecydowali się sięgnąć do korzeni. Przygotowaliśmy również dla Was konkurs, w którym będziecie mogli wygrać „Śpiewy naszego rodu II”. O szczegółach powiemy w audycji. Na wasze zgłoszenia czekamy do końca tygodnia (18.10.2020).

Premiera w piątek 16.10 o godzinie 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę o 14:00.

Zrób to sama! / Зроб тото сама!

Штораз долшы і холоднійшы вечеры то добрий час, жебы выгідні сісти і навчыти ся дачого нового. В сьвіт ручных робіток введе Вас Міля Пыж з бльоґа Make Life Lemko. Она добрі знат, як тішыт створіня свойой шапкы, сведра або іншой части облечыня. Все хтіли сте заняти ся ручныма робітками, лем не стало дост одвагы? Од чого зачати пригоду з дротами або вышиваньом дознате ся в проґрамі Радіо Лемко. Рыхтуйте ниткы, дроты, шыла і послухайте, што в моді пищыт.

Премієра проґраму в середу 30 вересня о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

– – – – – – – – – – – – –

Coraz dłuższe i chłodniejsze wieczory to dobry czas, aby wygodnie się rozsiąść i nauczyć czegoś nowego. W świat robótek ręcznych wprowadzi Was Emilia Pyrz z bloga Make Life Lemko. Ona doskonale wie, jak cieszy stworzenie własnej czapki, swetra czy innej części garderoby. Zawsze chcieliście zająć się robótkami ręcznymi, ale zabrakło odwagi? Od czego zacząć przygodę z drutami czy wyszywaniem dowiecie się w programie Radio Lemko. Szykujcie nici, druty, szydełka i posłuchajcie, co w modzie piszczy.

Premiera programu w środę 30 września o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.