Так зачынат ся єден з першых вершів Федора Лазорика, написаний іщы за молодых років в ріднім Бехерьові. О тім, што своє, миле, але тіж боляче оповідят мешканці Бехерьова – Марія з роду Тутко і іх муж Андрий Юрічкові. Дізнате ся, на што люде вішали пушкы до двери і хто будувал православну Церков в Бехерьові. Рішыме тіж, ци треба ся бояти „охманскых квапків”.
Емісия в віторок (3.10) о годині 20:00, повторіня в суботу і неділю, тіж о годині 20:00.
– – – – – – – – – – – – – – –
To początek jednego z pierwszych wierszy Fedora Lazoryka, które były przez niego pisane w czasach młodości w ojczystym Becherovie. O tym, co rodzime, bliskie sercu, jak również zadające temu sercu ból, opowiedzą mieszkańcy Becherova – Marija z rodu Tutko i Andrij Juriczkovi. Dowiecie się, po co ludzie zawieszali puszki na drzwiach i kto budował prawosławną Cerkiew w Becherovie. Wyjaśnimy też czy należy bać się „ochmańskich kvapkiv”.
Emisja we wtorek (3.10) o godz. 20:00, powtórki w sobotę i niedzielę, również o 20:00.
Церков в Бехерьові, фот. Анна Баняс / Cerkiew w Becherowie, fot. Anna Banias