Był synem aktorki Krystyny Karkowskiej. Ukończył Wydział Operatorski PWSFTviT w Łodzi w 1976 roku. W latach 1978-1983 związany był ze Studiem Małych Form Filmowych Se-Ma-For, później ze Studiem Filmowym im. K. Irzykowskiego. Był członkiem Rady Programowej telewizyjnego „Studia Debiutów im. Andrzeja Munka” oraz Rady Artystycznej „Studia Filmowego im. K. Irzykowskiego”.
Pierwszy mąż Ewy Sałackiej. Do śmierci był żonaty z Joanną Kos-Krauze.
Najważniejsze filmy w jego dorobku jako reżysera i scenarzysty to:
Nowy Jork, czwarta rano
Gry uliczne
Dług
Mój Nikifor
Plac Zbawiciela
Papusza
Był laureatem wielu nagród filmowych. Dwukrotnie otrzymał Złote Lwy na Festiwalu Polskich Filmów Fabularnych, za filmy Dług i Plac Zbawiciela. Dzięki tym samym filmom czterokrotnie zdobył Orły, dwa razy za najlepszy film i dwa razy za reżyserię.
Ponad 30 festiwalowych laurów (m.in. nagrody w Gdyni, Karlowych Warach, Chicago, Manili, Valladolid, Atenach, Los Angeles, pięć Orłów) przyniósł mu film „Mój Nikifor” z 2004 roku, za który on sam jednak nie otrzymał znaczących indywidualnych wyróżnień.
W 1997 roku został uznany przez redakcję dziennika „Życie” za „Człowieka Roku”.
Odznaczony został Krzyżem Oficerskim Orderu Odrodzenia Polski.
Zmarł 24 grudnia 2014 roku po ośmioletniej walce z nowotworem.
Panie Krzysztofie, dziękujemy za wszystko, będziemy o Panu pamiętać.
– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –
Кшиштоф Краузе (вр. 2 квітня 1953 в Варшаві) – польскiй режысер і фільмовий сценариста. Творец фільмів документальных і фабулярных. Вельократні нагороджуваний на польскых і заграничных фестівалях.
Был сыном акторкы Кристины Карковской. Скіньчыл Выділ Операторскій PWSFTviT в Лодзи в 1976 роци. В роках 1978-1983 был звязаний зо Студіом Малых Форм Фільмовых Се-Ма-Фор, потім зо Студіом Фільмовым ім. К. Іжиковского. Был членом Програмовой Рады телевізийного „Студіа Дебютів ім. Анджея Мунка” і Артистичной Рады „Студіа Фільмового ім. К. Іжиковского.
Перший муж Евы Салацкой. До смерты женатий з Йоанном Кос-Краузе.
Найважнійшы фільмы в його праці режысера і сценаристи:
Новий Йорк, четверта рано
Уличны Гры
Долг
Мій Никифор
Пляц Спасителя
Папуша
Был ляуреатом вельох фільмовых нагорід. Двараз отримал Золоты Львы на Фестівалю Польскых Фабулярных Фільмів за фільмы Долг і Пляц Спасителя. Вдякы тым фільмом штирираз здобыл Орлы, двараз за найліпший фільм і двараз за режысерию.
Веце як 30 фестівальовых ляурів (м. ін. нагороды в Ґдыні, Карльовых Варах, Шикаґо, Манілі, Валядолід, Атенох, Льос Анджелес, пят Орлів) приніс йому фільм „Мій Никифор” з 2004 рока, за котрий він сам не отримал значущых індивідуальных выріжнінь.
В 1997 році названо Го „Чловеком Рока” через редакцию штоденника „Жытя”.
Одзначений Крестом Офіцерскым Ордеру Одроджыня Польщы.
Гмер 24 грудня 2014 рока по осьмю роках борбы з новотвором.
Пане Кшиштофе, дякуєме за вшытко, будеме о Вас памятати.
